Рішення

від 27.09.2010 по справі 12/184пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.10 р. Справа № 12/184пн

Господарський суд Донець кої області у складі судді Ск лярук О.І.

при секретарі судового зас ідання Здоренко В.В.

за участю представників ст орін

від позивача - ОСОБА_1 за довірю.

від першого відповідача - Ботман О.О. за довір.

від другого відповідача - не з”явився

розглянув у відкритому суд овому засіданні справу за по зовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Маріуполь

до - Маріупольської міської Ради, м. Маріуполь

- Фізичної особи - під приємця ОСОБА_4 м Маріупол ь

про визнання права власнос ті на самовільно збудоване н ежитлове приміщення.

СУТЬ СПОРУ

Фізична особа-підприємец ь ОСОБА_3, м. Маріуполь звер нулася до господарського суд з позовною заявою до Маріупо льської міської Ради, м. Маріу поль, Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_4 м Маріуполь про визнання права власності на самовільно збудоване неж итлове приміщення № 1 із торго вельного павільйону літ.Г-1 за гальною площею 10,8 кв.м., розташо ване за адресою АДРЕСА_1.

В обгрунтування своїх поз овних вимог позивач посилає ться на ст. 392 ЦК України.

Перший відповідач проти з адоволення позову не запереч ував.

Дослідивши обставини спр ави, вислухав пояснення пред ставників сторін господарсь кий суд встановив

18.07.2003 року між першим та дру гим відповідачами підписано договір оренди земельної ді лянки, згідно якого останній приймав у строкове платне ко ристування земельну ділянку площею 0,0026га , яка знаходиться на бул.50 років Жовтня,21. На зазн аченій земельній ділянці роз міщено павільйон.

20.12.2003 р. між другим відповіда чем ( продавець) та позивачем ( покупець) підписується дого вір купівлі-продажу торговел ьного павільйону, який розта шований за адресою АДРЕСА_1 .

Факт передачі павільйону п ідтверджено актом приймання -передачі від 20.12.2003 р.

Згідно приписів ст. 128 ЦК УРС Р, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо д оговором або законом не пере дбачене інше.

Тобто позивач набув право власності на вище зазначене майно на підставі ст. 128 ЦК УРСР .

Згідно пояснення предст авника позивача, в подальшом у позивач та другий відповід ач звернулися до Маріупольс ького юридичного агенства, я ке виготовило для них ще один договір купівлі-продажу та з дійснило його реєстрацію в р еєстрі за № 61-р.

Під час експлуатації пози вач здійснив реконструкцію н алежного йому на праві власн ості павільйону.

Згідно висновку Малого п риватного підприємства “Ауд ит-Проект” несучі конструкц ії нежитлового приміщення № 1, яке входить до складу основн ої будівлі літ Г-1, розташован ого в АДРЕСА_1, знаходятьс я в задовільному стані та мож уть експлуатуватися в подаль шому.

20.05.2010 р. відбулася нарада з п итання продовження строку ор енди земельних ділянок на то рговельні павільйони, розташ овані по б.50 років Жовтня,21/43, за участю першого заступника м іського голови м. Маріуполь з питання продовження строку оренди земельних ділянок та доручено всі необхідні докум енти на продовження строку д ії договору оренди надати до міської ради для винесення ц ього питання на сесію , яке від будеться у вересні 2010 р.

Позовні вимоги підлягаю ть задоволенню виходячі з на ступного.

Відповідно до ст. 392 ЦК Укра їни, власник майна може пред» явити позов про визнання йог о права власності, якщо це пра во оспорюється або не визнає ться іншою особою.

Пункт 2 статті 3 Цивільног о кодексу України встановлює , що загальними засадами циві льного законодавства є непри пустимість позбавлення прав а власності, крім випадків, вс тановлених Конституцією Укр аїни та законом.

Згідно до вимог ст.ст. 328-345 Ц К України право власності ви никає на підставах не заборо нених законом, зокрема із пра вочинів. Право власності вва жається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає і з закону або незаконність на буття права власності не вст ановлена судом.

Стаття 41 Конституції Укра їни закріплює, що кожен має пр аво вільно володіти, користу ватися і розпоряджатися своє ю власністю, право приватної власності набувається в пор ядку, визначеному законом.

Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності особи є пра во особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до зако ну за своєю волею, незалежно в ід волі інших осіб.

Власник володіє, користу ється та розпоряджається сво їм майном на власний розсуд, т а має право вчиняти щодо свог о майна будь-які дії, що не суп еречать закону. ( ст. 319 ЦК Украї ни)

Власник використовує св оє майно для підприємницької діяльності ( ст. 320 ЦК України)

Особа може бути позбавле на права власності або обмеж ена в його здійснені лише у ви падках, прямо передбачених з аконом ( ст. 321 ЦК України).

Згідно частини 1 ст. 376 ЦК Ук раїни житловий будинок, буді вля, споруда, інше нерухоме ма йно вважаються самочинним бу дівництвом, якщо вони збудов ані або будуються на земельн ій ділянці, що не була відведе на для цієї мети, або без належ ного дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будіве льних норм та правил.

Частина 5 ст. 376 ЦК України з акріплює, що на вимогу власни ка або користувача земельної ділянки суд може визнати за н им право власності на нерухо ме майно яке самочинно збудо ване на ній, якщо це не порушує права інших осіб

Частина 3 ст. 376 ЦК України, в становлює, що право власност і на самочинно збудоване май но може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійсн ила самочинно будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної діл янки у встановленому порядку особі під уже збудоване неру хоме майно.

На час звернення до суду п озивач є користувачем земель ної ділянки та володіє, розпо ряджається та користується с пірним майном.

При цьому, земельна ділян ка була виділена саме для роз міщення вже існуючого торгов ельного павільйону.

Відповідно до ст. 33 ГПК Укр аїни кожна із сторін має дове сти ті обставини справи, на я кі вона посилається, як на пі дставу своїх вимог та запере чень. Сторонами не було довед ено, що визнання права власно сті на спірне майно порушує п рава та законні інтереси від повідача чи третіх осіб.

Проведення власником ма йна, реконструкції цього май на, не позбавляє його права в ласності на реконструйоване майно виходячі з приписів ст .ст. 319-320 ЦК України).

Що стосується, що спірне м айно не прийнято до експлуат ації, то суд зазначає наступн е.

Чинне законодавство пере дбачає декілька шляхів набут тя права власності на об'єкти нерухомого майна. Положення Цивільного кодексу України щодо регулювання правових на слідків самочинного будівни цтва передбачають в якості с пособу набуття права власнос ті на нього лише визнання в су довому порядку.

Обов'язок власника чи іншо ї зацікавленої особи, а також сама необхідність прийняття в експлуатацію об'єктів само чинного будівництва не врег ульовано жодним нормативним актом.

На час розгляду справи і д о моменту звернення позивача до суду, власник земельної ді лянки або іншій орган, не зді йснював дії та не приймав ріш ень, спрямованих на ліквідац ію вказаного об'єкту самочин ного будівництва, та не інфор мував його власників щодо не можливості подальшого існув ання спірного майна.

Як зазначалося вище, згідн о висновку експертизи, спірн е майно придатно до експлуат ації та відповідає будівельн им нормам.

Вказаний висновок свідчи ть про відсутність порушень основних державних будівель них норм та можливість подал ьшої експлуатації будівлі за своїм призначенням.

Стаття 321 ЦК України закріп лює, що особа може бути позба влена права власності або об межена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачен их законом.

На цей час, право власност і на спірне майно не спростов ується жодною особою. В той же час, це право не може бути зар еєстровано з огляду на поруш ення встановленої процедури отримання дозвільної докуме нтації для проведення будіве льних робіт.

Відсутність альтернативн ої можливості вирішити подал ьшу долю об'єктів самочинног о будівництва та належним чи ном оформити правоустановчі документи на належне позива чу майно, заважає йому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами не рухомості.

Стаття 376 ЦК України, перед бачає необхідність вирішенн я подальшої долі самочинно з будованого майна саме в судо вому порядку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК У країни, ст. 20 Господарського к одексу України, кожна особа м ає право на захист свого зако нного права чи інтересу в суд овому порядку, зокрема шляхо м визнання права власності.

За таких обставин, позовн і вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що визн ання права власності на само чинно збудоване майно в поря дку ст. 376 ЦК України, не перешко джає в подальшому , у разі ная вності всіх необхідних докум ентів, прийняттю цього майна в експлуатацію та не позбавл яє відповідні органи прав як на створення комісії щодо пр ийняття об”єкта в експлуатац ію, так і на здійснення відпо відного контролю і прийнятт я заходів встановлених спец іальним законодавством.

З огляду на наведене та ке руючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 ГПК У країни, господарський суд

ВИР ІШИВ

Позов задовольнити

Визнати за приватним пі дприємцем ОСОБА_3 ( АДРЕ СА_2 ) право власності на само чинно побудоване нежитлове п риміщення № 1 із торговельног о павільйону літ Г-1 загальною площею 10,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Повний текст рішення виго товлено та підписано 30.09.2010 р.

Суддя