Постанова

від 19.03.2024 по справі 361/56/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 361/56/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Мельник К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Меркурій-Торг" до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування постанов

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Меркурій-Торг» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування постанов від 20.12.2019 №З-2012/3/2012/5-вих, №З-2012/4/2012/6-вих, №З-2012/5/2012/7-вих, №З-2012/6/2012/8-вих, №З-2012/9/2012/9-вих, №З-2012/7/2012/10-вих, №З-2012/8/2012/11-вих та №З-2012/10/2012/12-вих. (з урахуванням уточнених позовних вимог від 25.04.2023).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від 20.12.2019 №З-2012/3/2012/5-вих.; визнано протиправною та скасовано постанову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від №З-2012/4/2012/6-вих; визнано протиправною та скасовано постанову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від №З-2012/5/2012/7-вих; визнано протиправною та скасовано постанову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від №З-2012/6/2012/8-вих; визнано протиправною та скасовано постанову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від №З-2012/9/2012/9-вих; визнано протиправною та скасовано постанову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від №З-2012/7/2012/10-вих; визнано протиправною та скасовано постанову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від №З-2012/8/2012/11-вих; визнано протиправною та скасовано постанову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від №З-2012/10/2012/12-вих., стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області на користь Публічного акціонерного товариства "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" сплачений ним судовий збір у розмірі 1 936 грн 40 коп.

25.08.2023 року ПАТ «Меркурій-Торг» направлено до Київського окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 11350,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 грн. (зареєстровано судом першої інстанції 05.10.2023 року).

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Меркурій-Торг» витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 429 грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та залишити без розгляду заяву Публічного акціонерного товариства «Меркурій-Торг» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а додаткове рішення суду першої інстанції - змінити в резолютивній частині, виходячи з наступного.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, не вирішення судом питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім того, з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 року було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області на користь Публічного акціонерного товариства "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" судовий збір у розмірі 1936 грн 40 коп.

Водночас, позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 11 350,80 грн., а саме - у розмірі 1936,40 грн згідно чеку АТ "Укрпошта" №1036057661 від 05.02.2020 та у розмірі 9486,40 грн згідно чеку АТ "Укрпошта" №1035663959 від 23.01.2020.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції під час прийняття рішення було вирішено питання про розподіл судового збору лише щодо частини сплаченого судового збору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 9486,40 грн.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно із ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2019 між ПАТ «Меркурій - Торг» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Адвокати Київщини» було укладено договір №19-06-19 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу в обсягах та на умовах, які передбачені в додатках до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно вказаного договору, вартість послуг (гонорар) адвоката за договором становить 40% від встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі-роботи адвоката згідно договору.

28.12.2019 між ПАТ «Меркурій - Торг» та Адвокатським об`єднанням було підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до яких виконавцем були надані послуги з надання правничої допомоги на загальну суму 24 000 грн:

- консультація позивача; роз`яснення прав та обов`язків; складання проектів процесуальних документів; збирання, копіювання, підготовка матеріалів та документів для позовної заяви - 1500 грн;

- написання та подання позову - 18 000 грн;

- представництво інтересів позивача у трьох судових засіданнях - 4500 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу (у розмірі 24 000 грн.) є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, відповідає критерію обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, та підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас, у резолютивній частині додаткового рішення суд першої інстанції зазначив - стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Меркурій-Торг» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити додаткове рішення, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: «Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Меркурій-Торг» (код ЄДРПОУ 010546965) витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 429 (дев`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ - 42587198)».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зміни додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року в резолютивній частині визначення розміру судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за надання професійної правничої допомоги адвоката шляхом стягнення визначеного розміру витрат на правничу допомогу в сумі 24 000,00 за рахунок бюджетних асигнувань Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області - задовольнити частково.

Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Меркурій-Торг» (код ЄДРПОУ 010546965) витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 429 (дев`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ - 42587198)».

В іншій частині додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено «25» березня 2024 року.