Постанова

від 13.03.2024 по справі 300/3214/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/3214/23 пров. № А/857/18229/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року (суддя Гомельчук С.В., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №300/3214/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна міграційна служба України,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області Надвірнянський відділ щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від громадянства російської федерації; 2) зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області Надвірнянський відділ прийняти декларацію ОСОБА_1 про відмову від громадянства російської федерації; 3) стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Відповідач Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області подав в суді першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Третя особа у справі Державна міграційна служба України подала в суді першої інстанції письмові пояснення на позовну заяву, у яких просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Надвірнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від громадянства російської федерації. Зобов`язано Надвірнянський відділ Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області повторно розглянути питання щодо прийняття декларації ОСОБА_1 про відмову від громадянства російської федерації. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 805,20 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням процесуального закону, без врахування всіх належних доказів і обставин, та таким, що підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що при розгляді справи суд першої інстанції поверхнево підійшов до аналізу норм законодавства і оцінки всіх поданих у справі доказів, не врахувавши, що подання декларації про відмову від іноземного громадянства дозволяється виключно у передбачених Законом випадках, що підтверджені документально, належності особи до визначених законодавством категорій осіб або існування незалежної від неї причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства. Вказує апелянт, що у відповідях на звернення заявнику було вказано на порушення ним порядку звернення з даним клопотанням до уповноваженого органу іноземної держави і подання неналежного пакету документів, непередбаченого законодавством рф. ОСОБА_1 всіх необхідних документів до уповноваженого органу російської федерації не подав, і підпис на заяві про вихід з громадянства рф нотаріально не засвідчив. Відповідно, відповідач не мав підстав для прийняття поданої ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства, про що повідомив заявника у встановлені законодавством терміни з обґрунтуванням відмови у її прийнятті. При тому суд першої інстанції на свій розсуд визначив кінцевий строк розгляду заяви про вихід з громадянства рф уповноваженим органом рф, без наявності жодних доказів прийняття її до розгляду чи відмови у прийнятті її до розгляду. Суд першої інстанції також не дослідив, чи звертався ОСОБА_1 до компетентних органів на території російської федерації (де він має зареєстроване місце проживання) чи на території третіх країн щодо підтвердження надходження поданих ним документів на розгляд або щодо розшуку поданих ним документів. Подання невідповідного пакету документів і не у встановленому порядку складає суб`єктивні причини, зумовлені діями самого ж заявника. Це спростовує висновок суду першої інстанції про те, що «невидача позивачу документа про припинення іноземного громадянства, на переконання суду, відбулось з незалежних від позивача причин». Суд першої інстанції прийняв як доказ і послався у своїх висновках на лист консульства рф у Румунії, датований 10.04.2023, який не стосується правовідносин, пов`язаних із розглядом звернень ОСОБА_1 , які завершилися направленням останньої відповіді Відповідача, датованої 02.12.2022. Загалом вважає апелянт висновки суду першої інстанції про неправомірність дій державного органу, яким не порушено жодну діючу норму законодавства і дотримано строків і порядку розгляду звернення, неправосудними і незаконними.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просять оскаржене рішення суду першої інстанції від 08.09.2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд залишити без змін оскаржуване рішення суду, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи правильними висновку суду першої інстанції у межах спірних правовідносин.

Третя особа Державна міграційна служба України також подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд апеляційну скаргу УДМС в Івано-Франківській області задовольнити, підтримавши доводи скаржника.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.01.2024 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.311 КАС України, ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.02.2024 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи (представників) на 28.02.2024 року.

У зв`язку із неявкою в судове засідання усіх учасників справи 28.02.2024 апеляційний розгляд справи відкладено на 13.03.2024 року.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суд встановив такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Трудове, Гуляйпільський район, Запорізька область, про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 6).

Відповідно до заяви від 18.08.2021 позивач взяв на себе зобов`язання припинити протягом двох років з моменту набуття громадянства України громадянство (підданство) російської федерації (а.с. 7).

29.11.2021 ОСОБА_1 отримав тимчасове посвідчення (персональний номер НОМЕР_2 ) громадянина України, термін дії якого до 15.11.2023, орган, який видав 2601 (а.с. 8).

09.01.2022 позивачем подано засобами поштового зв`язку до Генерального консульства російської федерації у Львові заяву про вихід з громадянства рф. Дана обставина підтверджується листом-відповіддю Укрпошти від 14.02.2022 №1853-С-2022020110511-В, зокрема, зазначено, що відправлення №7840507365950 від 17.01.2022 вручене 20.01.2022 уповноваженій особі на одержання пошти Чижко (а.с. 10, 15, 32, 37).

Доказів видачі позивачу документа про припинення громадянства рф до суду не надано.

20.06.2022 позивачем ОСОБА_1 направлено заяву до УДМС в Івано-Франківській області щодо прийняття від нього декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки 09.01.2022 ним подано до генерального консульства російської федерації у Львові заяву про вихід з іноземного громадянства, однак у встановлений законодавством цієї держави шестимісячний строк він не отримав документ про припинення громадянства (підданства) російської федерації, ані відмови у його припиненні (а.с. 31-39).

Згідно із листом-відповіддю Управління ДМС в Івано-Франківській області від 15.07.2022 №С-53/6/2601-22/2601.4.2/2828-22 вказано, що оскільки не підтверджено факт прийняття генеральним консульством рф у Львові заяви та необхідних документів, а саме, відповідної довідки встановленої форми, тому відсутні підстави для прийняття декларації (а.с. 40-41).

Цієї відмови від 15.07.2022 року позивач не оскаржував в судовому порядку.

17.11.2022 позивач подав до Надвірнянського відділу УДМС в Івано-Франківській області заяву про прийняття декларації про відмову від громадянства рф (а.с. 12).

У відповіді Надвірнянського відділу Управління ДМС в Івано-Франківській області від 02.12.2022 №С-105/6/2602-22/2621.2/112-22 вказано про відсутність підстав для прийняття такої декларації у зв`язку з ненаданням заявником належного документу, що підтверджує прийняття до розгляду заяви генеральним консульством рф у м. Львові про вихід з громадянства рф (а.с. 14).

Також 21.11.2022 ОСОБА_1 було подано звернення до Державної Міграційної Служби України з метою отримання роз`яснень процедури виходу з громадянства рф та подачі декларації про відмову від громадянства (підданства) рф, враховуючи форс-мажорні обставини у зв`язку з агресивними діями рф в Україні (а.с. 9).

30.11.2022 позивач отримав відповідь-роз`яснення ДМС України про те, що наразі громадяни рф не мають підстав для подання декларації про відмові від громадянства (а.с. 13).

Крім цього, встановлено, що позивач здійснював електронне листування з консульським відділом Посольства рф в Румунії. Зокрема, листом від 10.04.2023 №262чп/ко повідомлено, що для подання на території Румунії заяви з питань зміни громадянства рф потрібно надати оформлений в місцевому підрозділі Головного управління з питань імміграції Румунії дозвіл на проживання у цій державі (permis de sedere) (а.с. 70, 71).

Позивач вважаючи протиправними дії Надвірнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області щодо відмови в прийнятті декларації про відмову від громадянства російської федерації (відповідь Надвірнянського відділу від 02.12.2022р. №С-105/6/2602-22/2621.2/112-22), звернувся до адміністративного суду із цим позовом, в якому просив також зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Надвірнянського відділу прийняти декларацію ОСОБА_1 про відмову від громадянства російської федерації.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції у рішенні від 08.09.2023 року вказав, що відповідачем у справі являється Надвірнянський відділ Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, якого слід зобов`язати вчинити певні дії (повторно розглянути питання) та із нього слід стягнути судові витрати.

При цьому, ще в ухвалі суду першої інстанції від 19.06.2023 року про відкриття провадження у справі було вказано, що відповідачем являється Надвірнянський відділ Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37508470, вул. Грушевського, 14, м. Надвірна Івано-Франківська область, 78403).

Однак, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що із змісту адміністративного позову та із відповіді позивача на відзив на позовну заяву видно, що позивач ОСОБА_1 у заявленому позові вказав відповідачем Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37794486).

Водночас, відзив на позовну заяву було подано Управлінням Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37794486), в якому Управління зазначало, що Надвірнянський відділ є неналежним відповідачем і не має статусу юридичної особи.

Отже, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції розглянув адміністративну справу за участі неналежного відповідача Надвірнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (вул. Грушевського, 14, м. Надвірна Івано-Франківська область, 78403), який не є самостійною юридичною особою, а являється структурним підрозділом Управління, замість належного відповідача Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37794486, вул. Академіка Гнатюка,29, м.Івано-Франківськ, 76018).

Таким чином, відповідно до приписів частини 3 статті 317 КАС України рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову по суті позовних вимог, які заявлено до належного відповідача Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах заявлених позовних вимог, та із врахуванням доводів та вимог апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Конституції України визначено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України Про громадянство України від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон №2235-III).

Згідно з положеннями статті 1 цього Закону, громадянство України - це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

За пунктом 4 частини першої статті 3 Закону №2235-III, громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Пунктом 4 ч.1 ст.5 Закону №2235-ІІІ передбачено, що одним із документів, що підтверджують громадянство України, є тимчасове посвідчення громадянина України.

Пунктом 2 ч.1 ст.6 Закону №2235-ІІІ встановлено, що громадянство України набувається за територіальним походженням, а статтею 8 визначено, що особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав.

Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави.

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Відповідно до абзацу 12 статті 1 Закону №2235-III, зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону №2235, особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов`язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов`язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.

За змістом абзацу 16 статті 1 Закону №2235-III, декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.

Згідно з абзацом 13 статті 1 Закону №2235-III, незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.

У розглядуваній справі за позовом ОСОБА_1 судом встановлено, що 09.01.2022 позивачем подано засобами поштового зв`язку до Генерального консульства рф у Львові заяву про вихід з громадянства рф. У зв`язку з неотриманням станом на 20.06.2022 документа про припинення громадянства рф ОСОБА_1 звернувся до УДМС в Івано-Франківській області із заявою щодо прийняття від нього декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки 09.01.2022 ним подано до генерального консульства російської федерації у Львові заяву про вихід з іноземного громадянства, однак у встановлений законодавством цієї держави шестимісячний строк він не отримав документ про припинення громадянства (підданства) російської федерації, ані відмови у його припиненні.

На вказану заяву Управління ДМС в Івано-Франківській області надало відповідь від 15.07.2022 за №С-53/6/2601-22/2601.4.2/2828-22, якою по суті відмовило позивачу у прийнятті від нього декларації про відмову від іноземного громадянства, пов`язуючи це з ненаданням документа встановленої форми, яким би підтверджувався факт прийняття генеральним консульством рф у Львові заяви про вихід з громадянства рф.

Апеляційним судом встановлено, що вказаної відмови від 15.07.2022 за №С-53/6/2601-22/2601.4.2/2828-22 позивач не оскаржував у судовому порядку.

Натомість, 17.11.2022 позивач звернувся до Надвірнянського відділу УДМС в Івано-Франківській області із аналогічною заявою про прийняття декларації про відмову від громадянства рф та оформлення паспорта громадянина України у формі картки.

Однак, Надвірнянський відділ УДМС в Івано-Франківській області листом від 02.12.2022 за №С-105/6/2602-22/2621.2/112-22 надав відповідь, якою повідомив позивача про відсутність підстав для прийняття такої декларації у зв`язку з ненаданням заявником належного документу, що підтверджує прийняття до розгляду заяви генеральним консульством рф у м. Львові про вихід з громадянства рф.

Із змісту розглядуваного адміністративного позову видно, що позивач ОСОБА_1 фактично оспорює останню відмову, оформлену листом-відповіддю Надвірнянського відділу УДМС в Івано-Франківській області від 02.12.2022 за №С-105/6/2602-22/2621.2/112-22.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до розділу IV. «Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства», Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, що затв. Указом Президента України від 27.03.2001 №215/2001 (в редакції на час розглядуваних правовідносин) (далі Порядок 215), територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України (пункт 89).

Територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якимиЗаконпов`язує належність особи до громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якимиЗаконпов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якимиЗаконпов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України. Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови (пункт 90).

Пунктами 92-97 Порядку 215 врегульовано питання щодо порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, рішення за якими приймаються територіальними органами Державної міграційної служби України.

Так, Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України (пункт 93).

Територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якимиЗаконпов`язує набуття особою громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Під час перевірки документів щодо поновлення особи у громадянстві України, крім перевірки відповідності оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якимиЗаконпов`язує набуття особою громадянства України, територіальний орган Державної міграційної служби України також перевіряє у межах своєї компетенції відсутність передбачених Законом підстав, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається. Документи щодо поновлення особи у громадянстві України надсилаються до органів Служби безпеки України, які у межах своєї компетенції перевіряють відсутність передбачених Законом підстав, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається. Про результати перевірки органи Служби безпеки України повідомляють територіальний орган Державної міграційної служби України не пізніше як у двомісячний строк з дня одержання документів. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якимиЗаконпов`язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якимиЗаконпов`язує набуття особою громадянства України, або стосовно поновлення особи у громадянстві України також будуть встановлені передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України (пункт 94).

Рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови (пункт 95).

Як уже було вказано апеляційним судом вище, 17.11.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського відділу УДМС в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив: - прийняти декларацію про відмову від громадянства (підданства) російської федерації; - оформити паспорт громадянина України у формі картки.

До цієї заяви позивачем було додано: - підтвердження Укрпошти про вручення заяви в генеральне консульство рф; - опис вкладень в цінний лист та накладна №7840507365950 від 17.01.2022; - зобов`язання припинити іноземне громадянство від 18.08.2021; - декларація про відмову від іноземного громадянства від 20.06.2022.

За результатам розгляду такої заяви Надвірнянський відділ УДМС в Івано-Франківській області листом від 02.12.2022 за №С-105/6/2602-22/2621.2/112-22 надав відповідь, якою повідомив позивача про відсутність підстав для прийняття декларації про відмову від громадянства (підданства) російської федерації у зв`язку з ненаданням заявником документу, що підтверджує прийняття до розгляду заяви генеральним консульством рф у м. Львові про вихід з громадянства рф.

Із змісту вказаної відповіді Надвірнянського відділу УДМС в Івано-Франківській області від 02.12.2022 за №С-105/6/2602-22/2621.2/112-22 видно, що позивачу фактично відмовлено у прийнятті декларації про відмову від громадянства (підданства) російської федерації.

Водночас, колегія суддів зазначає, що така відмова являється необгрунтованою і винесена без врахування і оцінки фактичних обставин про те, що позивачем було подано заяву в Генеральне консульство рф у Львові, але відповіді ним не отримано. Підставою же не отримання документа, який зможе підтвердити припинення громадянства російської федерації є неможливість отримання документа про припинення громадянства російської федерації з незалежних від позивача причин, оскільки консульські установи російської федерації, що розміщені на території України, станом на сьогодні закриті та не функціонують, Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією, що унеможливлюють отримання документа про припинення громадянства. Водночас, зміни у зв`язку з військовою агресією російської федерації до законодавства щодо неотримання документа при припинення громадянства рф з незалежних причин не вносилися, що ставить позивача у невизначене становище. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Станом на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду даної справи в суді дія воєнного стану продовжена згідно з відповідними Указами Президента України. У зв`язку зі збройною агресією та масованим вторгненням збройних сил російської федерації в Україну 24.02.2022 були офіційно розірвані дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією.

Крім цього, колегія суддів апеляційного суду враховує, що у відповіді Надвірнянського відділу УДМС в Івано-Франківській області від 02.12.2022 за №С-105/6/2602-22/2621.2/112-22 немає інформації відносно вирішення питання в частині вимоги заявника про оформлення паспорта громадянина України у формі картки.

Тобто, заява позивача від 17.11.2022 в частині вимоги про оформлення паспорта громадянина України у формі картки не отримала відповідного розгляду і вирішення.

Згідно зі ст.6 КАС України та ст.17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Рисовський проти України» (пункти 70-71) зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, пункт 120; «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, пункт 128; «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява № 21151/04, пункт 72; «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, пункт 51). У цій же справі також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування". ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, на підставі встановлених фактичних обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки відповідачем Управлінням Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Надвірнянського відділу не було здійснено належний розгляд і вирішення заяви позивача ОСОБА_1 від 17.11.2022 року про прийняття декларації про відмову від громадянства (підданства) російської федерації і оформлення паспорта громадянина України у формі картки, тому являються протиправними дії Надвірнянського відділу щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від громадянства російської федерації. З метою відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати Управління ДМСУ в Івано-Франківській області в особі Надвірнянського відділу повторно розглянути відповідну заяву ОСОБА_1 від 17.11.2022 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Водночас, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.ч. 3, 6 ст.139 КАС України).

Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи банківським документом. Спір у вказаній справі носить немайновий характер.

Розраховуючи пропорційність судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань, колегією суддів враховується, що при поданні позову згідно положень Закону України «Про судовий збір» позивачем у будь-якому випадку необхідно було б сплати судовий збір не менше відповідного відсотка прожиткового мінімуму, визначеному у році подання позову, то такий у 2023 році за подання позову фізичною особою немайнового характеру становив 1073,60 грн..

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подання позову у сумі 1073,60 грн., що віднесено до судових витрат учасника справи, слід стягнути в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року в адміністративній справі №300/3214/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати і прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати протиправними дії Надвірнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від громадянства російської федерації.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Надвірнянського відділу повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.11.2022 року про прийняття декларації про відмову від громадянства (підданства) російської федерації і оформлення паспорта громадянина України у формі картки.

У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37794486) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 коп..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 25.03.2024 року