Ухвала

від 27.03.2024 по справі 521/25513/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/25513/23

Провадження № 2/521/1547/24

У Х В А Л А

27 березня 2024 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Гуревського В.К.

за секретаря Федорова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай», Одеської міської ради, третя особа ТОВ «Формула 2016», про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась з позовною заявою ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай», місцезнаходження за адресою: 02299, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, Одеської міської ради, місцезнаходження за адресою: 65004, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, в якому просить зобов`язати ПАТ «Одеський Коровай» - передати гуртожиток, розташований за адресою: вул. Генерала Петрова, 14а (до 2002 року - 14/2) у м. Одесі, у власність територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради; Зобов`язати Одеську міську раду - прийняти гуртожиток, розташований за адресою: вул. Генерала Петрова, 14а (до 2002 року - 14/2) у м. Одесі, від ПАТ «Одеський Коровай» у власність територіальної громади м. Одеси.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2023 року відкрито провадження по цій справі.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно дост. 19 ЦПК України, визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору.

Згідно з ч. 1ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно доКонституції України, цього Кодексу,Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ГПК Україниправо на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Водночас, відповідно до п. 8) ч. 1ст. 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначенихПодатковим кодексом України.

21 жовтня 2019 року почав діятиКодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною Радою України наприкінці 2018 року та який набрав чинності 21 квітня 2019 року.

Відповідно до п. 1Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п. 4Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цьогоКодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цьогоКодексунезалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цьогоКодексуперебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно доЗакону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цьогоКодексу.

Системний аналіз положеньКодексу України з процедур банкрутствадає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні нормиЗакону про банкрутствомають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 2ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутствавизначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 11 березня 2020 року відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, ідентифікаційний номер 00376886). Постановою Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2022 року у справі № 910/8992/19 Публічне акціонерне товариство «Одеський коровай» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, ідентифікаційний номер 00376886) визнано банкрутом відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором Банкрута призначено арбітражної керуючого Абрамова Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1833 від 02 лютого 2018 року).

А тому суд в даному випадку має застосувати вимоги ч. 3ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно ч. 2ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутствагосподарський суд у межах справи про банкрутство розглядає всі майнові спори за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем).

З введенням в діюКодексу України з процедур банкрутстваВелика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови від 15 січня 2020р. по справі № 607/6254/15-ц, від 28 січня 2020 року по справі № 50/311-б).

Процесуальний закон визначає правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з майновими (грошовими) вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, стосовно яких у ч. 3ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутствавстановлено імперативну вимогу їх передачі до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, для розгляду по суті спору в межах цієї справи.

Так, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених участині другійцієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14 травня 2020 року у справі № 903/69/18 зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 908/4057/14, від 11 липня 2018 року у справі № 922/3040/17, від 29 листопада 2019 року у справах № 908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 921/557/15-г.

Законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке врегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Дана позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, де зазначено, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що дана цивільна справа підлягає передачі до Господарського суду м. Києва, у якому знаходиться справа про банкрутство відповідача Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» у даній цивільній справі.

Згідно з п. 1) ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Тим самим,ЦПК Українипередбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.

Відповідно дост. 10 ч. 9 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

А відтак, беручи до уваги спеціальні нормиКодексу України з процедури банкрутстващодо надіслання справ до господарського суду, вимоги щодо строків, викладених в ч. 3 ст. 7 цього Кодексу, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, дану цивільну справу слід передати до Господарського суду м. Києва в межах справи № 910/8992/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.31,187,259,261,268,353-355 ЦПК України;ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

у х в а л и в :

Матеріали цивільної справи № 521/25513/23 (провадження № 2/521/1547/24) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай», Одеської міської ради, третя особа ТОВ «Формула 2016», про зобов`язання вчинити дії - передати на розгляд за підсудністю до Господарського суду м. Києва (справа № 910/8992/19).

Ухвалу суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

СУДДЯ: В.К. Гуревський