Рішення

від 26.03.2024 по справі 638/3546/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/3546/23

Провадження № 2/638/1057/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Поддубкіної А.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Харкова цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Харківської обласної військової адміністрації, Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури»,треті особи:Перша Харківськаміська державнанотаріальна контора,Харківська міськарада прозняття заборонивідчуження, -

ВСТАНОВИВ :

27.04.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив 26.05.2023, в обґрунтування якого зазначено, що він є власником майна за адресою АДРЕСА_1 , у розмірі 62/300 частки. 19.01.2023 він набув право приватної власності ще на 31/300 частини будинку за вказаною адресою. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері. Під час реєстрації права на спадкове майно стало відомо, що на нерухоме майно накладено заборону. Підставою обтяження стало рішення від 22.01.1986 облвиконкому. Рішення облвиконкому не виконано, Харківський завод електроапаратури процедуру щодо викупу земельних ділянок та інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб не здійснював, згоду від власників майна на припинення права власності не отримував, рішення суду про припинення права власності не отримував. Про обтяження дізнався у 2023 році під час оформлення спадщини після смерті матері, до цього про існування заборони нічого відомо не було. У зв`язку чим позивач просить зняти заборону відчуження з нерухомого майна, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з: «Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Додаткові дані: Архівний номер: 2790481HARKOV1, Архівна дата: 24.04.2001, Дата виникнення: 21.04.2001, № реєстра: 14310, внутр. № 4101F63925F226305E42; Тип обтяження: заборона (архівний запис); Реєстраційний номер обтяження: 5622718; Зареєстровано: 07.09.2007 за № 5622718 реєстратором Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК).

27.04.2023 протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями вказану цивільну справу передано в провадження судді Орос О.В.

30.05.2023 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відкрито загальне провадження у справі.

27.06.2023 представником Харківської обласної військової адміністрації подано відзив, в обґрунтування якого зазначено, що рішенням Харківської міської Ради народних депутатів від 25.12.1985 №433-3 та відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1961 №1131 «Про порядок відшкодування громадянам вартості належної їм житлових будинків, інших будівель та пристроїв, що зносяться у зв`язку з вилученням земельних ділянок для державних або суспільних потреб, і забезпечення їх житловою площею» виконавчим комітетом Харківської обласної Ради народних депутатів прийнято рішення від 22.01.1986 №35 «Про знесення індивідуальних житлових будинків, у зв`язку з відведенням земельних ділянок під державне будівництво. До переліку житлових будинків, які дозволено зносити відносено, зокрема будинок АДРЕСА_1 . Рішення виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів від 22.01.1986 №35 «Про знесення індивідуальних житлових будинків, у зв`язку з відведенням земельних ділянок під державне будівництво» на теперішній час не втратило чинність, не скасоване та не визаноно недійсним. Заборона не може бути скасована, оскільки рішення є чинним та підлягає виконанню Невиконання рішення не припиняє його дію, оскільки у зазначеному рішенні не вказано його строк виконання. У матеріалах справи відсутні докази виконання\невиконання ДП «ХЗЕ» зобов`язань щодо надання житла та виплати грошової компенсації у зв`язку з відселенням зі спірного домоволодіння, матеріали справи не містять доказів невиплати позивачу компенсації у відповідності до Постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1961 №468.. ДП «ХЗЕ» перебуває у стадії ліквідації та знаходиться у підпорядкуванні Національного космічного агентства України. У зв`язку з чим просили відмовити у задоволенні позову.

Розпорядженням керівника апарату Дзержинського районного суду м. Харкова №02-06/81 від 21.02.2024 призначено повторний автоматичний розподіл справи.

21.02.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

15.03.2024 позивачем та представником позивача подано відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено в обґрунтування якої зазначено позивач не погоджується з обґрунтування наведеними відповідачем у відзиві та правовою оцінкою наданою відповідачем. Відповідачем не додано до відзиву жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у відзиві, фактично відзив є міркуванням відповідача. Відповідач визнає частину обставин, зазначених позивачем у позовній заяві, відповідач жодним чином не оспорює та не спростовує докази, надані позивачем, а також відповідачем не надано жодного доказу на спростування обставин, викладених позивачем. Не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на постанову Полтавського апеляційного суду №638/16279/20 та рішення суду №638/16279/20, оскільки у зазначених судових рішеннях не встановлено жодних обставин, щодо законності чи незаконності вимог позивача, а саме рішення у справі було наслідком неподання доказів позивачем. Більш того, з вказаних рішень вбачається, що на момерт розгляду були відсутні навіть відомості про зміст та був відсутній сам зміст письмових доказів рішення Облвиконкому №35 та Рішення Харківської міської ради народних депутатів «433-3. Більш того, предметом дослідження суду не були письмові докази та обставини щодо факту виконання ХЗЕА рішення ХМР народних депутатів №433-3 та Рішення облвиконкому №35. Окрім того, у рішенні №638/16279/20, на яке посилається відповідач встановлено обставину важливу у справі, а саме «управлінням капітального будівництва виконавчого комітету ХМР та виконавчим комітетом Дзержинської районної ради м. Харків у межах повноважень щодо виконання рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради від 22.01.1986 №35 не проводилось відселення мешканців мікрорайону». Посилання відповідача на вказане рішення свідчить про визнання відповідачем вказаної обставини судом. Відповідачем не враховано, що процедура відчуження земельної ділянки не дотримана, та відчуження земельної ділянки у відповідності до вимог законодавства УСРСР у період з 1986 року по 191 рік та у відповідності до вимог законодавства України у період з 1991 року до теперішнього часу не відбулось. Харківський завод електроапаратури процедуру, предбачену ст. ст. 350-351 ЦК України щодо викупу земельних ділянок та інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб не здійснював, згоду власників майна на припинення права власності у разі примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності не отримував, а відповідно попереднього та повністю вартість майна у результаті припинення за рішенням суду власниками не відшкодував. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.01.2012 у справі №5023/9967/11, встановлено, що ДП «ХЗЕ» , як замовник будівництва мав протягом двох років з дня прийняття рішення міськвиконкоум розробити та затвердити проект забудови земельної ділянки, після чого виконати відведення земельної ділянки у натурі та оформити землекористування, для проведення будівельних робіт, отримати спеціальний дозвіл ДАБК. ДП «ХЗЕ» не надано будь-яких належних та допустимих доказів, що свідчать про розроблення проекту будівництва на виділеній земельній ділянці та про отримання спеціального дозволу ДАБК на проведення будівельних робіт. Будівництво за земельній ділянці не розпочато. Також у цьому ж рішенні суду вказано, що оскільки ДП «ХЗЕ» не отримав державного акту на право користування земельної ділянки, не розпочав освоєння земельної ділянки належним чином, право на використання зазначеної земельної ділянки у встановленому законом порядку у позивача не виникло. Окрім того, представником позивача вказано, що відповідно до відповіді Державного космічного агентства України про те, що ДП «ХЗЕ» не знаходиться у їхньому підпорядкуванні завод був переданий у Фонд Державного майна України для подальшої його приватизацію.

15.03.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, уповноважив представника ОСОБА_2 представляти його інтереси.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити, з підстав, викладених у ньому, з урахуванням уточнених позовних вимог.

Представник відповідача ХОВА Баранчук О.Б. у відзиві зазначив про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Від представника третьої особи Першої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ДП «Харківський завод електроапаратури» та представник третьої особи ХМР у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідност. 12 ч. 3 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказиподаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено:

ОСОБА_1 є власником майна за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 62/300 частини, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 28565874 від 24.10.2014 (а.с. 25).

ОСОБА_1 набув право приватної власності ще на 31/300 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 (матері позивача), свідоцтво зареєстровано у реєстрі за № 2-61 та яке видане 19.01.2023 державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори (а.с. 26).

Як вказує позивач, під час реєстрації прав на спадкове майно йому стало відомо, що на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 накладено заборону.

Згідно довідомостей зЄдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна:Тип обтяження: заборона (архівний запис); Реєстраційний номер обтяження: 5622718; Зареєстровано: 07.09.2007 за № 5622718 реєстратором Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК); Підстава обтяження: рішення, б/н, 22.01.1986, Облвиконком; Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Додаткові дані: Архівний номер: 2790481HARKOV1, Архівна дата: 24.04.2001, Дата виникнення: 21.04.2001, № реєстра: 14310, внутр. № 4101F63925F226305E42 (а.с. 27).

Державним архівом Харківської області 03.04.2023 надано відповідь №01-43/1332 та видано рішення Виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів №35 від 22.01.1986 року «Про знесення індивідуальних житлових будинків у зв`язку з відведенням земельних ділянок для державного будівництва та про затвердження рішень Харківської, Куп`янської міських, Харківської, Балаклійської, Куп`янської районних Рад народних депутатів в частині, що стосується зносу індивідуальних житлових будинків згідно додатку по АДРЕСА_1 в інтересах Харківського заводу електроапаратури А.с. 28,29,30).

На сайті Міністерства юстиції України міститься інформація про знаходження ДП «Харківський завод електроапаратури» з 07.09.2010 року в стані припинення відповідно до рішення Національного космічного агентства України як засновника (учасника) юридичної особи (а.с. 37).

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем ОСОБА_1 та/або інші власники майна про заборону накладену 07.09.2007 за № 5622718 не повідомлялись.

Рішення Облвиконкому від 22.01.1986, у період часу з 22.01.1986 року по теперішній час не виконано.

Окрім того, з наданих позивачем доказів на підтвердження статусу земельної ділянки, вбачається, що не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування землею чи будь-які інші документи на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 - відповідь Головне управління Держгеокадастру у Харківській області за вих.№ 29-20-9.1-3171/0/19-23 від 03.07.2023

З відповіді КП «Харківське міське Бюро Технічної інвентаризації» Харківської міської Ради за вих.№ 5083/0411/23 від 11.08.2023 вбачається, що в матеріалах інвентаризаційної справи на домоволодіння по АДРЕСА_1 будь-які рішення державних та/або міських органів влади за період часу з 1917 року по теперішній час щодо земельної ділянки в матеріалах інвентаризаційної справи відсутні.

Харківська міська рада листом за вих. №5990/0/225-23 від 28.08.2023 повідомила, що «згідно з положеннями ст.ст.24,25 Закону України «Про державний земельний кадастр», п.п. 107-113 постанови КМУ від 17.10.2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» державна реєстрація земельних ділянок за місцем їх розташування здійснюється державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру та його територіальних органів, шляхом відкриття Поземельної книги за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийнятті рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Будь-яка інша інформація з питань викладених у Вашому адвокатському запиті в Департаменті відсутня, іншими виконавчими органами до Департаменту не надана.»

Харківська обласна військова адміністрація за вих.№08-30/04/1574 від 03.08.2023 повідомила, що за інформацією Юридичного департаменту (лист від 31.07.2023 №04-55/437) з`ясовано, що інформація з питань, зазначених у адвокатському запиті, у Юридичному департаменті відсутня.

Окрім того, за заявою позивача ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області йому надано рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2012 №5023/9967/11.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 433-3 від 25.12.1985 про відведення позивачеві земельних ділянок вбачається, що після відселення мешканців будинків, позивачеві необхідно було знести зазначені будинки та виконати будівництво житлових будинків та об`єктів для обслуговування населення відповідно до проектно-кошторисної документації 351 мікрорайону в строки, визначені додатком №3, а саме в період з 1985 по 1990 роки

З наявних матеріалів справи, наданих учасниками судового процесу письмових доказів, а саме, Будівельного паспорту, затвердженого Начальником «ГлавАПУ» м. Харкова 28.07.1986 вбачається, що позивач, як замовник будівництва, мав протягом 2 років з дня прийняття рішення міськвиконкому про відведення ділянки (тобто рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 433-3 від 25.12.1985р.) розробити та затвердити у встановленому порядку проект забудови земельної ділянки, після чого виконати відведення земельної ділянки в натурі та оформити землекористування, для проведення будівельних робіт отримати спеціальний дозвіл ДАБК у ГоловАПУ.

Позивачем або третьою особою не надано будь-яких належних та допустимих доказів, що свідчать про розроблення проекту будівництва на виділеній земельній ділянці та про отримання спеціального дозволу ДАБК у ГоловАПУ на проведення будівельних робіт, документально не підтверджено відведення земельної ділянки в натурі із встановленням меж та оформлення землекористування належним чином у відповідності до вимог законодавства, чинного на час відведення позивачеві земельних ділянок, зокрема, не надано суду відповідний належним чином оформлений державний акт на право користування землею, що була відведена останньому згідно рішення № 433-3, або будь-які документи чи інші докази, які б достовірно та належно підтверджували факт отримання позивачем такого державного акту, та, відповідно, і не підтверджено факт належного оформлення позивачем права користування землею.

У той же час з пояснень представника позивача та третьої особи в судових засіданнях судом встановлено, що будівництво на земельній ділянці позивач не розпочав, на цей час відсутні належні документи, що підтверджують оформлення позивачем землекористування у порядку, встановленому чинним на момент відведення земельної ділянки законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що у зв`язку із не засвідченням позивачем свого права землекористування у встановленому порядку, не отриманням державного акту на право користування земельної ділянкою, враховуючи, що позивач у встановлені строки не розпочав освоєння земельної ділянки належним чином, право на використання зазначеної земельної ділянки у встановленому законом порядку у позивача не виникло.

А також встановлено судом обставини законності відведення частини земельних ділянок у 2003 року іншій особі, ніж встановлено Рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів №433-3 від 25.12.1985 року, зокрема:

«На підставі зазначено рішення 22.01.2007 було отримано новий державний акт на право власності на земельну ділянку, а також укладено між відповідачем та Харківською міською радою та нотаріально посвідчено відповідний договір оренди землі, який було зареєстровано в ХРФ ДП «ЦДЗК» 08.11.2005р. за № 040567100138.

Зокрема, п. 26 зазначеного договору оренди землі визначено, що прав третіх осіб на земельну ділянку немає.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, враховуючи те, що право позивача на зазначену земельну ділянку не було оформлено та реалізовано належним чином відповідно до закону, а тому не може вважатись таким, що виникло, що підтверджується наявними у справі доказами, вбачається, що станом на дату прийняття рішення 14 сесії Харківської міської ради 24 скликання № 130/03 від 24.06.2003 про надання відповідачеві в оренду земельної ділянки, зазначена земельна ділянка перебувала у комунальній власності міста Харкова, при цьому будь-які права третіх осіб, в тому числі позивача, на неї буди відсутні, а тому суд приходить до висновку, що Харківська міська рада на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, розпорядилась земельною ділянкою в межах міста Харкова».

Харківський завод електроапаратури процедуру передбачену ст.350-351 Цивільного законодавства України щодо викупу земельних ділянок та інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб не здійснював (ст.350 ЦК України); згоду від власників майна на припинення права власності - не отримував (ст.351 ЦК України); рішення суду на припинення права власності у разі примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності не отримував (ст.351 ЦК України); а відповідно попередньо та повністю вартість майна в результаті припинення за рішенням суду власникам не відшкодовував (ст.351 ЦК України).

Відповідно дост.41 Конституції України коженмає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Правоприватної власностінабувається впорядку,визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановленихзаконом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Рішення виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 13.05.1987 №145-48 та рішення облвиконкому №533 від 21.12.1987 щодо знесення вказаних вище житлових будинків були винесені на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1961 №468 «Про порядок відшкодування громадянам вартості належних їм житлових будинків, інших будівель та пристроїв, що зносяться у зв`язку з вилученням земельних ділянок для державних або суспільних потреб, і забезпечення їх житловою площею».

Пунктом 1 вказаної Постанови було встановлено, що у разі знесення житлових будинків, що перебувають в особистій власності громадян, у зв`язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Квартири повинні бути облаштованими відповідно до умов даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Крім того, власникам житлових будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків, що зносяться, будівель і прибудов, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв на свій розсуд.

З урахуванням того, що викуп вказаного вище житлового будинку для забезпечення суспільних потреб, пов`язаних з будівництвом, не відбувся, відповідних рішень органів державної влади або органу місцевого самоврядування про такий викуп з підстав, що передбачають можливість примусового їх відчуження з мотивів суспільної необхідності ухвалено не було, а ухваленні з цього приводу вищевказані рішення органів влади про знесення на користь забудовника та про виплату ДП «Харківський завод електроапаратури» компенсації власникам житлових будинків їх вартості реалізовані не були, до спірних правовідносин має застосовуватисяЗУ «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17 листопада 2009 року № 1559-VI (далі-Закон), а також норми ст.ст.350,351 ЦК України.

Відповідно дост. 350 ЦК України викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності здійснюються в порядку, встановленому законом.

У частині першійстатті 351 ЦК Українитакож передбачено, що право власності на житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження може бути припинене за згодою власника у разі викупу земельної ділянки, на якій вони розміщені, для суспільних потреб чи за рішенням суду в разі її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності з обов`язковим попереднім і повним відшкодуванням їх вартості.

Статтею ЗУ «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» передбачено наступний порядок викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб:

Викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню. У разі надання особі у власність земельної ділянки чи іншого майна замість викупленого може укладатися договір міни.

Викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, може здійснюватися лише за згодою їх власників.

У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності).

У разі якщо протягом одного року з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб (крім випадків, коли допускається примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності) договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, не укладений, таке рішення втрачає чинність.

Рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб з підстав, які допускають примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності, втрачає чинність у разі, якщо протягом одного року з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об`єктів або якщо рішення суду про відмову у задоволенні цього позову набрало законної сили.

Рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, втрачає чинність, якщо протягом трьох років з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об`єктів або якщо рішення суду про відмову в задоволенні цього позову набрало законної сили.

У разі втрати чинності рішенням про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з підстав, які допускають примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності, прийняття рішення про викуп таких об`єктів з цих же підстав допускається не раніше ніж через два роки.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» вищевказані рішення органів місцевої влади про викуп будинку, співвласником якого є ОСОБА_1 втратили чинність.

Згідно ст. 13 ЗУ «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» власник земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо яких органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування прийнято рішення про викуп для суспільних потреб, до переходу права власності на таку земельну ділянку, інші об`єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, до держави чи територіальної громади має право володіти, користуватися та розпоряджатися цими об`єктами на власний розсуд, отримувати доходи та здійснювати витрати, пов`язані з використанням земельної ділянки за цільовим призначенням.

Таким чином, вказанимЗаконом не передбачено застосування обтяження нерухомого майна, яке підлягає викупу та прямо передбачає право володіти, користуватись та розпоряджатись цими об`єктами на власний розсуд до переходу права власності на таку земельну ділянку, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, до держави чи територіальної громади.

Як вбачається зі ст.ст.317, 319, 321 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 1 Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності доУказів Президента України від 14.04.1992 №252тавід 24.07.1995 № 640/95місцеві державні адміністрації є правонаступниками виконавчих комітетів відповідних Рад щодо їх зобов`язань, прав та обов`язків.

Харківська обласна державна адміністрація була утворена 01.08.1995 за наслідком ліквідації виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів та його структурних підрозділів, у зв`язку з чим саме ХОДА залучена в якості відповідача по справі.

Надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку, що наявність заборони відчуження порушує права власників та спадкоємців власників вказаного вище житлового будинку, створює перешкоди для користування та розпорядженням вказаною нерухомістю.

Позивачем зазначено, що інформація про наявність обтяження, підставою накладення якого є рішення Облвиконкому №533 від 21.12.1987, стала йому відома у зв`язку з оформленням спадщини після смерті матері у 2023 року, у зв`язку з чим строк позовної давності для звернення з позовом до суду про зняття заборони з нерухомого майна не пропущений. Відповідачами вказане твердження позивача спростоване не було.

Посилання відповідача ХОВА на те, що у матеріалах відсутні докази невиплати позивачем компенсації у відповідності до постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.20191 №468 є безпідставними, оскільки покладання судом на позивача обов`язку надати докази про отримання грошової чи майнової компенсації за недоведеності вчинення відповідних дій по їх виплаті з боку відповідачів, з урахуванням того, що усі рішення з цього приводу ухвалюють саме відповідачі, є для позивача для надмірним процесуальним тягарем, тому такий обов`язок не відповідав би принципу пропорційності, передбаченого уст. 11 ЦПК України.

Окрім того, у відзиві представник відповідача посилається на неналежний склад учасників справи, а саме на неналежного відповідача та вказує, що ДП «ХЗЕ» перебуває у стадії ліквідації та знаходиться у підпорядкуванні Національного космічного агенства.

Разом з тим, з листа Державного космічного агентства від 04.07.2023 №3346-42 вбачається, що ДП «ХЗЕ» за актом приймання передачі передано до Фонду державного майна України.

Листом Фонду державного майна України від 04.08.2023 №10-57-19497 повідомлено, що відповідно до наказу Національного космічного агентства від 03.09.2010 №277 прийнято рішення ліквідувати ДП «ХЗЕ» та утворено комісію з ліквідації, до складу якої вносились зміни. Відомості про голову та склад комісії з припинення підприємства внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Станом на 04.08.2023 підприємство не припинено.

Отже, є не спроможними заперечення відповідача щодо неналежного відповідача у справі.

Суд зазначає, що належна позивачу частка жилого будинку перебуває під захистом міжнародного права. Так, згідно з ст. 1 Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.

В цьому контексті підлягає до застосуванню правовий висновок щодо «належного врядування», який був висловлений Європейським судом з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04).

Аналізуючи послідовність дій національних органів влади щодо у питанні надання земельної ділянки з точки зору Конвенційних гарантій Європейський Суд у п. 70 згаданого рішення підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317,319,321,350,351,391,1268, ст.ст.2,12,19, 81,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Харківської обласної військової адміністрації, Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури»,треті особи:Перша Харківськаміська державнанотаріальна контора,Харківська міськарада прозняття заборонивідчуження задовольнити.

Зняти заборону відчуження з нерухомого майна, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з: «Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Додаткові дані: Архівний номер: 2790481HARKOV1, Архівна дата: 24.04.2001, Дата виникнення: 21.04.2001, № реєстра: 14310, внутр. № 4101F63925F226305E42; Тип обтяження: заборона (архівний запис); Реєстраційний номер обтяження: 5622718; Зареєстровано: 07.09.2007 за № 5622718 реєстратором Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК)»

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 .

Відповідач-Харківська обласнавійськова адміністрація,адреса м.Харків,вул.Сумська,б.64,код ЄДРПОУ 23912956.

Відповідач-ДП «Харківськийзавод електроапаратури»,адреса м.Харків,вул.Лозівська,б.5,код ЄДРПОУ 14308262.

Суддя - І.В. Семіряд