Постанова

від 20.03.2024 по справі 629/940/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 629/940/23 Головуючий суддя І інстанції ЦЕНДРА Н. В.

Провадження № 22-ц/818/159/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, пов`язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючогоЯцини В.Б.,

суддів колегіїБурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засіданняЗінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Джоін Ап" адвоката Слаблюка Нікіти Сергійовича на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 серпня 2023 року та на додаткове рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 вересня 2023 року, у справі № 629/940/23, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін Ап", третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , АТ (приватне) «СК Рідна» про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди, пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду з позовом до ТОВ «Джоін АП». про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди, пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Позов мотивовано тим, що 12 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТурАгентом ФОП ОСОБА_2 , який діє від імені та за дорученням Туроператора ТОВ «Джоін Ап!» було укладено договір про надання туристичних послуг. Предметом даного договору була організація туристичної поїздки на відпочинок для ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Загальна вартість туру складала 49700,00 грн. За повідомленням ТурАгента, в зв`язку з корегуванням чартерної польотної програми Шарм-ель-Шейх з міста Харкова, рейс призначений на 26.11.2021 було відмінено та перенесено на 25.11.2021 року.

На виконання умов договору про надання туристичних послуг ОСОБА_1 було здійснено 100% оплату вартості послуг за Договором. Кошти, отримані ТурАгентом від туриста, не є власністю ТурАгента, а є транзитними коштами, що підлягають перерахуванню ТурОператору. Сплачена сума 49700,00 грн, включала комісію ТурАгента ФОП ОСОБА_2 за послуги з консультування в розмірі 4278,88 грн.

16.11.2021 у застосунку Viber ОСОБА_1 було направлено повідомлення ТурАгенту ОСОБА_2 про скасування подорожі в зв`язку з виявленням у одного з туристів - ОСОБА_3 гострої респіраторної хвороби COVID-19, внаслідок чого він перебував на тривалому лікуванні.

08.12.2021 позивачем на електрону адресу ТурАгента ОСОБА_2 було направлено відповідний пакет документів для Страхової компанії «Рідна» в зв`язку з настанням страхового випадку. ТурАгент повідомив позивачу, що частину сплачених грошей буде повернуто оператором, як невикористані кошти, а частину страховою компанією, так як мав місце страховий випадок.

На виконання зобов`язань Страховою компанією «Рідна» ОСОБА_1 була здійснена виплата страхового відшкодування в сумі 16 749,22 грн. 03.12.2021 ОСОБА_1 на електрону адресу Відповідача було направлено Лист з вимогою повернути решту коштів в сумі 24 129,79 грн. Конкретної відповіді щодо строків повернення коштів позивач не отримала.

Оскільки Відповідач не повернув кошти, позивач звернулася до суду за захистом порушених прав та просила стягнути з ТОВ «Джоін АП» невикористані грошові кошти в сумі 24129,79 грн., пеню у розмірі 1115,89 грн., 3% річних у розмірі 180 грн., інфляційні витрати у розмірі 853,76 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн., суму оплати за витяг з ЄДРПОУ в розмірі 260,00 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

У листуванні у застосунку Viber з ТурАгентом ОСОБА_2 . Позивачу було повідомлено про повне відшкодування грошових коштів. Крім того, представник Відповідача, надав інформацію, що фактично тур був анульований 24.11.2022, однак вірна дата - 24.11.2021 року, тобто за один день до вильоту. Позивач телефоном та у застосунку Viber повідомила ТурАгента ОСОБА_2 який, згідно наданої інформації у відзиві за позовну заяву, є офіційним представником ТОВ «Джоін Ап!», про хворобу одного з Туристів 10.11.2021 року. 16.11.2021 року у застосунку Viber вона направила ТурАгенту ОСОБА_2 скриншот довідки про позитивний результат тесту на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену корона вірусом SARS-Cov-2 від 09.11.2021 року, виконану лабораторією Invivo.

13.07.2023 позивач уточнила позовні вимоги, посилаючись на те, що 30.06.2023 на розрахунковий рахунок позивача ТОВ «Джоін АП!» була здійснена виплата частини невикористаних коштів за тур в сумі 24179,79 грн., вважала, що таким чином відповідач підтвердив неправомірне утримання грошових коштів. На підставі ч. 3 ст. 549 ЦК України та ч. 2 ст. 625 ЦК України, просила стягнути пеню, 3% річних та інфляційні витрати по день виплати невикористаних коштів, а саме : пеню у розмірі 15428,52 грн., 3% річних у розмірі 1158,23 грн., інфляційні витрати у розмірі 8010,27 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн., суму оплати за витяг з ЄДРПОУ в розмірі 260,00 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Ухвалою судувід 03.05.2023року залученодо участіу справів якостітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору«АТ (приватне)«СК «Рідна». Наведені позивачкою в позовній заяві обставини щодо виплати страхового відшкодування АТ (приватне) "СК "РІДНА" було визнано в повній мірі.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Стягнуто з ТОВ «Джоін аП» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 8222,64 грн, 3% річних у розмірі 1158,23 грн, інфляційні витрати у розмірі 8010,27 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 20000 грн, моральну шкоду у розмірі 5000 грн, суму оплати за витяг з ЄДРПОУ у розмірі 260 грн.

Стягнуто з ТОВ «Джоін АП» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 536 грн 80 коп.

Стягнуто з ТОВ «Джоін АП» судовий збір на користь держави у розмірі 529 грн 71 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.09.2023 року в задоволенні заяви представника ТОВ «Джоін АП» - Слаблюка Н.С. про стягнення понесених судових витрат відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Джоін АП» - адвокат Слаблюк Н.С. просить скасувати рішення та додаткове рішення, у задоволенні позову відмовити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Джоін АП» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20150 грн, судовий збір у розмірі 1610,41 грн, та витрати на правничу допомогу у розмірі за подання апеляційної скарги у розмірі 15500 грн.

Скарга мотивована тим, що позивачем не направлялась письмова грошова вимога на юридичну адресу відповідача.

Твердження у тексті рішення суду, що відповідач визнав позовні вимоги є хибними та таким, яке не відповідає дійсності.

Вказує, що між сторонами відсутній укладений договір на надання туристичних послуг, договір укладено між туристом та агентом в даному випадку ФОП ОСОБА_2 .

Судом не було звернуто уваги на те, що матеріали справи не містять жодного доказу заподіяння позивачу моральних страждань на їх наслідків.

Судом залишено поза увагою додаток №1 від 01.01.2022 року до договору №5-1-22 від 01.01.2022 про надання правової допомоги який був наданий до заяви, а також факт того, що відповідачем детально описано у заяві порядок ціноутворення вартості наданих послуг.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, учасників справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено,що судоверішення повинноґрунтуватися назасадах верховенстваправа,бути законнимі обґрунтованим. Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом встановлені наступні правовідносини.

12 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТурАгентом ФОП ОСОБА_2 , який діє від імені та за дорученням Туроператора ТОВ «Джоін Ап!» було укладено договір про надання туристичних послуг, предметом якого була організація туристичної поїздки на відпочинок Загальна вартість туру складала 49700,00 грн.

На виконання умов договору про надання туристичних послуг ОСОБА_1 було здійснено 100% оплату вартості послуг за Договором.

Обумовлена договором туристична послуга була скасована у зв`язку з виявленням у одного з туристів ОСОБА_3 гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Згідно довідки Генерального директора ТОВ «Джоін АП!» Д.Сєроухова за вих. 2801 від 28.01.2022 року на запит №358/2 від 29.12.2021 року, за подією, що має ознаки страхового випадку за Страховим свідоцтвом №2652941/2 доступно до повернення коштів по вказаному замовленню згідно з договором на туристичне обслуговування 24129,79 грн.

03.12.2022 та 11.12.2022 року позивач направила відповідачу претензію, в якій просила повернути кошти за ненадані туристичні послуги Факт отримання претензій відповідачем не заперечується.

Під час судового розгляду 30.06.2023 відповідачем сплачено на рахунок позивача невикористані грошові кошти в сумі 24129,79 грн.

Однак відповідач не визнав позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, пені, індексу інфляції, трьох відсотків річних та витрат на правничу допомогу та просив відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦІК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом встановлено, що під час розгляду справи 30.06.2023 відповідач здійснив повернення коштів у сумі 24129,79 грн. на банківські реквізити позивача, що підтверджується платіжною інструкцією № 1858122662 від 30.06.2023 (а.с. 226).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд обґрунтовано вважав, що добровільне повернення відповідачем коштів у сумі 24129,79 грн. на банківські реквізити позивача є визнанням такої позовної вимоги та підтверджує факт про те, що відповідач належним чином не виконав обов`язок щодо повернення коштів позивачу, тобто підтверджує факт порушення виконання зобов`язання відповідачем належним чином,тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення обов`язку по поверненню коштів є законними та обґрунтованими.

Разом з тим, згідно із ст. 253 ЦК України, перебіг строку починаеться з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов?язано його початок

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Суд у контексті встановлених обставин правильно врахував правові висновки Верховного Суду України у справі №6-474цс16 (постанова від 18 травня 2016 року, від якої наразі не відбуло відступлення касаційним судом), згідно якої «аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою».

Таким чином, враховуючи, що відповідачем зроблено заяву про застосування строку позовної давності, суд вважав вимоги про стягнення пені за період з 24.11.2021 по 30.06.2023 в сумі 15428,52 грн. такими, що підлягають частковому задоволенню в частині стягнення пені за період з 24.11.2021 по 23.11.2022 в сумі 8222,64 грн.

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у частині другій статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Нарахування трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У Постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12 зазначено, що законодавство не виключає можливості одночасного стягнення з боржника пені, індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниз ТОВ «Джоін Ап!» на користь ОСОБА_1 , згідно наданих розрахунків підлягає стягненню три проценти річних за період з 24 листопада 2021 року по 30 червня 2023 року в розмірі 1158,23 грн., та інфляційні витрати у розмірі 8010,27 грн.

Відповідач не оспорював правильність наведених позивачем розрахунків.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд відповідно до встановлених обставин справи правильно вважав за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч .1ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч.ч. 2, 3ст 23 ЦК Україниморальна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи характер та тривалість порушення прав ОСОБА_1 , час та засоби захисту, які вживалися позивачем для відновлення своїх прав, вимоги розумності та справедливості, суд обґрунтовано та відповідно до ст. 89 ЦПК України виснував, що з ТОВ «Джоін Ап!» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода в сумі 5 000 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначив наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч.ч. 1, 3 ст. 137ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем суду надано: квитанція про оплату послуг адвоката, розрахунок очікуваних витрат, квитанцію до прибуткового касового ордера №21 від 10.12.2022 року, згідно якого позивач оплатила кошти за надання юридичних послуг у розмірі 20000,00 гривень.

Таким чином, враховуючи складність справи та обсяг послуг, наданих адвокатом, час, витрачений на надання відповідних послуг, з урахуванням вимог ч. 3ст. 141 ЦПК України, суд дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 гривень, які є співмірними зі справи.

На підставі встановлених відповідно до наявних у справі доказів суд відповідно до вимог ст.ст. 89, 263 ЦПК України дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення пені в розмірі 8222,64 грн., 3% річних у розмірі 1158,23 грн., інфляційних витрат у розмірі 8010,27 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн., моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. та суми оплати за витяг з ЄДРПОУ в розмірі 260,00 грн.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав, судовий збір в розмірі 543,89 грн. відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України слід компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд відповідно до наявних у справі доказів та наведених норм матеріального права правильно встановив, що ФОП ОСОБА_2 у спірних правовідносинах діяв від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін Ап", через нього відбувалася усі комунікація позивача з цим товариством, результатом якої було повернення частини сплачених грошових коштів, а тому є безпідставними доводи скарги про відсутність відповідальності вказаного товариства за затримку у поверненні грошових коштів, які були йому в якості предоплати перераховані позивачем через ФОП ОСОБА_2 за надання туристичних послуг, але які фактично не були надані внаслідок вимушеної відмови позивача від їх отримання.

Суд обґрунтовано виснував, що внаслідок затримки у поверненні грошових коштів, позивачу було завдано моральної шкоди, пов`язаної з тим, що їх відсутність об`єктивно негативно впливає на можливості позивача задовольняти свої матеріальні потреби та має для нього наслідком негативні душевні страждання, що підпадає під визначені у ст. 23 ЦК України ознаки моральної шкоди.

Отже доводи скарги не спростовують висновки суду у рішенні Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 серпня 2023 року, яке відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Що стосується додаткового рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 вересня 2023 року то в цій частині доводи скарги знайшли своє часткове підтвердження.

Судом було частково задоволено позов про стягнення моральної шкоди, на суму 5000 грн., у вимогах про стягнення моральної шкоди на суму 20000 грн суд відмовив.

Відповідно доп.3ч.2ст.141ЦПК Україниінші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,до якихналежать витратина професійнуправничу допомогу,покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд першої інстанції вказану норму цивільного процесуального права всупереч вимог ст. 263 ЦПК України не застосував, та не звернув уваги, що додаток №1 від 01.01.2022 року до договору №5-1-22 від 01.01.2022 про надання правової допомоги який був наданий до заяви, а також факт того, що відповідачем детально описано у заяві порядок ціноутворення вартості наданих послуг.

З огляду на вищевказане та відповідно до принципу пропорційності, ст. 11 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасувати додаткове рішення суду та ухвалити в цій частині нове рішення про відшкодування наданої відповідачу правничої допомоги пропорційно розміру часткової відмови у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди та наданого у зв`язку з цим обсягу правничих послуг: заяву представника відповідача задовольнити частково, на суму 5000 грн, яка стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап».

Керуючись ст.ст. 259, ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Джоін Ап" адвоката Слаблюка Нікіти Сергійовича задовольнити частково.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 серпня 2023 року залишити без змін.

Додаткове рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 вересня 2023 року скасувати.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін Ап» Слаблюка Нікіти Сергійовича про стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково, на суму 5000 грн, яка стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап».

Про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції буде постановлене додаткове рішення 27 березня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 26 березня 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії І.В. Бурлака.

Ю.М.Мальований.