Ухвала

від 21.03.2024 по справі 629/1017/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №: 629/1017/22 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №: 11-сс/818/ 373 /24 Головуючий апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: п.10 ч.1 ст.303 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме заявника чи його захисника., належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.02.2024 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вказаною ухвалою слідчого судді залишено без задоволення скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №42021222120000101 від 28.12.2021 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

Не погодившисьіз вказанимрішенням слідчогосудді,захисник підозрюваногоОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить розгляд справи проводити без участі скаржників, скасувати зазначену ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на незаконність, необґрунтованість ухвали. Вважає, що на даному етапі досудового розслідування відсутні докази обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 та ч. 2 ст.366 КК України, оскільки згідно повідомлення про підозру, грошові кошти перебували в законному відданні управління ЖКГ та будівництва Лозівської міської ради. У директора ТОВ «РемБудКо» ОСОБА_6 не було повноважень щодо розпорядження ними, а тому, на думку захисника, він об`єктивно не міг їх привласнити, він не є суб`єктом злочинів оскільки грошові кошти в сумі 339842 грн. не були ввірені йому та не перебували в його законному віддані.

Тому, захисник вважає, що наразі відсутні достатні підстави для подальшого втручання в права та законні інтереси підозрюваного, які б виправдовували таке втручання, що на думку захисника, слідчий суддя залишив поза увагою.

Крім того, захисник вважає, що в матеріалах кримінального провадження, досліджених слідчим суддею, у судовому засіданні, відсутні докази на підтвердження отримання ОСОБА_6 повідомлення слідчого про підозру засобами поштового зв`язку або будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення вказаного повідомлення. Направлення повідомлення в мобільний додаток «WhatsApp»,, захисник вважає таким, що не передбачено процесуальним законом. Фактичне вручення письмового повідомлення про підозру відбулося 21..11.2023 року, під час виклику ОСОБА_6 до слідчого для допиту в процесуальному статусі підозрюваний. А тому, захисник вважає, що під час складання та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 , порушені вимоги КПК, а саме ст.278, ч.3 ст.111, ст.135,136 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нове, яким задовольнити вимоги його скарги.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Захисник, прокурор та підозрюваний в судове засідання не з`явилися, були відповідно до вимог, зазначених в ч.1 ст. 135 КПК України належним чином повідомлені про дату та час та місце розгляду справи, надали заяви про розгляд справи без них, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді за відсутністю вказаних осіб.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення слідчого про підозру. В обґрунтування скарги зазначив, що СВ Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021222120000101 від 28.12.2021 року. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України. Зазначив, що ОСОБА_6 підозрюється в тому, що перебуваючи на посаді директора ТОВ «РемБудКо», під час виконання договору №27/21/481 від 13.12.2021 року про надання послуг з поточного ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив грошові кошти замовника управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради в сумі 339842 грн. А також, з метою привласнення чужого майна видав офіційні документи, в яких вказано недостовірну інформацію щодо фактичного проведення ремонтних робіт на вказаному об`єкті. Зауважив, що про підозру ОСОБА_6 повідомлено з порушенням ст.ст. 21, 276-278 КПК України та ст. 55 Конституції України. Зміст повідомлення про підозру свідчить про некоректність, наявність суперечностей у стислому викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Так, слідчим у повідомленні про підозру вказано, що наприкінці жовтня на початку листопада 2021 року, КП «Тепловодосервіс» Лозівської міської ради власними силами працівниками підприємства та за власні кошти проведено роботи у повному обсязі із поточного ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, ним не зазначено ані об`єми виконаних робіт, ані їх вартість. Вказані обставини є суттєвими, оскільки напряму пов`язані з роботами із поточного ремонту вказаного житлового будинку, які, на думку слідчого, не були виконані ТОВ «РемБутКо». Враховуючи, що дане кримінальне провадження розпочате на підставі рапорту прокурора Лозівської окружної прокуратури, при відсутності заяви потерпілого про вчинення кримінального правопорушення та заяви про залучення особи до провадження як потерпілого, суперечливим також є твердження слідчого про те, що УЖКГ та будівництва Лозівської міської ради завдано майнової шкоди. Крім того, в повідомленні про підозру зазначено, що УЖКГ та будівництва Лозівської міської ради, як оплату за виконання ремонтних робіт, безпідставно зі свого рахунку здійснено переказ на рахунок ТОВ «РемБудКо» грошових коштів на загальну суму 339842 грн. Тобто вказані кошти перебували у законному віданні УЖКГ та будівництва Лозівської міської ради і воно мало повноваження щодо розпорядження ними. У ОСОБА_6 ж не було повноважень щодо розпорядження вказаними коштами, а тому він об`єктивно не міг їх привласнити. Таким чином, твердження органу досудового розслідування про привласнення ОСОБА_6 чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах (ч.4 ст. 191 КК України), не підтверджується жодними доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність оголошеної підозри. Необґрунтованість та безпідставність оголошеної ОСОБА_6 підозри стосується стислого викладу фактичних обставин і правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України. Також зазначив, що складене 17.11.2023 письмове повідомлення про підозру направлено слідчим ОСОБА_6 в мобільний додаток «WhatsApp», а фактичне вручення письмового повідомлення про підозру відбулось 21.11.2023 року під час виклику ОСОБА_6 до слідчого для допиту в процесуальному статусі підозрюваний, а отже слідчим порушено вимоги складання та вручення повідомлення про підозру. Вважаючи повідомлення слідчого про підозру необґрунтованим та безпідставним, захисник просив його скасувати.

Залишаючи без задоволення скаргу захисника, слідчий суддя вважав підозру, повідомлену ОСОБА_6 обґрунтованою, відповідно ступеню даної стадії процесу, а також належним чином врученою, відповідно до вимог ст.135 КК України, оскільки за своїм змістом повідомлена ОСОБА_6 підозра у кримінальному провадженні №42021222120000101 від 28.12.2021 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі відомості, передбачені зазначеною нормою закону, в тому числі зміст підозри, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_6 був причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України. При врученні повідомлення були дотримані вимоги ст. 278 КПК України.

При цьому, слідчий суддя зауважив, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя при розгляді скарги в порядку п. 10 ч. 1 ст.303 КПК України не уповноважений вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваного всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, а також оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а незгода сторони захисту з достатністю доказів, якими підозра обґрунтована, має бути предметом безпосереднього розгляду кримінального провадження судом.

Слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування вжив достатніх заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 , тому, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного, оскільки слідчим направлялися ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку повістки про виклик для вручення повідомлення про підозру 13.10.2023 на 23.10.2023 та 02.11.2023 на 07.11.2023, в тому числі за адресою зареєстрованого місця проживання та за місцем роботи. Згідно відповідей КНП «Лозівське ТМО» на запити слідчого та медичної документації, доданої до скарги, з 28.09.2023 по 09.10.2023 та з 23.10.2023 по 03.11.2023 ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні, 06.11.2023 звертався до медичного центру ТОВ «Харт Лайф Хоспітал», де йому було встановлено діагноз із зазначенням захворювань. За змістом скарги та з пояснень прокурора і захисника вбачається, що ОСОБА_6 до 21.11.2023 до слідчого для вручення повідомлення про підозру не з`являвся, фактично отримав його 21.11.2023.

А тому, у органу досудового розслідування не було об`єктивної можливості здійснити безпосереднє повідомлення про підозру ОСОБА_6 у день його складення - 17.11.2023. Відповідно до супровідного листа, фіскального чеку та опису вкладення від 17.11.2023 повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.11.2023 та повістка про його виклик до слідчого для допиту в якості підозрюваного були направлені Лозівським РВП 17.11.2023 засобами поштового зв`язку ЖЕО за місцем проживання ОСОБА_6 (ПП «Бумеранг-3») та за місцем його роботи (ТОВ «Істок»). Згідно розписки ОСОБА_6 та його захисника на повідомленні про підозру,- оригінал вказаного повідомлення вони отримали 21.11.2023.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст. 276-278 КПК України, а тому скарга захисника є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Колегія суддів з такими висновками слідчого судді погоджується з огляду на наступне.

Главою 26 КПК Українивизначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

Відповідно до ч.1ст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

При перевірці оскаржуваного рішення суду першої інстанції колегія суддів керується вимогами, викладеними в п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідно до якихна досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до вимог, зазначених в ч.1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням із прокурором), яке ґрунтується на зібраних доказах під час досудового розслідування та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення з повідомленням про це такій особі та із роз`ясненням її прав та обов`язків.

Окрім того, під повідомленням про підозру також можна розуміти кримінальне процесуальне рішення слідчого, прокурора, яке приймається в обов`язковому порядку у випадках затримання особи за підозрою в учиненні кримінального правопорушення або наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення в письмовій формі й тягне за собою набуття особою, щодо якої воно прийняте, процесуального статусу підозрюваного.

Законодавцем передбачено вимоги до змісту та порядок вручення повідомлення. Як зазначено в п.3 ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення. При цьому, складається письмове повідомлення про підозру прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та повинно відповідати зазначеним в ст.277 КПК України вимогам.

Вручається письмове повідомлення про підозру, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, в день його складення слідчим або прокурором, а у випадках неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор у відповідності до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України, зобов`язані виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу.

Виходячи з вищевказаного, обґрунтованою є підозра за наявності таких принципових обставин: 1) врученого письмового повідомлення про підозру з обов`язковим посиланням на докази вчинення особою кримінального правопорушення; 2) наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують учинення особою кримінального правопорушення; 3) доведення перед судом вагомості й достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; 4) оцінювання судом доказів учинення особою кримінального правопорушення.

Вимога достатності доказів до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності означає, що в розпорядженні слідчого повинна бути така сукупність доказів, яка, будучи неповною, приводить тим не менше до обґрунтованого висновку про винуватість особи, котра притягується, і виключає в цей момент розслідування протилежного висновку.

правопорушення, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як у своєму рішенні, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, зазначив Європейський суд з прав людини, а саме те, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, суд повинен виходити з тих міркувань, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відомості, які містяться в матеріалах кримінального провадження №42021222120000101 від 28.12.2021 свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 276 КПК України, щоб стверджувати про певну причетність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Зміст повідомлення про підозру відповідає вимогам, визначеним у ст. 277 КПК України, оскільки в ньому викладені зміст підозри, правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , із зазначеннямстатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність.При цьомуслід зазначити,що обставиниздійснення підозрюваноюконкретних дійта доведеністьїї винипотребують перевіркита оцінкиу сукупностіз іншимидоказами укримінальному провадженніпід часподальшого досудовогорозслідування,внаслідок чогопідозра можебути змінена. Вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення.

Процедура врученняповідомлення ОСОБА_6 про підозрувиконана слідчимвідповідно довимогчинного законодавства, зазначених в ст. 278 КПК України та з урахуванням вимог ст. 135 КПК України. При цьому, колегія суддів бере до уваги, що слідчим ОСОБА_6 направлялися повістки про виклик для вручення повідомлення про підозру, засобами поштового зв`язку: 13.10.2023 на 23.10.2023 та 02.11.2023 на 07.11.2023, в тому числі за адресою зареєстрованого місця проживання та за місцем роботи. Разом з тим, згідно відповідей КНП «Лозівське ТМО» на запити слідчого та медичної документації, доданої до скарги, з 28.09.2023 по 09.10.2023 та з 23.10.2023 по 03.11.2023 ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні, 06.11.2023 звертався до медичного центру ТОВ «Харт Лайф Хоспітал», де йому було встановлено діагноз із зазначенням захворювань. За змістом скарги та з пояснень прокурора і захисника вбачається, що ОСОБА_6 до 21.11.2023 до слідчого для вручення повідомлення про підозру не з`являвся, фактично отримав його 21.11.2023.

Тобто, виходячи з вищевикладеного, у органу досудового розслідування не було об`єктивної можливості здійснити безпосереднє повідомлення про підозру ОСОБА_6 у день його складення - 17.11.2023. Тому слідчий, враховуючи положення ч.1 ст.278 КПК України, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.11.2023 та повістку про його виклик до слідчого для допиту в якості підозрюваного, направив 17.11.2023 засобами поштового зв`язку ЖЕО за місцем проживання ОСОБА_6 (ПП «Бумеранг-3») та за місцем його роботи (ТОВ «Істок»).

Згідно розписки ОСОБА_6 та його захисника на повідомленні про підозру,- оригінал вказаного повідомлення вони отримали 21.11.2023.

У випадку, коли особа не просто тимчасово відсутня за місцем проживання, а й невідомо де знаходиться і коли з`явиться за місцем свого проживання, перевагу над приватними інтересами, забезпечуваними засадами верховенства права і наявністю права на захист, мають публічні інтереси, що полягають у притягненні особи до кримінальної відповідальності. В такому випадку, застосування особливого порядку повідомлення про підозру є виправданим і доцільним.

Доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного, якими він обґрунтовує необхідність задоволення своїх апеляційних вимог, а саме щодо необґрунтованості підозри, ґрунтуються на відомостях, які стосуються оцінки доказів, отриманих під час досудового розслідування, з точки зору їх процесуальної допустимості та належності або достатності. З огляду на це, колегія суддів не може погодитись з такими доводами, оскільки з процесуальної точки зору необґрунтованість підозри не може підмінюватись питаннями обґрунтованості обвинувачення. Вказані питання щодо оцінки доказів, зібраних сторонами у разі, якщо прокурор та слідчий дійдуть переконання про необхідність складання обвинувального акту, підлягають процесуальному розгляду в порядку, передбаченому ст.ст. 318-376 КПК України.

Отже,на цьомуетапі досудовогорозслідування колегіясуддів позбавленапроцесуальної можливостівирішити зазначеніпитання,виходячи зізмісту доводівапеляційної скаргиз приводувизнання недопустимимдоказів,на якихґрунтується підозра,оскільки вониє передчасними.Підозра єпроцесуальним рішенням,яке складаєтьсяі повідомляєтьсяслідчим чипрокурором зурахуванням обставин,які авторвважає встановленими.Обставини здійсненняпідозрюваним конкретнихдій тадоведеність йоговини,потребують перевіркита оцінкиу сукупностіз іншимидоказами укримінальному провадженніпід часподальшого досудовогорозслідування,внаслідок чогопідозра можебути зміненав будь-якийспосіб.Оцінка доказівстосовно їхдопустимості на цьомуетапі досудовогорозслідування судомне вирішується.Вказані питанняповинен вирішуватисуд підчас розглядукримінального провадженняпо суті,в разінаправлення обвинувальногоакту прокурором,зокрема оцінюватидокази зточки зоруїх достатностіта допустимостідля визнанняособи винуватоючи невинуватоюу вчиненнікримінальних правопорушень.Слідчий суддяна підставірозумної оцінкисукупності отриманихдоказів повиненвизначити лишечи єпричетність особидо вчиненнякримінальних правопорушеньвірогідною тадостатньою дляповідомлення такійособі пропідозру. Відповідно достатті 89КПК Українивизнання доказівнедопустимими належитьвиключно докомпетенції судупід чассудового розгляду,а тому сукупність інших зібраних органом досудового розслідування доказів будуть перевірятися, оцінюватися в ході судового розгляду і не дає підстав для скасування підозри.

Отже, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновків ухвали слідчого судді, щодо відмови у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки вони є обґрунтованими та вмотивованими і відповідають вимогам кримінально-процесуального закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника підозрюваної не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111,135, 138, 277, 278, 279, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.02.2024 року про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру за ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України ОСОБА_6 , залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3