Постанова

від 19.02.2024 по справі 495/1192/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1712/24

Справа № 495/1192/20

Головуючий у першій інстанції Мишко В. В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Мокана В.В.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Парус-Транс-ЛТД»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Транс-ЛТД» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ТОВ «Парус-Транс-ЛТД» звернулось до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, в якому просило суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування завданої матеріальної шкоди у вигляді збитків у сумі 129458 гривень та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.04.2018 року о 18:00 годині відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Одеса-Білгород-Дністровський на 17 км був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожні умови, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого допустив зіткнення з вантажним автомобілем Renault Magnum д/н НОМЕР_2 з напівпричепом рефрижератором Lamberet LVFS НОМЕР_3 (який належав ТОВ «Парус-Транс-ЛТД») під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по своїй смузі руху у зустрічному напрямку, в результаті чого відбулось зіткнення та автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідач порушив вимоги п.2.3 (б), п.10.1, 12.1, 11.3 Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим 27.06.2018 року відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 269616.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.11.2018 року провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП України закрито, у зв`язку зі спливом строку для притягнення до адміністративної відповідальності, яку залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26.11.2019 року.

Закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП України, не позбавляє учасників ДТП можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства. Відповідно до Звіту з визначення вартості матеріальних збитків КТС (колісного транспортного засобу) від 20.03.2019 року, позивач поніс матеріальні збитки відновлювального ремонту автомобілю Renault Magnum, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу у сумі 129 458,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 року ухвалено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Транс- ЛТД» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Транс- ЛТД» відшкодування матеріальної шкоди у сумі 121 214 гривень 67 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Транс-ЛТД» судові витрати (сплата за звіт авто експертизи та судовий збір за розгляд позовної заяви) у сумі 4 775 гривень 47 копійок.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Транс- ЛТД» - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Транс-ЛТД» на користь ОСОБА_1 судові витрати (витрати на правову допомогу, витрати пов`язані з оплатою судової автотоварознавчої експертизи та рецензування звіту авто експертизи) у сумі 1551 гривня 02.

Рішення суду мотивовано тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача було завдано матеріальної шкоди позивачу, яка за вирахуванням отриманої суми від продажу пошкодженого майна у розмірі 8243,33 грн складає 121214 гривень 67 копійок та має бути відшкодована відповідачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні його позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем по справі, яким має бути Моторне (транспортне) страхового бюро України.

Вважає, що Звіт з визначення вартості матеріальних збитків колісного транспортного засобу №06-03-19 від 20.03.2019 року, складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за заявою ТОВ «Парус-Транс ЛТД» від 11.03.2019 року, яким підтверджується розмір відшкодування шкоди в сумі 129458 грн, є неналежним доказом, оскільки не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і тому не може бути використаним.

Звертає увагу, що ціна продажу транспортного засобу в розмірі 8243,33 грн не відповідає його вартості з урахуванням витрат на його відновлення у розмірі 129458 грн.

Вказує, що суд не врахував докази про те, що ТОВ «Парус-Транс ЛТД» проводило 24.04.2018 року експлуатацію вантажного тягача Renault Magnum д/н НОМЕР_4 з напівпричепом НОМЕР_3 , який не пройшов перевірки технічного стану, без проведення належного технічного огляду ТО-1, ТО-2 та під керуванням водія, якому Актом перевірки суб`єкта господарювання ТОВ «Парус-Транс ЛТД» М15/14.4/04-188 від 13.04.2018 року та Приписом №15/14.4/04-188-262 від 13.04.2018 року було заборонено здійснювати експлуатацію транспортних засобів.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оскільки закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП не є реабілітуючою обставиною, то відповідач с винуватим в скоєнні ДТП.

Вказує, що ОСОБА_1 не винуватий у скоєнні ДТП, оскільки його винуватість не встановлена в порядку, передбаченому Законом.

Зазначає, що судом першої інстанції не вирішено питання передачі відповідачу деталей, які замінені на транспортному засобі.

Також вказує, що судом невірно вирішено питання про розподіл судових витрат.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Парус-Транс-ЛТД» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 року залишити без змін.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Сухорукова М.Я., в режимі відеоконференції, надали усні пояснення по суті справи, доводи скарги підтримали, зазначивши при цьому, що рішення суду першої інстанції є помилковим, а також прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники ТОВ «Парус-Транс-ЛТД» адвокат ОСОБА_4 та адвокат Берлізов Є.В. надали пояснення, в яких зазначили, що суд першої інстанції правомірно вирішив цей спір, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що власником автомобіля Renault Magnum д/н НОМЕР_2 є ТОВ «Парус-Транс ЛТД», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (т.1 а.с.8).

Власником напівпричепа рефрижератора Lamberet LVFS НОМЕР_3 є ТОВ «Парус-Транс ЛТД», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (т.1 а.с.9).

Наказом ТОВ «Парус-Транс ЛТД» № 1 від 02.01.2018 року на роботу на посаду водія було прийнято ОСОБА_2 (т.1 а.с.10).

Наказом ТОВ «Парус-Транс ЛТД» № 1 від 02.01.2018 року автомобіль Renault Magnum д/н НОМЕР_2 / НОМЕР_3 було закріплено за водієм ОСОБА_2 (т.1 а.с.10).

На підставі Акту приймання-передачі № 2 від 06.11.2017р., ОСОБА_2 прийняв автомобіль Renault Magnum 480 реєстраційний номер НОМЕР_2 , напівпричіп рефрижератор Lamberet LVFS 3E1R, реєстраційний номер НОМЕР_7 (т.1 а.с.12).

Згідно з протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00579-07627-17 від 25.12.2017 року, автомобіль Renault Magnum 480 реєстраційний номер НОМЕР_2 після технічного контролю визнано технічно справним.

Згідно з протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00579-07628-17 від 25.12.2017року, напівпричіп рефрижератор Lamberet LVFS 3E1R, реєстраційний номер НОМЕР_7 після технічного контролю визнано технічно справним (т.1 а.с.13-14).

24.04.2018 року о 18:00 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Одеса-Білгород-Дністровський на 17 км був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожні умови, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого допустив зіткнення з вантажним автомобілем Renault Magnum д/н НОМЕР_2 з напівпричепом рефрижератором Lamberet LVFS НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по своїй полосі руху у зустрічному напрямку, в результаті чого відбулось зіткнення та автомобілі отримали механічні пошкодження.

25.04.2018 року Овідіопольським відділом поліції ГУНП в Одеській області зареєстроване кримінальне провадження за фактом скоєння ОСОБА_1 кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України.

21.06.2018 року винесено постанову про закриття кримінального провадження в зв`язку із відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України (т.1 а.с.15). Матеріали справи передані до Суворовського районного суду м. Одеси для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Згідно постанови від 21.06.2018 року, причиною ДТП стало порушення вимог п.2.3б, п.10.1, 12.1, 11.3 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1

27.06.2018 року відносно відповідача ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 269616.

11.10.2018 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси, матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП повернуто до Овідіопольського відділу поліції ГУНП в Одеській області у зв`язку з їх непідсудністю Суворовському районному суду м. Одеси.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 30.11.2018 року, провадження по адміністративній про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КУпАП закрито, в зв`язку із спливом строку для притягнення до адміністративної відповідальності (т.1 а.с.16).

Постановою Одеського апеляційного суду від 26.11.2019 року постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду залишено без змін.

Згідно із Звітом № 06-03-19 з визначення вартості матеріальних збитків колісного транспортного засобу від 20.03.2019 року, виготовленого оцінювачем - автотоварознавцем, судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту КТЗ Renault Magnum 480, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складає 129 458,00 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина другастатті 1187 ЦК України).

У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року№ 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Як убачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , не була застрахована.

За вимогами пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до абз. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» «У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи».

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення саме з відповідача завданих внаслідок ДТП збитків позивачу, оскільки суб`єктом виплати відшкодування з урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , не була застрахована, має бути Моторне (транспортне) страхове бюро України. Позивачем не використано встановлений чинним законодавством механізм відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, позивач не скористався процесуальною можливістю звернутися до суду з відповідним позовом до МТСБУ з вимогами про стягнення з МТСБУ на його користь суми відшкодування розміру завданих збитків. Тобто дії позивача щодо звернення до суду з позовною заявою з вимогами саме до відповідача є передчасними, оскільки покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах визначеного порядку відшкодування з МТСБУ на відповідача, суперечить положенням Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

У зв`язку з наведеним, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Парус-Транс-ЛТД» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

Щодо судових витрат

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Парус-Транс- ЛТД» про стягнення на його користь з ТОВ «Парус-Транс- ЛТД» судових витрат (витрати на правову допомогу, витрати пов`язані з оплатою судової автотоварознавчої експертизи та рецензування звіту авто експертизи) обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню (стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Представниками позивача ТОВ «Парус-Транс- ЛТД» рішення суду в частині вирішення питання про стягнення судових витрат не оскаржено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Так, в ухваленому рішенні суд першої інстанції зазначив, що представник відповідача до закінчення судових дебатів, просив суд стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати, а саме: витрати пов`язані з оплатою судової автотоварознавчої експертизи, рецензування звіту у сумі 11 884,74 грн та витрати на правову допомогу у сумі 12 350 грн.

Відповідно до ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч.2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Згідно акту про надання адвокатом Черток О.В. правничої допомоги відповідачу ОСОБА_1 по договору від 18.01.2021 року, сторони підтверджують, що загальна сума наданої правової допомоги складає 12 350 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень (т.2 а.с.121).

Таким чином, відповідачем відповідно до вимог ст.137 Цивільного процесуального кодексу України, надані належні докази щодо обсягу наданих йому представником послуг і виконаних робіт та їх сплаченої вартості; докази, які підтверджують здійснення її представником відповідних витрат; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріали справи не містять клопотання представника позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

В матеріалах справи перебуває: рахунок-фактура № AR201208-R1 від 08.12.2020 року про оплату проведення рецензування звіту у сумі 2 000 (дві тисячі) гривень (т. 1 а.с.137); акт № 21-6050 від 04.10.2021 року попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта, відповідно до якого сплачено 9 884 (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки (т.1 а.с.231).

Відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що апеляційним судом, судове рішення ухвалено на користь ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про стягнення на його користь з ТОВ «Парус-Транс- ЛТД» судових витрат пов`язаних з оплатою судової автотоварознавчої експертизи та рецензування звіту авто експертизи у сумі 11 884,74 грн та витрат на правову допомогу у сумі 12 350 грн.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Транс-ЛТД» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Транс- ЛТД» (ідентифікаційний код 33213848) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) судові витрати по справі: витрати пов`язані з оплатою судової автотоварознавчої експертизи, рецензування звіту у сумі 11 884,74 грн та витрати на правову допомогу у сумі 12 350 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький