Рішення

від 25.03.2024 по справі 371/232/23

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.03.2024 Єдиний унікальний № 371/232/23 провадження № 2/371/78/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/232/23

Провадження № 2/371/78/24

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Литвин С.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Агрокомплекс«Степанецьке» про зняття арешту з майна,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зняття арешту з майна, посилаючись на ті обставини, що є спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 . Під час оформлення спадковихправ їйстало відомо,що наквартиру підномером АДРЕСА_1 ,яка входитьдо складуспадкового майна,постановою державноговиконавця відділудержавної виконавчоїслужби Миронівськогорайонного управлінняюстиції проарешт майнаборжника таоголошення заборонийого відчуженнясерії АА№ 821082від 06серпня 2004року накладеноарешт.Вказана обставинає перешкодоюдля оформлення нею спадкових прав. Згідно повідомлення Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) будь які виконавчі документи, боржником за якими б значився ОСОБА_2 , на примусовому виконанні у відділі не перебувають, а всі виконавчі провадження відносно нього завершені у зв?язку з фактичним виконанням.

Просила в судовому порядку зняти арешт з нерухомого майна у виді квартири під номером АДРЕСА_1 .

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 24 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 26 травня 2023 року витребувано у Київському обласному державному нотаріальному архіві копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серії АА № 821082 від 06 серпня 2004 року.

Ухвалою Миронівськогорайонного судуКиївської областівід 23січня 2024року замінено неналежного відповідача Миронівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним відповідачем, яким є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Степанецьке».

23 січня 2024 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками направлено за місцем знаходження відповідача.

09 лютого 2024 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками вручено уповноваженому представнику відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до положень статті 274 ЦПК України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та представник відповідача СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» не з?явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно. Від позивача та представника відповідача в день розгляду справи надійши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Аргументи учасників справи

22 лютого 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначила, що позивач не надала доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема, позивач не надала доказів: про те, що квартира під номером АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 ; про факт звернення позивача до нотаріальної контори та наявність перешкод у реалізації нею спадкових прав після смерті чоловіка через накладений арешт на зазначену квартиру; про факт звернення позивача для отримання постанови про накладеня арешту; про факт звернення позивача до відділу державної виконавчої служби з питанням зняття арешту.

Також вказала, що позивач надала неповні відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна; у наданих позивачем відомостях з єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна зазначено реєстраційний номер обтяження 1263154, а арешт позивач просить зняти з об?єкту обтяження квартири під номером АДРЕСА_1 з реєстраційним номером 3194, який відсутній у відомостях/додатках до позову. Вказала, що позивач не надала копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА № 821082 від 06 серпня 2004 року.

23 лютого 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона не погодилася з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві. Вказала, що доданий до позовної заяви витяг з Реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна містить інформацію про об?єкт обтяження та його власника ОСОБА_2 , підстави обтяження, номери обтяження. Нотаріусом перед видачею витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна перевірено достовірність документів наявності спадкових прав та спадкове майно. Зазначила, що реєстраційний номер обтяження 1263154 не є тотожним з номером об?єкту нерухомого майна (3194), на який накладене обтяження. Відомості, що підтверджують факт зверення до нотаріальної контори для отримання постанови про арешт майна та факт звернення до відділу державної виконавчої служби, знаходяться в матеріалах справи. Вказала, що відповідач як правонаступник СТОВ «Україна» не здійснював дій щодо повторного пред?явлення виконавчого документу до виконання, що свідчить про погашення її чоловіком заборгованості перед відповідачем.

Фактичні обставини справи

Суд встановив такі фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ця обставина підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданного Миронівським районим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Київ) 23 березня 2022 року (а.с. 12).

Позивач є дружиною померлого ОСОБА_2 та його спадкоємцем за законом.

Такі обставинипідтверджуються данимисвідоцтва проукладення шлюбусерії НОМЕР_2 виданим 20березня 1980року Палацомодруження № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22), даними свідоцтва про право на спадщину за законом № 574, виданого 09 лютого 2023 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. (спадкова справа № 211/2022) (а.с. 67).

Відповідно до даних архівної довідки КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» № 308 від 08 лютого 2023 року, право власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 зареєстроване на ім?я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Миронівським міським виконавчим комітетом Київської області 04 квітня 1996 року, згідно з розпорядженням від 04 квітня 1996 року № 22, номер запису 3194 в книзі 2 запас (а.с. 89).

На вказане майно постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 821082 від 06 серпня 2004 року, виданою Відділом державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції при примусовому виконанні ухвали Миронівського районного суду від 29 липня 2004 року, накладено арешт. Державна реєстрація обтяження мала місце 28 серпня 2004 року, номер запису про обтяження: 1263154.

Вказані обставинипідтверджені данимиІнформаційної довідкиз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна №367105538від 23лютого 2024року (а.с.88), даними постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06 серпня 2004 року, виданої Відділом державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції (а.с. 43).

Миронівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивачу надано відповіді № 3866 від 10 лютого 2023 року та № 6064 від 20 березня 2023 року про те, що станом на 20 березня 2023 року згідно відомостей Єдиного реєстру боржників, Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі виконавчі документи щодо боржника ОСОБА_2 не перебувають, всі виконавчі провадження завершені в зв?язку з фактичним виконанням виконавчих документів, виконавче провадження щодо ОСОБА_2 завершене 18 грудня 2009 року та знищене в зв?язку з закінченням терміну зберігання. В зв?язку з цим встановити відомості щодо підстав закінчення виконавчого провадження при виконанні якого було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 відповідно до постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження серії АА № 821082 від 06 серпня 2004 року неможливо (а.с. 11, 23).

Згідно з даними повідомлення Миронівського районного суду Київської області № 01-18/3134 від 15 січня 2024 року відповідно до даних АСДС КП «Д-3» протягом 2000-2024 року Миронівським районним судом Київської області розглядалася одна судова справа, де відповідачем був ОСОБА_2 ЄУН 2-544/2004, позивачем СТОВ «Україна» (а.с. 68).

Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань правонаступником СТОВ «Україна» є СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» (а.с. 65, 66).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Відповідно до статей1216,1217 ЦК України,спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставістатті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першоюстатті 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов?язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно доглави 29 ЦК України.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вимога позивача, що ґрунтується на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до частини першоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Суд встановив, що арешт відповідно до постанови серії АА № 821082 від 06 серпня 2004 року накладений на підставі ухвали Миронівського районного суду від 20 липня 2004 року. У провадженні Миронівського районного суду за період з 2000 року до 2024 року перебувала одна судова справа, в якій відповідачем був ОСОБА_2 , а позивачем СТОВ «Україна», правонаступником якого є СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке».

Відповідач СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке», заперечуючи проти задоволення позовних вимог, обмежився підставами щодо наявності сумнівів у праві позивача на звернення до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна в зв?язку з ненаданням нею підтверджуючих документів щодо спадкувих прав.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів на підтвердження обставин наявності у боржника ОСОБА_2 будь яких невиконаних зобов?язань майнового характеру перед СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке», наявності незавершених виконавчих проваджень чи невиконаного виконавчого документу, строк пред?явлення до виконання якого не сплинув, щодо боржника ОСОБА_2 , за якими СТОВ «Україна» та відповідач як його правонаступник є стягувачем.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , а також є співвласником квартири, на яку накладений арешт постановою від 06 серпня 2004 року. Виконавче провадження, боржником за яким був ОСОБА_2 , завершене 18 грудня 2009 року. Відомості про наявність на час розгляду справи будь-яких виконавчих документів, строк пред?явлення до виконання яких не сплинув, а також відкритих виконавчих проваджень, за якими боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні.

Частиною 2 статті 321ЦК України передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Аналогічна концепція закріплена в основоположних принципах здійснення правомочностей власника, сформульованих у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення статті 1 Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту, накладеного державним виконавцем на майно боржника, є невиправданим втручанням у його право на мирне володіння майном з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження та неможливість продовження примусового виконання судового рішення з урахуванням відсутності підтвержених відомостей щодо наявності відкритих виконавчих проваджень щодо боржника, відсутності підтвержених відомостей щодо наявності невиконаних виконавчих документів, строк пред?явлення яких не сплинув, щодо боржника, у тому числі стягувачем за якими є відповідач.

Користуватися та управляти спадковим майном у виді частки на квартиру, а також оформити спадкові права позивач не має змоги з тих підстав, що постановою державного виконавця серії АА № 821082 від 06 серпня 2004 року на вказане майно накладено арешт. Також позивач позбавлена можливості в повній мірі реалізовувати свої права, як співвласника квартири, оскільки арешт накладено на весь об?єкт нерухомого майна.

Підстави для продовження обтяження на майно відсутні. На виконанні у органах, що здійснюють примусове виконання рішень судів відсутні відкриті виконавчі провадження, в межах яких можливе звернення стягнення на майно позивача.

Відтак, наведені обставини свідчать про відсутність правових підстав для збереження накладеного арешту на майно позивача.

Наявність запису про арешт перешкоджає позивачу прийняти спадщину в установленому законом порядку та оформити спадкові права, а також порушує її права як співвласника квартири, оскільки запис свідчить про накладення арешту на майно у виді квартири, а не її частки. Порушується право власності позивача, вона позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд.

Висновки за результатами розгляду

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.

Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторонасама визначаєстратегію свогозахисту,зміст своїхвимог ізаперечень,а такожпредмет тапідстави позову,тягар доказуваннялежить насторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов`язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.

Саме позивач мала довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.

Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.

Згідно правилстатті 263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. Суд встановив факт порушення спадкових прав позивача та її прав як співвласника майна, таке право підлягає захисту шляхом звільнення майна з-під арешту.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Степанецьке» про зняття арешту з майна задовольнити повністю.

Зняти арешт з нерухомого майна у виді квартири під номером АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 821082 від 06 серпня 2004 року, зареєстрований Миронівською районною державною нотаріальною конторою 28 серпня 2004 року, реєстраційний номер обтяження 1263154.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Степанецьке», код ЄДРПОУ 35181189, адреса місцезнаходження: будинок під номером 247, вулиця Київська, селище Степанецьке, Черкаський район, Черкаська область.

Суддя Л.О. Капшук