Рішення

від 14.03.2024 по справі 916/4224/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2024 р. Справа № 916/4224/23Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю „СПМК-17 (65025, Одеська обл., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шосе, буд. 30-А; код ЄДРПОУ 01353551),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85; код ЄДРПОУ 44162529),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 41037901),

про стягнення 724228,10 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Явченко Д.В., самопредставництво;

від відповідача адвокат Шульга Ю.І., ордер серія ВН №1287295;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не з`явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Бережна О.О., самопредставництво.

Обставини справи.

Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „СПМК-17 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 724228,10 грн.

27 вересня 2023 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву Одеської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4224/23. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради. Підготовче засідання у справі призначено на 07.112023 о 14:40 год.

13 жовтня 2023 року до суду від представника Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради надійшли пояснення на позовну заяву.

Вказані пояснення на позовну заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

30 жовтня 2023 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „СПМК-17 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У підготовчому засіданні 07.11.2023 суд протокольною ухвалою залишив без розгляду відзив відповідача на позовну заяву, оскільки відзив був поданий с пропуском встановленого судом строку.

У підготовчому засіданні 07.11.2023 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12:30 год. 28.11.2023.

Ухвалою суду від 07.11.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

14 листопада 2023 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання з додатками.

Вказане клопотання з додатками суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

24 листопада 2023 року до суду від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшли пояснення по справі.

Вказані пояснення по справі суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 28.11.2023 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11:10 год. 19.12.2023. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/4224/23 на 30 днів.

Ухвалою суду від 28.11.2023 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „СПМК-17, що наступне підготовче засідання у справі № 916/4224/23 призначене на 19.12.2023 об 11:10 год. Неявка учасників справи у підготовче засідання не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

14 грудня 2023 року до суду від відповідача у справі надійшли письмові пояснення.

Вказані письмові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 19.12.2023 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10:30 год. 25.01.2024, підготовче провадження у справі № 916/4224/23 постановлено провести впродовж розумного строку, відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою суду від 19.12.2023 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „СПМК-17 та Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, що наступне підготовче засідання у справі № 916/4224/23 призначене на 25.01.2024 о 10:30 год. Неявка учасників справи у підготовче засідання не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

25 січня 2024 року до суду від позивача у справі надійшли додаткові пояснення.

Вказанідодаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 25.01.2024 суд оголосив перерву до 09:30 год. 01.02.2024.

Ухвалою від 01.02.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 916/4224/23, постановлено здійснити розгляд справи по суті впродовж розумного строку, призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2024. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 05.03.2024 о 15:30 год.

У судовому засіданні 05.03.2024 суд оголосив перерву у засіданні суду до 11:00 год. 14.03.2024.

Представник третьої особи - Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради у судове засідання 14.03.2024 не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 14.03.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.2024 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, з підстав викладених письмових поясненнях.

Представник третьої особи Національного агентства України у судовому засіданні 14.03.2024 надав аналогічні пояснення, які викладені в письмових поясненнях від 24.11.2023.

У судовому засіданні 14.03.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено присутніх учасників справи про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.06.2023 № 336704757 Товариству з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (далі ТОВ «СПМК-17») з 03.07.2003 належить об`єкт нерухомого майна цілісний майновий комплекс будівлі та споруди, зареєстрований за адресою: Одеська обл., Старокиївська дорога 21 км, 30-А, реєстраційний номер майна 1150536.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що зазначений об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці площею 2,3681 га за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги (територія промислового вузла «Куліндрово»), кадастровий номер: 5110137600:01:001:0043, яка належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.03.2023 № НВ-5100319552023 датою державної реєстрації земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги (територія промислового вузла «Куліндорово») з кадастровим номером: 5110137600:01:001:0043 є 17.12.2021.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України (далі ЗК України) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Договір оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ «СПМК-17» укладено та зареєстровано так і не було.

Таким чином, ТОВ «СПМК-17», будучи власником об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги (територія промислового вузла «Куліндорово») з кадастровим номером: 5110137600:01:001:0043, здійснювало безоплатне користування земельною ділянкою за вказаною адресою без укладеного договору оренди, що має наслідком неотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, чим порушено право територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради як власника такої земельної ділянки.

Одеська міська рада зазначає, що у період з 17.12.2021 (дати державної реєстрації земельної ділянки) по 31.05.2023 ТОВ «СПМК-17» без законних підстав, за рахунок власника земельної ділянки зберегло у себе майно кошти за оренду землі.

Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради направлялась до ТОВ «СПМК-17» вимога від 02.08.2022 р. № 01-13/1635 щодо сплати у місячний термін коштів за користування земельною ділянкою.

Втім, станом на теперішній час кошти за користування земельною ділянкою ТОВ «СПМК-17» повернуто (сплачено) не було.

Листом від 16.05.2023 № 01-13/647 Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради повідомив про те, що Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради було проведено візуальне обстеження даної земельної ділянки. Станом на 11.04.2023 зазначена земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель, які згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать ЗАТ «СПМК-17» (наразі ТОВ «СПМК-17») на підставі договору купівлі-продажу від 21.09.2017 серія та № 1091, земельна ділянка огороджена, доступ до неї обмежений.

Таким чином, ТОВ «СПМК-17» є фактичним користувачем земельної ділянки за адресою: Одеська обл., Старокиївська дорога 21 км, кадастровий номер 5110137600:01:001:0043, який без достатньої правової підстави за рахунок власника вказаної ділянки Одеської міської ради, зберегло у себе кошти, які мало сплатити за користування нею, та які зобов`язане повернути на підставі ст. 1212 ЦК України.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, виданим відділом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у м. Одесі від 22.12.2021 № 551, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5110137600:01:001:0043 складає 14478139,96 грн. З урахуванням індексації нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2022 рік складає 15925953,96 грн відповідно.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.03.2023 № НВ-5100319552023 нормативна грошова оцінка з урахуванням індексації за 2023 рік складає 18314847,05 грн.

З урахуванням зазначеного Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради розраховано розмір безпідставно збережених ТОВ «СПМК-17» коштів за користування земельною ділянкою, за період з 17.12.2021 по 31.05.2023 наступним чином.

Рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1267-VI затверджено фіксовані відсотки при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі.

Згідно з пунктом 1 Переліку фіксованих відсотків, що є додатком до рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 року № 1267-VI, відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, цільове використання якої «Промисловість» - становить « 3 %».

Отже визначення розміру збережених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137600:01:001:0043:

- 14478139,96 грн * 0,03/12 міс = 36195,35 грн. (щомісячно за 2021 рік);

- 15925953,96 грн * 0,03/12 міс = 39814,88 грн (щомісячно за 2022 рік);

- 18314847,05 грн * 0,03/12 міс = 45787,12 грн. (щомісячно за 2023 рік).

Таким чином, сукупний розмір безпідставно збережених ТОВ «СПМК-17» коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою: Одеська обл., Старокиївська дорога 21 км, 30 А, у період з 17.12.2021 по 31.05.2023 складає 724228,10 грн, відповідно до розрахунку розміру безпідставно збережених коштів (т.1, а.с. 29).

У зв`язку із зазначеним Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з власника об`єкта нерухомого майна (ТОВ «СПМК-17») безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Одеської міської ради не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно з п. Б ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Фактично розмір доходу відповідача розрахований Одеською міською радою, як розмір плати за користування земельною ділянкою комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

За розрахунком позивача, розмір доходу відповідача (безпідставно збережених коштів) за період з 17.12.2021 по 31.05.2023 становить 724228,10 грн.

Позивач правомірно вважає, що оскільки відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які б мав сплатити за користування нею у вигляді орендної плати, відповідач зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, 724228,10 грн є сумою втрат бюджету Одеської міської ради від недоотримання коштів за фактичне землекористування.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 724228,10 грн за період з 17.12.2021 по 31.05.2023, суд вважає його правомірним.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що 21 квітня 2021 року указом Президента України № 169/2021 введено в дію рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (надалі - рішення РНБО від 15.04.2021).

Згідно рішення РНБО від 15.04.2021 до відповідача ТОВ «СПМК-17» строком на три

роки застосовано наступні види обмежень:

1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та Документ військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;

10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона);

11) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

12) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

13) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

14) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

15) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

16) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

17) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Надалі ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.09.2021 по справі № 490/5308/21, накладено арешт на всі активи, які перебувають у власності ТОВ «СПМК-17», в рамках кримінального провадження, у тому числі і на цілісний майновий комплекс будівлі і споруди ТОВ «СПМК-17» за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, Красносільська с/рада, 21 км Старокиївського шосе, 30А.

Також ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.11.2022 по справі № 945/1150/22, усе майно яке належить ТОВ «СПМК-17», у тому числі цілісний майновий комплекс за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, Красносільська с/рада, 21 км Старокиївського шосе, 30А, передано в управління Національному агентству країни з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА).

Суд зазначає, що Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (надалі Закон) визначає умови управління арештованим майном Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами.

Підставою управління арештованим майном є судове рішення у кримінальному процесі (ухвала слідчого судді, або суду).

За наявності судового рішення про передання майна в управління, АРМА зобов`язане його виконувати, так само як і власник активів чи інші особи, які мають на них права, обов`язковість виконання судових рішень визначає Конституція України.

Винесення такої ухвали про передання Національному агентству активу в управління свідчить про появу в Агентства активів окремого майнового права управління арештованим активом. Це спеціальне строкове речове право на майно, подібне до інших майнових прав на чуже майно, визначених цивільним законодавством.

Правові та організаційні засади передачі Національним агентством активів в управління за договором регулюються статтею 21 Закону, згідно з якою управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управління активами, відповідно до частини третьої статті 21 Закону, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

Відповідно до статті 22 Закону Національне агентство здійснює періодичну, але не рідше одного разу на місяць, перевірку ефективності управління арештованими активами, переданими ним в управління. Управитель зобов`язаний надавати уповноваженим особам Національного агентства доступ до прийнятих в управління активів для огляду, а також до документів щодо управління такими активами та їх використання.

Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.

Станом на день звернення позивача з чим позовом до суду, АРМА не було укладено договору про управління активами ТОВ «СПМК-17».

Суд зазначає, що арешт активів, які є речовими доказами та об`єктами ймовірної конфіскації, а також їх передача в управління АРМА на підставі ухвали слідчого судді (суду) є діями, які здійснюються з метою досягнення завдань кримінального провадження.

Саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово позбавляє власника відповідних прав.

З моменту арешту активів їх власник тимчасово позбавлений права визначати їхню долю, самостійно ними користуватися, в тому числі передавати їх в тимчасове володіння чи користування третім особам.

Ухвала про передачу активів в управління АРМА є визначеним слідчим суддею спеціальним порядком зберігання речових доказів, яким забезпечується виконання ухвали про арешт цих активів.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 по справі № 910/15262/18 зазначив, що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово позбавляє власника відповідних прав. З моменту арешту активів їх власник тимчасово позбавлений права визначати їхню долю, самостійно ними користуватися, в тому числі передавати їх в тимчасове володіння чи користування третім особам.

Таким чином, з постановленням слідчим суддею ухвали про арешт активів та ухвали про їх передачу в управління АРМА, виключно останнє уповноважується здійснювати права володіння, розпорядження та користування щодо цього майна.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що з 2021 року і по теперішній час ТОВ «СПМК-17» фактично не є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:01:001:0043, оскільки з моменту накладання арешту на майно відповідача і передачу його в управління АРМА, відповідач фактично позбавлений можливості користуватися зазначеним майновим. Сам по собі факт перебування у власності відповідача майнового комплексу за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, 21 км Старокиївської дороги, 30-А, не підтверджує того, що саме ТОВ «СПМК-17» використовує вказану земельну ділянку.

Таким чином, ТОВ «СПМК-17» не є фактично землекористувачем ділянки з кадастровим номером 5110137600:01:001:0043, оскільки позбавлений такого права користування, так як майновий комплекс із земельною ділянкою вибули із користування відповідача.

Оскільки позивач не довів, що відповідач є фактичним користувачем майнового комплексу, у тому числі і земельної ділянки на якій зазначений комплекс розміщений, а тому відповідач і не повинен сплачувати кошти за користування зазначеною земельною ділянкою, яка не перебуває в його користуванні.

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Куруючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 27 березня 2024 р.

Суддя Нікітенко С.В.