УХВАЛА
27 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10252/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний дім "Діамант-13"
на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024
за позовом приватного акціонерного товариство "Завод супутник"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний дім "Діамант-13"
про стягнення 126 663,73 грн та
зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний дім "Діамант-13"
до приватного акціонерного товариство "Завод супутник"
про визнання недійсною додаткової угоди,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірний дім "Діамант-13" (далі - ТОВ "Ювелірний дім "Діамант-13", відповідач за первісним позовом, скаржник) звернулося 16.03.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням уточненої касаційної скарги в редакції від 18.03.2024 щодо судового акту апеляційної інстанції, який підлягає оскарженню в касаційній інстанції), в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (повний текст постанови виготовлено 26.02.2024) зі справи № 910/10252/22 в частині позовних вимог за первісним позовом, які було задоволено та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісних вимог повністю та задоволення зустрічного позову. При цьому прохальна частина касаційної скарги містить клопотання про: звільнення ТОВ "Ювелірний дім "Діамант-13" від сплати судового збору за подання касаційної скарги; зупинення виконання спірних судових актів.
Касаційна скарга відповідача за первісним позовом не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що однією з підстав касаційного оскарження спірних судових актів відповідач за первісним позовом зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 283, 284, 286, 291 Господарського кодексу України, а також статей 3, 11,251, 252, 509, 526, 627, 628, 629, 759, 762, 763, 785 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах). Зазначена підстава є належно обґрунтованою.
При цьому другою підставою касаційного оскарження спірних судових актів ТОВ "Ювелірний дім "Діамант-13"зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України (вказує на невідповідність висновків спірної постанови, сформованій правозастосовчій практиці в подібних правовідносинах). Між тим зазначена підстава для звернення з касаційною скаргою не місить належного обґрунтування й посилання на постанови Верховного Суду, які містять висновки, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, невраховані судом апеляційної інстанції під час ухвалення спірної постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024.
Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху через наявність суттєвих недоліків в зазначеній частині підстав касаційного оскарження (стосовно належного обґрунтування пункту 1 частини другої статті 287), які підлягають усуненню.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2022 рік) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання (2022 рік) цієї позовної заяви) ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" у 2022 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 481 грн.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2022 році у справі № 910/10252/22 подано первісний позов про стягнення 126 663,73 грн боргу за договором оренди від 07.04.2016 № 686, з яких: 96 480 грн основного боргу; 17 365,59 грн пені, 1 388,72 грн 3% річних, 11 429,42 грн інфляційних втрат та зустрічний позов про визнання недійсною додаткової угоди до вказаного договору оренди від грудня 2019 б/н.
Рішенням місцевого суду від 16.02.2023, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 17.01.2024, первісні вимоги задоволено частково. Стягнуто основний борг у сумі 96 480 грн, інфляційні втрати в сумі 11 429,42 грн, 3% річних у сумі 1 388,72 грн та пеню в сумі 15 484,05 грн, а всього: 124 782,19 грн. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
ТОВ "Ювелірний дім "Діамант-13" оскаржує до касаційної інстанції рішення місцевого суду, переглянуте постановою апеляційного господарського суду, в частині вимог за первісним позовом, які було задоволено та у вимогах за зустрічним позовом, в яких було відмовлено. Отже, предметом касаційного розгляду є одна майнова та одна немайнова вимоги.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий та немайновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір за одну майнову вимогу, що складає 4 962 грн (2 481 грн (мінімальна ставка судового збору за вимогу майнового характеру) х 200%) та за одну немайнову вимогу 4 962 грн, (2 481 грн х 200%), а всього 9 924 грн.
Разом з тим касаційна скарга відповідачем за первісним позовом на спірні судові акти подана до Касаційного господарського суду через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до частин першої, четвертої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС), яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі. При цьому з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.
Абзацом 2 частини восьмої статті 6 ГПК України передбачено право особи, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, на подання процесуальних, інших документів, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, якщо процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті, подано в електронній формі.
Отже, з урахуванням зазначених положень, а також з огляду на обставини подання відповідачем касаційної скарги на спірні судові акти через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 7 939,20 грн (9 924 грн х 0,8).
Між тим додатки до касаційної скарги не містять документа про сплату судового збору за розгляд касаційної скарги ТОВ "Ювелірний дім "Діамант-13" у справі № 910/10252/22. Натомість скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки за обставин воєнного стану в країні ним майже не ведеться господарська діяльність, що унеможливлює сплату судового збору.
Проаналізувавши зазначене клопотання на предмет дотримання, чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Між тим, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені в пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою (є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена).
Водночас положення пункту 1 частини першої статті 8 цього Закону можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.
Щодо третьої умови, передбаченої у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливості її застосування за суб`єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватися, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Вказане узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20.
Окрім того, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 цього Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
До клопотання про звільнення від сплати судового збору не долучено жодних документів, які згідно з приписами статей 74, 76, 77, 78 ГПК України можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами підтвердження у ТОВ "Ювелірний дім "Діамант-13" підстав для звільнення останнього від сплати судового збору за Законом України "Про судовий збір".
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (§ 60).
За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, за якою основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також зважаючи на імперативний зміст статті 8 Закону України "Про судовий збір", вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Суд касаційної інстанції зазначає, що відповідачу за первісним позовом необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 7 939,20 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
- Призначення платежу: "Судовий збір за розгляд касаційної скарги …на рішення …у справі №…".
Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання спірних судових актів, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що касаційна скарга ТОВ "Ювелірний дім "Діамант-13" на спірні судові акти у справі № 922/4078/23 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про зупинення виконання спірних судових актів буде розглянуте Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний дім "Діамант-13" на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 зі справи № 910/10252/22 залишити без руху.
2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Ювелірний дім "Діамант-13" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Ювелірний дім "Діамант-13", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2024 |
Оприлюднено | 28.03.2024 |
Номер документу | 117946417 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бенедисюк I.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні