Ухвала

від 25.03.2024 по справі 345/2402/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 березня 2024 року

м. Київ

справа № 345/2402/23

провадження № 61-17538ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Оріана», третя особа - ОСОБА_1 , про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Акціонерного Товариства «Оріана» (далі - АТ «Оріана»), третя особа - ОСОБА_1 , у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ в.о. генерального директора АТ «Оріана» № 64-к від 19 квітня 2023 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_2 », поновити його на посаді начальника відділу сторожової охорони АТ «Оріана» з 19 квітня 2023 року, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 21 349,62 грн, та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивував тим, що 10 лютого 2023 року на підставі наказу № 25-к «Про прийняття на роботу» його було прийнято на роботу на посаду начальника відділу сторожової охорони АТ «Оріана» з 13 лютого 2023 року. У період часу з 03 квітня по 21 квітня 2023 року він перебував на амбулаторному лікуванні. В перший день перебування на лікуванні він особисто про це повідомив в.о. генерального директора АТ «Оріана» Савчука О. Є. та фахівця з кадрової роботи ОСОБА_3 . Після закінчення лікарняного дізнався про те, що в період перебування його на лікуванні 19 квітня 2023 року в.о. генерального директора АТ «Оріана» Савчуком О. Є. винесено наказ № 64-к, яким його звільнено на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин). Також ним з`ясовано, що 19 квітня 2023 року комісією АТ «Оріана» складено акт про відсутність його на робочому місці. В цьому акті, окрім іншого, зазначено, що він повідомив, що захворів та перебуває на лікарняному, тобто керівництву товариства було відомо про його непрацездатність. Крім того, в акті зазначені недостовірні відомості, а саме, що він не виходить на роботу з 03 березня 2023 року, однак він перебував на лікарняному та не виходив на роботу з 03 квітня 2023 року, а в період з 03 березня 2023 року по 03 квітня 2023 року перебував на робочому місці - за цей час йому була нарахована та виплачена заробітна плата. На робочому місці він був відсутній з поважних причин тільки у період з 03 квітня по 21 квітня 2023 року, оскільки перебував на амбулаторному лікуванні. Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (окрім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Наказ № 64-к про звільнення позивача винесено під час його непрацездатності 19 квітня 2023 року. Розмір його середнього заробітну за один робочий день вже після утримування з нього обов`язкових платежів до виплати становить 1 255,86 грн. Оскільки після його незаконного звільнення, а потім після отримання АТ «Оріана» листа непрацездатності, йому було нарахована сума лікарняних в повному обсязі, тобто до 21 квітня 2023 року включно, термін вимушеного прогулу на час подання позову складає 17 робочих днів. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 21 349,62 грн.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Вирішено визнати незаконним та скасувати наказ в.о. генерального директора АТ «Оріана» Олега Савчука № 64-к від 19 квітня 2023 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_2 ». Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу сторожової охорони АТ «Оріана» з дати звільнення. Стягнуто з АТ «Оріана» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 квітня 2023 року по 16 травня 2023 року у розмірі 26521,19 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 08 грудня 2023 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2024 року ОСОБА_1 продовжено строк на усунення недоліків.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Отже, справа № 345/2402/23 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 345/2402/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.

Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Оріана», третя особа - ОСОБА_1 , про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат