Вирок
від 20.03.2024 по справі 127/15500/23
ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/15500/23

Провадження № 1-кп/127/463/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

та сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 ,

представника потерпілих юридичних осіб ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг» - ОСОБА_12 ,

за відсутності обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 (in absentia) в порядку спеціального судового провадження, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2022 за № 22022020000000160, по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянство України якого припинено на підставі Указу Президента України, громадянина Російської Федерації відповідно до паспорту № НОМЕР_1 , виданого Управлінням Федеральної міграційної служби м. Москва 19.12.2016,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Грозний Чеченської Республіки РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина Російської Федерації;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , будучи громадянином України, маючи значний досвід роботи в органах державної влади України та на представницьких посадах, будучи фахівцем у сфері державного управління, усвідомлюючи явно злочинний характер своїх умисних дій, їхні суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, а також неприпустимість вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, в умовах збройного протистояння Українського народу російському aгpecopy, порушуючи ст. 17 та ст. 65 Конституції України, діючи протиправно, зухвало, з корисливих спонукань, керуючись мотивом створити передумови для повернення до політичної діяльності під патронатом Російської Федерації, а також керуючись ідеологічними мотивами, зрадив українській державі та Українському народові за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 у невстановлений час, але до 01.05.2021, перебуваючи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, більш точне місце не встановлено (можливість встановлення вичерпана), надав згоду на конфіденційне співробітництво зі співробітником 9 управління Департаменту оперативної інформації 5 служби Федеральної служби безпеки Російської Федерації (далі - ФСБ РФ) ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою забезпечення розвідувально-підривної діяльності РФ на шкоду Україні - її державному суверенітету, територіальній цілісності, демократичному конституційному ладу, життєво важливим національним інтересам.

Вказану мету реалізовано ОСОБА_6 шляхом розповсюдження антиукраїнських публікацій, виступів у засобах масової інформації для дискредитації органів влади України, керівництва держави, підшукування на території України проросійськи налаштованих осіб, що можуть бути використані представниками ФСБ РФ для створення своїх агентурних позицій та збору (передачі) інформації, а також надання так званих прогнозів розвитку внутрішньополітичної ситуації в державі та характеристик управлінських рішень, прийнятих вищими державними органами влади України, контролю діяльності керівництва окупаційних адміністрацій, що були створені країною-агресором після окупації окремих територій Запорізької та Херсонської областей.

Зокрема, 27.08.2021, перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, підтримуючи проросійську політику, усвідомлюючи незаконність своїх дій, які завдають шкоду суверенітету України, на виконання завдання співробітника ФСБ РФ ОСОБА_13 , використовуючи зв`язки з колишніми колегами по роботі у Міністерстві освіти України, зібрав відомості про установчі дані чинних ректорів вищих навчальних закладів Запорізької області з їхніми контактними номерами мобільних телефонів.

Того ж дня, о 10 год 33 хв, продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_6 за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) передав отримані відомості співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_13 , який використовував обліковий запис за номером телефону НОМЕР_4 (id НОМЕР_5 ), та надав останньому характеризуючі відомості про особисті, професійні якості, виділивши з числа ректорів проросійськи налаштованих та схильних до співпраці з представниками РФ на шкоду Україні осіб.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну ОСОБА_6 продовжив злочинну діяльність на шкоду інтересам України, виконуючи завдання спецслужб РФ.

Зокрема, 17.05.2022, у продовження протиправної діяльності, на виконання завдань, поставлених співробітником ФСБ РФ ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , діючи умисно, за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) передав ОСОБА_13 , який використовував акаунт у «Telegram» з обліковим записом id НОМЕР_3 з неідентифікованим номером, відомості про приїзд за вказівкою адміністрації президента РФ на тимчасово окуповані території Запорізької та Херсонської областей групи осіб, з метою проведення «соціального опитування» цивільного населення на окупованих територіях в межах підготовки російських пропагандистських заходів та проведення незаконних референдумів.

Крім того, 16.08.2022 ОСОБА_6 , на виконання заздалегідь обумовлених домовленостей, діючи умисно, підтримуючи глибокі антиукраїнські погляди, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи на меті створення умов до поглиблення інтеграції окупованих територій з РФ в економічній сфері, створення видимості легітимності окупаційної влади і соціальної спрямованості її діяльності, за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) передав співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_13 , який використовував обліковий запис за номером телефону НОМЕР_4 (id НОМЕР_5 ), встановлені відомості щодо некомпетентності керівника окупаційної адміністрації т. з. «Запорізької військово-цивільної адміністрації» ОСОБА_14 у вирішенні питань зі створення мережі аптек на тимчасово окупованій території та ціноутворення на фармацевтичну продукцію, а також неналежного зберігання вакцин та інсулінів, для подальшого вжиття заходів з боку спецслужб РФ і недопущення проявів невдоволення цивільного населення на окупованих територіях.

За виключну відданість російській окупаційній владі у своїй діяльності на шкоду Україні ОСОБА_6 восени 2022 року (більш точно встановити дату неможливо) призначений на неофіційну посаду так званого «радника голови Запорізької військово-цивільної адміністрації» ОСОБА_14 , а також був включений до запорізького осередку політичної партії «Единая Россия».

Також ОСОБА_6 , будучи громадянином України, підтримуючи країну-агресора - РФ, поділяючи погляди її політичного та військового керівництва щодо необхідності проведення «спеціальної військової операції на території України» з так званою метою «демілітаризації та денацифікації України, захисту українського населення від геноциду київського режиму», діючи від імені представників вищих органів влади Російської Федерації, надавав допомогу країні-агресору шляхом реалізації і підтримки рішень та дій держави-агресора, а також її окупаційних адміністрацій, організовуючи діяльність так званих «військово-цивільних адміністрацій», координуючи діяльність керівників російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей ОСОБА_15 й ОСОБА_14 у сфері охорони здоров`я, освіти, підготовки до проведення референдумів.

Так, наприкінці березня 2022 року представник окупаційної влади на території АР Крим, так званий «постійний представник Республіки Крим при президенті Росії - заступник голови уряду Республіки Крим», ОСОБА_16 повідомив через засоби масової інформації про прийняття рішення щодо створення на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей військово-цивільних адміністрацій.

На виконання вказаних рішень 30.03.2022 ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, у зв`язку з окупацією територій Запорізької та Херсонської областей збройними силами Російської Федерації та прийняттям рішення про створення окупаційної так званої «військово-цивільної адміністрації», діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримання рішень та дій держави-агресора, використовуючи значний досвід, отриманий під час роботи в органах державної влади України, діючи спільно з громадянином України ОСОБА_10 , розробив структуру «військово-цивільної адміністрації» у вигляді схеми та за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) передав текстовий файл з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » із вказаною схемою керівнику так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області» ОСОБА_15 , який використовував обліковий запис У «Telegram» зареєстрований за номером телефону НОМЕР_6 (id НОМЕР_7 ).

Надалі розроблена схема стала основою для побудови структури окупаційної влади на окупованих територіях Херсонської області, ухвалення псевдонормативних актів, таких як указ про затвердження положення про Херсонську військово-цивільну адміністрацію від 26.04.2022 та указ про структуру органів виконавчої влади від 12.04.2022.

Крім того, ОСОБА_6 , будучи міністром освіти України протягом 2010 - 2014 років, доктором історичних наук, професором, академіком Академії правових наук України, достовірно знаючи вимоги законодавства України у галузі освіти, зокрема положень: ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту», якою установлено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти; ч. 2 ст. 1 цього ж Закону, де передбачено, що заклади освіти забезпечують обов`язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови; статті 5 Закону України «Про освіту», де визначено, що освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства; статті 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту», якою визначено, що державні стандарти повної загальної середньої освіти - документи, що визначають загальні обсяги начального навантаження здобувачів початкової, базової середньої, профільної середньої освіти, вимоги до їх компетентностей і до згрупованих за відповідними освітніми галузями обов`язкових результатів навчання, яких вони мають досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти; Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2018 №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688), де передбачено, що метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь (до ключових компетентностей, серед іншого належать: вільне володіння державною мовою, спроможність діяти як відповідальний громадянин та брати повноцінну участь у громадському та суспільному житті, спираючись на критичне оцінювання основних подій національної, європейської та світової історії, а також повагу до прав людини та верховенства права, цінування культурного розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України); Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898, яким визначено, що метою базової середньої освіти, є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу (реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови, плекання в учнів любові до рідного краю), перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, керуючись ідеологічними антиукраїнськими мотивами, діючи умисно, на виконання рішень окупаційної влади країни-агресора про впровадження на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей російських стандартів освіти, здійснив організацію семінару «Нові стандарти освіти та навчання», з метою надання практичної допомоги керівникам органів управління освіти, керівникам освітніх закладів, головним бухгалтерам органів управління освіти та навчальних закладів під час переходу на нові стандарти освіти та навчання, включаючи нові навчальні програми і їхній зміст, а також нові стандарти ведення фінансової і управлінської документації, для підготовки освітніх закладів Запорізької і Херсонської областей до початку нового навчального року 2022/2023 pp.

Надалі, 14.04.2022, ОСОБА_6 за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) передав відомості про організацію «семінару» помічнику керівника так званої «військово-цивільної адміністрації Запорізької області» ОСОБА_17 , який використовував обліковий запис у «Telegram» tg: НОМЕР_8 .

Продовжуючи протиправну діяльність, 31.05.2022 ОСОБА_6 залучив так званого «начальника управління освіти Херсонської області» ОСОБА_18 , яка на його вимогу підготувала списки працівників закладів освіти Херсонської області, які відряджаються для участі у «семінарі», погодила їх у керівника так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області» ОСОБА_15 , а також підготувала з використанням проекту, отриманого від ОСОБА_6 , звернення від імені керівника «Херсонської ВЦА» ОСОБА_15 до «голови Республіки Крим» ОСОБА_19 з приводу сприяння в організації та проведенні «семінару».

10.06.2022 ОСОБА_6 , використовуючи програмне забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) додатково узгодив з керівником «Херсонської ВЦА» ОСОБА_15 програму «семінару», перелік учасників і текст звернення до «голови Республіки Крим» ОСОБА_19 щодо сприяння в організації та проведенні «семінару».

З метою досягнення мети злочинного задуму, 16.06.2022 ОСОБА_6 , використовуючи програмне забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ), зв`язався з першим заступником міністра освіти РФ ОСОБА_20 та домовився про його участь 25.06.2022 в заключній частині програми «семінару» разом з «головою Республіки Крим» ОСОБА_19 , керівниками «обласних ВЦА» ОСОБА_21 та ОСОБА_15 , а також надіслав підготовлену ним «програму семінару з підготовки керівників органів управління освіти та керівників навчальних закладів Запорізької і Херсонської областей щодо особливостей роботи в умовах нового законодавчого і фінансово-організаційного поля».

24.06.2022, для забезпечення висвітлення у засобах масової інформації в інтересах проросійської пропаганди процесу проведення «семінару» з працівниками освіти, ОСОБА_6 , використовуючи програмне забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ), надіслав генеральному продюсеру ТРК «Крим», «раднику голови Республіки Крим з інформаційної політики» ОСОБА_22 програму зустрічі освітян і перелік осіб, рекомендованих для дачі інтерв`ю, до якої включив: так званого начальника управління освіти Мелітопольського району ОСОБА_23 ; так званого начальника управління освіти м. Мелітополя ОСОБА_24 ; так званого начальника відділу освіти м. Бердянська ОСОБА_25 ; так званого начальника управління освіти м. Енергодара ОСОБА_26 ; так званого начальника відділу освіти Чернігівського району ОСОБА_25 .

Крім того, 01.05.2022 ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою завдання шкоди Україні, маючи глибокі проросійські настрої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) сприяв організації взаємодії керівників російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей ОСОБА_15 й ОСОБА_14 відповідно із заступником міністра охорони здоров`я Російської Федерації ОСОБА_27 для забезпечення реалізації, підтримки рішень та дій держави-агресора у сфері охорони здоров`я на тимчасово окупованих територіях вказаних областей.

Продовжуючи злочинну діяльність на шкоду Україні, 18.06.2022 ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, виконуючи вказівки вищого керівництва країни-агресора, за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) шляхом листування з керівником так званої «Херсонської ВЦА» ОСОБА_15 (номер телефону НОМЕР_6 , іd НОМЕР_7 ) здійснював заходи з організації зустрічі останнього з міністром МНС АР Крим для вирішення питань, пов`язаних зі створенням (відновленням) служби з надзвичайних ситуацій, підписанням договору про співпрацю з «Управлінням внутрішніх справ Херсонської області» та створенням служби «112».

Надалі, з метою підготовки розпорядчого документа органів влади країни-агресора, протягом 25-26.07.2022 ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, діючи в інтересах окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей, за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ), за сприяння керівників російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей ОСОБА_15 й ОСОБА_14 , здійснював збір узагальнених відомостей про кількість об`єктів інфраструктури, підприємств, медичних установ, навчальних закладів, необхідних для організації їхньої воєнізованої охорони.

На основі отриманих відомостей ОСОБА_6 підготував на ім?я заступника голови уряду Російської Федерації ОСОБА_28 проєкт документа з назвою «Довідна записка про необхідність забезпечення озброєної охорони об`єктів життєзабезпечення, навчальних закладів, медичних установ та виборчих дільниць на території Запорізької та Херсонської областей» за підписом голів Запорізької та Херсонської військово-цивільних адміністрацій ОСОБА_14 й ОСОБА_15 відповідно.

Надалі, з метою реалізації рішень окупаційної влади країни-агресора, 27.07.2022 ОСОБА_6 , виконуючи вказівку представників вищого керівництва Російської Федерації, за допомогою програмного забезпечення обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) надіслав вищевказаний проєкт документа керівникам російських окупаційних адміністрацій Херсонської області ОСОБА_15 (номер телефону НОМЕР_9 , id НОМЕР_10 ) та Запорізької області ОСОБА_14 (номер телефону НОМЕР_6 , іd НОМЕР_7 ) для погодження і підписання.

Крім того, як вищезазначено, обіймаючи посаду «радника голови Запорізької ВЦА», ОСОБА_6 продовжив надавати методичну та практичну допомогу державі-агресору, окупаційній адміністрації держави-агресора, реалізуючи їхні рішення на окупованих територіях Запорізької області, а для можливого розширення власних повноважень виставив свою кандидатуру на вибори до псевдозаконодавчого органу Запорізької області.

При цьому, у жовтні 2022 року ОСОБА_6 , на виконання рішень окупаційної влади, встановленої країною-агресором на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, з метою спаплюження у свідомості цивільного населення ідей патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови, для утвердження окупаційної влади та поглиблення інтеграції окупованих територій із країною-агресором в усіх сферах життя, приступив до діяльності з вивчення питання щодо перейменування назв населених пунктів, вулиць міст на окупованих територіях на «історично правильні». Для виконання злочинного задуму ОСОБА_6 ініціював створення через «військово-цивільні адміністрації» Запорізької та Херсонської областей громадських рад з питань системного перейменування назв вулиць та інших топонімів на такі, що пов`язані з подіями та героями російської імперії до 1918 року та СРСР.

У продовження злочинної діяльності 07.02.2023 ОСОБА_6 за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) доповів керівнику російської окупаційної адміністрації у Запорізькій області ОСОБА_14 (id НОМЕР_30) про підготовку карти м. Мелітополя з описом вулиць для проведення їх «денацифікації», вказавши про виявлення «експертами-істориками» та «геральдистами «російської геральдики» тринадцяти вулиць і семи провулків міста Мелітополь, які потребують перейменування, виходячи з таких принципів: у топоніміці не повинно бути української пропаганди; назви не повинні представляти діячів, ворожих до Росії та її народу; назви не повинні протирічити Росії, її державній єдності чи статусу Мелітополя як історично російського міста; назви повинні бути пов`язані з містом чи регіоном, а також відображати загальноросійську єдність.

За результатами антиукраїнських, спрямованих на допомогу державі-агресору й окупаційній адміністрації держави-агресора, злочинних дій ОСОБА_6 , 07.04.2023 так званим «головою військово-цивільної адміністрації м. Мелітополя» ОСОБА_29 видано «указ № 05-у про перейменування елементів вулично-дорожньої мережі (вулиць, проспектів, бульварів, провулків, площ, проїздів) міського округу Мелітополь Запорізької області)».

Крім того, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, достовірно знаючи про те, що починаючи з 26.02.2022, територія суверенної держави Україна, а саме місто Мелітополь та Мелітопольський район Запорізької області, була захоплена і окупована військовослужбовцями з числа збройних сил РФ, національної гвардії РФ, співробітниками силових структур та відомств РФ та інших військових формувань і об`єднань, у тому числі осіб з числа ополчень і добровільних загонів під прапором РФ та запроваджено діяльність окупаційної адміністрації держави-агресора, у невстановлений час, але до середини березня 2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного збагачення за рахунок незаконного захоплення майна, що перебуває у приватній власності на окупованих територіях, вступив у змову із громадянином РФ ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заступником так званого «постійного представника глави Чеченської Республіки на території АР Крим».

ОСОБА_8 , будучи особою схильною до вчинення злочинів, маючи єдиний злочинний намір, спрямований на підтримку повномасштабної військової агресії РФ на території України, власного збагачення шляхом здійснення залякування, пограбування і терору місцевого цивільного населення, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами з числа уродженців Чеченської Республіки, а також військовослужбовців збройних сил РФ, національної гвардії РФ, співробітниками силових структур та відомств РФ та інших військових формувань і об`єднань, у тому числі осіб з числа ополчень і добровільних загонів під прапором РФ, усвідомлюючи і розуміючи протиправність своїх дій, в порушення законів та звичаїв війни, у невстановлені дату та час, але не пізніше середини березня 2022 року, приїхав на окуповану РФ територію міста Мелітополь Запорізької області, де, маючи злочинні зв`язки з представниками окупаційної влади РФ, взяв активну участь у діяльності військової адміністрації окупаційної влади РФ на території АДРЕСА_4 , отримавши повноваження діяти від імені військової адміністрації окупаційної влади РФ.

Так, у березні 2022 року, з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на особисте збагачення, шляхом здійснення залякування, пограбування і терору місцевого цивільного населення і приватних підприємств, діючи умисно, з відома та підтримки ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та підпорядковані йому невстановлені особи з числа уродженців Чеченської Республіки, а також військовослужбовцями збройних сил РФ, національної гвардії РФ, співробітниками силових структур та відомств РФ та інших військових формувань і об`єднань під прапором РФ, маючи при собі вогнепальну автоматичну зброю, прибули до складу підприємства ТОВ «Техноторг-Дон» за адресою: АДРЕСА_5 , де незаконно, використовуючи погрози застосування вогнепальної зброї та психологічний тиск, відкрито заволоділи сільськогосподарською технікою, що належала ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг», господарською документацією та печатками названих підприємств.

Продовжуючи злочинну діяльність відповідно до спільного плану, попередньо узгодженого із ОСОБА_8 , 25.04.2022 ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, з метою легалізації на території Російської Федерації сільськогосподарської техніки, що була незаконно захоплена підрозділами окупаційних військ РФ, очолюваними ОСОБА_8 , надав вказівку останньому підготувати договори і товарно-супровідні документи на трактори «Беларус-1221.2» (артикул Y4R 122101 M1100081), «Беларус-1221.3» (артикул Y4R 122108 N1100135), що перебували у власності ТОВ «Техноторг-Дон», та стерновий культиватор «OPTIMER XL 6000» (артикул KHUA 1048K50A00033 ), що перебував у власності ТОВ «Техноторг».

Для підготовки відповідних документів, діючи згідно зі спільним злочинним планом, ОСОБА_6 того ж дня о 18 год 44 хв надіслав ОСОБА_8 , шляхом використання програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ), відомості про підконтрольну особу - громадянина РФ ОСОБА_30 , який буде виступати як «покупець» названої вище техніки.

26.04.2022, перебуваючи у тимчасово окупованому м. Мелітополі Запорізької області, діючи на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_6 , з метою незаконного вивезення захопленої сільськогосподарської техніки на територію РФ, ОСОБА_8 , використовуючи викрадені на території ТОВ «Техноторг-Дон» бланки та печатку підприємства, підготував видаткову накладну № 326 від 26.04.2022, відповідно до якої нібито ТОВ «Техноторг-Дон» реалізувало ОСОБА_31 стерновий культиватор «OPTIMER XL 6000» (артикул KHUA 1048K50A00033) за 3 560 000 грн, а також видаткову накладну № 325 від 26.04.2022, відповідно до якої нібито ТОВ «Техноторг-Дон» реалізувало ОСОБА_31 трактори «Беларус-1221.2» (артикул Y4R122101 M1100081), «Беларус-1221.3» (артикул Y4R122108 N1100135) за 4 100 000 грн.

Того ж дня, о 19 год 21 хв, ОСОБА_8 , для підтвердження виконання домовленостей, використовуючи програмне забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_12 (id НОМЕР_13 ), переслав фотознімки видаткових накладних № 326 від 26.04.2022 та №325 від 26.04.2022 на адресу ОСОБА_6 , що використовував обліковий запис за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ).

29.04.2022 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та іншими військовослужбовцями РФ, організував вивезення на тимчасово окуповану територію АР Крим викраденої сільськогосподарської техніки, що зберігалась на складі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: АДРЕСА_5 , а саме: тракторів «Беларус-1221.2» (артикул Y4R122101 M1100081), «Беларус-1221.3» (артикул Y4R122108 N1100135) та стернового культиватора «OPTIMER XL 6000» (артикул KHUA 1048K50A00033 ) і передав її підконтрольній ОСОБА_6 невстановленій особі.

ОСОБА_8 , будучи заступником так званого «постійного представника глави Чеченської Республіки на території АР Крим», достовірно знаючи про захоплення території суверенної держави Україна, зокрема з 26.02.2022 м. Мелітополь та Мелітопольського району Запорізької області і окупації її військовослужбовцями з числа збройних сил РФ, національної гвардії РФ, співробітниками силових структур та відомств РФ та інших військових формувань і об`єднань, у тому числі осіб з числа ополчень і добровільних загонів під прапором РФ та запровадження на ній діяльності окупаційної адміністрації держави-агресора, перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного збагачення за рахунок незаконного захоплення майна, що перебуває у приватної власності на окупованих територіях, вступив у змову із громадянином України ОСОБА_6 .

ОСОБА_8 , маючи схильність до вчинення злочинів та єдиний злочинний намір, спрямований на підтримку повномасштабної військової агресії РФ на території України, власного збагачення шляхом здійснення залякування, пограбування і терору місцевого цивільного населення, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами з числа уродженців Чеченської Республіки, а також військовослужбовців збройних сил РФ, національної гвардії РФ, співробітниками силових структур та відомств РФ та добровільних інших військових формувань і об`єднань, у тому числі осіб з числа ополчень і загонів під прапором РФ, усвідомлюючи і розуміючи протиправність своїх дій, в порушення законів та звичаїв війни, у невстановлені дату та час, але не пізніше середини березня 2022 року, приїхав на окуповану РФ територію міста Мелітополь Запорізької області, де, маючи злочинні зв`язки з представниками окупаційної влади РФ, взяв активну участь у діяльності військової адміністрації окупаційної влади РФ на території АДРЕСА_4 , отримавши повноваження діяти від імені військової адміністрації окупаційної влади РФ.

Продовжуючи злочинну діяльність відповідно до спільного плану, попередньо узгодженого із ОСОБА_6 , 25.04.2022 ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з метою легалізації на території Російської Федерації сільськогосподарської техніки, що була незаконно захоплена підрозділами окупаційних військ РФ, очолюваними ним, за вказівкою ОСОБА_6 підготував договори і товарно-супровідні документи на трактори «Беларус-1221.2» (артикул Y4R 122101 M1100081), «Беларус-1221.3» (артикул Y4R 122108 N1100135), що перебували у власності ТОВ «Техноторг-Дон», та стерновий культиватор «OPTIMER XL 6000» (артикул KHUA 1048K50A00033 ), що перебував у власності ТОВ «Техноторг».

Для підготовки відповідних документів, діючи згідно зі спільним злочинним планом, ОСОБА_8 того ж дня, о 18 год 44 хв, отримав від ОСОБА_6 , шляхом використання програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ), відомості про підконтрольну особу - громадянина РФ ОСОБА_30 , який буде виступати як «покупець» названої вище техніки.

29.04.2022 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та іншими військовослужбовцями РФ, організував вивезення на тимчасово окуповану територію АР Крим викраденої сільськогосподарської техніки, що зберігалась на складі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: АДРЕСА_5 , а саме: тракторів «Беларус-1221.2» (артикул Y4R122101 M1100081), «Беларус-1221.3» (артикул Y4R122108 N1100135) та стернового культиватора «OPTIMER XL 6000» (артикул KHUA 1048K50A00033 ), яку передав підконтрольній ОСОБА_6 невстановленій особі.

ОСОБА_10 , будучи громадянином України, маючи значний досвід роботи в органах державної влади України, будучи фахівцем у сфері державного управління, усвідомлюючи явно злочинний характер своїх умисних дій, їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, а також неприпустимість вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, в умовах збройного протистояння Українського народу російському агресору, підтримуючи країну-агресора РФ, поділяючи погляди її політичного та військового керівництва щодо необхідності проведення т. зв. «спеціальної військової операції на території України» з метою «демілітаризації та денацифікації України, захисту українського населення від геноциду київського режиму», діючи від імені представників вищих органів влади Російської Федерації, надавав допомогу країні-агресору шляхом реалізації і підтримки рішень та дій держави-агресора, а також її окупаційних адміністрацій, організовуючи діяльність т. зв. «військово-цивільних адміністрацій», координуючи діяльність керівників російських окупаційних адміністрацій Запорізької області.

Так, наприкінці березня 2022 року представник окупаційної влади на території АР Крим, так званий «постійний представник Республіки Крим при президенті Росії - заступник голови уряду Республіки Крим» ОСОБА_16 повідомив через засоби масової інформації про прийняття рішення щодо створення на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей військово-цивільних адміністрацій.

На виконання вказаних рішень 30.03.2022 ОСОБА_10 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, у зв`язку із окупацією територій Запорізької та Херсонської областей збройними силами Російської Федерації та прийняттям рішення про створення окупаційної так званої «військово-цивільної адміністрації», діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримання рішень та дій держави-агресора, використовуючи значний досвід, отриманий під час роботи в органах державної влади України, діючи спільно із громадянином України ОСОБА_6 , розробив структуру «військово-цивільної адміністрації» у вигляді схеми. Для практичного застосування розробленої схеми ОСОБА_6 того ж дня, за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (НОМЕР_68), передав текстовий файл під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » із вказаною схемою керівнику так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області» ОСОБА_15 , який використовував обліковий запис у «Telegram» зареєстрований за номером телефону НОМЕР_6 (НОМЕР_69).

У подальшому розроблена схема стала основою для побудови структури окупаційної влади на окупованих територіях Херсонської області, ухвалення псевдонормативних актів, таких як указ про затвердження положення про Херсонську військово-цивільну адміністрацію від 26.04.2022 та указ про структуру органів виконавчої влади від 12.04.2022.

Крім того, 14.04.2022 ОСОБА_10 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, керуючись ідеологічними антиукраїнськими мотивами, умисно, на виконання рішень окупаційної влади країни-агресора про впровадження на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей російських стандартів освіти, діючи у змові із ОСОБА_6 , долучився до процесу організації останнім семінару «Нові стандарти освіти та навчання» з метою надання практичної допомоги керівникам органів управління освіти, керівникам учбових закладів, головним бухгалтерам органів управління освіти та навчальних закладів під час переходу на нові стандарти освіти та навчання, включаючи нові навчальні програми і їх зміст, а також нові стандарти ведення фінансової і управлінської документації, для підготовки, учбових закладів Запорізької і Херсонської областей до початку нового навчального року 2022/2023 pp.

Продовжуючи злочинну діяльність на шкоду Україні, у вересні 2022 року, більш точно встановити дату не представилось можливим) ОСОБА_10 був призначений на неофіційну посаду так званого «радника голови Запорізької військово-цивільної адміністрації» ОСОБА_14 . Обіймаючи названу посаду ОСОБА_10 надавав методичну та практичну допомогу державі-агресору, окупаційній адміністрації держави-агресора, реалізуючи їх рішення на окупованих територіях Запорізької області.

Так, 08.10.2022 ОСОБА_10 , на виконання рішень керівництва окупаційної адміністрації щодо заохочення державними нагородами РФ військовослужбовців збройних сил РФ, керівників окупаційних органів влади, жителів Запорізької області, які сприяли її окупації та діяльності окупаційної адміністрацій, розробив відповідне звернення до президента РФ - ОСОБА_32 , а також поіменні списки вказаних осіб. Крім того, 12.10.2022 з метою додаткового заохочення військовослужбовців РФ, які приймали участь у збройній агресії проти України, передав ОСОБА_6 відомості про осіб, а останній, через заступника «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області», забезпечив їх включення у списки нагородження державними нагородами РФ по Херсонській області. Зокрема, до включення у список було передано відомості про командира групи спеціального призначення (охорони посадових осіб) 41 окремого загону спеціального призначення південного округу федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації ОСОБА_33 , командира 1-го взводу спеціального призначення (охорони посадових осіб) роти спеціального призначення федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації вч-НОМЕР_70 ОСОБА_34 , а також заступника командира вч НОМЕР_14 ОСОБА_35 .

Крім того, установлено, що 20.12.2022 громадянин України ОСОБА_10 , на виконання рішення керівника так званої «військово-цивільної адміністрації Запорізької області» ОСОБА_36 , з метою утвердження окупаційної влади країни-агресора на тимчасово окупованих територіях Запорізької області, інтеграції окупованих територій з Російською Федерацією у політичній і соціально-економічній сферах, був наділений повноваженнями сенатора Російської Федерації - представником виконавчого органу державної влади Запорізької області в раді федерації, де став членом комітету по економічній політиці.

13.02.2023, перебуваючи у м. Москва РФ, користуючись повноваженнями сенатора РФ, ОСОБА_10 приймав участь у нараді «Щодо спеціальних програм соціально-економічного розвитку Запорізької області», де обговорено та намічено плани виконання доручення президента РФ уряду затвердити до 31.03.2023 спільно з органами виконавчої влади ДНР, ЛНР, Запорізької і Херсонської областей програми соціально-економічного розвитку названих суб`єктів РФ.

07.03.2023, перебуваючи у м. Москва РФ, ОСОБА_10 прийняв участь у «круглому столі» в пресс-центрі «Парламентської газети» на тему «Як сьогодні живуть і розвиваються нові російські регіони?», де підняв питання створення нових підприємств на базі залишених у наслідок бойових дій підприємств їх власниками, створення умов для документування мешканців окупованих територій паспортами РФ.

10.04.2023, перебуваючи у м. Москва РФ, ОСОБА_10 прийняв участь у засіданні комітету ради федерації по науці, освіті і культурі, де розглядались питання впровадження комплексних заходів підтримки сфери культури і освіти в ДНР, ЛНР, Запорізької і Херсонської областях щодо відновлення інфраструктури, модернізації і оснащення закладів освіти і культури, підготовки кадрів, на виконання доручення президента РФ.

Таким чином, користуючись повноваженнями сенатора Російської Федерації, як представник окупаційної влади незаконно включеної до складу Російської Федерації частини Запорізької області, ОСОБА_10 , діючи умисно, на шкоду Україні, підтримував дії, рішення та політику країни-агресора, направленої на підрив цілісності, суверенітету і незалежності України.

Дане кримінальне провадження, як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду, здійснювалося за відсутності обвинувачених (in absentia) в порядку спеціального досудового та судового провадження, що обумовлюється наступним.

У своїй постанові від 24.04.2019 в справі № 1-24/2009 Велика палата Верховного Суду зазначила про те, що принцип рівності сторін є одним із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою правову позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ст. 14 (3) (d)) вказується: «Кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, як мінімум, на такі гарантії на основі повної рівності: (d) бути засудженим в його присутності …».

ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.

Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії»(18114/02), Велика палата (2006) §73).

До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був повідомлений про судовий розгляд. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).

У даній справі суд встановив відмову всіх трьох обвинувачених від особистої присутності під час її розгляду, адже є дійсним факт того, що у відношенні них у цьому кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та установлено дані їхнього інформування про цей процес у максимально можливі і доступні способи.

Так, у межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , у відповідності до вимог ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованих злочинів шляхом публікації на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора повідомлень про підозру та повісток про виклик як підозрюваних до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області для їхнього допиту як підозрюваних, однак останні не з`явилися до слідчого без поважних причин.

Крім того, у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» опубліковано повідомлення про виклик ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області для їхнього допиту як підозрюваних, проведення інших слідчих і процесуальних дій у статусі підозрюваних у даному кримінальному провадженні, однак останні не з`явилися до слідчого відділу без поважних причин.

Підозра, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_6 , а також повістка були додатково направленні через месенджер «Telegram», що зареєстрований за мобільним номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 та були отримані останнім, що підтверджується скрін-шотом екрану, який міститься в матеріалах кримінального провадження.

Повідомлення про підозру/ про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру обвинуваченим також вручено захиснику підозрюваних - адвокату ОСОБА_7 , про що свідчать розписки в матеріалах кримінального провадження.

Для вирішення питання про здійснення спеціального кримінального провадження визначальним є факт оголошення підозрюваного в міжнародний розшук внаслідок ухилення без поважних причин від явки на виклик слідчих органів або суду.

Постановою слідчого від 02.12.2022 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук, який доручено оперативним підрозділам УСБУ у Вінницькій області.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.12.2022 у справі № 127/28227/22 підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2022 у справі № 127/29159/22 задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022020000000160 від 07.09.2022, стосовно ОСОБА_6 .

Постановою слідчого від 17.05.2023 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_10 оголошено в міжнародний розшук, який доручено оперативним підрозділам УСБУ у Вінницькій області.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.05.2023 у справі № 127/14276/23 підозрюваному ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2023 у справі №127/14281/23 задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022020000000160 від 07.09.2022, стосовно ОСОБА_10 .

Постановою слідчого від 17.05.2023 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук, який доручено оперативним підрозділам УСБУ у Вінницькій області.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2023 у справі № 127/14278/23 підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2023 у справі №127/14290/23 задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022020000000160 від 07.09.2022, стосовно ОСОБА_8 .

У газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» опубліковано повідомлення про здійснення стосовно усіх трьох підозрюваних спеціального досудового розслідування.

У подальшому, в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» опубліковано повістки про виклик підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області для проведення процесуальних дій з їхньою участю, у тому числі: повідомлення про завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування, вручення копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, однак вищезазначені підозрювані не з`явилися без поважних причин.

Факти численних викликів ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у порядку ст. 135 КПК України підтверджуються відповідними матеріалами кримінального провадження.

Також, з метою захисту та представлення у кримінальному процесі прав, свобод і законних інтересів підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , у порядку ст. ст. 46, 48, 49, 52, 110 КПК України та п. 7 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», залучено захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Вінниці - адвоката ОСОБА_7 , якому відповідно до вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України вручено всі копії процесуальних документів, що підлягали врученню підозрюваним.

Відповідно до ч. 1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Таким чином, під час досудового розслідування були вжиті всі доступні способи інформування для виклику на той час підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 до слідчого/прокурора.

Після надходження провадження до суду, обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 інформувалися також у всі доступні процесуальні можливості для суду, передбачені ст. 323 КПК України. Зокрема, повідомлення про виклик до суду розміщувалися на офіційному веб-сайті суду - ІНФОРМАЦІЯ_7 а також публікувалися в газеті «Урядовий кур`єр», не менш ніж за 45 днів до дат судових засідань. Крім того, про всі судові засідання інформувалися захисники обвинувачених - адвокати: ОСОБА_7 , ОСОБА_9 (призначений на стадії судового розгляду) та ОСОБА_11 (призначений на стадії судового розгляду).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2023 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження та вирішено проводити спеціальне судове провадження в даному кримінальному провадженні.

У підсумку, колегія суддів констатує, що з наявних матеріалів справи (численні документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинувачених) вбачається, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 мали підстави усвідомлювати, що проти них розпочато кримінальне провадження. Також обвинувачені отримали чи мали би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, маючи можливість бути обізнаними із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя.

Відтак, держава Україна, під контролем сторони захисту та суду, використала всі можливості для того, щоб обвинувачені мали право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: бути терміново і докладно повідомленими мовою, яку вони розуміють, про характер і підставу обвинувачення; мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; приймати участь в розгляді і захищати себе особисто або за посередництвом обраного захисника, бути повідомленими про це право і мати призначеного захисника безплатно для них.

Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Натомість, всі троє обвинувачених скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 та інші), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову вищезазначених обвинувачених, які повинні знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою вони не визнають, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про їхні наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна.

Ухилення обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 від правосуддя суд оцінює як реалізацію останніми їхнього невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Також, суд зауважує, що згідно з рішенням Ради адвокатів України № 183 від 27.12.2022 (1) неможливість в таких ситуаціях (йдеться про in absentia) виконання адвокатом правил адвокатської етики (наприклад, інформування адвокатом клієнта щодо ведення дорученої йому справи) не зумовлює обов`язкової неможливості здійснювати захист особи від кримінального обвинувачення за її відсутності. Можливість надання правової (правничої) допомоги визначається адвокатом, виходячи з конкретних обставин справи та інтересів клієнта у ній; (2) адвокат, діючи як захисник відсутньої особи, самостійно визначає свою правову позицію у справі. Ця правова позиція включає в себе форму участі (не участі) в засіданні, заявлення (не заявлення) клопотань, надання (не надання) доказів суду, позицію по суті справи чи клопотання, позицію щодо оскарження судових рішень тощо.

Отже, зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, констатує, що надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинувачених як учасників кримінального провадження, яке відбувається за їхньої відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинувачених була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник потерпілих юридичних осіб ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг» - ОСОБА_12 суду повідомила, що 22-23.03.2022, після початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України та окупації м. Мелітополь, на територію представництв підприємств ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг», які провадили господарську діяльність у Запорізькій області в АДРЕСА_5 під`їхавши на трьох автомобілях УАЗ Патріот, увійшли озброєні військові РФ та, погрожуючи вогнепальною зброєю працівникам підприємств, деякі з яких ще перебували в окупованому місті Мелітополі і періодично знаходились на території підприємства, контролюючи його обстановку (оскільки там зберігалась техніка і вся документація), вимагали віддати ключі від складів, всю техніку, яка там знаходилась і попередили про те, щоб працівники підприємств більше не з`являлися на території підприємств. В іншому випадку, зі слів цих військовослужбовців РФ: «З порушниками розберуться». На переконання представника потерпілих підприємств, це був натяк працівникам на фізичну розправу у випадку невиконання пред`явлених вимог. Відповідно, працівники віддали ключі, майно, що знаходилось на території підприємств і покинули територію підприємств. Деякі працівники цих підприємств, які ще на той час не змогли евакуюватися з окупованого міста та проживали поруч з територією підприємств, спостерігали за тим, як озброєні військові РФ вже розпоряджалися всією технікою і всім, що знаходилось на території цих підприємств. Також представник зазначила, що пізніше від співробітників УСБУ їм стало відомо про те, що деякі із одиниць належної підприємствам техніки, а саме три одиниці сільськогосподарської техніки, стали об`єктами досудового кримінального розслідування. Після перевірки місцезнаходження цієї техніки було встановлено, що на момент початку повномасштабного вторгнення військових формувань РФ на територію України вона перебувала саме в м. Мелітополь. Також представник зауважила, що підприємства-власники цю сільськогосподарську техніку особисто нікому не продавали, на підтвердження цього було надано слідчому документи про належність цієї сільськогосподарської техніки на підставі відповідних договорів купівлі-продажу саме ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг». Тому, відповідно й було повідомлено про викрадення цієї техніки. Крім того, представник повідомила, що з цього приводу слідчими УСБУ допитувались деякі працівники даних підприємств, які могли надати свідчення щодо обставин викрадення вищезазначеного майна. ОСОБА_12 також повідомила, що зі слів працівників підприємств їй стало відомо про те, що військові РФ, які проникли на територію підприємств ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг» в м. Мелітополь, говорили про те, що тепер все, що там знаходиться, належить ОСОБА_8 . Між собою ці військові називали його ОСОБА_37 . На переконання представника потерпілих підприємств саме ОСОБА_8 керував військовослужбовцями РФ, які за його вказівкою й викрали зазначену сільськогосподарську техніку. Крім того, військові РФ також викрали службові автомобілі. З матеріалів кримінального провадження їй також стало відомо про те, що ОСОБА_6 , в свою чергу, брав участь в подальшому незаконному збуті цієї сільськогосподарської техніки. Крім вищевказаного, представник потерпілих підприємств в судовому засіданні в повному обсязі підтримала заявлені в інтересах підприємств цивільні позови.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_38 - ректор Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, суду повідомив, що ОСОБА_6 знає як міністра освіти. Зустрічався з ним на різних нарадах. Однак, оскільки університет підпорядкований Міністерству охорони здоров`я, то як ректор, перш за все, мав справи з міністром охорони здоров`я. Свідок акцентував увагу суду на тому, що про те, де знаходиться наразі ОСОБА_6 та чим він займається, йому невідомо, оскільки не бачив його і не спілкувався з ним вже більше 10 років. Також свідок повідомив, що знає ОСОБА_39 як першого заступника ОСОБА_6 , зустрічався з ним, коли працював в експертній раді, але особисто з ним не спілкувався. В яких відносинах ОСОБА_40 знаходиться з ОСОБА_6 свідку невідомо. ОСОБА_39 бачив теж приблизно 10-12 років тому.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_41 - ректор Класичного приватного університету, суду повідомив, що ОСОБА_6 знає як міністра освіти. Свідок зауважив, що перебував з ОСОБА_6 в робочих відносинах, зустрічались лише на нарадах в департаментах вищої освіти. Також свідок повідомив, що знає ОСОБА_39 як заступника ОСОБА_6 , в дружніх стосунках з останнім не перебуває, спілкувався з ним лише з робочих питань. Де наразі перебуває ОСОБА_6 , свідку невідомо. ОСОБА_42 акцентував увагу суду на тому, що ОСОБА_6 ніколи не схиляв його як ректора на співпрацю з державою-агресором Російською Федерацією.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_43 суду повідомив, що на час повномасштабного вторгнення РФ на територію України проживав в м. Мелітополь та працював на філії ТОВ «Техноторг-Дон» менеджером з продажу запчастин. Зазначив, що підрозділи збройних сил РФ неодноразово заходили на територію ТОВ «Техноторг-Дон». Також повідомив, що 20-22.03.2022 військові РФ, зокрема підрозділ Кадирова «Восток» з шевронами «Ахмат сила», яким керував ОСОБА_44 , заїхали на територію філії підприємства на автомобілях ОСОБА_45 та позашляховиках ОСОБА_46 з проблисковими маячками та погрожуючи зброєю, одразу ж забрали службові автомобілі, ключі від офісу, від складів, а працівників вивели за територію і сказали більше туди не приходити. Приблизно через два дні зателефонували охоронці підприємства, яких військові РФ залишили на підприємстві, та повідомили, щоб працівники повернулись на підприємство. Оскільки на той час панували «хаос» та «безвладдя», то деякі працівники вийшли на роботу. Також свідку відомо, що військові РФ, через деякий час після захоплення підприємства, почали вивозити звідти всю наявну сільськогосподарську техніку, автомобілі та запчастини. Викрадена сільськогосподарська техніка не призначена для використання у військових цілях.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_47 - керівник складу запчастин ТОВ «Техноторг», суду повідомив, що на момент повномасштабного вторгнення РФ на територію України проживав в м. Мелітополь та працював на філії ТОВ «Техноторг». Після вторгнення, ще деякий час працював там, а приблизно через місяць, в кінці березня 2022 року на територію підприємства зайшли озброєні військові РФ чеченської національності, які сказали, що тепер все належить їм. Також свідок повідомив, що періодично приїжджав туди, щоб дізнатися новини, а вже 01.04.2022 виїхав з міста Мелітополь.

Від допиту решти свідків, зазначених в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також від дослідження в судовому засіданні відеозапису їх допиту, прокурор відмовився, з чим погодилась сторона захисту.

Окрім того, прокурор у кримінальному провадженні, в ході судового розгляду підтримав висунуте обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 обвинувачення у повному обсязі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив про те, що вважає вину свого підзахисного у вчиненні інкримінованих йому злочинів недоведеною.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 також вважає вину свого підзахисного у вчиненні інкримінованого йому злочину недоведеною.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 , аналогічно зі своїми колегами, вважає вину свого підзахисного у вчиненні інкримінованого йому злочину недоведеною.

В ході судового розгляду судом всебічно та ретельно досліджено докази надані стороною обвинувачення.

Зокрема, судом було досліджено витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до яких відомості про вчинені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 злочини були внесені до ЄРДР за № 22022020000000160 від 07.09.2022, № 22023020000000076 від 15.03.2023, № 22023020000000109 від 26.04.2023, які в подальшому було об`єднано в одне провадження за № 22022020000000160 від 07.09.2022.

Протокол огляду від 10.01.2023 з доданими документами на підтвердження викладеної у ньому інформації, проведеного на виконання доручення слідчого на проведення слідчих (розшукових) дій, в якому міститься інформація про майно, яке прямо чи опосередковано належить ОСОБА_6 , перелік осіб, які можуть бути причетними до здійснення останнім підривної діяльності проти України, перелік осіб, які можуть бути допитані як свідки, інші відомості та інформація, що може мати значення в даному кримінальному провадженні.

Протокол огляду від 31.03.2023 з доданими документами на підтвердження викладеної у ньому інформації, проведеного на виконання доручення слідчого на проведення слідчих (розшукових) дій, відповідно до якого предметом огляду були відомості розміщені у Інтернет-мережі з метою ідентифікації користувача програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» під назвою (нікнеймом) « ОСОБА_48 » (id.НОМЕР_13), та/або мобільного ідентифікатора НОМЕР_12 .

Повідомлення ТОВ «Техноторг», ТОВ «Техноторг-Дон» від 23.01.2023, адресоване начальнику СВ УСБУ у Вінницькій області, в якому йдеться про те, що станом на 24.02.2022 техніка, а саме: трактор Беларус-1221.2 (артикул Y4R122101 M1100081) та трактор Беларус-1221.3 (артикул Y4R122108 N1100135), яка належить ТОВ «Техноторг-Дон», зберігалась на території складу підприємства, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 . Техніка OPTIMER XL 6000 (артикул KHUA 104850A00033), яка належить ТОВ «Техноторг» (код ЄДРПОУ 30976452, юридична адреса: м. Миколаїв, проспект Героїв України, 113), зберігалась на території цього ж складу. Після початку повномасштабної військової агресії РФ проти України значна частина території Запорізької області, зокрема й територія міста Мелітополь, була окупована ворожими військами. У зв`язку з окупацією міста Мелітополь територія складу по АДРЕСА_5 , разом з усім товаром, у тому числі із вищевказаною технікою, печатками, первинною (бухгалтерською) документацією, вибули з-під управління ТОВ «Техноторг-Дон», тобто, фактично були вкрадені.

Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 20.09.2022, відповідно до якого було розглянуто отримані матеріали за результатами проведення відділом ОТЗ Управління заходів із зняття інформації з електронних інформаційних систем за ідентифікаційною ознакою абонентський номер НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Було здобуто наступну інформацію в інтересах кримінального провадження. Зокрема, виявлено ряд інтерактивних чатів ОСОБА_6 , а саме:

1.Інтерактивний чат ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_2 , «Telegram» id НОМЕР_3 ) із контактом, підписаним як « ОСОБА_49 » (номер НОМЕР_15 , «Telegram» id НОМЕР_16 ), в якому наявне особисте листування між абонентами про організацію зустрічі очільників окупаційних ВЦА Запорізької та Херсонської областей із керівниками ТОТ АР Крим.

2.Інтерактивний чат ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_2 , «Telegram» id НОМЕР_3 ) із контактом, підписаним як « ОСОБА_50 » (номер НОМЕР_4 , «Telegram» id НОМЕР_5 ), у якому перший передав відомості стосовно громадян України із числа керівників вищих навчальних закладів України, які нейтрально або позитивно відносяться до країни-агресора та в подальшому можуть бути використані в інтересах РФ шляхом їх залучення до конфіденційного співробітництва для проведення розвідувально-підривної діяльності на шкоду державній безпеці України.

3.Інтерактивний чат ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_2 , «Telegram» id НОМЕР_3 ) із контактом, підписаним як « ОСОБА_51 » (номер НОМЕР_17 , «Telegram» id НОМЕР_18 ), у якому ведеться розмова щодо політичної ситуації в Україні.

4.Інтерактивний чат ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_2 , «Telegram» id НОМЕР_3 ) із контактом, підписаним як « ОСОБА_52 » (номер НОМЕР_19 , «Telegram» id НОМЕР_20 ), у якому останні ведуть розмову щодо політичної ситуації в Україні, про допомогу окупаційним ВЦА Запорізької та Херсонської областей у проведенні т.зв. «референдуму» на окупованих територіях, та про незадоволення кураторами (ФСБ РФ) окремими прийнятими указами очільників вищевказаних окупаційних ВЦА ОСОБА_14 та ОСОБА_53 .

5.Інтерактивний чат ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_2 , «Telegram» id НОМЕР_3 ) із контактом, підписаним як « ОСОБА_54 » (номер НОМЕР_9 , «Telegram» id НОМЕР_10 ), у якому ОСОБА_6 на добровільний основі надає сприяння представникам країни-агресора шляхом допомоги у виготовленні документів про необхідність забезпечення постійної збройної охорони об`єктів критичного життєзабезпечення, навчальних закладів, медичних установ та виборчих дільниць на територіях Запорізької та Херсонської областей та просування вказаного документа через свої корупційні зв`язки у міністерствах РФ з метою проведення референдуму на вказаних територіях. Крім того, останні ведуть розмову щодо продажі сільськогосподарської продукції, яка викрадена окупантами та транспортована до ТОТ АР Крим.

6.Інтерактивний чат ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_2 , «Telegram» id НОМЕР_3 ) із контактом, підписаним як «ОСОБА_106» (номер НОМЕР_21 , «Telegram» id НОМЕР_22 ), у якому ОСОБА_6 доручає «ОСОБА_106» вирішення бізнес-питань на території України та передачу рухомого майна (коштовності, колекційні алкогольні напої) до ТОТ АР Крим через довірених осіб.

7.Інтерактивний чат ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_2 , «Telegram» id НОМЕР_3 ) із контактом, підписаним як « ОСОБА_55 (основной)» (номер НОМЕР_23 , «Telegram» id НОМЕР_71).

8.Інтерактивний чат ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_2 , «Telegram» id НОМЕР_3 ) із контактом, підписаним як «ІНФОРМАЦІЯ_19» (номер НОМЕР_24 , «Telegram» id НОМЕР_25 ), у якому ОСОБА_6 запитує у «ІНФОРМАЦІЯ_19» про ОСОБА_56 (витяг з листування «Не подскажите - какие вопросы (по официальной структуре) опекает, курирует ОСОБА_57 ? Украина - это его функционал по-прежнему...? »).

9.Інтерактивний чат ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_2 , «Telegram» id НОМЕР_3 ) із контактом, підписаним як « ОСОБА_58 » (номер НОМЕР_6 , «Telegram» id НОМЕР_7 ), у якому ОСОБА_6 на добровільний основі надає сприяння представникам країни-агресора шляхом допомоги у виготовленні документів про необхідність забезпечення постійної збройної охорони об`єктів критичного життєзабезпечення, навчальних закладів медичних установ та виборчих дільниць на територіях Запорізької та Херсонської областей та просування вказаного документа через свої корупційні зв`язки у міністерствах РФ з метою проведення референдуму на вказаних територіях. Крім того, 30.03.2022 останній надіслав ОСОБА_15 схему організації військово цивільних адміністрацій.

Крім того, судом було досліджено розсекречений протокол за результатами проведення НС(Р)Д від 27.02.2023, відповідно до якого, у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем щодо месенджеру «Telegram» (id НОМЕР_3 ) мобільного телефону НОМЕР_2 було отримано відповідну інформацію, яку записано на матеріальний носій інформації (DVD-R реєстр. №97/852 від 24.02.2023, таємно). На вказаному оптичному носії інформації містяться зафіксовані певні чати спілкування ОСОБА_6 з іншими особами.

Так, у переписці з контактом, який підписаний як « ОСОБА_59 » («Telegram» id НОМЕР_26 , м. т. НОМЕР_27 ) за період з 30.07.2022 по 03.02.2023 ОСОБА_6 просив останнього посприяти в налагодженні роботи відповідно до законодавства РФ двох належних йому підприємств ООО «ОРИЯНА-АГРО», що розташоване за адресою: с. Вовчанське, Якимівський район, Запорізька область та ООО «Агрофирма «Солекс», що розташоване в с. Богданівка, Чернігівський район, Запорізька область.

У переписці з контактом, який підписаний як « ОСОБА_60 - Балицкий» («Telegram» id НОМЕР_28 , м. т. НОМЕР_29 ) за період з 03.10.2022 по 21.11.2022 мова йде, в тому числі й про допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора РФ в перейменуванні назв вулиць в окупованих населених пунктах.

У переписці з контактом, який підписаний як « ОСОБА_61 » («Telegram» id НОМЕР_30 , нікнейм - НОМЕР_31 ) за період з 17.10.2022 по 07.02.2023 мова йде, в тому числі й про допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора РФ в затвердженні шаблонів нагород, про виготовлення посвідчення на ім`я ОСОБА_62 (такого як у ОСОБА_10 ), про затвердження списку осіб, запропонованих до нагородження окупаційною адміністрацією держави-агресора РФ у Запорізькій області. Так, у вищевказаному списку під № 18 зазначений ОСОБА_10 , який займає посаду « ІНФОРМАЦІЯ_8 », якого рекомендовано нагородити «Орденом «За заслуги перед Отечеством» IV степени», під № 19 - ОСОБА_6 , який займає посаду « ІНФОРМАЦІЯ_8 », якого рекомендовано нагородити «Орденом «За заслуги перед Отечеством» IV степени» і який уже має нагороду «орден Дружбы - 2013 г». Крім того, в даному спілкуванні ОСОБА_6 також повідомляв свого співрозмовника, що займається топонімікою з метою подальшої денацифікації вулиць Мелітополя та зазначав, що в топоніміці не повинно бути української пропаганди, назви вулиць не повинні відображати діячів, ворожих до Росії та її народу.

У переписці з контактом, який підписаний як « ОСОБА_63 (ОСОБА_63)» (м. т. НОМЕР_32 , «Telegram» id НОМЕР_33 ) за період з 03.10.2022 по 03.02.2023 мова йде про співпрацю ОСОБА_6 з окупаційною адміністрацією держави-агресора РФ. Також в даній переписці міститься фотокопія паспорта громадянина Російської Федерації « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 », № НОМЕР_1 , виданого «Управлением Федеральной миграционной службы по г. Москве 19.12.2016», яку ОСОБА_6 надіслав для виготовлення відповідного посвідчення на своє ім`я.

У переписці з контактом, який підписаний як « ОСОБА_64 » (м. т. НОМЕР_34 , «Telegram» id НОМЕР_35 ) за період з 12.09.2022 по 02.02.2023 мова йде про співпрацю ОСОБА_6 з окупаційною адміністрацією держави-агресора РФ, створеною на окупованій території Запорізької області.

У переписці з контактом, який підписаний як « ОСОБА_50 » (м. т. НОМЕР_4 , «Telegram» id НОМЕР_5 , нікнейм - ІНФОРМАЦІЯ_22), який до того ж відповідно до вищевказаного списку осіб, рекомендованих до винагороди, є співробітником ФСБ Росії, за період з 29.10.2020 по 07.01.2023, крім іншого, обговорюється та аналізується політична ситуація в Україні. Також ОСОБА_6 надав останньому відомості про установчі дані чинних ректорів вищих навчальних закладів Запорізької області з їхніми контактними номерами мобільних телефонів, зокрема характеризуючі відомості про особисті, професійні якості, виділивши з числа ректорів проросійськи налаштованих та схильних до співпраці з представниками РФ на шкоду Україні осіб. Крім того, ОСОБА_6 вихвалявся своєму співрозмовнику, що отримав від Президента РФ нагороду - зброю. Також ОСОБА_6 зауважив, що пише різні документи для ОСОБА_103 та ОСОБА_113. Окрім того, передав ОСОБА_13 відомості про приїзд за вказівкою адміністрації президента РФ на тимчасово окуповані території Запорізької та Херсонської областей групи осіб, з метою проведення «соціального опитування» цивільного населення на окупованих територіях в межах підготовки російських пропагандиських заходів та проведення незаконних референдумів. Також ОСОБА_6 передав співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_13 встановлені відомості щодо некомпетентності керівника окупаційної адміністрації т. з. «Запорізької військово-цивільної адміністрації» ОСОБА_14 у вирішенні питань зі створення мережі аптек на тимчасово окупованій території та ціноутворення на фармацевтичну продукцію, а також неналежного зберігання вакцин та інсулінів, для подальшого вжиття заходів з боку спецслужб РФ і недопущення проявів невдоволення цивільного населення на окупованих територіях. Окрім того, в цій переписці ОСОБА_6 надіслав повідомлення ОСОБА_13 наступного змісту: «New York Times опубликовала огромный текст про украинских «партизан». С фамилиями, множеством фотографий. С деталями. Как эти «партизаны» передавали ВСУ данные о передвижении российских войск. Но, что самое главное - с рассказами, как они убивали русских солдат. Если Россия намерена вернуться в Херсон (а в этом не может быть никаких сомнений) российские спецслужбы должны всех этих «партизан» либо вывести в Симферополь, судить и отправить в «Черный дельфин» на пожизненное, либо - уничтожить. Херсон вообще стал образцом как «не надо было делать». Сначала украинская желто-синяя тряпка полтора месяца болталась над зданием обладминистрации. Толпы политических хохлов несколько месяцев митинговали на площади. Украинский «мэр» свободно ходил на работу и ежедневно делал заявления, хотя должен был сидеть в одиночной камере и разговаривать исключительно со следователем. Вместо того, что проводить в городе фильтрации, зачистки и аресты всех нелояльных, новые местные власти начали с установки рекламных щитов. Объяснить это невозможно ничем. На выбор есть всего два варианта и оба плохие - глупость или предательство. Но, сейчас важно сделать правильные выводы. Работа с населением - это не только и не сколько социальные выплаты и плакаты. Прежде всего, это - демонстрация силы. Государство - это монополия на насилие. И там, где это насилие необходимо применять, его нужно применять без колебаний. Херсон - это территория Российской Федерации. «Партизаны», о которых написали американские журналисты (за что им большое спасибо) террористы. Такие же, как ОСОБА_114 или ОСОБА_115. И поступать с ними нужно так же. Для этого ГРУ и существует».

У переписці з контактом, який підписаний як « ОСОБА_65 «ІНФОРМАЦІЯ_20» (м. т. НОМЕР_36 , «Telegram» id НОМЕР_37 , нікнейм - ІНФОРМАЦІЯ_21) за період з 17.09.2020 по 24.01.2023, зокрема, в одній із них - за 18.05.2022, ОСОБА_6 написав: «Ну вот, теперь можно написать про сдачу в плен с «Азовстали». Потому что процесс пошёл. Это тяжёлое политическое поражение киевского режима. Прежде всего, внутриполитическое. С дальними последствиями. А в основе этого поражения лежит серьезная технологическая ошибка. Зеленский и его окружение, действительно, живут в мире информационной войны, в виртуальном мире. А война идёт на земле. И один реальный русский танк в центре Киева на Крещатике стоит миллиона информационных перемог. В чём, собственно, технологическая ошибка? Нынешняя война по своей структуре отличается от Великой Отечественной именно тем, что тогда информационная составляющая не оказывала такого большого воздействия на ход кампании. Но в этом есть и обратная сторона. Киевский режим превратил «Азовсталь» в символ, в своего рода миф. В символ своего противостояния. Всеми ресурсами не только украинских, но и западных СМИ. А теперь этот миф разрушен, о всеми вытекающими. Символ противостояния превратился в символ поражения. Неизбежно. Ошибка в том, что живущие в виртуальном мире политики сначала создают символ/миф, потом накачивают его, а потом начинают за него бороться. За символ/миф, а не за город Мариуполь и «Азовсталь». А потом город Мариуполь взят нами с боя, взят реальными парнями, а непобедимые, готовые жертвовать собой (это в русле эсэсовской идеологии) чуть ли не античные герои с нацистской идеологией и садистским следом - «азовцы» - буднично сдаются в плен, на милость союзных сил. В том числе, армии ДНР. А тут выстраивается другая мифология: Иловайск, Донецкий аэропорт, Дебальцево, Мариуполь, «Азовсталь»... И для Донецка это история побед, а для Киева - история поражений. В этом и есть разница. В нормальном, а не виртуальном, мире, сначала - подвиг, а потом символ и миф. Так Донецк стал символом сопротивления. Как в своё время Брестская крепость. Так стали символами ОСОБА_66 , ОСОБА_107, ОСОБА_108. Потому что они сначала били врага, а потом об этом слагали легенды. Не наоборот…».

У переписці з контактом, який підписаний як « ОСОБА_67 » (м.т. НОМЕР_38 , Telegram id НОМЕР_39 ) за період з 26.08.2021 по 06.02.2023 обговорюються питання роботи окупаційних адміністрацій, зокрема ОСОБА_6 схвалив запропоновану ОСОБА_10 «Предлагаемую схему организации военно-гражданских администраций». Також, серед пересланих ОСОБА_6 повідомлень, містилось повідомлення від 24.09.2022 про те, що для тих, хто не бажає воювати, потрібно продумати форму, їхньої, наприклад фінансової участі в загальній справі, відрахування на користь фронту, робота при госпіталях і гуманітарних фондах, чи інші форми воєнної участі. Крім іншого, ОСОБА_6 обговорювалось питання запроваджених США санкцій стосовно РФ.

Також судом було досліджено висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ № 41/4 від 20.04.2023, наданий на виконання постанови слідчого від 04.04.2023 про призначення експертизи відео-, звукозапису, для встановлення особи абонента « ОСОБА_48 » та підтвердження відомостей про використання ним облікового запису у «Telegram» id НОМЕР_13 , яким встановлено, що голос і усне мовлення на голосових повідомленнях, зафіксованих у файлах з назвами: 5420396027750389979.oga; 5420396027750389989.oga; 5429325625536026255.oga; 5429325625536026362.oga; 5444902234968037819.oga; 5201774560227104758.oga, належать ОСОБА_8 . Необхідність проведення даної експертизи була обґрунтована тим, що з матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, надає допомогу представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності проти України шляхом організації та реалізації заходів із забезпечення охорони об`єктів критичної інфраструктури, навчальних та медичних закладів, виборчих дільниць тощо на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей для проведення так званого «референдуму про приєднанню до РФ». Окрім того, було встановлено, що ОСОБА_6 у протиправній діяльності підтримував контакти з використанням месенджера «Telegram» із абонентом tg: НОМЕР_13 записаним у телефонній книзі ОСОБА_6 під ім`ям « ОСОБА_48 тел. номер НОМЕР_12 » щодо пограбування на тимчасово окупованих територіях Запорізької області підприємств, які реалізовували сільськогосподарську техніку, та вивезення вказаної техніки на територію Росії. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем за ідентифікаційною ознакою - номером мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_6 , серед іншого зафіксовано голосові повідомлення записані абонентом « ОСОБА_48 » («Telegram» id НОМЕР_13 ) та надіслані ОСОБА_6 . Також проведено огляд відомостей розміщених у відкритих джерелах мережі «Інтернет» щодо громадянина ОСОБА_8 , а також сайтів, де наявні інтерв`ю або виступи названої особи, про що складено відповідний протокол від 30.04.2023.

Також судом було досліджено протокол огляду від 30.09.2022, об`єктом якого були Інтернет-мережі, які містять відомості стосовно фігуранта вказаного кримінального провадження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою підтвердження проходження ним служби в органах ФСБ РФ.

Відповідно до протоколу огляду від 16.11.2022, об`єктом огляду були Інтернет-мережі, які містять відомості стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою підтвердження діяльності на підтримання окупаційної влади на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Так, згідно з виявленою в Інтернет-мережі інформацією ОСОБА_6 11.11.2022 був присутнім в тимчасово окупованій АР Крим на похоронах колаборанта ОСОБА_68 .

Також судом було досліджено протокол огляду предмету від 26.10.2022, відповідно до якого проведено огляд оптичного диску марки «VIDEX», реєстр. №97/375 до протоколу за результатами проведення НС (Р) Д, на якому містяться відповідні файли, серед яких файл із листуванням ОСОБА_6 («Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) з абонентами, підписаними як: « ОСОБА_75 »; « ОСОБА_69 ( ОСОБА_70 ); « ОСОБА_71 »; «без назви»; « ОСОБА_72 »; «ОСОБА_100»; « ОСОБА_73 », « ОСОБА_74 »; « ОСОБА_48 ». Вказані файли із листуванням абонентів, а також стенограми голосових повідомлень надісланих від абонента « ОСОБА_48 » в роздрукованому вигляді долучено до цього протоколу як додаток та містяться в матеріалах даного кримінального провадження.

Так, серед листування з контактом « ОСОБА_73 » (юрист ОСОБА_14 ) за період з 29.07.2022 по 30.07.2022 міститься, зокрема інформація про те, що за сприяння керівників російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей ОСОБА_15 й ОСОБА_14 , ОСОБА_6 здійснював збір узагальнених відомостей про кількість об`єктів інфраструктури, підприємств, медичних установ, навчальних закладів, необхідних для організації їхньої воєнізованої охорони. На основі цих відомостей підготував на ім?я заступника голови уряду Російської Федерації ОСОБА_28 проєкт документа з назвою «Докладная записка «О необходимости обеспечения постоянной вооруженной охраны объектов критического жизнеобеспечения, учебных заведений, медицинских учреждений и избирательных участков на территории Запорожской и Херсонской областей» за підписом так званих голів Запорізької та Херсонської військово-цивільних адміністрацій ОСОБА_14 й ОСОБА_15 .

Серед листування з контактом « ОСОБА_74 » за період з 11.04.2022 по 24.08.2022 ОСОБА_6 також зазначає про необхідність і користь співпраці з окупаційною владою. В повідомленнях, надісланих ОСОБА_6 міститься список осіб, які виїжджають з РФ в так звану Херсонську адміністрацію 20.06.2022.

Серед листування з контактом « ОСОБА_75 », яка назвалась ОСОБА_75 , начальником управління освіти Херсонської області, за період з 31.05.2022 по 16.07.2022 обговорювалось питання організації та проведення на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей семінару «Нові стандарти освіти та навчання», відповідно до російських стандартів освіти.

В переписці з контактом записаним як « ОСОБА_71 » за період з 29.05.2022 по 29.07.2022 ОСОБА_6 вітає останнього з політичною перемогою на з`їзді «ЛДПР» та запрошує його як політика та партійного лідера РФ приїхати в Херсонську та Запорізьку області. Також вітає його з присвоєнням вищого дипломатичного рангу - Повноважного Посла Росії. В запрошенні приїхати, ОСОБА_6 зазначив: «Жду, когда поедем на «новые земли». На новые российские просторы».

В переписці з контактом записаним як « ОСОБА_48 » за період з 25.04.2022 по 21.07.2022 ОСОБА_6 також попросив підготувати документи на продаж сільськогосподарської техніки, в тому числі й викраденої з філії ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг» на ім`я свого співробітника ОСОБА_76 як покупця, фотокопію паспорта якого переслав. Також повідомив, що є людина, яка перевезе цю техніку через кордон. В свою чергу, контакт, записаний як « ОСОБА_48 », надіслав ОСОБА_6 фотознімки відповідних видаткових накладних, які він підготував на прохання останнього.

Також судом досліджено роздруковані стенограми голосових повідомлень надісланих від абонента « ОСОБА_48 » ОСОБА_6 , в яких останній або консультується з ОСОБА_6 , або просить посприяти йому у вирішені певних питань.

Згідно з протоколом огляду предмета від 20.01.2023, було проведено огляд оптичного диску марки «VIDEX», реєстр. №97/375 до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19.09.2022, на якому міститься ряд файлів з листуваннями, серед яких файл із листуванням ОСОБА_6 («Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) з абонентом « ОСОБА_77 ». З даним контактом в період з 16.11.2020 по 20.09.2021 ОСОБА_6 , серед іншого, обговорює питання сільського господарства на окупованих територіях України.

Відповідно до протоколу огляду предмета від 13.02.2023, було проведено огляд оптичного диску марки «VIDEX», реєстр. №97/375 до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19.09.2022, на якому міститься ряд файлів з листуваннями, серед яких файл із листуванням ОСОБА_6 («Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) із контактом, підписаним як «Я ОСОБА_101(московск.тел.)» (абонентський номер НОМЕР_40 , id НОМЕР_41 ). В даній переписці за період з 26.11.2019 по 23.04.2022 обговорюються різного роду питання, як особисті, так і політичні та освітні, зокрема щодо призначення ректорів до ВНЗ. Крім того, на прохання ОСОБА_6 . ОСОБА_40 робив скріншоти з сайту «pravda.com.ua» та надсилав їх останньому. Також в цій переписці ОСОБА_40 передав ОСОБА_6 , на прохання останнього, контакти деяких ректорів Запорізьких університетів.

Відповідно до протоколу огляду предмета від 05.04.2023, було проведено огляд оптичного диску марки ««НР», реєстр. №97/852 від 24.02.2023 до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 24.02.2023, на якому міститься ряд файлів з листуваннями, серед яких файл із листуванням ОСОБА_6 («Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) із контактом, підписаним як «ОСОБА_78 » ( НОМЕР_42 , id НОМЕР_8 ). В даній переписці за період з 01.08.2020 висловлюється прихильність обох до політики РФ, обговорюються питання запровадження освіти на окупованих територіях відповідно до законодавства РФ, семінар «Новые стандарты образования и обучения», економічні питання забезпечення «полноценного функционирования новых органов власти», про рух товарів за аналогічними правилами для так зв. Республіки Крим і ДНР-ЛНР. Також у цій переписці ОСОБА_10 обурюється тим, що після «звільнення» м. Херсон на міській раді та в інших місцях продовжують висіти українські прапори, що на його думку, є недопустимим. В повідомленні від 12.05.2022 ОСОБА_6 написав ОСОБА_10 : «О совещании. Надо (я думаю) вызывать ОСОБА_102 и ОСОБА_103; и нам надо попасть - иначе потом ездить на территории будет хуже, авторитет - растает как утренний туман....».

Крім того, обидва висловлюють свою відверту зневагу до української мови, літератури, тощо, насміхаються над ними. Так, ОСОБА_6 переслав ОСОБА_10 статтю російського блогера-пропагандиста « ІНФОРМАЦІЯ_11 », в якій до нього звертається шанувальниця, нібито уродженка України, яка жаліється, що її росіянку при народженні записали в українці, не запитуючи дозволу, а лише по територіальним ознакам. Яка також писала, що їй «в школе вдалбливали эту тягучую украинскую литературу с вечным «угнетением народа русским самодержавием»? Називала українського ОСОБА_79 «неблагодарным провинциальным поэтом-алкоголиком» тощо. Також в переписці і ОСОБА_6 , і ОСОБА_10 вихваляють військових РФ. Зокрема, ОСОБА_10 розповідав, що спілкувався в м. Ізюм з молодим військовим-контрактником РФ з позивним « ОСОБА_80 », який виявився оператором БПЛА ( Орлан ), сином забезпечених батьків, який сам підписав контракт і відправився на війну і війна йому дуже подобається, за три дні «задвухсотил 53 всушника». ОСОБА_10 зауважив: « ОСОБА_80 нашёл себя на войне. И дай Бог, таких солдат будет все больше и больше». ОСОБА_6 називає усіх українців - «укропами». Так, 19.05.2022 ОСОБА_6 надіслав наступне повідомлення: «Что я имею сказать в «день вышиванки»? Вышиваночная архаика (равно как и все остальные виды этноархаики) приемлимы в музее и в деревне у стариков. Вышиванка в городе - это визуальная агрессия националистов, завоевывающих символическое пространство для дальнейшего политического наступления, это агрессивная попытка деревни захватить городское пространство. Огромная ошибка советской власти состояла в поощрении вышиванок (в широком смысле этого слова) и создании этноинтеллигенций, с этих вышиванок кормящихся. На посвященных братской семье советских народов типовых плакатах сталинского времени мы видим только одного современно одетого человека - русского, все остальные облачены архаические одеяния. Когда СССР распался, этноархаика из культуры пришла в политику - именно по запечатленной на плакатах формуле».

Також в переписці з ОСОБА_10 ОСОБА_6 , крім іншого зазначив: «…На Украине сейчас куётся общая имперская идентичность. Русская, Российская - неважно. Не в этом главное. Главное в том, что имперская. А название согласуем». Да, Запад устал. Не от Украины. Он устал от безнадёги. Быстро. Очень быстро наступил момент истины. Запад может держаться долго. Но это будет состояние жителей в осаде. Съедят запасы, потом голубей и крыс, потом будут варить сапоги. Ни Россию, ни Китай, ни Индию они с места этим не сдвинут. Северную Корею с Ираном не смогли. Россию с Китаем тем более не смогут. Сейчас они всеми силами мешают ОСОБА_104 избраться Генсеком. Потом будут мешать ему самому назначить Политбюро. Потом будут мешать переизбраться Председателем КНР. Потом поймут, что устали от темы Китая. Как и от Украины. На самом деле они устали от самих себя. Они завтра не сдадутся. Но духом они поникли. Через 3 месяца войны Киссинджер потребовал прекращения. Не от себя потребовал. От людей посолиднее. Есть смысл подождать до весны. Ещё лучше - до нового лета. Или вообще до конца 2024 года. Они устали от ОСОБА_109? А мы его переизберём. Он же собиратель земель русских. Пока не закончит, не отпустим. Интересно, что они тогда скажут?».

Крім того, в переписці між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 обговорюються питання ціноутворення сільськогосподарської продукції на окупованих територіях України, її продажу.

Також судом досліджено протокол огляду від 04.04.2023, об`єктом якого була стаття розміщена на загальнодоступній вільній багатомовній онлайн-енциклопедії « Векіпедія » щодо біографії ОСОБА_10 . Зокрема, в статті, з відповідними посиланнями на джерела інформації, міститься наступна інформація: « ІНФОРМАЦІЯ_13 )»; «Сенатором от Запорожской области стал ОСОБА_82 . РИА Новости (20 декабря 2022)»; ОСОБА_110. «Представители Новых регионов получили удостоверения сенаторов РФ. Парламентская газета (23 декабря 2022)»; Запорожскую область в Совете Федерации представляет ОСОБА_82 : штрихи к портрету. EurAsia Daily (21 декабря 2022)»; «EC ввел санкции против ОСОБА_111, ОСОБА_116 и сенатора ОСОБА_10. РБК». Крім того, при переході за посиланням по номеру № 7 ( Official Journal of the European Union L59 І - офіційний вісник Європейського Союзу вміщує закони та інші офіційні акти ЄС) відкривається ІМПЛЕМЕНТАЦІЙ РЕГЛАМЕНТ РАДИ (ЄС) 2023/429 від 25.02.2023 виконання Регламенту (ЄС) 269/2014 щодо обмежувальних заходів щодо дій підриву або загрози територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. До вказаного регламенту доданий список (№269) фізичних та юридичних осіб, що порушили міжнародні норми, договори, зобов`язання, тощо. Так, на сторінці №282 наявні відомості про ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та причини застосування санкції від 25.02.2023 року відносно останнього.

Відповідно до протоколу огляду від 14.03.2023, предметом огляду був оптичний диск марки «VIDEX», реєстр. №97/375 від 19.09.2022, на якому наявні файли з листуваннями, в тому числі з листуванням ОСОБА_6 (tg: НОМЕР_3 ) з абонентом « ОСОБА_84 » (tg: НОМЕР_44 ), який є першим заступником міністра освіти РФ. При огляді даного листування встановлено, що діалог розпочатий з ініціативи ОСОБА_6 . 16.06.2022. Також у ході переписки ОСОБА_6 доповів про підготовку ним та направлення на погодження міністру освіти РФ «Программы Семинара по подготовке руководителей органов управления образования и руководителей учебных заведений Запорожской и Херсонской областей по особенностям работы в условиях нового законодательного и финансово-организационного поля».

Відповідно до протоколу огляду від 30.03.2023, об`єктом огляду були веб-ресурси, соціальні мережі, відкриті загальнодоступні інтернет сторінки, на яких міститься інформація щодо особи, яка використовує «Telegram» id НОМЕР_13 із « ОСОБА_85 » - « ОСОБА_48 » та/або мобільний ідентифікатор НОМЕР_12 . В ході огляду зазначеного відеохостингу, сторінки в соціальній мережі та Інтернет сервісів отримано відомості відносно особи, яка використовує id НОМЕР_13 із « ОСОБА_85 » - « ОСОБА_48 » та мобільний ідентифікатор НОМЕР_12 .

Також судом досліджено протокол огляду від 21.04.2023, відповідно до якого предметом огляду були публічні матеріали розміщені в Інтернет-мережі, зокрема, що стосуються діяльності так званої «Администрации города Мелитополь». Так, на сайті міститься посилання на « ІНФОРМАЦІЯ_15 от 07.04.2023 № 05-у «О переименовании элементов улично-дорожной сети (улиц, проспектов, бульваров, шоссе, переулков, площадей, проездов) городского округа Мелитополь Запорожской области», а також перелік цих вулиць.

Відповідно до протоколу огляду від 02.05.2023, за результатами НС (Р) Д було проведено огляд відомостей розміщених у Інтернет-мережі з метою ідентифікації користувача програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» назвою (нікнеймом) « ОСОБА_67 » (id НОМЕР_39 ), та/або мобільного ідентифікатора НОМЕР_45 . Об?єктом огляду стала сторінка представника виконавчого органу державної влади Запорізької області, яка розміщена на сайті «Совета Федерации». На вищезазначеній сторінці за посиланням «Все события» наявні 8 статей відносно ОСОБА_10 . Так, в статті під назвою «ОСОБА_112 провел совещание, посвященное программам социально-экономического развития Запорожской области» наявна інформація про те, що ОСОБА_10 13.02.2023, перебуваючи у м. Москва РФ, користуючись повноваженнями сенатора Російської Федерації приймав участь у нараді «Щодо спеціальних програм соціально-економічного розвитку Запорізької області», де обговорювались плани виконання доручення президента РФ уряду затвердити до 31.03.2023 спільно з органами виконавчої влади ДНР, ЛНР, Запорізької і Херсонської областей програми соціально-економічного розвитку названих суб?єктів РФ.

У статті під назвою «Сенаторы от ДНР, ЛНР, Запорожской и Херсонской областей рассказали, как развиваются новые российские регионы» йдеться також про те, що ОСОБА_10 07.03.2023, перебуваючи у м. Москва РФ, прийняв участь у «круглому столі» в пресс-центрі «Парламентської газети» на тему «Як сьогодні живуть і розвиваються нові російські регіони?», де підняв питання створення нових підприємств на базі залишених у наслідок бойових дій підприємств їх власниками, створення умов для документування мешканців окупованих територій паспортами РФ.

У статті під назвою «Сенаторы и эксперты обсудили развитие легкой промышленности в новых экономических условиях» зазначено, що збір сенаторів проведено під головуванням ОСОБА_86 , ОСОБА_10 приймав участь як «представитель от исполнительного органа государственной власти Запорожской области».

Зі змісту статті «Комплексные меры поддержки сферы культуры в новых регионах рассмотрел профильный Комитет СФ» міститься інформація про те, що 10.04.2023, перебуваючи у м. Москва РФ ОСОБА_10 прийняв участь у засіданні комітету ради федерації по науці, освіті і культурі, де розглядались питання впровадження комплексних заходів підтримки сфери культури і освіти в ДНР, ЛНР, Запорізької і Херсонської областях щодо відновлення інфраструктури, модернізації і оснащенню закладів освіти і культури, підготовки кадрів, на виконання доручення президента РФ.

Відповідно до протоколу огляду від 01.05.2023, за результатами НС (Р) Д було проведено огляд відомостей розміщених у Інтернет-мережі стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою підтвердження призначення останнього на посаду «радника» глави окупаційної адміністрації Запорізької області. Об`єктом огляду були відомості, розміщені на офіційному сайті правлячої російської партії « Единая Россия », на якому проводиться електронне попереднє голосування по кандидатурам для наступного руху від партії «Єдина Росія» кандидатами в депутати законодавчих органів державної влади суб?єктів Російської Федерації в рамках проведення єдиного для голосування 2023 року. На вказаному сайт наявні списки суб?єктів РФ від яких подаються кандидатури, у тому числі від Запорізької області. У списках кандидатів від Запорізької області значиться « ОСОБА_6 », який перебуває на посаді «советника главы ВГА Запорожской области».

Суд, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходить з наступного в своїх висновках.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16).

Відповідних клопотань про визнання будь-якого доказу недопустимим стороною захисту, з посиланням на переконливі аргументи, не заявлялось.

Відтак, суд зауважує, що підстав для визнання доказів недопустимими не установлено, оскільки не було з`ясовано факту істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження регламентованих ст. 87 КПК України.

В даній справі в ході судового розгляду також встановлено наступне.

24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09.12.1981 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями № 2131 (ХХ) від 21.12.1965, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їхньої незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24.10.1970, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (ХХV) від 16.12.1970, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки та № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974, що містить Визначення агресії, встановлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1 - 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.

Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18.10.1907, яка вступила в дію 26.01.1910 та 07.03.1955 визнана Союзом Радянських Соціалістичних Республік (далі СРСР), правонаступником якого є Російська Федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути без зволікання оповіщено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання оповіщення.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10.02.1995, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та Російська Федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.

31.05.1997, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору, Російська Федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 (ратифікований Російською Федерацією 22.04.2004), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.

Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132 - 134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади Російської Федерації (далі - РФ) та службових осіб з числа керівництва Збройних Сил Російської Федерації (далі - ЗС РФ), досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які, очевидно, були розцінені представниками влади і ЗС РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті протиправного впливу на політичні процеси в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації, та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі .

Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади РФ та ЗС РФ вирішили досягти шляхом розв`язання та ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та РФ, створення і фінансування не передбачених законом збройних формувань та вчинення інших злочинів.

При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної цілісності України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.

З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу ЗС РФ (далі - ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб ЗС РФ, розробили злочинний план, яким передбачалося досягнення військово-політичних цілей РФ, які, на думку співучасників, були прямо пов`язані з необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України та, одночасно із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.

Вказаний план повною мірою відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених під час виступу начальника ГШ ЗС РФ ОСОБА_88 перед академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка надалі отримала назву «доктрина Герасимова», де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційного протиборства, а також воєнним заходам прихованого характеру.

Надалі, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та ЗС РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.

Так, з грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій в Україні (зокрема щодо Євромайдану), вказувалося на хибність європейського вектора розвитку зовнішніх відносин України. При цьому, шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України до дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники ультранаціоналістичних поглядів, а учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) - як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалася їхня неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.

Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України, з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України ( АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.

Враховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та ЗС РФ серед інших територій України, які були об`єктом їхнього злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту РФ (далі - ЧФ РФ), що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ ЗС РФ одночасно з іншими елементами гібридної війни, ведення такої гібридної війни проти України співучасники злочинного плану розпочали на території півострова Крим.

Для ефективної реалізації плану вирішено залучити військовослужбовців ЗС РФ, співробітників інших силових відомств РФ, представників влади, інших громадян РФ та України. Крім того, з цією ж метою, представниками влади РФ створено та озброєно іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, якими керували офіцери спецслужб і ЗС РФ.

Зокрема, на військовослужбовців ЧФ РФ співучасниками покладалося вжиття заходів щодо підготовки та розв`язання агресивної війни на території АР Крим і м. Севастополя , а саме:

- планування, підготовка, організація прийняття та розосередження на об`єктах ЧФ РФ військових підрозділів ЗС РФ, які передбачалися ГШ ЗС РФ для здійснення вторгнення на територію АР Крим і м. Севастополя для ведення агресивної війни проти України;

- організація блокування підрозділами ЧФ РФ у взаємодії з військовими козацькими товариствами РФ, що діяли під виглядом місцевих жителів АР Крим і м. Севастополя , та з представниками так званої «самооборони» - незаконними збройними формуваннями, військових частин Збройних Сил України (далі - ЗС України) та Державної прикордонної служби України (далі - ДПС України) з метою перешкоджання їхній законній діяльності щодо відсічі збройній агресії РФ, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності;

- організація блокування транспортних комунікацій з метою нейтралізації роботи морського та повітряного військового транспорту, пошкодження об`єктів, які мають важливе оборонне значення для України;

- організація захоплень будівель і споруд органів державної влади України з метою перешкоджання їхній нормальній роботі.

Починаючи з 20.02.2014 для реалізації вищезазначеного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії РФ території АР Крим і м. Севастополя , всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10.02.1995, статей 2, 3 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975, а також всупереч вимогам частини 4 статті 2 Статуту ООН, Декларації Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09.12.1981 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та декларацій, затверджених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН № 2131 (ХХ) від 21.12.1965, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету, № 2625 (XXV) від 24.10.1970, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, № 2734 (ХХV) від 16.12.1970, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974, що містить Визначення агресії, статей 1, 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18.10.1907, статей 1, 2, 68 Конституції України, на територію суверенної держави Україна, а саме - АР Крим і м. Севастополя, здійснено вторгнення військовим, морським та повітряним транспортом окремих підрозділів ЗС РФ.

Надалі військовослужбовці ЧФ РФ, у взаємодії з підрозділами спеціальних військ ЗС РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями інших силових відомств РФ, іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними бандами, групами найманців та із залученням представників військових козацьких товариств РФ, продовжили реалізацію спільного умислу, спрямованого на військову окупацію та подальшу анексію АР Крим та м. Севастополя .

Зокрема, 27.02.2014 приблизно о 04 год 30 хв понад 100 озброєних військовослужбовців 45-го окремого полку спецпризначення повітрянодесантних військ ЗС РФ проникли до будівель Верховної Ради АР Крим за адресою: АР Крим, м. Сімферополь , проспект Кірова, 13 та Ради Міністрів АР Крим за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18 , захопили їх та установили контроль над їхньою діяльністю з метою забезпечення прийняття вигідних та необхідних для РФ рішень.

Здійснивши захоплення будівель центральних органів влади АР Крим і м. Севастополя, представники командування ЗС РФ, на виконання вказівок та розпоряджень представників влади РФ, продовжили агресивні військові дії, визначені заздалегідь розробленим злочинним планом, з метою порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміни меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Зокрема, упродовж 27-28.02.2014 здійснено блокування автошляхів, захоплення аеропортів та транспортних підприємств, що організовували та забезпечували безпечний рух повітряних суден.

Одночасно з блокуванням автошляхів та захопленням аеропортів і транспортних підприємств розпочато блокування та захоплення військових частин ЗС України, дислокованих на території АР Крим і м. Севастополя , пошкодження та знищення військового майна, що мало важливе оборонне значення для України.

Після захоплення військових частин та виведення з ладу системи протиповітряної оборони підрозділів ЗС України, дислокованих в АР Крим і м. Севастополі, порушуючи державний повітряний простір України, на територію півострова Крим почали безперешкодно здійснювати неодноразові перельоти з території Південного військового округу РФ та посадку в районах аеродромів «Кача» та «Гвардійське» ЧФ РФ військові літаки та гвинтокрили з військовослужбовцями ЗС РФ на бортах.

Крім того, для забезпечення контролю над повітряним простором півострова Крим та з метою недопущення на зазначену територію військових підрозділів ЗС України і представників правоохоронних органів України для вжиття заходів щодо відсічі збройній агресії РФ, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, військовослужбовцями ЧФ РФ, у взаємодії з військовослужбовцями військових частин спеціального призначення ЗС РФ, якими здійснено вторгнення на територію півострова Крим, проведено блокування, захоплення та диверсії на військових аеродромах, розташованих на території АР Крим і м. Севастополя .

Таким чином, з 20.02.2014 представниками влади РФ і службовими особами ЗС РФ розпочато збройне вторгнення регулярних військ РФ на територію України з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Виконання вищевказаних дій надало можливість представникам влади та службовим особам з числа керівництва ЗС РФ забезпечити військову окупацію території АР Крим та м. Севастополя , проведення диверсій, блокування військових частин, установ та органів військового управління ЗС України та інших військових формувань, державних органів та органів місцевого самоврядування, ведення підривної діяльності, організацію проведення на території АР Крим та м. Севастополя 16.03.2014 незаконного сепаратистського референдуму, спрямованого на порушення територіальної цілісності України, проголошення так званої «Республіки Крим» суверенною державою та подальше звернення нелегітимного парламенту АР Крим до РФ з пропозицією про прийняття «Республіки Крим» до складу РФ як нового суб`єкта федерації.

Так, 06.03.2014 Верховною Радою Автономної Республіки Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «Про проведення загальнокримського референдуму».

Водночас Указом виконувача обов`язків Президента України від 07.03.2014 № 261/2014 зупинено дію вказаної постанови як такої, що не відповідає Конституції та законам України. Крім того, Конституційний Суд України своїм рішенням від 14.03.2014 № 2-рп/2014 визнав неконституційною зазначену постанову Верховної Ради АР Крим, оскільки нею порушено конституційний принцип територіальної цілісності України, а парламент Криму вийшов за межі своїх повноважень. Конституційний Суд України визнав постанову такою, що суперечить основоположним принципам суверенності та територіальної цілісності держави, закладеним у міжнародно-правових актах, зокрема принципу взаємної поваги до суверенної рівності кожної держави, що включає політичну незалежність, можливість зміни кордонів відповідно до міжнародного права мирним шляхом і за домовленістю.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим незаконною постановою «Про Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» від 11.03.2014 № 1727-6/14 затвердила Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, ухвалену спільно депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Севастопольської міської ради.

При цьому рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2014 № 3-рп/2014 вказану постанову визнано неконституційною, оскільки затвердження такої декларації не належить до повноважень Верховної Ради АР Крим і суперечить статтям 2, 8, 132, 133, 134, частині 2 статті 135, статтям 137, 138 Конституції України, а також є порушенням положень статті 73, пункту 2 частини першої статті 85 Основного закону України.

16.03.2014 на окупованих РФ територіях АР Крим та м. Севастополь представниками влади та ЗС РФ, які діяли на виконання спільного злочинного плану щодо порушення територіальної цілісності України шляхом окупації та подальшої анексії вказаних територій, організовано та проведено незаконний референдум.

Незважаючи на набуття законної сили постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 № 891-VII «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим», 17.03.2014 нелегітимною Верховною Радою АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», у якій заявлено про звернення до РФ з пропозицією про прийняття «Республіки Крим» до складу РФ як нового суб`єкта РФ зі статусом республіки.

Після цього представники влади РФ продовжили реалізацію спільного злочинного плану, спрямованого на порушення територіальної цілісності України шляхом окупації та анексії території півострова Крим.

Так, незважаючи на незаконність організованого та проведеного представниками влади РФ на території півострова Крим референдуму 16.03.2014, нелегітимність наявних органів влади Автономної Республіки Крим, всупереч наведеним вище міжнародним зобов`язанням РФ стосовно України, 17.03.2014 видано указ президента РФ № 147 «Про визнання Республіки Крим».

Цього ж дня президентом РФ видано розпорядження № 63-рп «Про підписання Договору між РФ та Республікою Крим про прийняття до РФ Республіки Крим та утворення у складі РФ нових суб`єктів», яким погоджено проєкт вказаного Договору та прийнято рішення про його підписання на вищому рівні.

18.03.2014 в м. Москві президентом РФ ОСОБА_89 та самопроголошеними представниками так званої «влади Криму» ОСОБА_19 і ОСОБА_90 , а також самопроголошеним так званим «мером» м. Севастополя ОСОБА_91 підписано «Договір між РФ та Республікою Крим про прийняття до РФ Республіки Крим та утворення у складі РФ нових суб`єктів» (далі - «Договір»).

20.03.2014 Державна дума Федеральних зборів РФ прийняла федеральний закон № 36-ФЗ «Про ратифікацію Договору між РФ і Республікою Крим про прийняття до РФ Республіки Крим та утворення у складі РФ нових суб`єктів» та погодила супутній до «Договору» федеральний конституційний закон № 6-ФКЗ «Про прийняття до РФ Республіки Крим та утворення у складі РФ нових суб`єктів - Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя».

21.03.2014 Рада Федерації Федеральних зборів РФ на позачерговому засіданні своєю постановою № 68-СФ також погодила ратифікацію цього «Договору» і, крім того, постановою № 69-СФ прийняла супутній до «Договору» федеральний конституційний закон щодо утворення в РФ двох нових суб`єктів - «Республіки Крим» і «міста федерального значення Севастополя».

Того ж дня вищевказані федеральний (№ 36-ФЗ) та федеральний конституційний (№ 6-ФКЗ) закони були підписані президентом РФ ОСОБА_89 та набули чинності.

Таким чином, представниками влади РФ здійснена окупація частини території України - Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та спроба легітимізувати вказані дії.

Також представниками влади і ЗС РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на решті території держави.

Так, вказаними особами організовувалися та проводилися у березні - квітні 2014 року антиурядові протестні акції, найбільш масові з яких у Луганській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській областях. Їхньою основною метою було поширення сепаратистських проросійських гасел та здійснення силового захоплення адміністративних будівель органів державної влади для подальшої організації незаконних референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.

З метою гарантованого досягнення вказаних цілей та створення видимості того, що в Україні триває внутрішній конфлікт, представники влади та ЗС РФ вирішили створити на її території терористичні організації, які водночас з основною функцією - здійснення терористичної діяльності, повинні створити враження діяльності в межах Донецької та Луганської областей опозиційних сил, які нібито від імені та за цілковитої підтримки місцевого населення відстоюють їхнє право на самовизначення та незалежність, що прямо суперечить Конституції України та нормам міжнародного права.

Так, під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених наразі представників влади та ЗС РФ 07.04.2014 на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а 27.04.2014 на території Луганської області України - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування.

Контроль та координація діяльності цих терористичних організацій, як і їхнє фінансове й матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади та ЗС РФ.

Основними завданнями учасників вказаних терористичних організацій є насильницьке повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом застосування зброї, вчинення терористичних актів - здійснення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, загрозу заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.

Враховуючи викладене, «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» є стійкими об`єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створені з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичними організаціями.

07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО).

13.04.2014 через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України, виконувач обов`язків Президента України Указом від 14.04.2014 № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну АТО із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.

Визнання Верховною Радою України «Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки» терористичними організаціями, як і численних злочинів, вчинених їхніми представниками, відображено у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного РФ міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії РФ та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII.

Отже, Верховною Радою України як єдиним законодавчим органом державної влади констатовано віднесення «ДНР» і «ЛНР» до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, - до учасників терористичної організації.

Керівники терористичних організацій «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» за сприяння та координації представників влади РФ провели фіктивні референдуми про відокремлення Донецької і Луганської областей від України та проголошення їх незалежними «державами».

Усвідомлюючи, що законні дії сил АТО щодо припинення діяльності терористичних організацій та відновлення конституційного правопорядку на території України ставлять під загрозу реалізацію їхнього злочинного плану, представники влади РФ залучили до його виконання не лише терористичні організації та іррегулярні збройні формування, а й регулярні підрозділи ЗС РФ, які здійснювали ракетно-артилерійські обстріли, а також збройні напади на підрозділи і позиції сил АТО з території РФ.

Зокрема, 22.06.2014 диверсійно-розвідувальною групою ЗС РФ із застосуванням мінометів, гранатометів та стрілецької зброї обстріляна колона підрозділу Луганського прикордонного загону на перехресті доріг Біловодськ-Чугінка-Розквіт.

05.07.2014 диверсійно-розвідувальною групою ЗС РФ, яка рухалася на двох маломірних плавзасобах з боку РФ, в Азовському морі здійснено мінометний обстріл підрозділів «Обрив» і «Сєдове» Донецького прикордонного загону .

11.07.2014 з території РФ з реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град» здійснено обстріл підрозділу тактичного угрупування «Кордон» біля населеного пункту Зеленопілля.

У травні - липні 2014 року силами АТО взято під контроль приблизно 70 відсотків території Донецької і Луганської областей, звільнено від учасників терористичних організацій значну кількість міст і населених пунктів та забезпечено контроль за основними транспортними комунікаціями. При цьому місто Луганськ, місто Горлівка Донецької області та частково місто Донецьк були блоковані.

Враховуючи вказані успіхи сил АТО, з метою перешкодити їм відновити контроль над державним кордоном України в Донецькій і Луганській областях, представники влади РФ прийняли рішення про необхідність вторгнення регулярних підрозділів ЗС РФ на територію Донецької області.

Упродовж 7 - 11 серпня 2014 року здійснено посилення угруповання ЗС РФ уздовж Державного кордону України, яке нараховувало до 32 батальйонно-тактичних груп (далі - БТГр) та 3 ротно-тактичних груп (далі - РТГр). Чисельність особового складу становила не менше 45 100 осіб, танків - до 160 одиниць, БМП та БТР - до 1 360 одиниць, артилерії - до 350 одиниць, РСЗВ - до 130 одиниць, бойових літаків - 192 одиниці, вертольотів - 137 одиниць.

24.08.2014 військовослужбовці 331-го гвардійського парашутно-десантного полку 98-ї дивізії повітряно десантних військ ЗС РФ загальною кількістю близько 400 осіб у взаємодії з іншими невстановленими підрозділами ЗС РФ у складі 3-х батальйонно-тактичних груп (військовослужбовці ЗС РФ у кількості понад 3 500 осіб, у розпорядженні яких перебувало близько 60 танків, 320 БМД та БМП, 60 гармат, у т. ч. до 16 протитанкових, близько 45 мінометів), діючи на виконання злочинного наказу представників влади і ЗС РФ, з метою зміни меж території та державного кордону України шляхом ведення агресивної війни, здійснили широкомасштабне вторгнення на територію України в районі населених пунктів Побєда - Берестове, Старобешевського району Донецької області та маршем просунулися в район м. Іловайська Донецької області , де оточили підрозділи сил АТО.

29.08.2014, безпосередньо під час виходу особового складу підрозділів сил АТО з оточення в районі м. Іловайська у похідному (небойовому) порядку за визначеним маршрутом, наданим представниками влади і ЗС РФ як гуманітарний коридор, в районі населених пунктів Старобешево, Чумаки, Новодворське, Агрономічне, Многопілля, Червоносільське, Осикове, Новокатеринівка Донецької області, дві колони сил АТО, за наказами вищевказаних осіб, були розстріляні підрозділами ЗС РФ та учасниками терористичної організації «ДНР».

Таким чином, незаконні збройні формування терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», іррегулярні збройні формування РФ та військовослужбовці ЗС РФ чинять збройний опір Україні у відновленні територіальної цілісності та забезпеченні правопорядку, при цьому учасники політичного блоку вказаних терористичних організацій, за підтримки та сприяння представників влади РФ під виглядом органів державної влади, створили окупаційні адміністрації РФ, які забезпечують подальшу окупацію та здійснюють управління вказаними територіями на місцевому рівні.

З огляду на викладене, між державами РФ та Україна з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII встановлено, що тимчасова окупація території України розпочалася 20.02.2014, а також Автономну Республіку Крим та місто Севастополь визначено як тимчасово окуповану територію України внаслідок збройної агресії РФ.

Оскільки окупація АР Крим і м. Севастополя, частини Донецької і Луганської областей України не принесла бажаних результатів у виді встановлення впливу над політичними та економічними процесами в Україні, відмови від співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації, та відмови від євроінтеграційного курсу розвитку країни, вищим політичним і військовим керівництвом РФ вирішено перейти до наступного етапу збройної агресії проти України, розв`язаної у лютому 2014 року, а саме - до повномасштабного вторгнення на територію України із застосуванням ЗС РФ та інших воєнізованих формувань РФ.

З листопада 2021 року представники влади та ЗС РФ, з метою підготовки до повномасштабного нападу на Україну, організували перекидання підрозділів ЗС та інших військових формувань РФ до кордонів України задля введення в оману, пояснюючи це так званими запланованими спільними російсько-білоруськими навчаннями «Союзна рішучість - 2022», які розпочалися 10.02.2022.

Станом на 08.02.2022 вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованих територій України зосереджено 140 тис. військових РФ, включаючи повітряний та морський компонент.

З метою створення приводів для ескалації воєнного конфлікту і здійснення спроби виправдання своєї агресії перед громадянами РФ та світовою спільнотою, представниками влади та ЗС РФ розроблено окремий план, який передбачав вчинення дій, спрямованих на введення в оману і залякування громадян РФ та мешканців тимчасово окупованих територій України, а також вчинення провокацій, які полягали в імітації нападів і вогневих ударів, вчинених нібито підрозділами ЗС України по території РФ та тимчасово окупованих територіях України.

Водночас передбачалося визнання керівництвом РФ «Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки» незалежними державами та отримання від них звернення з запитом про надання військової підтримки, яка викликана нібито агресією Збройних Сил України.

На виконання зазначених намірів 15.02.2022 Державна Дума РФ звернулася до президента РФ з проханням визнати незалежність «самопроголошених Донецької та Луганської народних республік».

18.02.2022 керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей повідомлено про проведення евакуації місцевого населення тимчасово окупованих територій України до Ростовської області, що пояснювалося вигаданими застереженнями про те, що Збройні Сили України мають намір атакувати тимчасово окуповані території та здійснити їх силове повернення під контроль України.

19.02.2022 вказаними особами було оголошено так звану загальну мобілізацію жителів тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

21.02.2022 керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента РФ з проханням визнати незалежність так званих Донецької та Луганської народних республік.

Цього ж дня президент РФ скликав позачергове засідання ради безпеки РФ, де обговорено питання щодо доцільності визнання незалежності так званих Донецької та Луганської народних республік.

Службові особи з числа вищого керівництва РФ, які входять до складу Ради Безпеки РФ, публічно підтримали звернення Державної Думи РФ та заявили про необхідність визнання президентом РФ незалежності «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».

Цього ж дня президент РФ ОСОБА_92 підписав указ про визнання незалежності Донецької народної республіки та Луганської народної республіки.

22.02.2022 президент РФ підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які того ж дня були ратифіковані Державною Думою та Радою Федерації РФ.

Цього ж дня президент РФ, реалізуючи злочинний план, з метою надання видимості законності дій щодо нападу на Україну, направив до Ради Федерації РФ звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено.

23.02.2022 керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента РФ з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих Донецької та Луганської народних республік.

Надалі, 24.02.2022, президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної воєнної операції». Після цього, приблизно о четвертій годині ранку того ж дня, ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованої території України, а ЧФ ЗС РФ, який діяв за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, віроломно здійснено пуски крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах і складах ЗС України та цивільних об`єктах.

У період з 5 години 24.02.2022 підрозділи ЗС РФ здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються порушенням законів та звичаїв війни - вчиненням воєнних злочинів, бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння як з території РФ, так і Республіки Білорусь. При цьому вогневі удари також здійснюються по об`єктах, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у виді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різних ступенів тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у виді знищення будівель, майна та цивільної інфраструктури, значного забруднення територій.

З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч уздовж всієї лінії фронту.

Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ) та ін.)».

Відповідно до ст. 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Отже, з 19.02.2014 до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією РФ проти України, окупацією частини території України.

Таким чином, суд вважає загальновідомими і такими, що не потребують доказування в межах даного кримінального провадження факти того, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014 та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24.02.2022, а також анексія з боку РФ частини території України, є за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення злочинів, які є наслідком прийняття таких актів; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

Відтак, вина обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується, зокрема, дослідженими судом протоколами оглядів публікацій, розміщених в Інтернет-мережі та протоколами огляду листувань обвинувачених один з одним та з іншими особами.

Окрім того, вина обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у викрадені сільськогосподарської техніки, яка на праві власності належить ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг» підтверджується також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, а саме: представника даних підприємств ОСОБА_12 , а також працівників цих підприємств ОСОБА_93 та ОСОБА_94 . Показання цих свідків суд вважає чіткими, послідовними, такими, що узгоджуються між собою та з іншими письмовими доказами у справі, зібраними стороною обвинувачення.

Показання свідків ОСОБА_95 та ОСОБА_96 суд оцінює критично, оскільки останні, обіймаючи посади ректорів вищих навчальних закладів, в своїй роботі підпорядковувались ОСОБА_6 на момент перебування останнього на посаді міністра освіти і науки України в період з 11.03.2010 по 23.02.2014 роки. Окрім того, в тому числі й персональні дані цих свідків були передані ОСОБА_6 . співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_13 , з метою подальшого схилення останніх до співпраці з представниками РФ на шкоду Україні.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Таким чином, судом беззаперечно встановлено винуватість всіх трьох обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, за обставин викладених в обвинувальному акті.

При кваліфікації дій обвинувачених, суд ураховує позицію Верховного Суду від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к, відповідно до якої, кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Частина 1 статті 111 КК України визначає державну зраду як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Отже, державна зрада має кілька безпосередніх об`єктів, кожен з яких складає суспільні відносини у сфері охорони зовнішньої та внутрішньої безпеки України.

Суверенітет держави означає верховенство державної влади, її самостійність усередині країни та незалежність у міжнародних відносинах, яка може бути обмежена лише необхідністю виконувати договори і зобов`язання в галузі міжнародних відносин.

Територіальна цілісність держави передбачає, що всі складові території держави (адміністративно-територіальні одиниці) перебувають в нерозривному взаємозв`язку, характеризуються єдністю і не мають власного суверенітету.

Територіальна недоторканність - це захищеність території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань, що можуть стосуватися незаконної зміни території України, визначеної рішеннями Верховної Ради України і міжнародними договорами України.

Обороноздатність означає підготовленість держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту. Складовими такої підготовленості є сукупність економічного, політичного, соціального, наукового, морально-психологічного і суто військового потенціалів. Стан обороноздатності України відображають її мобілізаційні можливості, кількість і якість Збройних Сил України, їх здатність швидко переходити на військовий стан, організовано вступати у воєнні дії та успішно виконувати завдання по обороні від агресії.

Державна безпека - це захищеність державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності України, її економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу, державної таємниці, правопорядку, державного кордону, життєво важливої інфраструктури та населення від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, а також від терористичних та інших особливо небезпечних посягань з боку злочинних організацій, груп чи осіб. Серед інших використаних у диспозиції ст. 111 КК України понять, за допомогою яких визначається об`єкт цього злочину, поняття «державна безпека» є найбільш широким, оскільки воно охоплює відсутність загрози суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності держави. Проте воно є вужчим, ніж поняття «національна безпека», яке охоплює, крім безпеки держави, також безпеку суспільства й особи.

Економічна безпека передбачає захищеність інтересів України у сфері економіки. Її змістом є, зокрема, врахування національних інтересів України при виборі методів та механізмів реформування економіки, стабільність у правовому регулюванні відносин у сфері економіки, у т. ч. фінансової політики держави, наявність ефективної програми запобігання фінансовим кризам, значні обсяги інвестиційної та інноваційної діяльності, незалежність національної економіки від кон`юнктури зовнішніх ринків, високі темпи розширення внутрішнього ринку, відсутність боргової залежності держави, мобілізаційна готовність національної економіки тощо.

Інформаційна безпека загалом - це захищеність інтересів України у сфері комунікацій, інформаційних систем, інформаційної власності. Її забезпечують, зокрема, відсутність технічного та технологічного відставання України від розвинутих країн світу в інформаційній сфері, а також проявів монополізації цієї сфери, відсутність проявів обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації, дотримання режиму функціонування важливих, з точки зору національної безпеки та життєзабезпечення населення, інформаційно-комунікативних мереж та систем управління, відсутність маніпулювання суспільною свідомістю з боку окремих суб`єктів політичного впливу. У контексті ст. 111 КК України інформаційна безпека передусім означає захищеність України від витоку інформації, яка становить державну таємницю.

Перехід на бік ворога полягає в наданні безпосередньої допомоги державі, з якою Україна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту. Форми такого переходу можуть бути різними: перехід до ворога через лінію фронту; вступ до армії ворожої держави; участь за її завданням у бойових діях проти України; надання різної допомоги агентам такої держави та ін. Перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги такій державі або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони аналізованої форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.

Поняття воєнного стану визначене у ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Збройним конфліктом визнається украй гостра форма вирішення суперечностей між державами, що характеризується двостороннім застосуванням воєнної сили.

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Допомога у проведенні підривної діяльності може виявлятися у сприянні резидентам (таємним представникам іноземних розвідок), укритті розвідника або його спорядження, вербуванні агентів для проведення підривної діяльності проти України тощо.

У цій формі державна зрада вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.

Із суб`єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Обов`язковою ознакою державної зради є мета - заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Суб`єкт злочину - спеціальний, ним може бути лише громадянин України, який досяг до вчинення злочину 16-ти років.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадянство України» під громадянством України розуміється правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Стаття 4 Конституції України чітко каже, що в Україні існує єдине громадянство. А підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Стаття 25 вказує, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства та вигнаний за межі країни. Це фундаментальне конституційне право.

Факт від`їзду громадянина України навіть для постійного проживання в іншій країні ще не виключає його із сфери відносин з Українською державою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про громадянство України» громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про громадянство України» громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента України.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про громадянство України» підставами для втрати громадянства України є: 1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто; 2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, у тому числі невиконання зобов`язань, взятих особою в зобов`язанні припинити іноземне громадянство, у зобов`язанні про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою; 3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов`язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Положення пунктів 1, 3 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

Відповідно до п. 26 ст. 106 Конституції України Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні.

Так, Європейська конвенція «Про громадянство», вчинена 06.11.1997 у м. Страсбурзі та підписана від імені України 01.07.2003 у м. Страсбурзі, яку ратифіковано із застереженням та заявою Законом № 163-V від 20.09.2006, передбачає можливість примусового припинення громадянства у випадку, коли поведінка особи становить серйозну загрозу для життєвих інтересів держави-сторони.

Суб`єктивна сторона державної зради характеризується виною у виді прямого умислу. При вчиненні державної зради винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього.

Слова «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначають суб`єктивну спрямованість дій винного і не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.

Мотивами державної зради можуть бути користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання в іншій країні тощо.

За змістом ст. 111-2 КК України (в ред. Закону України № 2198-IX від 14.04.2022), з моменту набрання чинності даною нормою, тобто з 23.04.2022, встановлена кримінальна відповідальність за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.

Об`єктивна сторона цього злочину вираження у формі дій. Першою такою дією є реалізація чи підтримка рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Украйни. Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Україні.

В даному випадку, законодавець не конкретизує, за яких умов обов`язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора.

Суб`єкт правопорушень за ст. 111-2 КК України - загальний, тобто громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком громадян держави-агресора.

За суб`єктивною стороною ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється з метою завдати шкоди Україні.

Закони та звичаї війни (лат. jus in bello, англ. law of war) - сучасний компонент міжнародного права, який регулює умови для початку війни (jus ad bellum) та поведінку воюючих сторін (jus in bello). Закони війни дають визначення таким поняттям як суверенітет та державність, держава та територія, окупація та інші важливі терміни міжнародного права; також положення щодо прав військових, військовополонених та мирного населення, тощо.

Порушенням законів та звичаїв війни відповідно до ч. 1 ст. 438 КК України є жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.

Диспозиція статті 438 КК України за своїм змістом є бланкетною та відсилає до норм міжнародного гуманітарного права про право війни, тому чіткому визначенню підлягає, які з них були порушені у конкретному випадку. Мається на увазі, яка конкретно Конвенція була порушена обвинуваченим, її повна офіційна назва, статті, які становлять собою порушення законів та звичаїв війни.

Зокрема, міжнародним договором, який регулює, крім іншого й воєнні злочини, є Римський статут. Шляхом його підписання у 1998 році було засновано Міжнародний кримінальний суд. Він набрав чинності 01.07.2002.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 «Воєнні злочини» Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду (далі - РС МКС) цей Суд має юрисдикцію стосовно воєнних злочинів, зокрема у випадках, коли їх вчинено в рамках плану чи політики або в рамках широкомасштабного вчинення таких злочинів. У ст. 8 «Воєнні злочини» РС МКС «наведено загалом 50 умисних діянь, що можна умовно розділити за трьома групами як: 1) грубі порушення чотирьох Женевських конвенцій від 12.08.1949 (далі - ЖК 1949 р.); 2) інші серйозні порушення законів і звичаїв, що застосовуються у міжнародних збройних конфліктах та збройних конфліктах неміжнародного характеру; 3) грубі порушення спільної статті з чотирьох ЖК 1949 р. Відповідно до ст. 9 РС МКС Елементи злочинів допомагають Суду у тлумаченні й застосуванні, у тому числі й цієї статті 8 РС МКС».

Водночас, Україна підписала Римський статут 20.01.2000, проте ще не завершила процес його ратифікації. Як відомо, Україна почала процес ратифікації, але він був припинений у червні 2001 р., коли Конституційний Суд України ухвалив висновок, що необхідно внести зміни до Конституції країни до ратифікації Римського статуту. КСУ тоді постановив, що повна ратифікація Статуту суперечила б Конституції України, зокрема деяким положення Розділу VIII «Правосуддя». Так, ст. 124 цього Розділу передбачає можливість здійснення правосуддя лише судами України і виключає делегування цієї функції іншим структурам, таким як МКС. Але ця перешкода була усунена в червні 2019 року, коли набули чинності зміни до ст. 124 розділу VIII Конституції. Стаття була доповнена ч. 6, в якій зазначається, що: «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду». У пункті 3 статті 12 Римського статуту йдеться про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду державою, яка не ратифікувала Римський статут.

Україна скористалася цим механізмом двічі і подала дві заяви від імені ВРУ про визнання юрисдикції МКС. Перша заява від 17.04.2014 - про визнання юрисдикції МКС щодо можливого вчинення злочинів проти людяності під час Майдану з 21.11.2013 по 22.02.2014. Друга - від 08.09.2015 - про визнання юрисдикції МКС щодо можливого вчинення злочинів проти людяності та воєнних злочинів на всій території України (включно з Кримом і Донбасом) з 20.02.2014 по теперішній час (без фінальної дати). Заяви про визнання юрисдикції МКС, згідно з положенням пункту 3 статті 12 Римського статуту, покладають на державу всі зобов`язання співпрацювати з МКС і виконувати всі його рішення та накази.

Росія також була підписанткою ОСОБА_97 статуту, проте 2016 року вийшла з угоди наступного дня після того, як МКС підтвердив, що окупація Криму становить міжнародний збройний конфлікт. Однак вихід з угоди не перешкоджає МКС переслідувати злочини російських громадян і на території України.

Окрім того, у цілому Україна приєдналася до багатьох міжнародно-правових актів, що регламентують закони та звичаї війни.

Так, положеннями Женевської конвенції про захист цивільного населення від 12.08.1949, яку ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 03.07.1954 «Про ратифікацію Женевських Конвенцій від 12.08.1949 про захист жертв війни» і яка набрала чинності для України 03.01.1955, встановлено та передбачено таке:

- статтею 2 Конвенції: «на додаток до положень, які втілюються в мирний час, ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.

Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Хоча одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею цієї Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов`язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов`язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення»;

- статтею 6 Конвенції: «ця Конвенція повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у статті 2.

На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій.

На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій, але окупаційна держава, настільки, наскільки вона виконує функції уряду на цій території, буде пов`язана на строк окупації положеннями таких статей цієї Конвенції: 1 - 12, 27, 29 - 34, 47, 49, 51 - 53, 59, 61 - 77 та 143»;

- статтею 33 Конвенції: «жодну особу, що перебуває під захистом, не може бути покарано за правопорушення, якого вона не вчинила особисто. Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються.

Пограбування забороняються.

Репресалії стосовно осіб, які перебувають під захистом, та їхнього майна забороняються».

Частиною 1 статті 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977, визначено, що збройні сили сторони, що перебуває в конфлікті, складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи властями, не визнаними супротивною стороною. Такі збройні сили підпорядковані внутрішній дисциплінарній системі, яка, поряд з іншим, забезпечує додержання норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів.

Крім того, у ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, яка набрала чинності для України 24.08.1991 зазначено, що територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

Відповідно до ст. 43 цієї ж Конвенції зазначено, що з фактичним переходом до рук окупанта повноважень легітимної влади він вживає всіх залежних від нього заходів для того, щоб, по можливості, відновити і забезпечити громадський порядок і безпеку, дотримуючись існуючих у країні законів, за виключенням, коли це абсолютно неможливо.

Зокрема, у ст. 47 цієї Конвенції зазначено, що мародерство офіційно забороняється, а статтею 53 встановлено правила заволодіння грошовими коштами, а саме - окупаційна армія може заволодіти лише грошима, фондами та цінними паперами, які виключно є власністю держави, складами зброї, транспортними засобами, виробничими запасами та, загалом, всією рухомою власністю держави, що може бути використана для військових дій.

Окрім цього, статтею 52 Загальних норм міжнародного гуманітарного права заборонено грабіж на окупованій території.

За змістом ч. 2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Відтак, дії ОСОБА_6 по-першому епізоду суд кваліфікує за ч. 2 ст. 111 КК України як державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану. При цьому суд зазначає, що під час судового розгляду судом було беззаперечно встановлено, що на момент вчинення даного злочину ОСОБА_6 був громадянином України, тому є суб`єктом цього злочину.

Дії ОСОБА_6 по-другому епізоду суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111-2 КК України як умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації, підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора.

Дії ОСОБА_6 по-третьому епізоду суд кваліфікує за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України як порушення законів та звичаїв війни, тобто інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а саме: ст. 33 Женевської конвенції про захист цивільного населення від 12.08.1949, яку ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 03.07.1954 «Про ратифікацію Женевських Конвенцій від 12.08.1949 про захист жертв війни» і яка набрала чинності для України 03.01.1955 та ст. 47 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, яка набрала чинності для України 24.08.1991. В даному випадку участь ОСОБА_6 полягала в організації реалізації викраденої сільськогосподарської техніки, належної ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «ТЕХНОТОРГ».

Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, як порушення законів та звичаїв війни, тобто інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а саме ст. 33 Женевської конвенції про захист цивільного населення від 12.08.1949, яку ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 03.07.1954 «Про ратифікацію Женевських Конвенцій від 12.08.1949 про захист жертв війни» і яка набрала чинності для України 03.01.1955 та ст. 47 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, яка набрала чинності для України 24.08.1991. В даному випадку участь ОСОБА_8 полягала в безпосередньому викрадені сільськогосподарської техніки, належної ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «ТЕХНОТОРГ» та підготовці документів на прохання ОСОБА_6 для подальшої її незаконної реалізації.

Дії ОСОБА_10 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111-2 КК України як умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації, підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора.

Вирішуючи питання про призначення міри покарання обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Обставин, передбачених ст. 66 КК України, які б пом`якшували покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Обставинами, передбаченими ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, а також вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Обставин, передбачених ст. 66 КК України, які б пом`якшували покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.

Обставинами, передбаченими ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_8 , є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, а також вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Обставин, передбачених ст. 66 КК України, які б пом`якшували покарання ОСОБА_10 , судом не встановлено.

Обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Зі змісту п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України вбачається, що вчинення злочину з використанням умов воєнного стану є обставиною, яка обтяжує покарання. Це означає, що винна особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує: найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство.

За приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо міри покарання, відсутність пом`якшуючих покарання обставин та наявність двох обтяжуючих покарання обставин, відношення обвинуваченого до вчиненого висловлене у його листуванні з іншими обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , а також іншими особами, зафіксоване у протоколах огляду, кількість вчинених злочинів, ступінь їх тяжкості, а саме класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, а також поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій та вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без реального відбування ним покарання. На переконання суду обвинуваченому ОСОБА_6 доцільно призначити основне покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій статей обвинувачення. При цьому за ч. 2 ст. 111 КК України ОСОБА_6 необхідно призначити додаткове покарання у виді конфіскації усього належного йому на праві власності майна, а за ч. 1 ст. 111-2 КК України - додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на певний строк та конфіскації усього належного йому на праві власності майна. Остаточне покарання ОСОБА_6 слід призначити з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на певний строк, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на певний строк та з конфіскацією усього належного на праві власності майна.

Підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, визначених ч. 3 ст. 111 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо міри покарання, відсутність пом`якшуючих покарання обставин та наявність двох обтяжуючих покарання обставин, відношення обвинуваченого до вчиненого висловлене у його листуванні з іншим обвинуваченим ОСОБА_6 , а також іншими особами, зафіксоване у протоколах огляду, ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, а також поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій та вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без реального відбування ним покарання. На переконання суду обвинуваченому ОСОБА_8 доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті обвинувачення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо міри покарання, відсутність пом`якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої покарання обставини, відношення обвинуваченого до вчиненого висловлене у його листуванні з іншим обвинуваченим ОСОБА_6 , а також іншими особами, зафіксоване у протоколах огляду, ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, а також поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій та вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без реального відбування ним покарання. На переконання суду обвинуваченому ОСОБА_10 доцільно призначити основне покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті обвинувачення, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на певний строк та з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року і відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Під час досудового розслідування ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, а також останніх було оголошено в розшук на підставі ст. 281 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, застосовані до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 запобіжні заходи необхідно залишити без змін до моменту їхнього затримання на виконання вироку суду.

При цьому, строк відбування основного покарання обвинуваченим необхідно рахувати з моменту їхнього фактичного затримання на виконання вироку. Строк відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна - з дня набрання вироком суду законної сили. Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, - з моменту відбуття основного покарання.

Відповідно до положень ст. 128 КПК України та ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В даному кримінальному провадженні представник потерпілих підприємств ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг» - адвокат ОСОБА_12 в інтересах ТОВ «Техноторг-Дон» заявила цивільний позов до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме про солідарне стягнення з останніх майнової шкоди (збитків) у розмірі 3590000 (три мільйони п`ятсот дев`яносто тисяч) грн 00 коп. Також до усіх трьох обвинувачених було заявлено цивільний позов в інтересах ТОВ «Техноторг» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме про солідарне стягнення з останніх майнової шкоди (збитків) у розмірі 2905250 (два мільйони дев`ятсот п`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

Надаючи показання в судовому засіданні представник потерпілих підприємств ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг» підтримала заявлені вимоги в повному обсязі.

Факт заподіяння ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг» майнової шкоди незаконними діями обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, встановлений в судовому засіданні на підставі письмових доказів та показань допитаних судом представника потерпілих підприємств - адвоката ОСОБА_12 , а також свідків ОСОБА_93 і ОСОБА_98 , які під час окупації м. Мелітополя Запорізької області працювали на даних підприємствах. Нанесення майнової шкоди ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг» діями обвинуваченого ОСОБА_10 представником позивачів не доведено.

Відтак, позовні заяви ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині солідарного стягнення заявлених сум шкоди з обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_8 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи № 41/4 від 20.04.2023 в сумі 3823 (три тисячі вісімсот двадцять три) грн 68 коп., в рівних частках, тобто по 1911 (одна тисяча дев`ятсот одинадцять) грн 84 коп. з кожного, оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого ними злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 28, 50, 59, 65-67, 111, 111-2, 438 КК України, ст. ст. 84-86, 124, 128, 174, 371, 323, 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 111 КК України - у виді 15 років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного на праві власності майна;

-за ч. 1 ст. 111-2 КК України - у виді 11 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 15 років та з конфіскацією усього належного на праві власності майна;

-за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України - у виді 12 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 15 років та з конфіскацією усього належного на праві власності майна.

Строк відбування основного покарання ОСОБА_6 обраховувати з дня його затримання на виконання вироку.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований до ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.12.2022 по справі № 127/28227/22, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, - залишити без змін, до моменту його затримання на виконання вироку суду.

Визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, та призначити йому покарання у виді 12 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 обраховувати з дня його затримання на виконання вироку.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований до ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2023 по справі № 127/142278/23, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, - залишити без змін, до моменту його затримання на виконання вироку суду.

Визнати винуватим ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та призначити йому основне покарання у виді 12 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 15 років та з конфіскацією усього належного на праві власності майна.

Строк відбування основного покарання ОСОБА_10 обраховувати з дня його затримання на виконання вироку.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований до ОСОБА_10 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.05.2023 по справі № 127/14276/23, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, - залишити без змін, до моменту його затримання на виконання вироку суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_46 ) та ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (код ЄДРПОУ 31764816, 54025, Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв України, 113/1) майнову шкоду (збитки) у розмірі 3590000 (три мільйони п`ятсот дев`яносто тисяч) грн 00 коп.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон», пред`явлених до ОСОБА_10 - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_46 ) та ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (код ЄДРПОУ 30976452, 54025, Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв України, 113) майнову шкоду (збитки) у розмірі 2905250 (два мільйони дев`ятсот п`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг», пред`явлених до ОСОБА_10 - відмовити.

Дію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 по справі № 757/5881/17-к, якою накладено арешт на нежитлове приміщення, група приміщень, в літ. «А» загальною площею 741,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , та належить ТОВ «Укр Буд Менеджмент» (ід. код 37507021), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 207593780385, до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 - залишити в силі.

Дію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2016 по справі № 757/55426/16-к, якою накладено арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_9 , а саме: нежитлові приміщення, група приміщень, в літ. «А» загальною площею 741,5 кв. м, які належать на праві власності ТОВ «Укр Буд Менеджмент»; нежитлові приміщення, гр. приміщень №8, 9 (літ. «Б») загальною площею 181,6 кв. м, які належать на праві власності ТОВ «Видавничий Дім «Прадес»; нежитлове приміщення літ. «А» загальною площею 691,6 кв. м, яке належить на праві власності ТОВ «БК «Артбуд», а також на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_10 , а саме: нежитлові приміщення, груп. приміщень №1, 3 (літ. «А») загальною площею 485,8 кв. м, які належать на праві власності ТОВ «Ріотрейд»; нежитлове приміщення, груп. приміщень №5, 7 (літ. «А») загальною площею 555,8 кв. м, яке належить на праві власності ТОВ «САН11», до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 - залишити в силі.

Дію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 по справі № 757/5867/17-к, якою накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_46 , а саме на грошові кошти, наявні на банківському рахунку № НОМЕР_47 , відкритому в СФ ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 380269), адреса: АДРЕСА_11 , до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 - залишити в силі.

Дію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2015 по справі № 757/39088/15-к, якою накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_46 , а саме на грошові кошти, наявні на банківських рахунках № НОМЕР_48 (959), № НОМЕР_49 (840), № НОМЕР_50 (840), № НОМЕР_51 (840), НОМЕР_76(840), НОМЕР_77(840), НОМЕР_78(840), НОМЕР_79(840), НОМЕР_80(840), НОМЕР_81(840), НОМЕР_82(840), НОМЕР_83(840), що відкриті в ПАТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627), адреса м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, а також на грошові кошти, наявні на банківському рахунку № НОМЕР_52 , що відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 та на грошові кошти, наявні на банківському рахунку № НОМЕР_53 , що відкритий в ПАТ «Промінвестбанк» (МФО 300012 ( НОМЕР_54 )), адреса м. Київ, пров. Шевченка, 12, до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 - залишити в силі.

Дію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.11.2015 по справі № 757/39091/15-к, якою накладено арешт на майно, а саме: квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку №3223155400:03:024:0587 площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_12 ); житловий будинок за адресою: АДРЕСА_12 ) загальною площею 672,7 кв. м, житловою площею 96 кв. м, до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 - залишити в силі.

Дію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2016 по справі № 757/29619/16-к, якою накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_46 , а саме на грошові кошти, дорогоцінні метали наявні на банківських рахунках № НОМЕР_55 , № НОМЕР_56 , № НОМЕР_57 , № НОМЕР_58 , № НОМЕР_59 , № НОМЕР_60 , № НОМЕР_61 , № НОМЕР_62 , № НОМЕР_63 , № НОМЕР_64 , № НОМЕР_65 , № НОМЕР_66 , що відкриті в ПAT «Сбербанк» (МФО 320627), адреса АДРЕСА_13 , а також безпосередньо на вказані банківські рахунки, до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 - залишити в силі.

Дію ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.12.2022 по справі № 127/27289/22, якою накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_46 , а саме на житловий будинок загальною площею 672,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_14 , до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 - залишити в силі.

Дію ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2022 по справі № 127/29156/22, якою накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_46 , а саме на грошові кошти, що наявні банківському рахунку № НОМЕР_47 , відкритому у СФ ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 380269, адреса: АДРЕСА_11 ), до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 - залишити в силі.

Дію ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.12.2022 по справі № 127/29920/22, якою накладено арешт на: 1/2 частку квартири АДРЕСА_15 ; земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:024:0587, площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_12 ); земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:024:0131, площею 0,0519 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_14 ; земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:024:0219, площею 0,1015 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_14 ; земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:024:0583, площею 0,028 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_14 ; земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:024:0585, площею 0,5263 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_16 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_16 (попередня назва вулиця Старокиївська, 132), загальною площею 672,7 кв. м, житловою площею 96 кв. м, до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 - залишити в силі.

Дію ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2023 по справі № 127/13876/23, якою накладено арешт на майно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , та його дружини ОСОБА_99 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_17 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_18 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_19 ; земельні ділянки за кадастровими номерами: 3222487201:01:022:0098; 3222487201:01:022:0097; 3222487201:01:022:0096; 3222487201:01:022:0095; 3222487201:01:022:0094; 3222487201:01:022:0093; 3222487201:01:022:0089, що розташовані за адресою: АДРЕСА_20 ; земельну ділянку кадастровий номер 3221888000:27:130:0676, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Сувидська; земельну ділянку кадастровий номер 3221881601:32:119:0160, що розташована за адресою: АДРЕСА_21 ; земельну ділянку кадастровий номер 3221480401:01:007:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_19 , до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_10 - залишити в силі.

Все майно, яке належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_46 , конфіскувати на користь держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Все майно, яке належить на праві власності ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_67 , конфіскувати на користь держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_46 , та ОСОБА_8 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи № 41/4 від 20.04.2023 в сумі 3823 (три тисячі вісімсот двадцять три) грн 68 коп., в рівних частках, тобто по 1911 (одна тисяча дев`ятсот одинадцять) грн 84 коп. з кожного.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження у разі відсутності апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Копію вироку, яка підлягає врученню ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , вручити їхнім захисникам, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Суддя-доповідач:

Судді:


Суд	Вінницький міський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення	20.03.2024
Оприлюднено	03.04.2024
Номер документу	117947422
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини проти основ національної безпеки України Державна зрада

Кашпрук Г. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 20.03.2024 по справі 127/15500/23ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —127/15500/23

Вирок від 20.03.2024

Вирок
від 20.03.2024 по справі 127/15500/23
ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ