Рішення

від 26.03.2024 по справі 160/22111/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокуСправа №160/22111/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

30.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» (вул. Робоча, буд. 80Б, м. Підгородне, Дніпропетровська обл., 52002, код ЄДРПОУ 36727276) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44005610), в якій позивач, з урахуванням нової редакції позовної заяви від 26.09.2023 року, просить визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товару від 17.07.2023 року №UA101000/2023/000182/3 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.04.2023 року №UA101020/2023/000598, прийняту Житомирською митницею.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27.04.2023 року відповідачу для митного оформлення в режимі імпорту товару: «Вторинна гранула поліетилену низької щільності (LDPE)», подана митна декларація із зазначенням вартості товару за ціною договору. 28.04.2023 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про визначення вартості товару за резервним методом. При цьому, під час митного оформлення позивачем було надано повний пакет документів, що підтверджують митну вартість товару, розрахованого за ціною договору, а висновки відповідача необгрунтовані та спростовуються наданими митному органу та суду доказами. Позивач оскаржив рішення від 28.04.2023 року до Державної митної служби України. За результатом розгляду скарги ДМС України прийнято рішення від 17.07.2023 року, майже аналогічне прийнятому Житомирською митницею, з різницею скоригованої вартості товару. Вказане рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню разом із карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року відкрито провадження у справі № 160/22111/23 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

23.10.2023 року через систему «Електронний суд» відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що під час митного оформлення у інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що, у свою чергу, свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Так, до митного оформлення надано рахунок-фактуру від 25.04.2023, який видано пізніше ніж здійснено платіж (платіжне доручення від 20.04.2023); у рахунку-фактурі від 25.04.2023 № 230013 та пакувальному листі від 25.04.2023 № 23-0002 зазначено опис товару з наступними характеристиками: «модель R2004», проте у графі 31 митної декларації вказано товар: «модель R2003»; у пакувальному листі зазначено кількість місць « 22», хоча у автотранспортній накладній CMR та у поданій митній декларації кількість місць « 21»; платіжне доручення від 20.04.2023 № б/н не може бути використане як документ, що підтверджує ціну, що була фактично сплачена за товар, оскільки містить посилання лише на контракт (відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс)); відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базувались на об?єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до пункту 2 статті 58 МК України, пункту 6 статті 54 МК України. Під час перевірки правомірності та обгрунтованості рішення Житомирської митниці від 28.04.2023 №UA101020/2023/000093/2 Держмитслужбою встановлено, що при коригуванні митної вартості товару за основу взято раніше визнану митним органом митну вартість товару з іншими фізичними характеристиками. Державною митною службою України констатовано, що заявлена декларантом ТОВ «Альвіс 2000» митна вартість товару повною мірою документально не підтверджена. На виконання Держмитслужби, Житомирською митницею прийнято нове рішення про коригування митної вартості товарів на товар «вторинна група поліетилену низької щільності (LDPE), білого кольору» з урахуванням фізичних характеристик товару (LDPE). Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості щодо заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 КАС України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» (адреса: вул. Робоча, буд. 80б, м. Підгородне, Дніпропетровська обл., 52002; код ЄДРПОУ 36727276) є:

38.32 Відновлення відсортованих відходів (основний);

22.22 Виробництво пластмас;

82.92 Пакування;

46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.;

27.04.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Житомирської митниці митну декларацію № 23UA101020014815U1 на наступний товар: «Вторинна гранула поліетилену низької щільності (LDPE), білого кольору» (за ціною договору на рівні 0,845 євро за кг).

Товар поставлявся на підставі контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000», Україна, (покупець) та Акціонерним товариством «Puruplast», Чеська республіка, (продавець), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов?язується поставити, а покупець отримати та оплатити вироби з поліетилену (далі - товар), що вказані в окремих специфікаціях до цього контракту.

Відповідно до п. 1.2 контракту, найменування, кількість, номенклатура та ціна зазначені сторонами контракту в окремих специфікаціях (у тому числі Специфікації № 1), які є невід?ємною частиною цього контракту.

За умовами п. 1.3 контракту, умови поставки товару: FCA Костелау над Моравой (Kostelany nad Moravou) 67, Чеська республіка (склад продавця), згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів МТП Інкотермс, в редакції 2020 року.

Згідно п. 2.1, 2.2 та 2.3 контракту, загальна сума контракту становить 999 999 євро 00 центів та може бути змінена з урахуванням фактичної кількості та ціни товару, що буде поставлений за цим контрактом.

Ціна товару вказана у специфікаціях до цього контракту, в тому числі у специфікації № 1.

Ціна товару включає в себе вартість упаковки, маркування, навантаження та транспортний засіб та розуміється сторонами на умовах FCA Костелау над Моравой (Kostelany nad Moravou) 67, Чеська республіка (склад продавця), згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів МТП Інкотермс, в редакції 2020 року.

Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 контракту, оплата за даним контрактом здійснюється покупцем продавцю шляхом банківського переказу на рахунок продавця. Оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати отримання рахунку від продавця. Валюта платежу євро.

Разом з декларацією митної вартості ТОВ «Альвіс 2000» надано Житомирській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару (зазначені в гр.44 митної декларації):

-контракт № 01/02/2023 від 21.02.2023;

-специфікацію № 2 від 31.03.2023 до контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023;

-пакувальний лист № 23-0002 від 25.04.2023;

-рахунок-фактура № 013-2300ґ3 від 25.04.2023;

-банківський платіжний документ № б/н від 20.04.2023;

-автотранспортну накладну А № 1270560 від 25.04.2023;

-довідку про транспортні витрати від 25.04.2023;

-сертифікат якості від 24.04.2023;

-паспорт безпеки № LDPE від 15.03.2023;

-сертифікат з перевезення форми EUR.1 № с. Ту 0598535 від 25.04.2023.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано:

-прайс-лист від 01.01.2023;

-додаткову інформацію про ціну продажу товару на ринку в Україні з мережі Інтернет;

-копію митної декларації країни відправлення № 23CZ530000216X9KR8 від 25.04.2023.

28.04.2023 року щодо позивача Житомирською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA101020/2023/000093/2, згідно з яким митну вартість товару скориговано до рівня 1,08 євро/кг замість 0,80 євро/кг.

Крім того, 28.04.2023 року Житомирською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2023/000598.

Не погодившись з рішення про коригування митної вартості товару №UA101020/2023/000093/2, позивач оскаржив його до Державної митної служби України.

За результатом розгляду скарги Державною митною службою України прийнято рішення від 10.07.2023 року № 15/15-02-02/13/3051, яким скаргу позивача задоволено частково: рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.04.2023 року №UA101020/2023/000093/2 скасовано та зобов?язано Житомирську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства.

На підставі викладеного, Житомирська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2023 року №UA101020/2023/000182/3, яким митну вартість товару скориговано до рівня 1,06 євро/кг.

Вказане рішення обґрунтовано наступним:

1. відповідно до п. 3.1 контракту від 21.02.2023 року № 01/02/2023 оплата за товар здійснюється шляхом 100% попередньої оплати протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку від продавця. Виявлені розбіжності у термінах оплати за товар створюють обгрунтовані сумніви щодо ціни, яка фактично сплачена. Також платіжне доручення від 20.04.2023 року містить посилання лише на контракт (відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс)). У зв`язку із зазначеним та по причині відсутності повної інформації, за яким саме документом здійснюється оплата, у митного органу виникають обгрунтовані сумніви щодо того, чи стосуються дані документи оцінюваного товару. Адже відповідно до розділу 2.1 Контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023 року його загальна вартість 999 999,00 євро. Таким чином, за цим документом могла бути здійснена оплата за будь-який інший товар, що постачався за даним контрактом;

2. у рахунку-фактурі від 25.04.2023 року № 230013 та пакувальному листі від 25.04.2023 року № 23-0002 зазначено опис товару з наступними характеристиками: модель «R2004», при цьому у графі 31 митної декларації вказано товар з характеристиками: модель «R2003»;

3. відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не надано такі додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

4. митна вартість за резервним методом із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка грунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару з врахуванням густини поліетилену: МД № UA100060/2022/001649 від 28.01.2022 «Вторинний поліетилен низької густини, являє собою відходи однорідного за складом термопластичного матеріалу, перетворені у первинну форму (дроблені) (Recycied LDPE Piastic granules, part), сірого кольору (Grey color згідно сертифіката аналіза), питома густина 0,98+_0,002 г/см3, показник текучості розплаву згідно сертифікату якості виробника 1,3 гр/10хв. при навантаженні 5кгс, 0,6 гр/10 хв. при навантаженні 2,16 кгс, 26,0 гр при навантаженні 21,6 кгс; використовується для виробництва поліетиленових виробів технічного призначення. Країна відправлення Данія 1,06 євро за кілограм.

Позивач не погоджується з вищезазначеним рішенням про коригування митної вартості товару, просить визнати його протиправним та скасувати.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 МК України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Житомирська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією і на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Стосовно доводів митниці про обгрунтовані сумніви щодо 100% оплати за товар у відповідності до умов контракту, суд зазначає наступне.

Так, умовами контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000», Україна, (покупець) та Акціонерним товариством «Puruplast», Чеська республіка, (продавець), передбачено, що оплата за даним контрактом здійснюється покупцем продавцю шляхом банківського переказу на рахунок продавця. Оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати отримання рахунку від продавця.

Згідно п. 2.2 контракту, ціна товару вказану специфікаціях до цього контракту.

Згідно зі специфікацією № 02 від 31.03.2023 року до контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023 року:

- опис товару, що постачається: «Вторинна гранула поліетилену низької щільності (LDPE), білого кольору…»

- кількість 22 тони;

- ціна 800,00 євро;

- загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, становить 17600 євро.

Позивачем до митного оформлення було надано міжбанківський документ щодо здійснення платежу 20.04.2023 року на суму 17600,00 євро.

Так, відповідно до п.п. 3,4 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

При цьому, суд зазначає, що недоліками у поданих документах є те, що рахунок-фактура, наданий підприємством датований 25.04.2023 року, в той час, як оплату здійснено 20.04.2023 року.

Водночас, сума оплати зазначена як у рахунку-фактурі від 25.04.2023 року так і в наданому платіжному документі від 20.04.2023 рок у розмірі 17600 грн, що узгоджується зі специфікацією № 02 від 31.03.2023 року до контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023 року.

Таким чином, розбіжності в частині вартості товару надані документи не містили.

За умовами ч. 3 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов?язана надати додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилаючись на виявлені розбіжності у даті рахунку та оплати вартості товару митний орган не наводить розбіжностей у документах щодо складових митної вартості, поданих ним у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Більш того, Державна митна служба України у своєму рішенні про результати розгляду скарги позивача № 15/15-02-02/13/3051 від 10.07.2023 року, не встановили такої розбіжності, як зазначено митним органом вище.

Таким чином, відповідач не спростував твердження позивача про оплату 20.04.2023 року товару на суму 17600 євро (100% переплата), який був ввезений та декларувався до Житомирської митниці митною декларацією № 23UA101020014815U1

Стосовно доводів відповідача про те, що у рахунку-фактурі від 25.04.2023 року № 230013 та пакувальному листі від 25.04.2023 року № 23-0002 зазначено опис товару з наступними характеристиками: модель «R2004», при цьому у графі 31 митної декларації вказано товар з характеристиками: модель «R2003», то суд зазначає наступне.

Так, під час митного оформлення у митній декларації декларантом було допущено технічну помилку та зазначено цьому у графі 31 митної декларації вказано товар з характеристиками: модель «R2003», проте з цього приводу під час митного оформлення декларантом надано відповідні пояснення, де зазначено, що правильними є настуні відомості: «модель R2004».

Враховуючи, що сукупність наданих до митного оформлення товаросупровідних документів підтверджувало поставку товару з описом «модель R2004», то доводи відповідача, що вказана помилка є розбіжністю, яка впливає на митну вартість товару, є безпідставними та спростовуються наданими відповідачу доказами.

Щодо тверджень відповідача про ненадання декларантом документів згідно з переліком, а саме: виписку з бухгалтерської документації, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять.

Крім того, суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості товарів взято за основу «Вторинний поліетилен низької густини, являє собою відходи однорідного за складом термоплатичного матеріалу, перетворені у первинну форму (дроблені), сірого кольору».

При цьому, товар, який завозився позивачем описаний як «Вторинна гранула поліетилену низької щільності, білого кольору».

Згідно із п. 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Натомість, у рішенні про коригування митної вартості, яке оскаржується жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні не зазначено.

Отже, в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Умовами частини другої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення митного органу є необґрунтованими, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів Житомирської митниці від 17.07.2023 року №UA101000/2023/000182/3 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.04.2023 року №UA101020/2023/000598, є такими, що суперечать закону та підлягають скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За умовами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч.1 ст.139 КАС України, якими встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн (2684 + 2684) відповідно до платіжної інструкції № 7187 від 29.08.2023 року та платіжної інструкції № 7271 від 26.09.2023 року.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товару від 17.07.2023 року №UA101000/2023/000182/3 .

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.04.2023 року №UA101020/2023/000598, прийняту Житомирською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» (вул. Робоча, буд. 80Б, м. Підгородне, Дніпропетровська обл., 52002, код ЄДРПОУ 36727276) за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44005610) витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду у розмірі 5368,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна