Постанова

від 01.10.2024 по справі 160/22111/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/22111/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 в адміністративній справі №160/22111/23 (суддя Луніна О.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс 2000" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

в с т а н о в и В:

У серні 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Альвіс 2000 до Житомирської митниці, в якій позивач, з урахуванням нової редакції позовної заяви від 26.09.2023 року, просив визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товару від 17.07.2023 року №UA101000/2023/000182/3 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.04.2023 року №UA101020/2023/000598, прийняту Житомирською митницею.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Житомирська митниця подала апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач, під час проведення консультації з декларантом вказав, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Оскільки в даній справі товар є об`єктом купівлі-продажу, тому для підтвердження його митної вартості необхідно з`ясувати наявність документів, які передбачені вимогами пункту 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України, а саме наявність банківських документів, що стосуються оцінюваного товару.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Альвіс 2000 (адреса: вул. Робоча, буд. 80б, м. Підгородне, Дніпропетровська обл., 52002; код ЄДРПОУ 36727276) є:

38.32 Відновлення відсортованих відходів (основний);

22.22 Виробництво пластмас;

82.92 Пакування;

46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.;

27.04.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю Альвіс 2000 для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Житомирської митниці митну декларацію № 23UA101020014815U1 на наступний товар: Вторинна гранула поліетилену низької щільності (LDPE), білого кольору (за ціною договору на рівні 0,845 євро за кг).

Товар поставлявся на підставі контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Альвіс 2000, Україна, (покупець) та Акціонерним товариством Puruplast, Чеська республіка, (продавець), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов?язується поставити, а покупець отримати та оплатити вироби з поліетилену (далі - товар), що вказані в окремих специфікаціях до цього контракту.

Відповідно до п. 1.2 контракту, найменування, кількість, номенклатура та ціна зазначені сторонами контракту в окремих специфікаціях (у тому числі Специфікації № 1), які є невід?ємною частиною цього контракту.

За умовами п. 1.3 контракту, умови поставки товару: FCA Костелау над Моравой (Kostelany nad Moravou) 67, Чеська республіка (склад продавця), згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів МТП Інкотермс, в редакції 2020 року.

Згідно п. 2.1, 2.2 та 2.3 контракту, загальна сума контракту становить 999 999 євро 00 центів та може бути змінена з урахуванням фактичної кількості та ціни товару, що буде поставлений за цим контрактом.

Ціна товару вказана у специфікаціях до цього контракту, в тому числі у специфікації № 1.

Ціна товару включає в себе вартість упаковки, маркування, навантаження та транспортний засіб та розуміється сторонами на умовах FCA Костелау над Моравой (Kostelany nad Moravou) 67, Чеська республіка (склад продавця), згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів МТП Інкотермс, в редакції 2020 року.

Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 контракту, оплата за даним контрактом здійснюється покупцем продавцю шляхом банківського переказу на рахунок продавця. Оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати отримання рахунку від продавця. Валюта платежу євро.

Разом з декларацією митної вартості ТОВ Альвіс 2000 надано Житомирській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару (зазначені в гр.44 митної декларації):

-контракт № 01/02/2023 від 21.02.2023;

-специфікацію № 2 від 31.03.2023 до контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023;

-пакувальний лист № 23-0002 від 25.04.2023;

-рахунок-фактура № 013-2300ґ3 від 25.04.2023;

-банківський платіжний документ № б/н від 20.04.2023;

-автотранспортну накладну А № 1270560 від 25.04.2023;

-довідку про транспортні витрати від 25.04.2023;

-сертифікат якості від 24.04.2023;

-паспорт безпеки № LDPE від 15.03.2023;

-сертифікат з перевезення форми EUR.1 № с. Ту 0598535 від 25.04.2023.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано: прайс-лист від 01.01.2023; додаткову інформацію про ціну продажу товару на ринку в Україні з мережі Інтернет; копію митної декларації країни відправлення № 23CZ530000216X9KR8 від 25.04.2023.

28.04.2023 року щодо позивача Житомирською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA101020/2023/000093/2, згідно з яким митну вартість товару скориговано до рівня 1,08 євро/кг замість 0,80 євро/кг.

Крім того, 28.04.2023 року Житомирською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2023/000598.

Не погодившись з рішення про коригування митної вартості товару №UA101020/2023/000093/2, позивач оскаржив його до Державної митної служби України.

За результатом розгляду скарги Державною митною службою України прийнято рішення від 10.07.2023 року № 15/15-02-02/13/3051, яким скаргу позивача задоволено частково: рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.04.2023 року №UA101020/2023/000093/2 скасовано та зобов?язано Житомирську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства.

На підставі викладеного, Житомирська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2023 року №UA101020/2023/000182/3, яким митну вартість товару скориговано до рівня 1,06 євро/кг.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Суд першої інстанції вірно зазначив. що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як встановив суд, умовами контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Альвіс 2000, Україна, (покупець) та Акціонерним товариством Puruplast, Чеська республіка, (продавець), передбачено, що оплата за даним контрактом здійснюється покупцем продавцю шляхом банківського переказу на рахунок продавця. Оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати отримання рахунку від продавця.

Згідно п. 2.2 контракту, ціна товару вказану специфікаціях до цього контракту.

Згідно зі специфікацією № 02 від 31.03.2023 року до контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023 року:

- опис товару, що постачається: Вторинна гранула поліетилену низької щільності (LDPE), білого кольору…

- кількість 22 тони;

- ціна 800,00 євро;

- загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, становить 17600 євро.

Позивачем до митного оформлення було надано міжбанківський документ щодо здійснення платежу 20.04.2023 року на суму 17600,00 євро.

Так, відповідно до п.п. 3,4 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Недоліками у поданих документах є те, що рахунок-фактура, наданий підприємством датований 25.04.2023 року, в той час, як оплату здійснено 20.04.2023 року.

Водночас, сума оплати зазначена як у рахунку-фактурі від 25.04.2023 року так і в наданому платіжному документі від 20.04.2023 рок у розмірі 17600 грн, що узгоджується зі специфікацією № 02 від 31.03.2023 року до контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023 року.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Як було встановлено судом першої інстанції, досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем надано документи, які дають змогу перевірити правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай