Постанова

від 21.03.2024 по справі 363/222/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №363/222/17 Головуючий у І інстанції - Свєтушкіна Д.А.

апеляційне провадження №22-ц/824/670/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Гуля В.В. (суддя-доповідач)

суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

за участю секретаря судового засідання - Никифорова І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року у справі за клопотанням ОСОБА_3 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року скасовано, передано справу №363/222/17 на новий розгляд до суду першої інстанції.

У вересні 2022 року ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року скасовано, постановлено нове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт в межах суми заявленого позову на:

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6875, площею 0,2087 га, тобто 20,87 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6698, площею 0,0154 га, тобто 1,54 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:7557, площею 0,02 га, тобто 2,00 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:7006, площею 0,0034 га, тобто 0,34 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6263, площею 0,016 га, тобто 1,6 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6883, площею 0,21 га, тобто 21,0 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6668, площею 0,0426 га, тобто 4,26 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6549, площею 0,1089 га, тобто 10,89 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6405, площею 0,0467 га, тобто 4,67 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6653, площею 0,1035 га, тобто 10,35 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6511, площею 0,0007 га, тобто, 0,07 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6252, площею 0,0992 га, тобто, 9,92 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6054, площею 0,1462 га, тобто 14,62 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6086, площею 0,0006 га, тобто 0,06 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:4026, площею 0,005 га, тобто 0,5 соток.

У задоволенні інших вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження.

22 листопада 2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 надійшло клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, в якому остання просила змінити захід забезпечення позову у справі №363/222/17 з «накладення арешту в межах суми заявленого позову на:

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6875, площею 0,2087 га, тобто 20,87 соток;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6698, площею 0,0154 га, тобто 1,54 сотки;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:7557, площею 0,02 га, тобто 2.0 сотки;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:7006, площею 0,0034 га, тобто 0,34 сотки;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6263, площею 0,016 га, тобто 1,6 соток;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6883, площею 0,21 га, тобто 21.0 соток;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6668, площею 0,0426 га, тобто 4,26 соток;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6549, площею 0,1089 га, тобто 10,89 соток;

-земельну ділянку кадастровий помер 3221886000:03:165:6405, площею 0,0467 га, тобто 4,67 соток;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6653, площею 0,1035 га, тобто 10,35 соток;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6511, площею 0,0007 га, тобто, 0,07 соток;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6252, площею 0,0992 га, тобто, 9,92 сотки;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6054, площею 0,1462 га, тобто 14,62 сотки;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6086, площею 0,0006 га, тобто 0,06 сотки;

-земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:4026, площею 0,005 га, тобто 0,5 соток» на

«Накладення арешту в межах суми заявленого позову на житловий будинок загальною площею 282,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ».

В обґрунтування клопотання зазначала, що постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у справі було частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову та в якості забезпечення позову накладено арешт на вищевказані земельні ділянки, належні відповідачу ОСОБА_3 .

Вказала, що основна діяльність відповідача направлена на продаж наявних у його власності земельних ділянок, які знаходяться в с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області. Даний факт не заперечується позивачем. Тобто зазначений вище захід забезпечення позову позбавляє як самого відповідача, так і третіх осіб (багатодітну родину відповідача) нормального життєзабезпечення, засобів для існування та нормального розвитку.

Зауважила, що у відповідача у власності знаходиться інше нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 282,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилалася на те, що зазначений об`єкт нерухомого майна, по-перше, так само належить відповідачу на праві приватної власності, як і арештовані земельні ділянки; по-друге, знаходиться територіально в тій же місцевості, де й арештовані земельні ділянки; по-третє, вартість житлового руднику згідно Звіту про оцінку майна становить 7 505 931,16 грн, що більше ніж у три рази перевищує вартість арештованих земельних ділянок та ціну позову; по-четверте, не є предметом позову та предметом спору між позивачем та відповідачем; по-п`яте, повністю відповідає усім вимогам норм ЦПК України щодо забезпечення позову та повною мірою покриває позовні вимоги позивача у разі задоволення позову по справі.

На підставі викладеного, просила клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим задовольнити.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року клопотання задоволено.

Замінено заходи забезпечення позову у цивільній справі №363/222/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, вжиті постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, на інші заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт в межах суми заявленого позову на житловий будинок загальною площею 282,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з указаною ухвалою, представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим; накласти арешт в межах суми заявленого позову на майно, на яке первісно було накладено арешт постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року.

У мотивування вимог зазначає, що житловий будинок, на арешт якого відповідач просить замінити заходи забезпечення позову, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221886000:03:165:6875, яка була предметом первісного забезпечення та на яку було накладено арешт.

Уважає, що наданий відповідачем звіт про оцінку майна №18-231117-005 є недійсним, оскільки на самому ж звіті на сторінці 2 зазначено, що Звіт є дійсним лише за наявності підпису замовника на титульній сторінці Звіту, у той час, коли на титульній сторінці звіту відсутній підпис замовника.

Зауважує, що дії відповідача направленні на ухилення від виконання судового рішення в разі його задоволення, оскільки останнім запропоновано об`єкт нерухомого майна, який було зареєстровано в державному реєстрі речових прав з порушенням законодавства, недобросовісним реєстратором, на підставі документа, виданого самим відповідачем, та існує висока вірогідність того, що таку реєстрацію може бути визнано незаконною та скасовано.

Також звертає увагу суду, що ОСОБА_3 є батьком трьох неповнолітніх дітей, які проживають разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , а тому в разі залишення заходів забезпечення позову на зазначений будинок, де проживають діти, у разі задоволення позову, стягнення боргу за судовим рішенням за рахунок продажу такого будинку буде неможливим, оскільки порушуватимуться права неповнолітніх.

Вказує, що у разі заміни заходів забезпечення позову для позивача настануть негативні наслідки, які суттєво позначаться на його інтересах, оскільки якщо буде знято арешт із зазначених земельних ділянок та накладено арешт на житловий будинок, в разі задоволення рішення позивач не зможе стягнути борг за рахунок продажу належного відповідачу майна.

Окрім того, посилається на те, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №356775038 від 01 грудня 2023 року наразі відсутні інформація про арешт земельних ділянок, який було накладено на підставі постанови Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у даній справі. При цьому, арешт на житловий будинок АДРЕСА_2 перша, накладено не було.

02 лютого 2024 року на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Зокрема, зауважує, що наданий ним звіт про оцінку майна повністю відповідає вимогам законодавства, яке регулює відповідну сферу діяльності; в силу закону арешт може бути накладено на будь-який об`єкт, який зазначений в законі як такий, на який може бути накладено обтяження; рішення, що набрало законної сили, в будь-якому випадку підлягає обов`язковому виконанню, незалежно від факту реєстрації в арештованому об`єкті нерухомого майна неповнолітніх осіб і дає державному або приватному виконавцю всі важелі, передбачені чинним законодавством, для виконання рішення суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги частково, виходячи з наступного.

Задовольняючи клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що накладення арешту на житловий будинок загальною площею 282,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в межах суми заявленого позову, який є співмірним із заявленими позовними вимогами, у разі задоволення позову судом зможе забезпечити фактичне виконання рішення суду, однак за вказаних у клопотанні обставин не спричинить надмірне втручання в права відповідача та третіх осіб.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року скасовано, постановлено нове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт в межах суми заявлено позову на:

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6875, площею 0,2087 га, тобто 20,87 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6698, площею 0,0154 га, тобто 1,54 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:7557, площею 0,02 га, тобто 2,00 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:7006, площею 0,0034 га, тобто 0,34 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6263, площею 0,016 га, тобто 1,6 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6883, площею 0,21 га, тобто 21,0 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6668, площею 0,0426 га, тобто 4,26 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6549, площею 0,1089 га, тобто 10,89 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6405, площею 0,0467 га, тобто 4,67 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6653, площею 0,1035 га, тобто 10,35 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6511, площею 0,0007 га, тобто, 0,07 соток;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6252, площею 0,0992 га, тобто, 9,92 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6054, площею 0,1462 га, тобто 14,62 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6086, площею 0,0006 га, тобто 0,06 сотки;

земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:4026, площею 0,005 га, тобто 0,5 соток.

У задоволенні інших вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження.

Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_3 на праві приватної власності належить також інше нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 282,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ринкова вартість зазначеного будинку складає 7 505 931,16 грн, що підтверджується Звітом про оцінку майна №18-231117-005.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частини перша, друга статті 149 ЦПК України).

Забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Згідно зі статтею 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Зміна одного заходу забезпечення позову іншим не змінює мети забезпечення позову.

У разі заміни одного заходу забезпечення позову іншим суд може відповідно змінити заходи зустрічного забезпечення.

Отже, суд може замінити заходи забезпечення позову, але лише за наявності відповідних підстав, які не суперечать завданню та основним засадам цивільного судочинства, передбачених статтею 2 ЦПК України, якими, поміж іншим, передбачено і таке завдання як ефективний захист порушеного права, що може бути несумісним у разі безпідставної заміни вжитих судом заходів забезпечення позову.

Крім того, саме особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом (аналогічно зміну заходу), зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів (чи їх зміни) і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Звертаючись до суду з клопотанням про заміну одного заходу забезпечення позову іншим сторона відповідача посилалася на те, що основна діяльність відповідача направлена на продаж наявних у його власності земельних ділянок, які знаходяться в с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, тобто зазначений вище захід забезпечення позову позбавляє як самого відповідача, так і третіх осіб (багатодітну родину відповідача) нормального життєзабезпечення, засобів для існування та нормального розвитку.

У відповідача у власності знаходиться інше нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 282,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений об`єкт нерухомого майна, по-перше, так само належить відповідачу на праві приватної власності, як і арештовані земельні ділянки; по-друге, знаходиться територіально в тій же місцевості, де й арештовані земельні ділянки; по-третє, вартість житлового руднику згідно Звіту про оцінку майна становить 7 505 931,16 грн, що більше ніж у три рази перевищує вартість арештованих земельних ділянок та ціну позову; по-четверте, не є предметом позову та предметом спору між позивачем та відповідачем; по-п`яте, повністю відповідає усім вимогам норм ЦПК України щодо забезпечення позову та повною мірою покриває позовні вимоги позивача у разі задоволення позову по справі.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

За вимогами статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Разом з тим, у клопотанні про заміну одного заходу забезпечення позову іншим відповідачем не обґрунтовано належними та достовірними доказами необхідність та доцільність проведення заміни раніше вжитих постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року заходів забезпечення позову.

Так, посилання відповідача на те, що захід забезпечення позову, вжитий постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, позбавляє як його, так і третіх осіб (багатодітну родину відповідача) нормального життєзабезпечення, засобів для існування та нормального розвитку, не підтверджені жодними доказами.

Окрім того, заявником не наведено переконливих доводів на підтвердження зміни в обставинах, що передували зверненню до суду з клопотанням про заміну заходу забезпечення позову на інший, який є більш ефективним.

До того ж, у житловому будинку, на який просить накласти арешт відповідач, зареєтровані та проживають його неповнолітні діти, що не заперечувалось ОСОБА_3 під час розгляду справи, що, у свою чергу, може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Натомість земельні ділянки, на які було накладено арешт постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, є вільними та накладення на них арешту може забезпечити виконання майбутнього рішення суду.

Доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу суду. В іншій частині - не мають правового значення для вирішення питання про наявні підстави для заміни одного заходу забезпечення позову іншим.

У зв`язку з вищевикладеним, апеляційний суд уважає, що за наведених заявником обставин підстави для задоволення клопотання ОСОБА_3 про зміну одного заходу забезпечення позову на інший відсутні.

Заміна заходів забезпечення позову в обраний відповідачем спосіб може призвести до порушення права позивача на ефективний захист власних інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

А відтак, на думку колегії суддів, відсутні підстави для заміни застосованого постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року заходу забезпечення позову.

Вимога апеляційної скарги про накладення арешту в межах суми заявленого позову на майно, на яке первісно було накладено арешт постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, задоволенню не підлягає, оскільки право позивача захищено шляхом скасування ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, у зв`язку з чим є актуальною та чинною постанова Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року про накладення арешту на вищевказані земельні ділянки.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 374 ЦК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Наведені вище порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 536,80 грн.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 536,80 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник