Рішення

від 13.06.2024 по справі 363/222/17

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.06.2024 Справа № 363/222/17

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Свєтушкіної Д.А., при секретарі судових засідань Крикун Ю.М., за участі представника позивача адвоката Асатряна Т.Л., представника відповідача адвоката Дзюби А.В., у режимі відеоконференції поза межами суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву представника відповідача адвоката Дзюби Анни Василівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум,-

УСТАНОВИВ:

07 червня 2024 року до Вишгородського районного суду Київської області від представника відповідача адвоката Дзюби А.В. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум, у якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі в розмірі 258 422,50 грн., а також гонорар успіху адвоката в повному обсязі в розмірі 90 000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що справа слухається повторно. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 30.05.2024 року позивачу відмовлено в задоволенні позову. Однак судом не вирішено питання щодо відшкодування витрати на правову допомогу. Зауважила, що відповідачем у зв`язку з розглядом справи були понесені судові витрати у зазначеному розмірі, на підтвердження чого в порядку, передбаченому ч.8 ст. 141 ЦПК України нею долучені усі докази щодо розміру цих витрат.

04червня 2024року черезпідсистему «Електроннийсуд» відпредставника позивачаадвоката АсатрянаТ.Л.надійшла до суду заява, в якій просить відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про стягнення на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що позивач вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката про які заявлено відповідачем є необґрунтованим, завищеним та абсолютно неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Щодо судових витрат під час попереднього розгляду справи зазначив, що вони є абсурдними та абсолютно не обґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Дзюба А.В. вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підтримала в повному обсязі та просили їх задовольнити з наведених у заяві про ухвалення додаткового рішення підстав.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Асатрян Т.Л. заперечував проти задоволення заяви представника відповідача та стягнення з позивача судових витрат з підстав викладених в заяві про відмову у стягненні витрат на оплату правничої допомоги.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи установлено, що у судовому засіданні від 30.05.2024 року представник відповідача до закінчення судових дебатів у справі зазначила, що нею будуть подані докази щодо розміру судових витрат понесених відповідачем в порядку, передбаченому ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум,ухвалене 30.05.2024року, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Із заявою про ухвалення додаткового рішення представник відповідача звернулася засобами поштового зв`язку 04.06.2024 року, отже у строк та порядку установленому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Установлено, що питання щодо розподілу судових витрат, у рішенні Вишгородського районного суду Київської області від 30.05.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення грошовихсум не вирішувалось.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у суду наявні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок: «якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат». Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).

Постановою ВерховногоСуду від01вересня 2021року рішенняВишгородського районногосуду Київськоїобласті від17липня 2019року тапостанову Київськогоапеляційного судувід 21жовтня 2019року скасовано,справу направленона новийрозгляд досуду першоїінстанції.

З огляду на вищевикладене суд здійснює розподіл судових витрат, понесених сторонами у всіх інстанціях.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката Шмарова Є.Ю. в матеріалах справи наявні:

- копія договору про надання правової допомоги № Б/Н від 06.02.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Шмаровим Є.Ю., а також копія додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № Б/Н від 06.02.2017 договору, відповідно до якого сторони погодили розмір та порядок виплати гонорару адвоката за зазначеним договором сума якого становить 182 722,50 грн.;

- копія акту про здачі-прийняття послуг до договору № Б/Н від 06.02.2017 року про надання правової допомоги по справі № 363/222/17, підписання цього акту ОСОБА_2 та адвокат Шмаров Є.Ю. підтвердили факт наданих послуг, час, затрачений на їх надання та відповідно до умов договору їх вартість 49500,00 грн.;

- копія ордеру про надання правничої допомоги серії КВ 04723;

- копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю № 2558;

- квитанції до прибуткового касового ордера № 64/18 від 19.06.2018 року на суму 6 000,00 грн., № 72/18 від 20.08.2018 року на суму 6000,00 грн., № 43/18 від 27.04.2018 року на суму 18000,00 грн., № 08/17 від 22.03.2017 року на суму 6000,00 грн., № 67/17 від 10.12.2017 року на суму від 3500,00 грн., № 03/17 від 07.02.2017 року на суму 10 000,00 грн., та № 51/18 від 11.05.2018 року на суму 16000,00 грн.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката Дзюби А.В. в матеріалах справи наявні:

- копія договору про надання правничої допомоги № 05/10/21 від 05.10.2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «АДВОКАТСЬКА ФІРМА «БІЗНЕС І ПРАВО»;

- копії додаткових угод №1, №2, №3 та №4 до договору про надання правової допомоги № 05/10/21 від 05.10.2021 року;

- акт приймання-передачі наданої правової допомоги адвоката за договоромпро надання правової допомоги № 05/10/21 від 05.10.2021 року на суму 72 700 грн.;

- копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6823/10;

- ордер про надання правничої допомоги серії КС № 618585;

- розрахунок суми судових витрат.

Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 258 422,50 грн., а також гонорар успіху адвоката - 90 000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вирішував питання обов 'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, заперечення представника позивача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатами робіт, слід дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 258422,50 грн., який є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням гонорару успіху адвоката, у розмірі 60 000,00 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатами роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною цього позову та значенням справи для відповідача.

Отже, зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача документально підтверджені понесені відповідачем витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 гривень.

Керуючись ст. 137, 141, 246, 263-265, 270, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача адвоката Дзюби Анни Василівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60000 (шістдесят тисяч гривень) гривень 00 копійок.

У задоволенні заяви в частині вимоги про відшкодування судових витрат у більшому розмірі відмовити.

Повне додаткове рішення складено 19 червня 2024 року.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адресареєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач:ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.А. Свєтушкіна