Рішення

від 30.05.2024 по справі 363/222/17

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.05.2024 Справа № 363/222/17

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Крикун Ю.М., представника позивача адвоката Асатряна Т.Л. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представника відповідача адвоката Дзюби А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача адвоката Медвідя В.В. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на його на його користь суму неповернутого авансу у розмірі 90 000, 00 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України по курсу НБУ на день подачі позову становить 2 398 560 грн. 30 коп., а також просив стягнути судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6 890,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у кінці 2013 року позивач через мережу Інтернет знайшов оголошення про те, що неподалік с. Нові Петрівці здійснюється продаж земельних ділянок під будівництво котеджів. Зателефонувавши за номером телефону вказаного в оголошенні з`ясував всі умови продажу та домовився про зустріч із відповідачем. Під час зустрічі позивач оглянув земельну ділянку та погодився придбати у відповідача дану земельну ділянку. Проте, у відповідача дана земельна ділянка не була виділена в натурі, відповідно до неї не були підготовлені документи на продаж, а тому сторони домовилися, що після виділення земельної ділянки в натурі та оформлення відповідних документів, сторони оформлять договір купівлі-продажу. Одночасно відповідач повідомив позивачу, що оформлення вказаних документів є затратним, а тому для підтвердження намірів позивач повинен йому сплатити аванс в рахунок сплати коштів за придбану земельну ділянку у розмірі повної її вартості. 07.12.2013 року з метою забезпечення укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,18 га на масиві «Балатон» в с. Нові Петрівці, він передав відповідачу аванс в розмірі повної вартості земельної ділянки у сумі 90 000 доларів США, що в еквіваленті на день подачі позову становить 2 398 560 грн. 30 коп., що підтверджується розпискою складеною відповідачем. Проте, у розписці відповідач не вказав строк до якого часу від буде готувати документи для оформлення договору купівлі-продажу. На день звернення до суду із позовом договір купівлі-продажу між сторонами не укладено, аванс у сумі 90 000 доларів США не повернуто. На усні та письмові звернення відповідач не реагує, натомість з боку відповідача почали надходити погрози. В зв`язку з тим, що між сторонами договір купівлі-продажу земельної ділянки не укладався, грошові кошти відповідачем не поверталися, передана позивачем відповідачу грошова сума є авансом, тому просив про задоволення позовних вимог.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 липня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано для розгляду судді Свєтушкіній Д.А.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 вересня 2021 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

09 лютого 2022 року представник відповідача адвокат Дзюба А.В. до суду подала відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позов заперечує в повному обсязі, вважає його безпідставним та необгрунтованим виходячи із наступного. ОСОБА_2 є Головою правління Обслуговуючого кооперативу «БАЛАТОН ВІЛИДЖ» (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 37496759). З 2013 року відповідачу разом з дружиною ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належала земельна 0,18 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:1198, що розташована в Київській області, Вишгородський район с/рада Новопетрівська, цільове призначення для індивідуального садівництва. Приблизно в листопаді 2013 року до відповідача звернувся позивач з приводу придбання належної йому з дружиною земельної ділянки. Позивач оглянув земельну ділянку, сторони дійшли згоди щодо продажу земельної ділянки, погодили всі умови, підготували документи, необхідні для нотаріального посвідчення правочину. За домовленністю між відповідачем та ОСОБА_1 вартість земельної ділянки, яку зобов`язався сплатити останній складала еквівалент 90 000 доларів США. 7 грудня 2013 року дружиною відповідача - ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 3454 із ОСОБА_1 та його дружиною - ОСОБА_4 . Укладання договору відбулося за згодою відповідача, як співвласника земельної ділянки, що підтверджується його особистою заявою у нотаріуса, підпис на якій було посвідчено ОСОБА_5 приватним нотаріусом КМНО 07.12.2013 року, номер запису 3415 - про що зазначено в п. 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки. Ціна зазначена в договорі купівлі-продажу від 7 грудня 2013 року абсолютно не відповідає ринковим цінам, які існували на той момент. Ціна за якою було відчужено земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:1198, площею 0,18 соток в с. Нові Петрівці майже у 7 разів є нижчою від ціни за якою, як стверджує позивач він передав аванс за землю в тому самому місці. Поряд із цим, в цей же день - 7 грудня 2013 року, там же - в приміщенні де укладався оспорюваний договір ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_6 , приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 передав відповідачу 90 000 доларів США. Відповідачем особисто на вимогу ОСОБА_1 було складено відповідну розписку. Текст розписки ОСОБА_2 особисто продиктував ОСОБА_1 в розписці не вказано кадастровий номер земельної ділянки. Тепер відповідачу зрозуміло, що це було зроблено навмисно, а тоді ОСОБА_1 сказав, що це просто формальність і нащо писати такий задовгий номер, якщо це просто так, для годиться. В подальшому на придбаній земельній ділянці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було збудовано житловий будинок, де вони зараз і проживають. В період з 2013 по 2016 рік, позивач та відповідач неодноразово спілкувалися, вітали одне одного із святами та підтримували дружнє спілкування. В грудні 2016 року відповідач отримав лист в якому ОСОБА_1 вимагав від ОСОБА_2 повернути йому 2 398 560,30 копійок (еквівалент 90 000 доларів США). Відповідач намагався зустрітися з ним або принаймні поспілкуватися, оскільки не зрозумів про які кошти йде мова. Натомість він зустрічі уникає. Станом на 7 грудня 2013 року, а ні відповідач, ані його дружина ОСОБА_3 не мали у власності інших земельних ділянок площею 0,18 га у с. Нові Петрівці, що підтверджується листом Відділу у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру у Київській обл. №4/357-19 від 16.05.2019 року, а відтак, ані відповідач, ані його дружина не могли показувати та пропонувати до продажу земельну ділянку площею 0,18 соток у с. Нові Петрівці, отримати аванс за її продаж. Також, зазначила, що позивач звернувся із позовом через 4 роки після передачі коштів, і до цього жодного разу не звернувся до відповідача із вимогою про повернення коштів. Позивачем до матеріалів справи не приєднаний нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки. З свого боку відповідач заявляє, що такий договір не укладався та нотаріусом не посвідчувався. Оскільки фактично гроші передавалися в нотаріальній конторі і сторони мали всі можливості оформити належним чином свої правовідносини, то факт відсутності нотаріально посвідченого попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки зайвий раз доводить, що насправді кошти, отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_1 були коштами за придбану земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:1198. Позивачем до матеріалів справи не приєднано належні докази його звернення до відповідача з вимогою передати йому земельну ділянку площею 0,18 га в с. Нові Петрівці з цільовим призначенням під забудову. Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не приєднано належні докази направлення відповідачу вимоги передати йому земельну ділянку площею 0,18 га в с. Нові Петрівці масив «Балатон», що робить вимогу про повернення отриманих відповідачем грошей у сумі 90 000 доларів США передчасною та необґрунтованою. Вказані обставини є зайвим доказом відсутності між сторонами угоди про відчуження земельної ділянки іншої, ніж та, що була відчужена за договором від 7 грудня 2013 року та у відсутності позивача порушеного права на придбання земельної ділянки. Враховуючи всі наведені вище обставини, просила відмовити у задоволенні позову.

18лютого 2022року представникпозивача адвокатВойтович Л.В.до судуподала відповідьна відзив,у якомузазначено,що наданийвідповідачем договірмістить посиланняна висновокексперта оцінювача,в якомузазначена ринковавартість земельноїділянки намомент продажу.Окрім того,оцінку задіючим законодавствоммає правозамовляти лишевласник земельноїділянки,який надаєпри цьомуправовстановлюючий документ,що підтверджуєвласність,тому позивачжодним чиномне мігвплинути ніна дружинувідповідача,ні наексперта-оцінювачадля змінивартості договору.Оцінювача позивачнавіть ніколине бачив.При цьому,саме дружинавідповідача замовиладаний висновокпро визначеннявартості,уклала договірз оцінювачемта заплатилайого послуги.Крім того,підписи надоговорі свідчатьпро погодженняціни земельноїділянки,що єнеспростовним доказомсправжнього волевиявлення,посвідченого нотаріально.Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2013 року не має жодного відношення до зазначеної розписки. Істотні умови даного договору та розписки жодним чином не співпадають ціна та склад сторін. Збіг за площею земельної ділянки та її місцезнаходженням не є достатнім щоб зробити висновки про ідентичність вищезазначених правочинів. Приваблива ціна земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:1198 обумовлювалася зі сторони відповідача цільовим призначенням (під садівництво, а не під будівництво), а також наявністю сусідства високовольтної трансформаторної підстанції, від якої йде постійний шум. 07.12.2013 року, одразу після укладання договору купівлі-продажу відповідач розповівпозивачу,що маєще земельнуділянку № НОМЕР_1 з виходомдо води,яку вінвирішив продати,але грошіза неїнеобхідно сплатитив цейже день,але вжепо 5000доларів СШАза сотку,тому щоця ділянказначно краща. Зазначеназемельна ділянка,яка малабути проданав майбутньомупозивачу,була свідоморозподілена відповідачемна двіменші земельніділянки (0,10га та0,09га ізнавмисним збільшеннямзагальної площіна 0,01га зарахунок невідповідностіберегової лінії. Після купівлі земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:1198 позивач від сусідів дізнався, що поруч із вже придбаною ділянкою № 39 продається ділянка № НОМЕР_2 (що складається за документами з двох частин), а також суміжна з придбаною земельна ділянка замість зазначеної на карті Балатону затоки між ділянкою № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 . З метою збільшення берегової лінії вже придбаної ділянки №39 позивач з дружиною вирішили купити у сусідів прилеглі ділянки. Відповідні договори були в свою чергу нотаріально оформлені з сусідами, що склало 38 соток придбаної позивачем з дружиною землі в Балатоні. Дізнавшись про розмір сукупної ділянки землі біля озера, належної позивачу з дружиною, ОСОБА_2 влаштував скандал, мотивуючи його тим, що позивач з дружиною скупили біля озера для себе 4 ділянки землі в Балатоні, на яких він, будучи забудовником Балатона, міг би побудувати та продати 4 будинки. При цьому позивач з дружиною розпочали будівництво свого будинку, не користуючись послугами ОСОБА_2 як забудовника. Внаслідок чого ОСОБА_2 заявив, що він позивачу більше нічого не продасть у Балатоні. Позивач зажадав від нього повернення суми в 90 000 доларів США за ділянку № 58. ОСОБА_2 сказав, що не може повернути таку суму, оскільки він уже вклав її в інфраструктуру містечка, і йому треба тепер заробити ці гроші. Нотаріально оформити продаж уже оплаченої позивачем ділянки ОСОБА_2 також відмовився. Після цього ОСОБА_2 почав уникати зустрічей, пояснюючи це своєю надзвичайною зайнятістю. Коли позивач зрозумів, що відповідач не збирається повертати йому гроші, а на оплаченій ділянці почав будівництво будинку, він вирішив подати позов до суду на повернення його коштів. Отже, той факт, що позивач звернувся до суду через 4 роки після передачі коштів відповідачу, свідчить не про необґрунтованість вимог позивача, а про намагання позивача мирно, у досудовому порядку, врегулювати ситуацію, що склалася між ним та відповідачем. У зв`язку з чим, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року скасовано ухвалу від 21 вересня 2022 року та накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6875, площею 0,2087 га, тобто 20,87 соток; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6698, площею 0,0154 га, тобто 1,54 сотки; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:7557, площею 0,02 га, тобто 2,00 сотки; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:7006, площею 0,0034 га, тобто 0,34 сотки; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6263, площею 0,016 га, тобто 1,6 соток; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6883, площею 0,21 га, тобто 21,0 соток; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6668, площею 0,0426 га, тобто 4,26 соток; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6549, площею 0,1089 га, тобто 10,89 соток; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6405, площею 0,0467 га, тобто 4,67 соток; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6653, площею 0,1035 га, тобто 10,35 соток; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6511, площею 0,0007 га, тобто, 0,07 соток; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6252, площею 0,0992 га, тобто, 9,92 сотки; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6054, площею 0,1462 га, тобто 14,62 сотки; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:6086, площею 0,0006 га, тобто 0,06 сотки; земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:4026, площею 0,005 га, тобто 0,5 соток.

06лютого 2023року представниквідповідача адвокатДзюба А.В. досуду подалазаперечення,в якихзазначено,що вжеповторно приповторному розглядісправи відповідачнаполягає натому,що реальнаціна договорукупівлі-продажуземельної ділянкистановила 90000доларів СШАі підтверджуєце всімаможливими способамидоказування.В своючергу позивачемокрім розписки,яка єпредметом спору,до матеріалівсправи неприєднано жодногодоказу,який бидовів обґрунтованістьта правомірністьпозовних вимог.Зазначила,що земельнаділянка № НОМЕР_1 ,за якузазначає представникпозивача єземельною ділянкою кадастровийномер 3221886000:03:165:6875загальною площею0,2087га,зареєстрована 22.11.2019року таутворена шляхомоб`єднання земельнихділянок зкадастровими номерами:3221886000:03:165:0754загальною площею0,1000га,3221886000:03:165:4161загальною площею0,0084га,3221886000:03:165:4168загальною площею0,0103га,3221886000:03:165:1515загальною площею0,0900га,що підтверджуєтьсялистом ГУДержгеокадастру уКиївській областівід 09.08.2022року. Тож посилання представника позивача у своїй відповіді на відзив не підтвердженні жодними достатніми, допустимими та належними доказами, тому просила в задоволенні позову відмовити повному обсязі.

Ухвалою Вишгородського районногосуду Київськоїобластівід 13 березня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

27 листопада 2023 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області замінено заходи забезпечення позову в цивільній справі на інші заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт в межах суми заявленого позову на житловий будинок загальною площею 282,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року скасовано та відмовлено у задоволенні клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у заявах по суті справи. Також з метою з`ясування усіх обставин справи, повного та об`єктивного її розгляду явка позивача в судове засідання для дачі особистих пояснень була визнана судом обов`язковою, однак позивач в судове засідання не з`явився, особисті пояснення не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала просила відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та в запереченні. Крім того, просила застосувати позовну давність. Відповідач в судовомузасіданні 11.05.2023року заперечувавпроти позову,пояснив,що вониразом іздружиною займалисяпродажем земельнихділянок.У2013 році до нього звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , оскільки хотіли купити земельну ділянку у котеджному містечку «Балатон». Із наявних земельних ділянок відповідачі обрали земельну ділянку площею 0,18 га кадастровий номер 3221886000:03:165:1198 та вони узгодили ціну цієї земельної ділянки - 90 000 доларів США. У нотаріуса ОСОБА_1 попросив зазначити в договорі ціну по експертній оцінці, на що вони з дружиною погодились. Гроші в сумі 90 000 доларів США були отримані ним від ОСОБА_1 не як аванс, а як оплата за договором купівлі продажу. Також пояснив, що ним особисто, на вимогу ОСОБА_1 після укладення договору купівлі-продажу було складено відповідну розписку. На початку 2017 року відповідач дізнався, що ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із даним позовом.

Крім того, під час допиту в якості свідка відповідач ОСОБА_2 пояснив, що земельна-ділянка № НОМЕР_3 і є та сама ділянка, яка була відчужена у 2013 році позивачу за договором купівлі продажу від 07.12.2013року.Наполягав,що ціназа земельнуділянку площею0,18га кадастровийномер 3221886000:03:165:1198була узгодженасторонами договорукупівлі-продажуу розмірі90000доларів США. В період з 2013 по 2016 рік ніхто нічого від нього не вимагав. Вимоги щодо повернення грошових коштів за розпискою почались, лише після конфлікту з ОСОБА_4 щодо місця розташування сміттєвих баків. Вказав, що у 2013 році саме він займався фінансовими питаннями родини, тож розписку про отримання грошей склав також він. Іншими земельними ділянками площею 0,18 га в с. Нові Петрівці, масив «Балатон», окрім тої, яка відчужена на користь позивача на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2013 року, в момент укладення договору ні він, ні його дружина не володіли. Також зазначив, що жодних інших пропозицій щодо продажу земельної ділянки у нотаріуса позивачу не висловлював. Земельну ділянку № 58 ніколи та нікому не пропонував.

В судовомузасіданні 26.12.2023року свідок ОСОБА_3 пояснила,що ОСОБА_2 є її чоловіком. Наприкінці 2013 році її чоловік домовився із ОСОБА_1 про продаж йому та його дружині - ОСОБА_4 належну їм на праві власності земельну ділянку площею 0,18 га на масиві ОСОБА_8 . Їй було відомо, що сторони домовились про вартість ділянки у розмірі 90 000,00 доларів США. Кошти особисто вона не перераховувала, цим займався чоловік. Свідок зазначила, що ніколи не б не погодилась продати земельну ділянку за 115100 грн. та від ОСОБА_1 такої суми не отримувала. В договорі була зазначена сума як оціночна вартість на той момент. Після підписання даного договору ОСОБА_1 попросив написати розписку передачі грошових коштів та написання розписки відбувалося в одному приміщенні де і укладався договір. Вказала, що нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки укладався зі згоди її чоловіка ОСОБА_2 та оскільки саме він займався фінансовими питаннями родини - розписку про отримання грошей склав саме він. Іншими земельними ділянками площею 0,18 га в с. Нові Петрівці, масив «Балатон», окрім тої, яка відчужена на користь позивача на момент укладення договору ні вона, ні її чоловік не володіли.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків,дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 07.12.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О., згідно якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , а останні прийняли у власність у таких частках: ОСОБА_4 - 2/3 частки, ОСОБА_1 - 1/3 частку земельної ділянки площею 0, 18 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:1198, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Новопетрівська, цільове призначення якої для індивідуального садівництва, продаж вчинено за домовленістю сторін за 115 100 гривень

Цього ж дня, 07.12.2013 року, ОСОБА_2 було складено розписку, згідно якої він отримав від ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 90 000, 00 доларів США за земельну ділянку 0,18 га в масиві «Балатон» с. Нові Петрівці.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, і одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання. На відміну від завдатку аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов`язання.

Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникнути на підставі договору купівлі-продажу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 25 вересня 2013 року у справі № 6-82цс13 та від 13 лютого 2016 року у справі № 6-176цс12 а також висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19, від 13 січня 2021 року у справі № 686/6823/14-ц (провадження № 61-6475св20) та від 08 квітня 2021 року у справі № 640/19696/17 (провадження № 61-2624св20).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року в справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19) міститься висновок про те, що «правове значення розписки може не обмежуватися посвідченням певних обставин. Наприклад, відповідно до наведених вище положень абзацу третього частини першої статті 937 та частини другої статті 1047 ЦК України розписка може підтверджувати укладення договору зберігання в письмовій формі, підтверджувати укладення договору позики та його умов. Договір купівлі-продажу є консенсуальним договором. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Вислів у цій нормі «передає або зобов`язується передати», «приймає або зобов`язується прийняти» не означає, що договір купівлі-продажу може бути реальним або консенсуальним за вибором сторін, залежно від того, чи визначили сторони в договорі, що продавець передає майно, чи що він зобов`язується його передати. Натомість це означає, що договором може бути передбачено виконання зобов`язання, що виникає з договору купівлі-продажу, одночасно з укладенням договору або в майбутньому. При цьому ані реальним, ані консенсуальним договором не передбачається виконання зобов`язання, що виникає з договору, в минулому. Положення договору про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші. Включення в договір купівлі-продажу положення про одержання однією стороною від іншої грошових коштів, у тому числі до підписання договору, є звичайною діловою практикою, зокрема при укладенні договорів фізичними особами, і така практика не суперечила закону в правовідносинах, щодо яких виник спір».

Предметом спору в справі, що переглядається, є стягнення суми грошових коштів, переданих відповідачу за земельну ділянку площею 0,18 га в масиві «Балатон» с. Нові Петрівці.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що кошти у розмірі 90 000 доларів США позивач передав відповідачу як аванс з метою забезпечення укладення з відповідачем договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,18 га в масиві «Балатон» с. Нові Петрівці, проте, правочин щодо вказаної земельної ділянки між сторонами не укладено, у зв`язку з чим позивач просить повернути йому сплачений аванс. Натомість відповідач наполягав, що відповідна розписка була написана на підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2013 року, ціна якої була узгоджена сторонами та становила 90000 доларів США.

Вирішуючи спір, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не є стороною договору купівлі-продажу від 07.12.2013 року та є власником інших земельних ділянок в с. Нові Петрівці, що не оспорювалось сторонами. Заперечення відповідача, що іншими земельними ділянками площею 0,18 га в с. Нові Петрівці, масив «Балатон», окрім тої, яка відчужена на користь позивача на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2013 року, в момент укладення договору ні він, ні його дружина не володіли, тому він не міг домовлятися з позивачем щодо продажу такої земельної ділянки у майбутньому, суд не бере до уваги, як таке, що не впливає на правильне вирішення судом спору та вірне застосування норм матеріального права, оскільки відповідна земельна ділянка могла бути створена в майбутньому за домовленістю сторін.

Натомість із договору купівлі-продажу від 07.12.2013 року вбачається, що сторони договору, діючи добровільно та розуміючи значення своїх дій, попередньо будучи ознайомлені з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений між ними правочин (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину) уклали договір купівлі продажу, згідно з яким ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а останні прийняли у власність у таких частках: ОСОБА_4 - 2/3 частки, ОСОБА_1 - 1/3 частку земельної ділянки площею 0, 18 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:1198, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Новопетрівська, цільове призначення якої для індивідуального садівництва. Відповідно до умов цього договору продаж земельної ділянки житлового будинку та земельної ділянки вчинено за домовленістю сторін за 115 100 грн., які покупці передали продавцю до нотаріального посвідчення цього договору. Сторони договору підтвердили факт повного розрахунку за цим договором та відсутність з цього приводу один до одного будь-яких претензій. Продаж вказаної земельної ділянки за вказаною в договорі ціною була здійснена ОСОБА_3 за згодою чоловіка ОСОБА_2 .

При цьому щодо оспорювання відповідачем зазначеного договору купівлі продажу в частині ціни земельної ділянки, зазначеної в договорі, суд відповідно до положень ч. 2 ст. 78 ЦПК України, ч.1 ст. 218 ЦК України не бере до уваги пояснення відповідача та показання свідків в цій частині.

Долучений відповідачем висновок експерта за результатами проведення оціночно-земельної експертизи № 2208-051 від 23.08.2022 року щодо вартості земельної ділянки на момент укладення договору купівлі-продажу від 07.12.2013 року не є належним та достатнім доказом ціни цього договору, оскільки відповідно до п. 4 договору ринкова вартість земельної ділянки була визначена Висновком про вартість земельної ділянки ТОВ «САБО КОНСАЛТИНГ» та складала 115100 грн., сторони договору погодились з такою оцінкою та визначили саме таку ціну продажу земельної ділянки. Рекламна брошура котеджного містечка «Балатон» за вказаних обставин також не є належним та достатнім доказом ціни продажу зазначеної земельної ділянки.

Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені вимоги закону, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено, що грошові кошти в сумі 90 000 доларів США були передані йому, як оплата за договором купівлі-продажу від 07.12.2013 року. Підстав вважати, що зазначена позивачем розписка була написана ОСОБА_2 на підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу від 07.12.2013 року за встановлених судом обставин, не вбачається.

Натомість, як встановлено судом відповідно до розписки від 07.12.2013 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 90 000 доларів США за земельну ділянку 0,18 га в масиві «Балатон» с. Нові Петрівці.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Згідно ч.1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажуземельної ділянки,єдиного майновогокомплексу,житлового будинку(квартири)або іншогонерухомого майнаукладається уписьмовій форміі підлягаєнотаріальному посвідченню,крім договорівкупівлі-продажумайна,що перебуваєв податковійзаставі.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).

Попередній договір згідно ст. 635 ЦК України укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 5 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1 1212 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Системне тлумачення абз. 1 ч.1 ст. 216 ЦК України та п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України свідчить, що:

(а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції;

(б) правила абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція;

(в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України.

За таких обставин, оскільки попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки 0,18 га в масиві «Балатон» відповідно до розписки від 07.12.2013 року, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону укладений не був, а той що було укладено відповідною розпискою з підстав недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору є нікчемним, грошові кошти в сумі 90 000 доларів США отримані відповідачем від позивача є набутими безпідставно і підлягають поверненню позивачу.

Однак, в судовому засіданні 30 травня 2024 року представник відповідача заявила клопотання про застосування позовної давності, оскільки вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з вимогою про стягнення грошових коштів, а тому просила відмовити в позові в зв`язку із спливом позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.ст. 257, 260 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно зч.3ст. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Відповідно достатті 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Дійшовши висновку про нікчемність укладеного між сторонами 07.12.2013 року попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки, та встановивши, що грошові кошти в сумі 90000доларів СШАотримані відповідачемвід позивачає набутимибезпідставно занікчемним правочином,суд приходить довисновку щоперебіг позовноїдавності проповернення отриманихвідповідачем коштівза цимправочином розпочався07.12.2013 року, тобто з моменту коли позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти в сумі 90000 доларів США.

Аналогічний по суті висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 333/2051/16-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 755/612/16-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 367/836/18.

Тож звернувшись до суду 28.12.2016 року (дата поштового відправлення), позивач пропустив трирічний строк позовної давності, перебіг якої почався з дня виконання правочину, тобто з 07.12.2013 року.

Крім того суд зауважує, що в момент передачі зазначених грошових коштів, позивач мав розуміти, що попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки 0,18 га в масиві «Балатон» відповідно до розписки від 07.12.2013 року, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону між сторонами не укладено, тож позивач передає, а відповідач отримує такі грошові кошти безпідставно.

Направлення позивачем відповідачу 06 грудня 2016 року вимоги про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки на виконання попередніх домовленостей за встанвлених судом обставин не впливає на перебіг позовної давності. Поважних причин пропущення позовної давності позивачем судом не встановлено.

За таких обставин справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів внаслідок спливу позовної давності.

З урахуванням положення статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

У відповідності до ч.9 ст.158 ЦПК України необхідно скасувати заходи забезпечення позову, застосовані у цій справі згідно постанови Київського апеляційного суду від 17.05.2023 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненнягрошових коштів - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову та зняти арешт із земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6875, площею 0,2087 га, тобто 20,87 соток; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6698, площею 0,0154 га, тобто 1,54 сотки; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:7557, площею 0,02 га, тобто 2,00 сотки; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:7006, площею 0,0034 га, тобто 0,34 сотки; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6263, площею 0,016 га, тобто 1,6 соток; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6883, площею 0,21 га, тобто 21,0 соток; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6668, площею 0,0426 га, тобто 4,26 соток; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6549, площею 0,1089 га, тобто 10,89 соток; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6405, площею 0,0467 га, тобто 4,67 соток; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6653, площею 0,1035 га, тобто 10,35 соток; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6511, площею 0,0007 га, тобто, 0,07 соток; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6252, площею 0,0992 га, тобто, 9,92 сотки; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6054, площею 0,1462 га, тобто 14,62 сотки; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:6086, площею 0,0006 га, тобто 0,06 сотки; земельної ділянки кадастровий номер 3221886000:03:165:4026, площею 0,005 га, тобто 0,5 соток, накладений відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року по справі № 363/222/17.

Повне судове рішення складено 13 червня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_5 ,адресареєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач:ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Д.А. Свєтушкіна