Рішення

від 11.03.2024 по справі 638/10887/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/10887/23

Провадження № 2/638/1523/24

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участі секретаря судового засідання Федоренко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області та до Управління освіти Ізюмської міської ради про скасування наказів про оголошення догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

29 серпня 2023 року ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області та до Управління освіти Ізюмської міської ради про скасування наказів про оголошення догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням збільшених позовних вимог на підставі заяви позивача від 24.01.2024 в остаточній редакції позовних вимог ОСОБА_1 просила суд скасувати накази про оголошення догани, про звільнення, поновити її на роботі, стягненути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в загальному розмірі 166034,04грн. та відшкодувати моральну шкоду.

Управління освіти Ізюмської міської ради надало відзив на позовну, в якому просило відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Від Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області до суду відзиву на позовну заяву не надано.

У судове засідання позивач не з`явилася, надала до суду 24.01.2024 заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та просила розглянути справу за її відсутності.

Від представника відповідача Управління освіти Ізюмської міської ради адвоката Мироненка С.С. 11.03.2024 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представники Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області до суду не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися, у зв`язку з чим суд розглядає справи за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебувала на посаді виконуючого обов`язки директора Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області, була не законно притягнута до дисциплінарної відповідальності, а згодом звільнена з посади музичного керівника, на якого покладено виконання обов`язків директора. Також позивач вважає, що незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та подальше звільнення мало наслідком безпідставне позбавлення її середньомісячної заробітної плати та спричинило їй моральну шкоду.

Наказом Управління освіти Ізюмськоїміської ради №154-к/тр ВС від 12.07.2023 «Про оголошення догани ОСОБА_2 » останню було притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку ст. 147-149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни та обов`язків керівника, а саме ненадання станом на 26.06.2023 до централізованої бухгалтерії належним чином оформленого табелю обліку часу за червень 2023 року працівників ЗДО № 2, у зв`язку з чим працівникам не була своєчасно виплачена заробітна плата.

Наказом Управління освіти Ізюмської міської ради №155-к/тр ВС від 14.07.2023 «Про оголошення догани ОСОБА_2 » останню було притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку ст. 147-149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни та обов`язків керівника, а саме не оформлення та ненадання станом на 14.07.2023 матеріалів інвентаризації ЗДО (ясла-садок) № 2, які необхідно було подати до 30.06.2023.

Наказом Управління освіти Ізюмськоїміської ради №159 к/тр ВС 25.07.2023 на підставі п.3 ст. 40, п. 1-1 ст. 41, ст. 116-117, 147-149 КЗпП України за системні порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 було звільнено з посади музичного керівника, на якого покладено виконання обов?язків директора закладу дошкільної освіти (ясла садок) №2 комбінованого типу Ізюмської місцевої ради.

В свою чергу, винесенню вищевказаних наказів передували наступні обставини.

01.04.2022 на підставі наказу Управління освіти Ізюмської міської ради № 6-к/тр ВС на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 Ізюмської міської ради на час призупинення дії трудового договору з колишнім директором - ОСОБА_3 . Відповідно до цього ж наказу на ОСОБА_1 покладено обов`язок здійснювати контроль за освітнім процесом закладу освіти.

08.12.2022 на підставі наказу Управління освіти Ізюмськоїміської ради № 85-к/тр ВС на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 Ізюмської міської ради до призначення директора вищевказаного закладу.

Як зазначено ОСОБА_1 у позовній заяві та підтверджено письмовими доказами, які надано Управлінням освіти Ізюмської міської ради, ОСОБА_1 погодилася із пропозицією призначення її на посаду виконуючої обов`язки директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 Ізюмської міської ради та почала виконувати з 01.04.2022 вказані обов`язки на підставі наказів Управління освіти Ізюмської міської ради № 6-к/тр ВС від 01.04.2022 та № 85-к/тр ВС від 08.12.2022.

Позивач визначила підставами позову те, що: 1) нею не порушувалося будь-якої трудової дисципліни, табелі робочого часу вона відправляла вчасно, інвентаризацію не провела з поважних причин і неодноразово просила, починаючи з 27.06.2023 зняти її з посади виконувачої обов`язки директора; та 2) те, що Управління освіти Ізюмської міської ради не мало права на притягнення її до дисциплінарної відповідальності та на звільнення, оскільки ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з ДНЗ (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області.

Cуд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Ізюмського дошкільногонавчального закладу(ясла-садок)№ 2комбінованого типуІзюмської міськоїради Харківськоїобласті тадо Управлінняосвіти Ізюмськоїміської ради не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно з положеннями посадової інструкції завідувача Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області завідувач(керівник) підпорядковується безпосередньо начальнику управління Ізюмської міської ради (п.1.2), призначення напосаду завідувачата звільненняз неїздійснюється наказомначальника управлінняосвіти Ізюмськоїміської ради(п.1.3). За відсутності завідувача його обов?язки виконує вихователь методист закладу дошкільної освіти, або особа, призначена у встановленому порядку, яка набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на неї обов?язків (п.1.6)

Крім того, завідувач представляє заклад дошкільної освіти в державних органах та інших підприємствах, установах і організаціях; розпоряджається майном, коштами закладу дошкільної освіти в установленому порядку; відповідає за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази закладу дошкільної освіти (п.2.2 вищевказаної посадової інструкції).

Завідувач несе персональну відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов?язків, що передбачені статутом, правилами внутрішнього розпорядку закладу дошкільної освіти та цією посадовою інструкцією (п.4.1); невиконання наказів начальника управління освіти Ізюмської міської ради (п.4.3).

Відповідно до положення про Управління освіти Ізюмської міської ради, яке затверджено рішенням Ізюмської міської ради 8 скликання від 25.05.2021р. за №0312, управлінню підконтрольні, підзвітні та підпорядковані всі заклади освіти на території Ізюмської міської ради в межах повноважень (п.1.5.); накази начальника управління, видані в межах його повноважень, є обов`язковими до виконання закладами дошкільної освіти. Згідно п.4.1.40-4.1.50 управління організовує приймання н вакантні посади керівників закладів освіти, укладає строкові трудові договори та розриває строкові трудові договори з керівниками закладів освіти.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Управлінням освіти Ізюмської міської ради фактично було укладено тимчасовий/строковий трудовий договір, а саме при винесенні наказу від 01.04.2022 за № 6-к/тр ВС визначено, що ОСОБА_1 виконуватиме обов`язки директора ЗДО (ясла-садок) № 2 Ізюмської міської ради на час призупинення дій трудового договору з ОСОБА_3 ; а також в подальшому на підставі наказу від 08.12.2022 за № 85-к/тр ВС тимчасово, до призначення директора ЗДО (ясла-садок) № 2 Ізюмської міської ради відповідно до чинного законодавства.

Верховний суд неодноразово висловлював правові позиції, що подібні трудові правовідносини між роботодавцем та особою, яка погодилася виконувати обов`язки керівника (іншої посадової особи установи), є тимчасовим (строковим) трудовим договором.

Так, у постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 310/2284/17 (провадження № 61-3146св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду виходив із таких встановлених обставин у справі: «На період погодження на посаду директора позивача призначено виконуючим обов`язки директораДП "Бердянський морський торговельний порт"з 15 жовтня 2014 року на період до прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника цього підприємства. Отже, між позивачем та Міністерством інфраструктури України було укладено строковий трудовий договір, строк якого закінчувався з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління. Позивач погодився із строковим трудовим договором, що підтверджується підписаною ним заявою.

Надавши згоду на призначення виконуючим обов`язки директораДП "Бердянський морський торговельний порт"до призначення керівника цього підприємства у встановленому законодавством порядку, ОСОБА_1 мав усвідомлювати, що він виконуватиме такі обов`язки тимчасово до вирішення питання призначення його керівником підприємства, а відтак може бути звільнений від їх виконання на підставі наказу уповноваженогооргану управліннядержавним підприємством…. Верховний Суд зазначає, що правове регулювання призначення працівника виконуючим обов`язки здійснюється на підставіКЗпП України, роз`яснень Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС "Про порядок оплати тимчасового замісництва" від 29 грудня 1965 року N 30/39 (у редакції від 11 грудня 1986 року), що діє в частині, яка не суперечитьКЗпП Українита іншим нормативно-правовим актам України.

За змістом зазначених норм у їх системному зв`язку призначення працівника виконуючим обов`язки на вакантну посаду, як правило, не допускається. Це можливо лише за посадою, на яку призначення здійснюється вищим органом управління.».

Аналогічні правові висновки сформовані Верховним судом у постановах Касаційного цивільного суду: від 16.05.2018 у справі № 756/5123/16-ц (провадження № 61-9077св18), від 31.10.2018 у справі № 761/27037/17-ц (провадження № 61-44171св18), від28.08.2019 у справі № 201/15850/17-ц (провадження № 61-37566св18).Таку ж позицію займає Касаційний господарський суд у постанові від 18.04.2018 у справі № 910/18355/16.

У зв`язку з викладеним, суд вважає доводи ОСОБА_1 в частині не укладення та не виникнення між нею та Управлінням освіти Ізюмської міської ради жодних трудових договорів та відносин, безпідставними.

Відносно підстав позову про відсутність дисциплінарних порушень трудової дисципліни при виконанні обов`язків керівника, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , займаючи вищевказану посаду, в період часу січень-лютий 2023 року видала накази: - №36 /к/тр ВС від 07.02.2023 «Про прийняття на роботу ОСОБА_4 » на 0,5 ставки вихователя зі встановленням 12 розряду; - №39 /к/тр ВС від 31.01.2023 «Про переведення на іншу посаду ОСОБА_4 » на 0,5 ставки вихователя-методиста зі встановленням розряду.

Наказом начальника управління освіти №54 ВС від 26.06.2023 вищевказані накази керівника ЗДО №2 скасовані як такі, що суперечать положенням ст..ст. 21,25-1 КЗпП. За даними обставинами Ізюмським районним управлінням поліції на даний час здійснюється кримінальне провадження № 12024221070000113 за ч.4 ст. 191 КК України, розпочате за заявою Управління освіти Ізюмської міської ради про привласнення ОСОБА_1 бюджетних коштів під час перебування на посаді виконувача обов`язків керівника, шляхом зловживання наданими повноваженнями.

Згідно доповідної головного бухгалтера централізованої бухгалтерії ОСОБА_5 від 26.06.2023, за поданням доповідної записки бухгалтера ОСОБА_6 від. 23.06.2023р., керівником музичним на яку було покладено обов`язки керівника ЗДО№2 ОСОБА_7 не надано належнимчином оформленоготабелю облікуробочого часуза червень2023року працівниківЗДО №2,у зв?язкуз чимпрацівникам своєчасно не виплачена заробітна плата. До позивача було направлено листа за № 714 від 11.07.2023р. з наданням пояснень з цього приводу, що підтверджується протоколом №07 від 11.07.2023р. Але пояснень з приводу вказаного порушення позивачкою не надавалися, про що було складно комісійно відповідний акт від 12.07.2023р. У зв?язку з чим, видано наказ №154-к/тр ВС від 12.07.2023 «Про оголошення догани ОСОБА_2 », з яким позивача було ознайомлено що підтверджується протоколом №08 від 12.07.2023р. В матеріалах справи міститься скріншот з електронної пошти і цим позивач аргументував своєчасне направлення вищевканого табелю, але з цього доказу не зрозуміло кому було направлено файл з назвою «ЗДО №2 Табель-червень», так само не зрозуміло які відомості містить цей табель, а також не зрозуміло в якому році цей файл було направлено.

Крім того, Управлінням освіти Ізюмської міської ради було видано наказ за №34 ВС від 07.03.2023р. відповідно якого булозобов`язано усімкерівників навчальнихзакладів провести інвентаризацію активів та зобов`язань з перевіркою їх фактичної наявності, стану та оцінки у закладах Управління освіти Ізюмської міської ради, станом на 01 квітня 2023 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів і порівняльних відомостей, результат якої потрібно було надати до 30.06.2023р. до управління освіти. На відповідну дату закінчення інвентаризації позивач не виконала наказ №34 ВС від 07.03.2023р., що підтверджується доповідною головного бухгалтера ОСОБА_5 від 11.07.223р. У зв`язку з чим їй було направлено листа №727 ВС від 12.07.2023 про надання пояснень щодо не оформлення та не подання матеріалів інвентаризації, що підтверджується протоколом №9 від 12.07.2023р. Актом від 14.07.2023р. складено комісією було зафіксовано відмову надання пояснень з приводу не проведення та не надання матеріалів інвентаризації відповідно до наказу Управління освіти від 07.03.2023 за №34ВС.

В цей же день, 14.07.2023 начальником управління освіти було видано Наказ №155-к/тр ВС «Про оголошення догани ОСОБА_2 », у зв?язку з не оформленням та неподанням матеріалів інвентаризації закладу дошкільної освіти №2, що регламентувалося наказом №34 ВС від 07.03.2023. Позивачем в позові не заперечується факт покладених на неї обов`язків про проведення інвентаризації, окрім цього обізнаність про вказаний наказ підтверджується її особистим наказом виданим 07.03.2023р. за №01/АГ/ВС про проведення інвентаризації майна. Аргументи позивача про неможливість проведення інвентаризації, внаслідок перебування позивача в іншій області з березня до липня 2023 року суд вважає неспроможніми, оскільки вони жодним чином не спростовують покладених на керівника обов`язків, які не були виконані ні керівником ні будь-якою іншою особою за його дорученням.

30.06.2023р. позивач звернулася до Управління освіти з заявою в якій зазначає, що вона не може в подальшому виконувати обов`язки покладені на неї і знову просить щоб в коротші строки було розглянуто її заяву від 27.06.2023р. про зняття з неї повноважень.

Начальним управління освіти було видано наказ №57 ВС від 30.06.2023 «Про передачу справ музичним керівником, на якого покладено виконання обов?язків директора закладу дошкільної освіти (ясла садок) №2 комбінованого типу Ізюмської місцевої ради ОСОБА_1 », відповідно до якого наказано провести передачу організаційно-розпорядчих та інших документів, виданих ОСОБА_1 в період з 01.04.2022 до 30.06.2023, електронних ключів до баз даних, печатки закладу до 18.07.2023.

У відповідності до наказу №01-ВС від 01.03.2022 начальника управління освіти «Про особливості організації діловодства на період воєнного стану», позивача було ознайомлено з наказом №57ВС від 30.06.2023р., що не спростовано позивачем.

До вказаного строку, а саме до 18.07.2023, позивач не виконала зазначений наказ, доводи останньої, що начебто нею було здійснено направлення всіх документів 28.06.2023 не підтверджуються наданими експрес-накладними «Нова пошта», враховуючи що не мається перелік документів, які містилися у відправленні.

18.07.2023р. комісією Управління освіти Ізюмської міської ради було складено акт фіксації невиконання наказу управління освіти №57 ВС від 30.06.2023 позивачкою, а саме не передання справи відповідно до зазначеного наказу Управління освіти(кадрові та основні накази, книги реєстрації, матеріали інвентаризації та тарифікації), електронні ключі, печатки закладу. Також 18.07.2023р. позивачу було направлено листа від управління освіти за №749 ВС, в якому зазначено що остання не виконала наказ №57 ВС від 30.06.2023р., та в котре порушила трудову дисципліну, своїми діями ставить під загрозу роботу закладу освіти та зриває своєчасну виплату заробітної плати працівникам закладу. Відповідно до цього листа, її було зобов`язано негайно до 12 години 19.07.2023р. надати пояснення, щодо невиконання покладених на неї обов`язків згідно наказу №6-к/тр від 01.04.2022р. та невиконання наказу №57 ВС від 30.06.2023. В цей же день 19.07.2023р. від позивача надійшли пояснення, в яких вона вказує що нею були направленні 28.06.2023р. всі документи, але по перше відправлення передувало наказу від №57 ВС від 30.06.2023р., а по друге в експрес-накладній №59000987932453 на яку остання посилається не міститься будь-яких підтверджень про те, що саме нею було направлено, перелік документів, їх кількість, тощо, в тому числі чи були ті самі документи, що передбачені вказаним наказом. Повідомляємо, що Управління освіти так і не отримало документів, печатки передбачених наказом №57 ВС від 30.06.2023р.

Незважаючи на застосування попередньо двох заходів дисциплінарного впливу (оголошення двох доган) позивач знову без поважних причин вчинила порушення трудової дисципліни: не виконала наказ Управління освіти №57 ВС від 30.06.2023 в термін до 18.07.2023 року, що ускладнює (затягує час) її звільнення від виконання обов`язків керівника за її особистою заявою від 27.06.2023 року та своєчасного подання табелю робочого часу працівників закладу до централізованої бухгалтерії, що призвело до несвоєчасної виплати заробітної плати.

У зв`язку з чим 25.07.2023р. на підставі наказу №159 к/тр ВС, за системні порушення трудової дисципліни було звільнено з посади музичного керівника, на якого покладено виконання обов?язків директора закладу дошкільної освіти (ясла садок) №2 комбінованого типу Ізюмської місцевої ради ОСОБА_1 . З даним наказом, позивача було ознайомлено 25.07.2023р. з застосуванням технічних засобів електронних комунікацій.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При цьому, згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У відповідності до роз`яснень наданих Пленумом Верховного Суду України у постанові «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 при розгляді судами справ щодо накладення дисциплінарних стягнень судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявились порушення, що стало приводом для накладення стягнення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст.147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось уже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Отже, для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українинеобхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) допущення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення. Такий висновок підтверджено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263ЦПК України).

У постанові Верховного суду від 05.01.2024 у справі № 618/398/20 зазначено наступний правовий висновок щодо застосування п.3 ст. 40 КЗпП України: «…позивач допустила порушення трудової дисципліни після винесення повторної догани за неналежне виконання її посадових обов`язків та локальних актів навчального закладу, тобто наявна систематичність невиконання позивачем своїх посадових обов`язків. Накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийняті відповідачем із дотриманням вимог статей139,147-149 КЗпП Українита ґрунтується на належних і допустимих доказах. Апеляційний суд надав оцінку доводами позивача щодо співмірності застосованих відповідачем заходів дисциплінарного стягнення та рішення про звільнення позивача за систематичне невиконання посадових обов`язків, за наслідком чого зробив висновок, що такі доводи не можуть бути достатньою підставою для скасування оспорюваних наказів з огляду на характер проступків та їх наслідки».

Таким чином, сформована чіткі правові висновки Верховного суду про те що наявність двох обґрунтованих дисциплінарних стягнень у вигляді доган та невиправлення працівника, який вчинив в подальшому третє чергове порушення трудової дисципліни, із врахуванням серйозності та тяжкості порушень є достатньою підставою для застосування роботодавцем п.3 ст. 40 КЗпП України та звільнення такого працівника закладу освіти.

Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідност. 12 ч. 3 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказиподаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що зі сторони відповідача були спроби з`ясувати причини порушення трудової дисципліни позивачем, отримати письмові пояснення та надавалося достатньо часу для виконання обов`язку. Однак позивач так і не надав обґрунтовані пояснення із належними доказами, які б спростовували допущені ним порушення.

Навпаки, зі сторони ОСОБА_1 ігнорувались інтереси роботодавця.

На переконання суду, Управлінням освіти Ізюмської міської ради не було допущено порушення процедури звільнення Позивача з посади, передбаченої ст. 40, 147-1, 148, 149 К3пП України.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 166034,04 грн. та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100(далі - Порядок № 100).

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).

Як встановлено вище, середній заробіток працівника визначається з дня звільнення такого працівника з роботи.

Отже, за змістом чинних положень законодавства про працю оплата вимушеного прогулу має місце виключно у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на роботу.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі №761/36220/17 викладено висновок, що «аналіз та тлумачения положень ст. 235 КЗпП Українидає підстави для висновку про те, що вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. Вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльності роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця. Виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов`язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість працівника належним чином реалізувати своє право на працю».

Оскільки судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства про працю при звільненні на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, та відсутні порушення трудових прав останньої з боку відповідача, а вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди мають похідний характер від вимоги про поновлення на роботі, то зазначені вимоги не підлягають задоволенню, як безпідставні.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись статтями10,12,13,76,89141,200,258,259,263-265,268,273,279,354 ЦПК України,ст. ст.40,148,149,235 Кодексу законів про працю України,суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області та до Управління освіти Ізюмської міської ради про скасування наказів про оголошення догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкодивідмовити - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 березня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Шишкін