Постанова

від 24.09.2024 по справі 638/10887/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 вересня 2024 року

м. Харків

справа № 638/10887/23

провадження № 22-ц/818/2837/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Ізюмський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області, Управління освіти Ізюмської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області та до Управління освіти Ізюмської міської ради про скасування наказів про оголошення догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 березня 2024 року, постановлене суддею Шишкіним О.В.,

в с т а н о в и в :

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області та до Управління освіти Ізюмської міської ради про скасування наказів про оголошення догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. З урахуванням збільшених позовних вимог на підставі заяви позивача від 24.01.2024 року в остаточній редакції позовних вимог ОСОБА_1 просила суд скасувати накази про оголошення догани, про звільнення, поновити її на роботі, стягнути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в загальному розмірі 166034,04 грн та відшкодувати моральну шкоду.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 березня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області та до Управління освіти Ізюмської міської ради про скасування наказів про оголошення догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, постановлене без повного з`ясування всіх обставин справи. Апелянт наголошує, що вона перебувала на посаді виконуючого обов`язки директора Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області, була не законно притягнута до дисциплінарної відповідальності, а згодом звільнена з посади музичного керівника, на якого покладено виконання обов`язків директора. Також позивач вважає, що незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та подальше звільнення мало наслідком безпідставне позбавлення її середньомісячної заробітної плати та спричинило їй моральну шкоду. Вказує, що керівник Ізюмської міської ради Харківської області не мав право виносити накази щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності; не ознайомлено її з вищевказаними наказами відповідно до вимог чинного законодавства; зазначає, що нею не порушувалося будь-якої трудової дисципліни, табелі робочого часу вона відправляла вчасно, інвентаризацію не провела з поважних причин і неодноразово просила, починаючи з 27.06.2023 року зняти її з посади виконувачої обов`язки директора; 2) Управління освіти Ізюмської міської ради не мало права на притягнення її до дисциплінарної відповідальності та на звільнення, оскільки ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з ДНЗ (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області.

У відзиві Управління освіти Ізюмської міської ради просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства про працю при звільненні на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, та відсутні порушення трудових прав останньої з боку відповідача, а вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди мають похідний характер від вимоги про поновлення на роботі, то зазначені вимоги не підлягають задоволенню, як безпідставні.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що з 17.11.2017 року ОСОБА_1 працювала у Ізюмському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) №2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області на посаді музичного керівника відповідно до наказу № 120-к/тр від 15.11.2017 року.

01.04.2022 року на підставі наказу Управління освіти Ізюмської міської ради № 6-к/тр ВС на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 Ізюмської міської ради на час призупинення дії трудового договору з колишнім директором - ОСОБА_2 .

Відповідно до цього ж наказу на ОСОБА_1 покладено обов`язок здійснювати контроль за освітнім процесом закладу освіти.

08.12.2022 року на підставі наказу Управління освіти Ізюмської міської ради № 85-к/тр ВС на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 Ізюмської міської ради до призначення директора вищевказаного закладу.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено письмовими доказами ОСОБА_1 погодилася із пропозицією призначення її на посаду виконуючої обов`язки директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 Ізюмської міської ради та почала виконувати з 01.04.2022 року вказані обов`язки на підставі наказів Управління освіти Ізюмської міської ради № 6-к/тр ВС від 01.04.2022 року та № 85-к/тр ВС від 08.12.2022 року.

Наказом Управління освіти Ізюмської міської ради№154-к/тр ВС від 12.07.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » останню було притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку ст. 147-149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни та обов`язків керівника, а саме ненадання станом на 26.06.2023 року до централізованої бухгалтерії належним чином оформленого табелю обліку часу за червень 2023 року працівників ЗДО № 2, у зв`язку з чим працівникам не була своєчасно виплачена заробітна плата.

Наказом Управління освіти Ізюмської міської ради №155-к/тр ВС від 14.07.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » останню було притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку ст. 147-149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни та обов`язків керівника, а саме не оформлення та ненадання станом на 14.07.2023 року матеріалів інвентаризації ЗДО (ясла-садок) № 2, які необхідно було подати до 30.06.2023 року.

Наказом Управління освіти Ізюмської міської ради№159 к/тр ВС 25.07.2023 року на підставі п.3 ст. 40, п. 1-1 ст. 41, ст. 116-117, 147-149 КЗпП України за системні порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 було звільнено з посади музичного керівника, на якого покладено виконання обов?язків директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 комбінованого типу Ізюмської місцевої ради.

Згідно з положеннями посадової інструкції завідувача Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області завідувач(керівник) підпорядковується безпосередньо начальнику управління Ізюмської міської ради (п.1.2), призначення на посаду завідувача та звільнення з неї здійснюється наказом начальника управління освіти Ізюмської міської ради (п.1.3).

За відсутності завідувача його обов?язки виконує вихователь - методист закладу дошкільної освіти, або особа, призначена у встановленому порядку, яка набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на неї обов?язків (п.1.6)

Крім того, завідувач представляє заклад дошкільної освіти в державних органах та інших підприємствах, установах і організаціях; розпоряджається майном, коштами закладу дошкільної освіти в установленому порядку; відповідає за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази закладу дошкільної освіти (п.2.2 вищевказаної посадової інструкції).

Завідувач несе персональну відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов?язків, що передбачені статутом, правилами внутрішнього розпорядку закладу дошкільної освіти та цією посадовою інструкцією (п.4.1); невиконання наказів начальника управління освіти Ізюмської міської ради (п.4.3).

Відповідно до положення про Управління освіти Ізюмської міської ради, яке затверджено рішенням Ізюмської міської ради 8 скликання від 25.05.2021 року за №0312, управлінню підконтрольні, підзвітні та підпорядковані всі заклади освіти на території Ізюмської міської ради в межах повноважень (п.1.5.); накази начальника управління, видані в межах його повноважень, є обов`язковими до виконання закладами дошкільної освіти.

Згідно п.4.1.40-4.1.50 управління організовує приймання на вакантні посади керівників закладів освіти, укладає строкові трудові договори та розриває строкові трудові договори з керівниками закладів освіти.

Судовим розглядом встановлено, що між ОСОБА_1 та Управлінням освіти Ізюмської міської ради фактично було укладено тимчасовий/строковий трудовий договір, а саме при винесенні наказу від 01.04.2022 року за № 6-к/тр ВС визначено, що ОСОБА_1 виконуватиме обов`язки директора ЗДО (ясла-садок) № 2 Ізюмської міської ради на час призупинення дій трудового договору з ОСОБА_2 ; а також - в подальшому на підставі наказу від 08.12.2022 року за № 85-к/тр ВС - тимчасово, до призначення директора ЗДО (ясла-садок) № 2 Ізюмської міської ради відповідно до чинного законодавства.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 зазначає, що вона перебувала на посаді виконуючого обов`язки директора Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області, була незаконно притягнута до дисциплінарної відповідальності, а згодом звільнена з посади музичного керівника, на якого покладено виконання обов`язків директора. Також позивач вважає, що незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та подальше звільнення мало наслідком безпідставне позбавлення її середньомісячної заробітної плати та спричинило їй моральну шкоду. 01.04.2022 року. На підставі наказу Управління освіти Ізюмської міської ради № 6-к/тр ВС на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 Ізюмської міської ради на час призупинення дії трудового договору з колишнім директором - ОСОБА_2 . Відповідно до цього ж наказу на ОСОБА_1 покладено обов`язок здійснювати контроль за освітнім процесом закладу освіти. 08.12.2022 року на підставі наказу Управління освіти Ізюмської міської ради№ 85-к/тр ВС на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 Ізюмської міської ради до призначення директора вищевказаного закладу. Як зазначено ОСОБА_1 у позовній заяві та підтверджено письмовими доказами, які надано Управлінням освіти Ізюмської міської ради, ОСОБА_1 погодилася із пропозицією призначення її на посаду виконуючої обов`язки директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 Ізюмської міської ради та почала виконувати з 01.04.2022 року вказані обов`язки на підставі наказів Управління освіти Ізюмської міської ради № 6-к/тр ВС від 01.04.2022 та № 85-к/тр ВС від 08.12.2022 року. Позивач зазначала, що: нею не порушувалося будь-якої трудової дисципліни, табелі робочого часу вона відправляла вчасно, інвентаризацію не провела з поважних причин і неодноразово просила, починаючи з 27.06.2023 року зняти її з посади виконуючої обов`язки директора; та те, що Управління освіти Ізюмської міської ради не мало права на притягнення її до дисциплінарної відповідальності та на звільнення, оскільки ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з ДНЗ (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області. Наказом Управління освіти Ізюмської міської ради№154-к/тр ВС від 12.07.2023 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » останню було притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку ст. 147-149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни та обов`язків керівника, а саме ненадання станом на 26.06.2023 року до централізованої бухгалтерії належним чином оформленого табелю обліку часу за червень 2023 року працівників ЗДО № 2, у зв`язку з чим працівникам не була своєчасно виплачена заробітна плата. Наказом Управління освіти Ізюмської міської ради №155-к/тр ВС від 14.07.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » останню було притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку ст. 147-149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни та обов`язків керівника, а саме не оформлення та ненадання станом на 14.07.2023 року матеріалів інвентаризації ЗДО (ясла-садок) № 2, які необхідно було подати до 30.06.2023 року. Наказом Управління освіти Ізюмської міської ради№159 к/тр ВС 25.07.2023 року на підставі п.3 ст. 40, п. 1-1 ст. 41, ст. 116-117, 147-149 КЗпП України за системні порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 було звільнено з посади музичного керівника, на якого покладено виконання обов?язків директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 комбінованого типу Ізюмської місцевої ради. Просила суд скасувати накази про оголошення догани, про звільнення, поновити її на роботі, стягнути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в загальному розмірі 166034,04 грн та відшкодувати моральну шкоду.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 21 КЗпП України в редакції, чинній на час укладення сторонами контракту, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Аналогічне визначення трудового контракту містить і стаття 21 КЗпП України в редакції чинній на час припинення контракту.

Відповідно до частини другої статті 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з положеннями посадової інструкції завідувача Ізюмського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №2 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області завідувач(керівник) підпорядковується безпосередньо начальнику управління Ізюмської міської ради (п.1.2), призначення на посаду завідувача та звільнення з неї здійснюється наказом начальника управління освіти Ізюмської міської ради (п.1.3).

За відсутності завідувача його обов?язки виконує вихователь - методист закладу дошкільної освіти, або особа, призначена у встановленому порядку, яка набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на неї обов?язків (п.1.6)

Крім того, завідувач представляє заклад дошкільної освіти в державних органах та інших підприємствах, установах і організаціях; розпоряджається майном, коштами закладу дошкільної освіти в установленому порядку; відповідає за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази закладу дошкільної освіти (п.2.2 вищевказаної посадової інструкції).

Завідувач несе персональну відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов?язків, що передбачені статутом, правилами внутрішнього розпорядку закладу дошкільної освіти та цією посадовою інструкцією (п.4.1); невиконання наказів начальника управління освіти Ізюмської міської ради (п.4.3).

Відповідно до положення про Управління освіти Ізюмської міської ради, яке затверджено рішенням Ізюмської міської ради 8 скликання від 25.05.2021р. за №0312, управлінню підконтрольні, підзвітні та підпорядковані всі заклади освіти на території Ізюмської міської ради в межах повноважень (п.1.5.); накази начальника управління, видані в межах його повноважень, є обов`язковими до виконання закладами дошкільної освіти. Згідно п.4.1.40-4.1.50 управління організовує приймання н вакантні посади керівників закладів освіти, укладає строкові трудові договори та розриває строкові трудові договори з керівниками закладів освіти.

За згодою ОСОБА_1 між нею та Управлінням освіти Ізюмської міської ради фактично було укладено тимчасовий/строковий трудовий договір, а саме при винесенні наказу від 01.04.2022 року за № 6-к/тр ВС визначено, що ОСОБА_1 виконуватиме обов`язки директора ЗДО (ясла-садок) № 2 Ізюмської міської ради на час призупинення дій трудового договору з ОСОБА_2 ; а також - в подальшому на підставі наказу від 08.12.2022 року за № 85-к/тр ВС - тимчасово, до призначення директора ЗДО (ясла-садок) № 2 Ізюмської міської ради відповідно до чинного законодавства.

Верховний суд неодноразово висловлював правові позиції, що подібні трудові правовідносини між роботодавцем та особою, яка погодилася виконувати обов`язки керівника (іншої посадової особи установи), є тимчасовим (строковим) трудовим договором.

Так, у постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 310/2284/17 (провадження № 61-3146св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду виходив із таких встановлених обставин у справі: «На період погодження на посаду директора позивача призначено виконуючим обов`язки директора ДП "Бердянський морський торговельний порт" з 15 жовтня 2014 року на період до прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника цього підприємства. Отже, між позивачем та Міністерством інфраструктури України було укладено строковий трудовий договір, строк якого закінчувався з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління. Позивач погодився із строковим трудовим договором, що підтверджується підписаною ним заявою.

Надавши згоду на призначення виконуючим обов`язки директора ДП "Бердянський морський торговельний порт" до призначення керівника цього підприємства у встановленому законодавством порядку, ОСОБА_1 мав усвідомлювати, що він виконуватиме такі обов`язки тимчасово до вирішення питання призначення його керівником підприємства, а відтак може бути звільнений від їх виконання на підставі наказу уповноваженого органу управління державним підприємством…. Верховний Суд зазначає, що правове регулювання призначення працівника виконуючим обов`язки здійснюється на підставі КЗпП України, роз`яснень Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС "Про порядок оплати тимчасового замісництва" від 29 грудня 1965 року N 30/39 (у редакції від 11 грудня 1986 року), що діє в частині, яка не суперечить КЗпП України та іншим нормативно-правовим актам України.

За змістом зазначених норм у їх системному зв`язку призначення працівника виконуючим обов`язки на вакантну посаду, як правило, не допускається. Це можливо лише за посадою, на яку призначення здійснюється вищим органом управління.».

Аналогічні правові висновки сформовані Верховним судом у постановах Касаційного цивільного суду: від 16.05.2018 року у справі № 756/5123/16-ц (провадження № 61-9077св18), від 31.10.2018 року у справі № 761/27037/17-ц (провадження № 61-44171св18), від 28.08.2019 року у справі № 201/15850/17-ц (провадження № 61-37566св18).Таку ж позицію займає Касаційний господарський суд у постанові від 18.04.2018 року у справі № 910/18355/16.

У зв`язку з викладеним, суд вважає доводи ОСОБА_1 в частині не укладення та не виникнення між нею та Управлінням освіти Ізюмської міської ради жодних трудових договорів та відносин, безпідставними.

Щодо відсутності підстав для винесення наказів про дисциплінарні порушення трудової дисципліни при виконанні обов`язків керівника, про які зазначає позивачка, судова колегія зазначає наступне.

ОСОБА_1 , займаючи вищевказану посаду, в період часу січень-лютий 2023 року видала накази: - №36 /к/тр ВС від 07.02.2023 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_4 » на 0,5 ставки вихователя зі встановленням 12 розряду; - №39 /к/тр ВС від 31.01.2023 року «Про переведення на іншу посаду ОСОБА_4 » на 0,5 ставки вихователя-методиста зі встановленням розряду.

Наказом начальника управління освіти №54 ВС від 26.06.2023 року вищевказані накази керівника ЗДО №2 скасовані як такі, що суперечать положенням ст.ст. 21,25-1 КЗпП.

За даними обставинами Ізюмським районним управлінням поліції на даний час здійснюється кримінальне провадження № 12024221070000113 за ч.4 ст. 191 КК України, розпочате за заявою Управління освіти Ізюмської міської ради про привласнення ОСОБА_1 бюджетних коштів під час перебування на посаді виконувача обов`язків керівника, шляхом зловживання наданими повноваженнями.

Згідно доповідної головного бухгалтера централізованої бухгалтерії Чуркіної В.В. від 26.06.2023 року, за поданням доповідної записки бухгалтера Будянської О.В. від. 23.06.2023 року, музичним керівником, на яку було покладено обов`язки керівника ЗДО №2 ОСОБА_1 не надано належним чином оформленого табелю обліку робочого часу за червень 2023 року працівників ЗДО №2, у зв?язку з чим працівникам своєчасно не виплачена заробітна плата.

До позивача було направлено листа за № 714 від 11.07.2023 року з наданням пояснень з цього приводу, що підтверджується протоколом №07 від 11.07.2023 року. Але пояснення з приводу вказаного порушення позивачкою не надавалися, про що було складно комісійно відповідний акт від 12.07.2023 року.

На підставі вищевикладеного видано наказ №154-к/тр ВС від 12.07.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 », з яким позивача було ознайомлено що підтверджується протоколом №08 від 12.07.2023 року.

В матеріалах справи міститься скріншот з електронної пошти, яким позивачка аргументує своєчасне направлення вищевказаного табелю, але з цього доказу не вбачається: кому було направлено файл з назвою «ЗДО №2 Табель-червень», не зрозуміло які відомості містить цей табель, не зрозуміло в якому році цей файл було направлено.

Управлінням освіти Ізюмської міської ради було видано наказ за №34 ВС від 07.03.2023 року відповідно якого було зобов`язано усім керівників навчальних закладів провести інвентаризацію активів та зобов`язань з перевіркою їх фактичної наявності, стану та оцінки у закладах Управління освіти Ізюмської міської ради, станом на 01 квітня 2023 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів і порівняльних відомостей, результат якої потрібно було надати до 30.06.2023 року до управління освіти.

На відповідну дату закінчення інвентаризації позивачка не виконала наказ №34 ВС від 07.03.2023 року, що підтверджується доповідною головного бухгалтера Чуркіної В.В. від 11.07.2023 року.

У зв`язку з чим їй було направлено листа №727 ВС від 12.07.2023 року про надання пояснень щодо не оформлення та не подання матеріалів інвентаризації, що підтверджується протоколом №9 від 12.07.2023 року. Актом від 14.07.2023 року складеним комісією, було зафіксовано відмову надання пояснень з приводу не проведення та не надання матеріалів інвентаризації відповідно до наказу Управління освіти від 07.03.2023 року за №34ВС.

В цей же день, 14.07.2023 року начальником управління освіти було видано Наказ №155-к/тр ВС «Про оголошення догани ОСОБА_1 », у зв?язку з не оформленням та неподанням матеріалів інвентаризації закладу дошкільної освіти №2, що регламентувалося наказом №34 ВС від 07.03.2023 року.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не заперечується факт покладених на неї обов`язків про проведення інвентаризації, окрім цього обізнаність про вказаний наказ підтверджується її особистим наказом виданим 07.03.2023 року за №01/АГ/ВС про проведення інвентаризації майна.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що аргументи позивачки про неможливість проведення інвентаризації, внаслідок її перебування поивача в іншій області з березня до липень 2023 року є безпідставними, оскільки вони жодним чином не спростовують покладених на керівника обов`язків, які не були виконані ні керівником ні будь-якою іншою особою за його дорученням.

30.06.2023 року позивач звернулася до Управління освіти з заявою в якій зазначає, що вона не може в подальшому виконувати обов`язки покладені на неї і просить щоб в коротші строки було розглянуто її заяву від 27.06.2023 року про зняття з неї повноважень.

Начальним управління освіти було видано наказ №57 ВС від 30.06.2023 року «Про передачу справ музичним керівником, на якого покладено виконання обов?язків директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 комбінованого типу Ізюмської місцевої ради ОСОБА_1 », відповідно до якого наказано провести передачу організаційно-розпорядчих та інших документів, виданих ОСОБА_1 в період з 01.04.2022 року до 30.06.2023 року, електронних ключів до баз даних, печатки закладу до 18.07.2023 року.

У відповідності до наказу №01-ВС від 01.03.2022 року начальника управління освіти «Про особливості організації діловодства на період воєнного стану», позивача було ознайомлено з наказом №57ВС від 30.06.2023 року, що не спростовано і самою позивачкою.

До вказаного строку, а саме до 18.07.2023 року, позивач не виконала зазначений наказ, доводи останньої, що нею було здійснено направлення всіх документів 28.06.2023 року не підтверджуються наданими експрес-накладними «Нова пошта», оскільки з накладних не вбачається переліку документів, які містилися у відправленні.

18.07.2023 року комісією Управління освіти Ізюмської міської ради було складено акт фіксації невиконання наказу управління освіти №57 ВС від 30.06.2023 року позивачкою, а саме не передання справ відповідно до зазначеного наказу Управління освіти(кадрові та основні накази, книги реєстрації, матеріали інвентаризації та тарифікації), електронні ключі, печатки закладу.

Крім того, 18.07.2023 року позивачу було направлено листа від управління освіти за №749 ВС, в якому зазначено що остання не виконала наказ №57 ВС від 30.06.2023 року, та в котре порушила трудову дисципліну, своїми діями ставить під загрозу роботу закладу освіти та зриває своєчасну виплату заробітної плати працівникам закладу. Відповідно до цього листа, її було зобов`язано негайно до 12 години 19.07.2023 року надати пояснення, щодо невиконання покладених на неї обов`язків згідно наказу №6-к/тр від 01.04.2022 року та невиконання наказу №57 ВС від 30.06.2023 року.

19.07.2023 року від позивачки надійшли пояснення, в яких вона вказує що нею були направленні всі документи ще 28.06.2023 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та запереченнями відповідача, що відправлення передувало наказу від №57 ВС від 30.06.2023 року та в експрес-накладній №59000987932453 на яку посилається позивачка, не міститься будь-яких підтверджень про те, що саме нею було направлено, перелік документів, їх кількість, тощо, в тому числі чи були ті самі документи, що передбачені вказаним наказом.

Управління освіти так і не отримало документів, печатки передбачених наказом №57 ВС від 30.06.2023 року.

Незважаючи на застосування попередньо двох заходів дисциплінарного впливу (оголошення двох доган) позивачка знову без поважних причин вчинила порушення трудової дисципліни: не виконала наказ Управління освіти №57 ВС від 30.06.2023 року в термін до 18.07.2023 року, що ускладнює (затягує час) її звільнення від виконання обов`язків керівника за її особистою заявою від 27.06.2023 року та своєчасного подання табелю робочого часу працівників закладу до централізованої бухгалтерії, що призвело до несвоєчасної виплати заробітної плати.

25.07.2023 року на підставі наказу №159 к/тр ВС, за системні порушення трудової дисципліни було звільнено з посади музичного керівника, на якого покладено виконання обов?язків директора закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №2 комбінованого типу Ізюмської місцевої ради ОСОБА_1 .

З даним наказом, позивача ознайомлено 25.07.2023 року із застосуванням технічних засобів електронних комунікацій.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При цьому, згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У відповідності до роз`яснень наданих Пленумом Верховного Суду України у постанові «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 при розгляді судами справ щодо накладення дисциплінарних стягнень судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявились порушення, що стало приводом для накладення стягнення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст.147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось уже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Отже, для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) допущення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення. Такий висновок підтверджено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19).

У постанові Верховного суду від 05.01.2024 року у справі № 618/398/20 зазначено наступний правовий висновок щодо застосування п.3 ст. 40 КЗпП України: «…позивач допустила порушення трудової дисципліни після винесення повторної догани за неналежне виконання її посадових обов`язків та локальних актів навчального закладу, тобто наявна систематичність невиконання позивачем своїх посадових обов`язків. Накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийняті відповідачем із дотриманням вимог статей 139, 147-149 КЗпП України та ґрунтується на належних і допустимих доказах. Апеляційний суд надав оцінку доводами позивача щодо співмірності застосованих відповідачем заходів дисциплінарного стягнення та рішення про звільнення позивача за систематичне невиконання посадових обов`язків, за наслідком чого зробив висновок, що такі доводи не можуть бути достатньою підставою для скасування оспорюваних наказів з огляду на характер проступків та їх наслідки».

Таким чином, сформовані чіткі правові висновки Верховного суду про те що наявність двох обґрунтованих дисциплінарних стягнень у вигляді доган та невиправлення працівника, який вчинив в подальшому третє чергове порушення трудової дисципліни, із врахуванням серйозності та тяжкості порушень є достатньою підставою для застосування роботодавцем п.3 ст. 40 КЗпП України та звільнення такого працівника закладу освіти.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що зі сторони відповідача були спроби з`ясувати причини порушення трудової дисципліни позивачем, отримати письмові пояснення та надавалося достатньо часу для виконання обов`язку. Однак позивачка так і не надала обґрунтовані пояснення із належними доказами, які б спростовували допущені нею порушення.

Колегія суддів зазначає, що дисциплінарні стягнення у вигляді догани та звільнення були застосовані до позивачки з урахуванням вимог ст.ст.139,147-149 КзПП України, що підтверджено наявними у справі доказами.

Даних про порушення процедури застосування дисциплінарних стягнень матеріали справи не містять.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Управлінням освіти Ізюмської міської ради не було допущено порушення процедури звільнення Позивача з посади, передбаченої ст. 40, 147-1, 148, 149 К3пП України.

Щодо вимоги позивачки про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 166034,04 грн. та стягнення моральної шкоди, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці »за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100(далі - Порядок № 100).

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).

Середній заробіток працівника визначається з дня звільнення такого працівника з роботи.

Отже, за змістом чинних положень законодавства про працю оплата вимушеного прогулу має місце виключно у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на роботу.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі №761/36220/17 викладено висновок, що «аналіз та тлумачення положень ст. 235 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. Вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльності роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця. Виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов`язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість працівника належним чином реалізувати своє право на працю».

Оскільки судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства про працю при звільненні на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, та відсутні порушення трудових прав останньої з боку відповідача, а вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди мають похідний характер від вимоги про поновлення на роботі, то зазначені вимоги не підлягають задоволенню, як безпідставні.

Щодо посилання позивачки про відсутність даних щодо ознайомлення з оскаржуваними наказами, судова колегія зазначає наступне.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Так, стаття 7 зазначеного вище Закону передбачає, що у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці; у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою не надано до суду належних та допустимих доказів та не зазначено жодних обставин, які б свідчили, що після отримання нею повідомлень про винесення відносно неї заходів дисциплінарного впливу (оголошення двох доган), нею здійснювалось спроби повідомити відповідача про її наміри та наявність причин, які перешкоджали б їй виконати відповідні накази.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем виконано вимоги Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ОСОБА_1 направлено накази, повідомлення та інше листування, з повідомленнями через месенджер «Телеграм». Доказів неотримання вчасно позивачкою зазначених наказів матеріали справи не містять.

При оцінці законності підстав та процедури звільнення позивача судова колегія вважає, що оскільки позивачка займала посаду директора ЗДО (ясла-садок) № 2 Ізюмської міської ради ОСОБА_1 , відповідно до умов укладеного нею контракту від 01.04.2022 року мала обов`язки щодо організації та забезпечення діяльності закладу.

Укладаючи контракт, ОСОБА_1 погодилась з його умовами, в тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов.

На підставі вищезазначеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуваний наказ №159 к/тр ВС від 25.07.2023 року виданий Управлінням освіти Ізюмської міської ради виданий в межах повноважень, із дотриманням процедури його видання, що є підставою для дострокового припинення контракту.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

Н.П. Пилипчук

Повне судове рішення виготовлено 26.09.2024 року.