Ухвала

від 27.03.2024 по справі 160/20474/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2024 року

м. Київ

справа № 160/20474/22

адміністративне провадження № К/990/9766/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного від 14 лютого 2024 року у справі №160/20474/22 за адміністративним позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-трейд» про стягнення штрафу та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-трейд» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу та рішень,

УСТАНОВИВ:

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-трейд» до Державного бюджету України штрафу у розмірі 272 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-трейд» подало до суду зустрічну позовну заяву до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій з урахуванням уточнення позовних вимог просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.02.2022 №ВМ001;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.02.2022 №ВМ002;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.02.2022 №ВМ003;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.02.2022 №ВМ004.

- визнати протиправним та скасувати рішення від 10.02.2022 №000001/009 про внесення змін до рішення(нь);

- визнати протиправним і скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.12.2021 №000001/001;

- визнати протиправним і скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.12.2021 №000001/002;

- визнати протиправним і скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.12.2021 №000001/003;

- визнати протиправним і скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.12.2021 року № 000001/004;

- визнати протиправним та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.12.2021 №000001/005;

- визнати протиправним і скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.12.2021 №000001/006;

- зобов`язати відповідача винести рішення про скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.12.2021 №000001/007 та №000001/08.

Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-трейд» просило зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті в установлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення та в частині скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.12.2021 за №000001/007 та №000001/08.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного від 14 лютого 2024 року у задоволенні позову Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-трейд» про стягнення штрафу відмовлено.

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-трейд» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу та рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови про накладення штрафу від 21 лютого 2022 року №ВМ001, ВМ002, ВМ003, ВМ004.

Визнано протиправним і скасовано рішення від 10 лютого 2022 року № 000001/009 про внесення змін до рішення(нь).

Визнано протиправними та скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03 грудня 2021 року №000001/001, 000001/002, 000001/003, 000001/004, 000001/005, 000001/006, 000001/007, 000001/008.

13 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного від 14 лютого 2024 року у справі №160/20474/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Ураховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №№160/20474/22 є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Тобто обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження є неврахування судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень висновків Верховного Суду, сформованих у його постановах від 14 листопада 2019 року у справі №817/381/16, від 14 лютого 2020 року №808/2526/16, від 28 вересня 2020 року у справі №826/855/16, від 17 лютого 2021 року №640/19248/19.

Проте заявником не зазначено чіткого переліку норм, висновку Верховного Суду щодо застосування яких не ураховано судом апеляційної інстанції, не наведено аргументів подібності правовідносин у справі, рішення у якій ним оскаржуються, до правовідносин у справах, у яких Верховним Судом сформовано висновки щодо застосування норми права та не вказано висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду.

Таке формальне посилання на інші постанови Верховного Суду не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявник не зазначив норму права, висновку Верховного Суду щодо застосування якої не враховано судами попередніх інстанцій, та не обґрунтував подібності правовідносин у інших справах, на які він посилається.

Суд звертає увагу на те, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

З огляду на викладене, заявник належним чином не обґрунтував посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За викладених обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 341, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного від 14 лютого 2024 року у справі №160/20474/22 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяЖ.М. Мельник-Томенко