Рішення

від 27.03.2024 по справі 199/9392/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/9392/23

(2-о/199/24/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

27.03.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання Куземі О.Г.,

за участю представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2023 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась заявник через свого представника із вищевказаною заявою окремого провадження, в обґрунтування якої послалась на те, що заявнику на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2002 року серія АЕІ №864331, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Л.П. Крутько за реєстровим №182, належить земельна ділянка. З метою встановлення її меж в натурі (на місцевості) заявник звернулась до Новомосковського бюро експертної оцінки, яким було виготовлено технічну документацію задля проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223283300:06:600:0010. 22 лютого 2023 року заявник звернулась до заінтересованої особи задля державної реєстрації за собою права власності на вказану земельну ділянку, однак 28 лютого 2023 року заінтересованою особою винесено рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, яким відмовлено заявнику у державній реєстрації за нею право власності на земельну ділянку через наявність розбіжностей в одну букву у написанні прізвища заявника у її паспорті громадянина України та договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2002 року « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 » відповідно. За таких обставин заявник звернулась до суду із даною заявою окремого провадження, в якій просила суд встановити належності їй вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2002 року як правовстановлюючого документу, посилаючись на те, що цей факт підтверджується долученими до заяви доказами. Зокрема заявник послалась на те, що на час укладення і посвідчення означеного договору вона мала паспорт громадянина СРСР, дія яких була зупинена лише 01 січня 2005 року, а оскільки у цьому паспорті прізвище було вказано російською мовою, то при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки українською мовою було здійснено переклад прізвища на українську мову, який (переклад) в подальшому не збігся з перекладом прізвища заявника при оформленні паспорту громадянина України. Крім того, в договорі купівлі-продажу земельної ділянки зазначено місце проживання покупця, яке повністю збігається зі місцем проживання та реєстрації заявника. Заявник намагалась внести виправлення у договір в позасудовому порядку, однак у цьому їй було відмовлено відповідною державною нотаріальною конторою.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2023 року заяву окремого провадження залишено без руху, надано заявнику відповідний строк для усунення виявленого недоліку її заяви.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2023 року у зв`язку із повним та своєчасним усуненням заявником недоліків її заяви заяву окремого провадження прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справу, яку призначено до розгляду по суті у судове засідання. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів.

В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви свого довірителя підтримала, наполягала на задоволенні заяви в повному обсязі з викладених у ній підстав та обставин, а також з огляду на отримані вже розгляду справи нові докази.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

За таких обставин суд у відповідності до ст.ст.10, 211, 223, 294 ЦПК України вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд справи по суті за наведеної явки учасників розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи.

Вислухавши представника заявника та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені на ступні фактичні та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 25 січня 2002 року державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Л.П. Крутько за реєстровим №182 було нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,67 га, розміщеної на території Новомосковського району, Дніпропетровської області, с.т. «Лаванда» Мар`янської сільської ради, №7, для ведення садівництва. Покупцем такої земельної ділянки зазначено ОСОБА_2 , що мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Викладені обставини підтверджуються копією означеного договору та іншими матеріалами нотаріальної справи, копії яких наявні в матеріалах цивільної справи.

В жовтні 2022 року на замовлення заявника Новомосковським бюро експертної оцінки розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вищевказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості), що підтверджується копією відповідної технічної документації.

28 лютого 2023 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради винесено рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, а саме відмовлено заявнику у проведенні реєстраційних дій. Рішення мотивовано тим, що для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223283300:06:600:0010 до розгляду державного реєстратора був наданий договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 25 січня 2002 року державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори за реєстровим №182, зі змісту якого вбачається, що державній реєстрації підлягає право власності ОСОБА_2 , натомість заяву про державну реєстрацію прав подано від імені ОСОБА_2 , відтак заяву подано неналежною особою. При цьому заявнику роз`яснено право на звернення до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Дані обставини підтверджуються копією відповідного рішення державного реєстратора.

Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено, що заявник та покупець земельної ділянки за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2002 року серія НОМЕР_1 мають тотожні ім`я та по батькові, їх прізвище відрізняється лише однією літерою ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно), адреса місця проживання/реєстрації заявника та покупця земельної ділянки за означеним договором також є повністю тотожними АДРЕСА_1 , і за цією адресою заявник була зареєстрована також і на момент укладення та посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки. При цьому заявник є співвласницею вказаної квартири. Більш того, при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2002 року серія НОМЕР_1 покупець земельної ділянки за цим договором для встановлення його особи надавав нотаріусу чинний на той час свій паспорт громадянина СРСР зразка 1974 року серія НОМЕР_2 , виданий 08 квітня 1985 року Індустріальним РВВС м. Дніпропетровська. І саме цим паспортом була документована заявник до отримання нею у 2003 році паспорту громадянина України. Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу заявника її прізвище вказано російською мовою як « ОСОБА_4 » (варіант написання прізвища українською мовою відсутній). Дані обставини підтверджуються копією паспорту громадянина України на ім`я заявника, копією довідки №3775 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, копією свідоцтва про укладення шлюбу, копією свідоцтва про право власності на житло, копією матеріалів нотаріальної справи, копією виписки з реєстру нотаріальних дій, копією листа ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про документування заявника паспортами.

Відтак, вищевикладене дає підстави для висновку, що розбіжність у написанні прізвища у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2002 року серія НОМЕР_1 та у паспорті громадянина України на ім`я заявника зумовлена різним перекладом прізвища заявника з російської мови на українську у вказаних документах.

Також судом встановлено, що заявник зверталась до Другої новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про виправлення помилки у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2002 року серія НОМЕР_1 , посвідченому державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Л.П. Крутько за реєстровим №182, у відповідь на що отримала лист від 24 листопада 2023 року, яким фактично відмовлено у виправленні помилки із посилання на передання матеріалів нотаріальної справи на зберігання до Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області. Дані обставини підтверджуються копією заяви про виправлення помилки та листа-відповіді на таку заяву.

Правовідносини, які виникли між учасниками справи, врегульовані нормами Конституції України, ЦПК України.

Так, відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

За змістом ст.ст.293, 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, одним із яких є встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

За змістом ст.ст.76, 89, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви і необхідність її задоволення, ґрунтуючи своє рішення на наступному.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення. Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно до положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах. Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи власника цього документа для оформлення спадкових прав.

Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі №320/948/18, Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2021 року по справі №733/324/21, п.12 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Стосовно обставин правовідносин учасників даної цивільної справи, то судом за наслідками розгляду справи на підставі аналізу змісту наявних у справі доказів, зокрема документів, які посвідчують особу заявника, обставини та умови оформлення видачі таких документів, їх співвідношення та взаємозв`язку в контексті наведених вище правових висновків і норм законодавства підтверджено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2002 року серія АЕІ №864331, посвідчений державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Л.П. Крутько за реєстровим №182, дійсно належить заявнику, а розбіжність в одну літеру в написанні лише прізвища заявника у паспорті громадянина України та у зазначеному договорі купівлі-продажу зумовлена виключно різним перекладом прізвища заявника з російської мови на українську при оформленні як договору, так і паспорту на ім`я заявника. За таких обставин, оскільки встановлення даного юридичного факту необхідно заявнику для повної реалізації її прав власника придбаної земельної ділянки, договір купівлі-продажу земельної ділянки за своїм характером є правовстановлюючим документом, можливість усунути встановлений недолік із помилкового написання прізвища покупця земельної ділянки в позасудовому порядку у заявника відсутня з об`єктивних причин, а встановлення даного юридичного факту не пов`язано із подальшим вирішенням спору про право, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог заяви окремого провадження, а отже і про можливість її задоволення.

У відповідності до ст.294 ч.7 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.2,4,7,19,23,76-81,89,95,211,247,258,259,263-265,268,273,293,294,315-319,352,354,355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву окремого провадження ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40392181; адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75), про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2002 року серія АЕІ №864331, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Л.П. Крутько за реєстровим №182.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 28 березня 2024 року.

Суддя А.М. Авраменко