Ухвала

від 27.03.2024 по справі 127/10169/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/10169/24

Провадження № 2/127/1252/24

УХВАЛА

27 березня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суду Вінницької області в складі судді Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про встановлення факту постійного проживання позивача однією сім`єю із спадкодавцем, визнання позивача спадкоємцем четвертої черги за законом на майно спадкодавця.

Дослідивши матеріали вказаного вище позову, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до підсудності Вінницького міського суду Вінницької області з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

На вказану норму процесуального закону посилається і позивач при зверненні до Вінницького міського суду Вінницької області з цим позовом.

Суд погоджується, що спори з приводу визнання особи спадкоємцем для набуття права власності на нерухоме майно (його частки) у порядку спадкування, підлягають розгляду не зареєстрованим місцем проживання відповідача (в порядку загальної підсудності), а за місцезнаходженням нерухомого майна (в порядку виключної підсудності).

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

Так, зокрема вказано, що з аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Із поданоїзаяви тадоданих донеї документівслідує,що предметомпозову євстановлення фактупроживання позивачаоднією сім`єюіз спадкодавцем,визнання позивачаспадкоємцем четвертоїчерги зазаконом дляможливості прийняттяним спадщини,яка складається,зокрема збудинковолодіння,розташованого в АДРЕСА_1 . Тобто, у даному випадку існують спірні відносини, які виникли з приводу набуття позивачем права на спадщину, яка складається у т.ч. з нерухомого майна, а відтак, позов має пред`являтися лише за місцем знаходження цього майна (основної його частини), за правилами виключної підсудності.

Спадкодавцю належало на праві власності будинковолодіння територіально розміщене у Вінницькому районі Вінницької області, а тому відсутні правові підстави розгляду поданої позовної заява Вінницьким міським судом Вінницької області.

Отже справа підсудна Вінницькому районному суду Вінницької області.

При цьому слід звернути увагу, що відповідачем в таких категоріях справ, при відсутності інших спадкоємців, є орган місцевого самоврядування за місцем розташування нерухомого майна.

Згідно п.1 ч.1 ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає передачі за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області, тобто за місцезнаходженням нерухомого майна.

При цьому, суд звертає увагу, що в розумінні положення ст. 32 ЦПК України у даному випадку не вбачається спору про підсудність розгляду даної справи, адже незалежно від місця реєстрації проживання відповідача, або останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідно до предмету спору дана справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності.

Слід також враховувати те, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення - є ознакою незаконності рішення.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 31, 187, 261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги - передати за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області (21009, м. Вінниця, вул. Винниченка, 29, код ЄДРПОУ 02894817).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: