Рішення

від 28.03.2024 по справі 317/3705/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/3705/23

Номер провадження 2/317/65/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі судового засідання Шевченко В.С.,

за участю:

прокурора Лютої Г.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізька обласна рада, Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку зворотної вимоги (регресу),

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року до суду надійшла позовна заява Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізька обласна рада, Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку зворотної вимоги (регресу).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.12.2021 у справі №335/10667/20 частково задоволено позов ОСОБА_4 до КЗ ВО «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» ЗОР, визнано незаконним і скасовано наказ Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради від 16.12.2020 № 553 про розірвання контракту та звільнення з посади директора педагогічного фахового коледжу ОСОБА_4 , підписаний виконуючою обов`язки ректора Академії Нечипоренко В.В., поновлено ОСОБА_4 на посаді директора педагогічного фахового коледжу Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради; стягнуто з Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення за період із 17.12.2020 по 13.12.2021 у розмірі 359902,56 грн.

Зазначене рішення суду було виконано шляхом нарахування Комунальним закладом вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради ОСОБА_4 середнього заробітку у розмірі 359902,56 грн. частинами, а саме: з загального фонду розпорядника за коштами місцевих бюджетів для проведення видатків бюджету UA908201720344270011000042167 323721,84 грн.; з рахунку спеціального фонду розпорядника за коштами місцевих бюджетів (власні надходження від плати за послуги бюджетної установи) UA098201720344261011200042167 669,60 грн.; з рахунку спеціального фонду розпорядника за коштами місцевих бюджетів (власні надходження від плати за послуги бюджетної установи) UA418201720344291007200042167 35511,12 грн.

Обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної державі у зв`язку з оплатою ОСОБА_4 часу вимушеного прогулу, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 134, ст. 237 КЗпП України, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, покладається на ОСОБА_2 , за наказом якої здійснено незаконне звільнення. У зв`язку з чим з ОСОБА_2 підлягає стягненню в порядку регресу виплачена на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.12.2021 у справі №335/10667/20 сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 359902,56 грн.

Частиною 4 ст. 136 КЗпП України передбачено, що стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Відповідно до п. 6 р. 1 Статуту Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, затвердженого рішенням Запорізької обласної ради від 18.03.2021 №47, академія є підзвітною, підконтрольною та підпорядкованою Запорізькій обласній раді (Уповноважений орган) та за галузевою спрямованістю підвідомча Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації (Департамент).

Таким чином, на думку прокурора, вказаним підтверджується правомірність вимоги (регресу) до ОСОБА_2 у розмірі виплаченої на виконання рішення суду від 13.12.2021 у справі № 335/10667/20 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 359902,56 грн.

В обґрунтування підстави звернення до суду із вказаним позовом прокурором зазначено, що Запорізькою обласною радою, Департаментом освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, жодних заходів щодо захисту порушеного права не вжито, що свідчить про бездіяльність останніх, та відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає право для звернення прокурора до суду із метою захисту порушених прав.

У судовому засіданні прокурор надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник позивача Запорізької обласної ради, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача Запорізької обласної ради.

Представник позивача Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації у судовому засіданні надав пояснення, що Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради» є підзвітним та підконтрольним Запорізькій міській раді, а Департамент здійснює лише координацію діяльності в питаннях організації освітнього процесу. Крім того, раніше від Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації до суду надійшли письмові пояснення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив та заперечення, у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя в позовній заяві просить стягнути кошти не на користь позивачів, а на користь Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради; нею не порушені права і законні інтереси позивачів; рішення вченої ради Академії вважаються обов`язковими до виконання всіма членами колективу академії; рішення про розірвання контракту та звільнення з посади директора педагогічного фахового коледжу ОСОБА_4 було прийнято не особисто ОСОБА_2 , як ректором Академії, а вищим колегіальним органом управління Академії - вченою радою; ані Запорізька обласна рада, ані Департамент освіти Запорізької обласної державної адміністрації не є по відношенню до Академії вищестоящим в порядку підлеглості органом; середній заробіток ОСОБА_4 було виплачено за рахунок власних надходжень Академії та за рахунок економії фонду заробітної плати в межах запланових асигнувань на заробітну плату, що не спричинило перевищення граничних розмірів асигнувань, затверджених головним розпорядником бюджетних коштів.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сніжко Р.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві та запереченні.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Наказом Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради від 16.12.2020 № 553 «Про розірвання контракту та звільнення з посади директора педагогічного фахового коледжу ОСОБА_4 » розірвано з 16.12.2020 контракт з ОСОБА_4 та звільнено її з посади директора педагогічного фахового коледжу з 16.02.2020.

Як зазначено в наказі від 16.12.2020 № 553, підставою для його винесення, серед іншого, стало рішення Вченої ради комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради від 15.12.2020, яке оформлене протоколом засідання № 5.

Наказ Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради від 16.12.2020 №553 підписано ОСОБА_2 , яка згідно з рішенням Запорізької обласної ради від 28.07.2016 № 27 «Про призначення ректора комунального вищого навчального закладу «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради виконувала обов`язки ректора вказаної академії.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.12.2021 у справі № 335/10667/20 частково задоволено позов ОСОБА_4 до Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради та, крім іншого,:

- визнано незаконним і скасовано наказ Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради від 16.12.2020 № 553 про розірвання контракту та звільнення з посади директора педагогічного фахового коледжу ОСОБА_4 ;

- поновлено ОСОБА_4 на посаді директора педагогічного фахового коледжу Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради;

- стягнуто з Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення за період із 17.12.2020 по 13.12.2021 у розмірі 359902,56 грн.

Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 13.01.2022.

Вищевказане рішення суду від 13.12.2021 по справі № 335/10667/20 в частині стягнення на користь ОСОБА_4 359902,56 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу було виконано протягом грудня 2021 року - січня 2022 року, що підтверджується листами Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради від 07.03.2023 № 19-21/165 та від 25.04.2023 № 19-21/165, платіжними дорученнями від 19.12.2021 № 337, від 20.12.2021 № 500, від 20.12.2021 № 461, від 21.01.2022 № 5 (внутрішній номер 194449256), від 21.01.2022 №5 (внутрішній номер 194674125), від 20.12.2021 № 503, від 20.12.2021 № 501, від 20.12.2021 № 502, від 19.12.2021 № 338, від 19.12.2021 № 339, від 19.12.2021 № 340, від 21.01.2022 № 6 (внутрішній номер 194674126), від 21.01.2022 № 7 (внутрішній номер 194674127), від 21.01.2022 № 8 (внутрішній номер 194674128), від 21.01.2022 №6 (внутрішній номер 194449257), від 21.01.2022 № 7 (внутрішній номер 194449258), від 21.01.2022 № 8 (внутрішній номер 194449259), від 20.12.2021 №464, від 20.12.2021 № 463, 20.12.2021 № 462, витягами з платіжних відомостей за грудень 2021 року № 0000000125, № 0000000122, № 0000000713 та за січень 2022 року № 0000000006, № 00000000008, витягом з відомостей нарахувань та утримань за грудень 2021 року (КТКВК 0611101 кошти загального фонду), витягом з відомостей нарахувань та утримань за грудень 2021 року КТКВК 0611101 кошти спеціального фонду), витягом з відомостей нарахувань та утримань за грудень 2021 року (КТКВК 0611101 кошти спеціального фонду), витягом з відомостей нарахувань та утримань за січень 2022 року (КТКВК 0611101 кошти загального фонду), витягом з відомостей нарахувань та утримань за січень 2022 року (КТКВК 0611101 кошти спеціального фонду).

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та майнової шкоди.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

При цьому, відповідно до ст. 237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 02.12.1992 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Аналогічна позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 156/722/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Особливості застосування ч. 4 ст. 82 ЦПК України, у розрізі заявлення регресних вимог, наведені у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №332/832/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 року у справі №917/1345/14 зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, установленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Аналогічний висновок відображений у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 № 663/1169/20.

Таким чином, оцінка правомірності дій відповідача вже надана рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.12.2021 у справі №335/10667/20, яким визнано незаконним і скасовано наказ Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради від 16.12.2020 № 553 про розірвання контракту та звільнення з посади директора педагогічного фахового коледжу ОСОБА_4 .

Відтак, обставини визнання незаконним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_4 не підлягають доказуванню, оскільки були встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили.

Посилання відповідача на те, що звільнення проведено нею з дотриманням норм законодавства, спростовується тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.12.2021 у справі № 335/10667/20 наказ від 16.12.2020 № 553 визнано незаконним та скасовано у зв`язку з тим, що його прийнято з порушенням трудового законодавства. Окремо слід вказати, що зазначене рішення суду не було оскаржено в апеляційному порядку.

Так, у мотивувальній частині вказаного судового рішення зазначено, що при складанні наказу № 553 від 16.12.2020 не зазначено жодну з підстав, яка передбачена п. 5.2 контракту для розірвання контракту з ОСОБА_4 . Також, зазначено, що описова частина наказу не конкретизована, не містить, назв та дат наказів та розпоряджень ректора Академії, рішень Вченої ради академії, наказів Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, невиконання або неналежного виконання яких закидається директору коледжу ОСОБА_4 Опис не містить інформації щодо конкретних фактів допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків. Вказівка у наказі на п. 8 ст. 36 КЗпП України не узгоджується з одночасним посиланням на підстави розірвання трудового контракту за його п. 5.2, оскільки жодна з них не наведена у наказі.

Таким чином, підставами визнання наказу № 553 від 16.12.2020 необґрунтованим та незаконним, його подальшого скасування, поновлення ОСОБА_4 на роботі та виплати заробітної плати за прогул, зокрема, стали необґрунтованість та неправильне оформлення даного наказу.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про вищу освіту», безпосереднє управління діяльністю закладу вищої освіти здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов`язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом закладу вищої освіти.

Відповідно до п. 2, 3, 5, 7, 13 ч. 3 та ч. 4 ст. 34 Закону України «Про вищу освіту», керівник закладу вищої освіти в межах наданих йому повноважень вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти, затверджує його структуру і штатний розпис; видає накази і розпорядження, дає обов`язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами закладу вищої освіти доручення; є розпорядником майна і коштів; призначає на посаду та звільняє з посади працівників; контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни.

Керівник закладу вищої освіти відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у закладі вищої освіти, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.

Вказані положення також знайшли своє відображення в контракті від 08.10.2021, укладеному Запорізькою обласною радою з ОСОБА_2 , в розділі права та обов`язки ректора.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України «Про вищу освіту», призначення та звільнення з посади керівника територіально відокремленого структурного підрозділу закладу вищої освіти або коледжу, що є структурними підрозділами закладу вищої освіти, здійснюються в порядку, встановленому цією статтею для керівника факультету (навчально-наукового інституту).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про вищу освіту», керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником закладу вищої освіти за поданням вченої ради закладу вищої освіти або органу громадського самоврядування факультету з підстав, визначених законодавством про працю, статутом закладу вищої освіти, умовами контракту. Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) вноситься до органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту). Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту). Інші питання щодо порядку звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом закладу вищої освіти.

Таким чином, судом встановлено, що наказ № 553 від 16.12.2020 про звільнення директора педагогічного фахового коледжу ОСОБА_4 винесено безпосередньо ОСОБА_2 , як виконуючою обов`язки ректора Академії, керівником закладу вищої освіти.

Посилання відповідача на те, що рішення про розірвання контракту та звільнення з посади директора педагогічного фахового коледжу ОСОБА_4 було прийнято не особисто ОСОБА_2 , як ректором Академії, а вищим колегіальним органом управління Академії - Вченою радою, спростовуються наказом № 553 від 16.12.2020, в якому зазначено, що наказ про звільнення винесено безпосередньо ОСОБА_2 , як виконуючою обов`язки ректора Академії.

Слід вказати, що рішення Вченої ради комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради від 15.12.2020, яке оформлене протоколом засідання № 5, було лише однією із підстав, для винесення наказу № 553 від 16.12.2020.

Відповідач на підтвердження відсутності підстав для регресу, зазначає, що рішення вченої ради Академії вважаються обов`язковими до виконання всіма членами колективу Академії відповідно до п. 2 наказу Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради від 04.12.2015 № 155 «Про введення в дію рішень Вченої ради Академії, затверджених на засіданні від 02.12.2015 (протокол № 1)».

Водночас судом встановлено, що відповідно до витягу з протоколу № 5 засідання Вченої ради Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради від 15.12.2020, за результатами проведеної перевірки управлінської діяльності та проведення внутрішнього аудиту педагогічного фахового коледжу надано згоду та рекомендовано ректору академії ОСОБА_2 розірвати з 16.12.2020 Контракт із директором педагогічного фахового коледжу ОСОБА_4 на підставі п.5.2 Контракту, укладеного між Комунальним закладом вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради та директором педагогічного фахового коледжу ОСОБА_4 від 30.11.2018, та звільнити ОСОБА_4 з посади директора педагогічного фахового коледжу.

Отже, вказане рішення Вченої ради (за яке ОСОБА_2 голосувала «за», як голова Вченої ради) лише рекомендує, а не зобов`язує ректора академії ОСОБА_2 прийняти рішення про звільнення директора педагогічного фахового коледжу та надає їй можливість, з урахуванням приписів ст. 19 Конституції України, прийняти рішення, як керівнику закладу вищої освіти відповідно до норм діючого законодавства та з підстав передбачених п. 5.2 Контракту.

Про те, що відповідач як службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, неодноразово зазначалось Верховним Судом у постановах від 20.05.2020 у справі №401/1387/17-ц (провадження № 61-37363св18), від 20.06.2019 у справі № 462/8925/14 (провадження № 61-13847св18), від 06.12.2018 у справі №474/658/16-ц (провадження № 61-18198св18), від 10.10.2018 у справі №371/1165/16-ц (провадження № 61-20542св18), від 23.04.2018 у справі №335/7848/15-ц (провадження № 61-1209св18).

Статтею 5 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до п. 8 розділу 1 Статуту Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, затвердженого рішенням Запорізької обласної ради від 18.03.2021 № 47 (далі Статут), Академія є юридичною особою публічного права комунальним закладом, який здійснює свою діяльність у статусі неприбуткового закладу освіти.

Пунктом 12 розділу 6 Статуту, кошти Академії, отримані від здійснення власної статутної діяльності, не вважаються прибутком та не підлягають оподаткуванню.

Відповідач заперечує проти факту спричинення шкоди, зазначаючи, що середній заробіток ОСОБА_4 було виплачено за рахунок власних надходжень Академії та за рахунок економії фонду заробітної плати в межах запланових асигнувань на заробітну плату, що не спричинило перевищення граничних розмірів асигнувань, затверджених головним розпорядником бюджетних коштів, а не за рахунок коштів загального та спеціального фонду місцевого бюджету.

Зазначене суд оцінює критично, оскільки відповідно до листа УДКСУ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 23.01.2023 № 02-06.1-06/79 по Комунальному закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради відкрито рахунки: НОМЕР_1 (основний реєстраційний рахунок загального фонду розпорядника за коштами місцевих бюджетів для проведення видатків бюджету по КПКВК 0611101), НОМЕР_2 (основний реєстраційний рахунок спеціального фонду розпорядника за коштами місцевих бюджетів, власні надходження від плати за послуги бюджетної установи по КПКВК 0611101), НОМЕР_3 (основний реєстраційний рахунок спеціального фонду розпорядника за коштами місцевих бюджетів, власні надходження від плати за послуги бюджетної установи по КПКВК 0611110) і судом встановлено, що виконання рішення суду здійснено саме з цих рахунків розпорядника бюджетних коштів Академії.

Крім того, відповідно до приписів п. 3 розділу 6 Статуту Академії, майно Академії є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області.

Таким чином, обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної держави у зв`язку з оплатою ОСОБА_4 часу вимушеного прогулу, покладається саме на ОСОБА_2 , за наказом якої здійснено незаконне звільнення. У зв`язку з чим з ОСОБА_2 підлягає стягненню в порядку регресу виплачена на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.12.2021 у справі №335/10667/20 сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 359902,56 грн.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Запорізької області. У свою чергу завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом нездійснення всупереч закону заходів щодо відшкодування шкоди, спричиненої Академії, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Запорізької області.

Таким чином, невідшкодування вказаних коштів завдає шкоди місцевому бюджету, що є порушенням інтересів держави, та є підставою для органів прокуратури представляти інтереси держави в суді.

Судом встановлено, що відповідно до п. 6 розділу 1 Статуту Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, затвердженого рішенням Запорізької обласної ради від 18.03.2021 № 47, академія є підзвітною, підконтрольною та підпорядкованою Запорізькій обласній раді (Уповноважений орган) та за галузевою спрямованістю підвідомча Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації (Департамент).

Згідно з пп. 4 п. 3 розділу 5 Статуту, уповноважений орган (Запорізька обласна рада) академії здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Академії.

Відповідно до пп. 1 п. 5 розділу 5 Статуту, Уповноважений орган академії (Запорізька обласна рада) зобов`язаний, зокрема здійснювати фінансування академії за рахунок коштів місцевих бюджетів, відповідно до Бюджетного кодексу України та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з п. 2.3, 3 розділу 6 Статуту, метою забезпечення діяльності, передбаченої цим Статутом, за Академією Уповноважений орган закріплює на праві оперативного управління будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.

Таким чином, Запорізька обласна рада є засновником Академії, управляє закріпленим за нею майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету.

Крім того, відповідно до п. 6 Розділу 5 Статуту, Академія підвідомча за галузевою спрямованістю Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Департамент), який зокрема визначає нормативи та здійснює матеріально-технічне та фінансове забезпечення академії.

Згідно із положенням про Департамент, затвердженим розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 19.08.2022 № 366 (далі Положення № 366), Департамент здійснює заходи щодо формування та затвердження планових призначень бюджетного року закладів освіти, які фінансуються з обласного бюджету відповідно до затвердженої мережі розпорядників та одержувачів коштів місцевого бюджету (пп. 9 п. 4 Положення №366).

Департамент виконує функції розпорядника бюджетних коштів за коштами державного бюджету та є головним розпорядником коштів місцевого (обласного) бюджету, інших коштів відповідно до вимог чинного законодавства (п. 16 Положення).

Відповідно до вимог п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне, і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Частиною 3 ст. 47 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 136 КЗпП України, стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Виходячи з зазначеного, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що ані Запорізька обласна рада, ані Департамент освіти Запорізької обласної державної адміністрації не є по відношенню до Академії вищестоящим в порядку підлеглості органом. Оскільки засновником Академії та власником її майна є Запорізька обласна рада, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Академією коштів цього бюджету призначених для організації роботи Академії, а також враховуючи, що Департамент, як головний розпорядник коштів місцевого (обласного) бюджету забезпечує ефективне, результативне, і цільове використання бюджетних коштів спрямованих на фінансування Академії саме Рада та Департамент є органами, уповноваженими на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належними позивачами у цій справі.

Аналогічні висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Щодо аргументу відповідача, що заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя в позовній заяві просить стягнути кошти не на користь позивачів, а на користь Академії, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).

Вимога особи, яка в судовому порядку домагається відшкодування бюджетних коштів винною особою, спрямована на забезпечення законного та раціонального використання коштів місцевого бюджету, зокрема, виділених як фінансування діяльності комунального закладу. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення бюджетних коштів комунальному закладу. Якщо повернення бюджетних коштів комунальному закладу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Великою Палатою Верховного Суду викладено аналогічний висновок у постанові від 21.06.2023 № 905/1907/21 у справі про відшкодування бюджетних коштів комунального закладу.

Також Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 у справі № 1558/2727/20 застосував анлогічний спосіб захисту порушеного права.

Таким чином, у правовідносинах, що виникли, саме Запорізька обласна рада та Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації є органами, уповноваженими здійснювати захист порушених інтересів держави.

Щодо підстав для звернення із даним позовом до суду прокурором, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4, 5 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 колегія суддів дійшла висновку, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Судом встановлено, що з часу повідомлення прокурором Запорізької обласної ради та Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації про виявлені порушення, останніми заходи судово-претензійного характеру не здійснювались та не планувались, що відповідно вказує на бездіяльність уповноваженого органу протягом розумного строку, та, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», правом на звернення до суду із відповідним позовом прокурора.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізька обласна рада, Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_2 у порядку зворотної вимоги (регресу) на користь Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради матеріальної шкоди, завданої виплатою ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у розмірі 359902,56 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, то, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про вищу освіту», Бюджетним Кодексом України, ст.ст. 130, 134, 233, 234, 237 КЗпП України, ст.ст. 15, 16, 256-258, 261, 1191 ЦК України, ст.ст. 4, 12-13, 81-82, 89, 141, 258-259, 263-266, 352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізька обласна рада (код ЄДРПОУ: 20507422, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164), Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 02143429, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди у порядку зворотної вимоги (регресу) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) у порядку зворотної вимоги (регресу) на користь Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ: 22133718, 69017, м. Запоріжжя, вул.Наукового містечка, 59) матеріальну шкоду, завдану виплатою ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у розмірі 359902,56 грн. (триста п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дві гривні 56 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02909973, 69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ: 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 5398,54 грн. (п`ять тисяч триста дев`яносто вісім гривень 54 копійки).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.03.2024.

Суддя І.Б. Громова