КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2024 задоволено частково клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із забороною підозрюваному цілодобово залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, в межах строку досудового розслідування.
Цією ж ухвалою покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; не відлучатися із населеного пункту, в
Справа № 752/7308/22 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/2482/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
якому він проживає, а саме з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (або іншими представниками, які можуть діяти в інтересах ТОВ «У-С-К»), ОСОБА_13 , а також іншими діючими та колишніми уповноваженими особами ДНВК «КІА»; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого або застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисника посилався на необґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_7 та відсутність доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема зазначав, що слідчим не вірно застосовано приписи КК України щодо визначення правової кваліфікації інкримінованих підозрюваному дій. На переконання захисника, такої кваліфікації як розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовим становищем, не існує.
Крім того, відповідно до складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, особою, яка б могла вчинити «заволодіння державними коштами Державного бюджету України, шляхом зловживання своїм службовим становищем» є така посадова особа, яка має відповідні повноваження щодо розпорядження цими коштами.
Також вказував, що зазначені у клопотанні ризики носять формальний характер, ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджуються доказами.
Ризик переховування від органів досудового розслідування відсутній, оскільки ОСОБА_7 не залишав своє місце проживання, не намагався виїхати за межі України, за першою вимого самостійно прибував на виклик до слідчого або суду, а сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування запобіжного заходу.
Ризик незаконного впливу на свідків також не доведений, оскільки відсутні будь-які докази вчинення таких дій з боку підозрюваного протягом тривалого часу, з моменту подій, які інкримінуються ОСОБА_7 до часу розгляду клопотання.
Крім того, при розгляді клопотання слідчий суддя не врахував і не дав належної оцінки обставинам, вказаним у ст. 178 КПК України, а саме відсутності вагомих доказів вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, міцність його соціальних зв`язків, дані про особу підозрюваного, який є пенсіонером, раніше не судимий, неодноразово заохочувався відзнаками, має постійне місце проживання, а також незадовільний стан здоров`я підозрюваного та його дружини.
У доповненнях, поданих 20.03.2024, захисник зазначав, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не досліджував обгрунтованість підозри, та не надав можливість захиснику висловити свою позицію щодо обгрунтованості підозри.
Крім того, сторона обвинувачення не надала копії документів на обгрунтування повідомлення про підозру, а саме висновок спеціаліста № 31/10-А від 02.10.2023, що унеможливило дослідження вказаного документа слідчим суддею.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_14 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, у провадженні Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12022100000000111, відомості щодо якого внесені 08.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що виконувач обов`язків генерального директора Інституту ОСОБА_7 , достовірно знаючи визначену законодавством та установчими документами Інституту процедуру передачі в оренду державного майна Інституту, нехтуючи положеннями статтей 2, 4, 5, 6, 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.l0.20l9 № 157-ІХ, п.п. 8.2, 8.5, 8.6, 11.2 Статуту в новій редакції, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам держави, переслідуючи мету розтрати бюджетних коштів в інтересах ТОВ «У-С-К», ФОП ОСОБА_11 та фізичної особи ОСОБА_15 , без укладання договорів оренди в установленому законодавством порядку, надав їм у користування нежитлові приміщення Інституту, шляхом укладання договорів зберігання майна та надання послуг на загальну суму 1 583 200 гривень, що призвело до несплати до державного бюджету України 70% орендної плати, чим завдав бюджету України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву майнової шкоди в розмірі 1 108 240 гривень.
13.02.2024 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України.
19.02.2024 слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, із забороною цілодобово залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не спілкуватись з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (або іншими представниками, які можуть діяти в інтересах ТОВ «У-С-К»), ОСОБА_13 , а також іншими діючими та колишніми уповноваженими особами ДНВК «КІА»; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2024 задоволено частково клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із забороною підозрюваному цілодобово залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, в межах строку досудового розслідування.
Цією ж ухвалою покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; не відлучатися із населеного пункту, в
якому він проживає, а саме з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (або іншими представниками, які можуть діяти в інтересах ТОВ «У-С-К»), ОСОБА_13 , а також іншими діючими та колишніми уповноваженими особами ДНВК «КІА»; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
З такими висновками колегія суддів погоджується частково, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами у їх сукупності.
Крім того, перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, слідчим суддею обгрунтовано з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, задовольняючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею не в повній мірі досліджено дані про особу підозрюваного, не з`ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як убачається із матеріалів судового провадження, підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві, працевлаштований, має нагороди та подяки, є особою-інвалідом 2 групи, має міцні соціальні зв`язки.
Враховуючи конкретні обставини та характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваної, його майновий стан, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, здатен запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за встановленим слідчим суддею місцем проживання підозрюваного.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України дату закінчення дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, колегія суддів враховує положення ч. 6 ст. 181 КПК України, відповідно до яких строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
У той же час, як убачається із матеріалів судового провадження, у межах кримінального провадження № 12022100000000111 ОСОБА_7 повідомлено про підозру 13.02.2024, а тому, з урахуванням положень п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, граничним днем закінчення строку досудового розслідування є 13.04.2024.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_16 у виді домашнього арешту в нічний час доби у межах строку досудового розслідування, до 13.04.2022.
Викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про необгрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри за ч. 5 ст. 191 КК України колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу. Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
З наведених підстав, доводи захисника про невірну кваліфікацію дій ОСОБА_7 є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, доводи захисника про те, що сторона обвинувачення не надала копії документів на обгрунтування повідомлення про підозру, а саме висновок спеціаліста № 31/10-А від 02.10.2023, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого
Положеннями чинного КПК України не передбаченого конкретного переліку документів та матеріалів, які слідчий, прокурор зобов`язаний долучити на обгрунтування доводів клопотання про застосування запобіжного заходу, та відсутність у доданих до клопотання матеріалах вищевказаного висновку спеціаліста, з урахуванням обставин, викладених у клопотанні, та інших долучених до клопотання матеріалів, не впливають на правильність висновків слідчого судді про обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Ураховуючи тяжкість та конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, колегія суддів не убачає підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, про який порушено питання в апеляційній скарзі.
На переконання колегії суддів, саме запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, та на даній стадії досудового розслідування у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, з покладанням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 13.04.2024.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 23.00 год. по 05.00 год. наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування, а саме до 13 квітня 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
Строк дії ухвали визначити до 13 квітня 2024 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2024 |
Оприлюднено | 01.04.2024 |
Номер документу | 117973832 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Мельник Володимир Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні