справа № 752/7308/22
провадження №: 1-кс/752/1691/24
У Х В А Л А
про арешт майна
18.03.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12022100000000111, відомості щодо якого внесені 08.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт майна,-
В С Т А Н О В И В :
До слідчого судді звернувся слідчий із вказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 0525084800:05:000:0292 (свідоцтво про право власності 50637721 від 23.12.2015) площею 1.6259 га, розташовану в межах території Рогізкіської сільської ради Чечельницького району Вінницької області, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що у провадженні Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12022100000000111, відомості щодо якого внесені 08.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи виконувачем обов`язки Генерального директора Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики» (далі - Інститут), з метою реалізації свого злочинного умислу, будучи уповноваженою службовою особою від Інституту на укладання договорів та особою, яка керує його господарською діяльність, діючи всупереч інтересам держави, достовірно знаючи, що відповідно до умов Статуту Інституту та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ? передача в оренду об`єктів державної власності, які закріплені за Інститутом на праві господарського відання здійснюється за погодженням з Державною міграційною службою України у порядку, установленому законодавством, розуміючи, що процес надання в оренду приміщення є тривалим та вимагає оформлення значної кількості необхідних документів та отримання погодження Державної міграційної служби України, а розмір орендної плати підлягає перерахуванню орендарем виключно до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30%, вирішив обійти вказаний порядок шляхом укладення з потенційними орендарями приміщень Інституту договорів зберігання замість договорів оренди.
У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.01.2020, ОСОБА_5 , незважаючи на вимоги Статуту Інституту та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» усвідомлюючи те, що відповідно Закону орендодавцем нерухомого майна державної форми власності є Фонд державного майна України, а орендні відносини ґрунтуються на принципах законності, прозорості, відкритості та змагальності учасників, діючи умисно та з корисливих мотивів, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій, всупереч інтересам держави, з метою розтрати бюджетних коштів, розробив злочинний план, який полягав у здачі приміщень та окремих будівель Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики» (код ЄДРПОУ 05796251), що зареєстрована та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за договорами зберігання майна та отримання Інститутом плати у розмірі 100% замість 30%.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді виконувача обов`язки Генерального директора Інституту, усвідомлюючи, що згідно п.п. 8.1, 8.2 Статуту Генеральний директор Корпорації здійснює оперативне управління діяльністю Інституту, підзвітний Уповноваженому органу управління та несе відповідальність за результати діяльності Корпорації, достовірно знаючи, що на балансі ДНВК «КІА» на підставі акту приймання - передачі від 10.10.2019 та інвентаризаційного опису перебувають будівлі Лабораторного корпусу № 1, складські, виробничі та інші будівлі Інституту, в порушенням вимог п. 11.2 Статуту, статтей 2, 4, 5, 6, 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, зловживаючи своїм службовим становищем, порушив порядок передачі в оренду державного майна, яке перебувало на балансі Інституту та здійснив управління і розпорядження окремими його приміщеннями.
Також, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що раніше Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву вже укладалися договори оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Інституту (в установленому законодавством порядку), а також договори зберігання майна між Інститутом та фізичними і юридичними особами, які фактично є договорами оренди, без погодження Державної міграційної служби України, в тому числі не сплачувалися 70 % орендної плати за їх користування, які не були виявлені контролюючими органами та відповідно не понесли юридичних наслідків, діючи з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, вирішив реалізувати свій злочинний умисел, шляхом незаконної передачі приміщень Інституту суб`єктам господарської діяльності. Для цього останній запропонував представникам ТОВ «У-С-К», ФОП ОСОБА_6 та фізичної особи ОСОБА_7 укласти договори на правах оренди нежитлових приміщень Інституту, за адресою: АДРЕСА_1 , для здійснення своєї господарської діяльності, на що останні, будучи впевненими в законності дій ОСОБА_5 погодилися.
Після чого, невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, діючи за вказівкою виконувача обов`язків генерального директора Інституту ОСОБА_5 , з метою приховування дійсності укладення договорів оренди та передачі приміщень Інституту суб`єктам господарської діяльності, підготувала проекти договорів зберігання майна з вказаними юридичними та фізичними особами щодо передачі в платне користування приміщень Інституту для здійснення ними різних видів господарської діяльності, які надала на погодження ОСОБА_5 .
При цьому, виконувач обов`язків генерального директора Інституту ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що договори зберігання майна між Інститутом та суб`єктами господарської діяльності є фактично договорами оренди, діючи умисно в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам держави, без погодження з Державною міграційною службою України, в порушенням вимог п.п. 8.2, 8.5, 8.6, 11.2 Статуту Інституту в новій редакції, затвердженого наказом Державної міграційної служби України № 69 від 04.03.2020, затвердив та підписав вказані договори з ТОВ «У-С-К», ФОП ОСОБА_6 та фізичною особою ОСОБА_7 , предметом яких було надання Інститутом послуг зберігання майна зазначених суб`єктів, що не відповідало реальній дійсності за наступних обставин.
Так, за вказівкою виконувача обов`язки генерального директора Інституту ОСОБА_5 невстановленою органом досудового розслідування особою у невстановленому місці та у невстановлений час, однак не пізніше 31.01.2020, було підготовлено від імені в.о. генерального директора ОСОБА_5 Договір № 331/з-2020 про надання послуг зберігання з ТОВ «У-С-К», згідно якого ТОВ «У-С-К» (ЄДРПОУ 43358431) (Поклажодавець) в особі директора ОСОБА_8 передало ДНВК «КІА» (Зберігач) майно, яке повинно зберігатися в нежитлових приміщеннях № 104, 105, 107 та 506 у Лабораторному корпусі № 1 (реєстровий номер 05796251.1.БДПМЧН2938) загальною площею 128,8 кв.м., які знаходяться за адресою - АДРЕСА_1 . Відповідно, до п. 2.1. Договору «Вартість послуг та порядок розрахунків» сторони погодили суму вартості послуг Зберігача, за зберігання майна, яка визначається сторонами на основі Протоколу узгодження вартості послуг, що є невід`ємною частиною Договору (додаток № 1 до Договору) та, згідно вказаного Протоколу складає 16650, 00 гривень за календарний місяць зберігання майна.
Згідно Додатку № 2 до Договору - акту прийому-передачі майна на зберігання від 31.01.2020 поклажодавець передав, а зберігач прийняв для зберігання меблі, побутові прилади та друкарське устаткування - принтери, друкарські машини, перфобіндери, станки, верстаки, інше.
Ознайомившись з вказаним договором та додатками, виконувач обов`язків генерального директора Інституту ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, розуміючи, що вказаний договір є фактично договором оренди, намір про укладення якого у встановленому порядку має бути погоджений Державною міграційною службою України та укладатись від імені відповідного регіонального управління Фонду державного майна України, розуміючи юридичні наслідки їх підписання, підписав їх, тим самим засвідчив документи, надавши їм статус офіційних.
На підставі вказаного договору та додатку № 1 до нього, співробітниками відділу бухгалтерії Інституту, які були не обізнаними в незаконних діях виконувача обов`язків генерального директора Інституту, готувалися та виставлялися до оплати відповідні рахунки, в яких зазначалися сума щомісячної плати, реквізити розрахункового рахунку Інституту № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», та на підставі яких ТОВ «У-С-К» з 31.01.2020 по 01.09.2022 було здійснено на вказаний розрахунковий рахунок щомісячну оплату на суму 532 800 грн.
В ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «У-С-К» (ЄДРПОУ 43358431) використовувало надані у фактичну оренду нежитлові приміщення з метою здійснення господарської діяльності, а саме приміщення № 104, 105, 107 для виготовлення поліграфічної продукції, а приміщення № 506 як офіс.
Крім того, за вказівкою виконувача обов`язки генерального директора Інституту ОСОБА_5 невстановленою органом досудового розслідування особою у невстановленому місці та у невстановлений час, однак не пізніше 12.08.2020, було підготовлено від імені в.о. генерального директора ОСОБА_5 Договір № 354/з-2020 про надання послуг зберігання з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , згідно якого ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) (Поклажодавець) передав ДНВК «КІА» (Зберігач) майно, яке повинно зберігатися в частині нежитлового приміщення у будівлі складу (реєстровий номер 05796251.1.БДПМЧН2941) загальною площею 440,0 кв.м., що розміщене на внутрішній території ДНВК «КІА» за адресою - АДРЕСА_1 . Відповідно, до розділу 2 Договору «Вартість послуг та порядок розрахунків» п. 2.1. - Сума вартості послуг Зберігача, за зберігання майна, визначається сторонами на основі Протоколу узгодження вартості послуг, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток № 1 до Договору). Згідно Протоколу узгодження вартості послуг зберігання та окремих умов Договору сума вартості послуг складає 22 000, 00 гривень за календарний місяць зберігання майна, а з 01.12.2020 - 35 200, 00 гривень.
Згідно Додатку № 2 до Договору - акту прийому-передачі майна на зберігання від 12.08.2020 поклажодавець передав, а зберігач прийняв для зберігання обладнання для ремонту автотранспортних засобів, автозапчастини - для зберігання у будівлі складу.
Ознайомившись з вказаним договором та додатками, виконувач обов`язків генерального директора Інституту ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, розуміючи, що вказаний договір є фактично договором оренди, намір про укладення якого у встановленому порядку має бути погоджений Державною міграційною службою України та укладатись від імені відповідного регіонального управління Фонду державного майна України, розуміючи юридичні наслідки їх підписання, підписав їх, тим самим засвідчив документи, надавши їм статус офіційних.
На підставі вказаного договору та додатку № 1 до нього, співробітниками відділу бухгалтерії Інституту, які були не обізнаними в незаконних діях виконувача обов`язків генерального директора Інституту, готувалися та виставлялися до оплати відповідні рахунки, в яких зазначалися сума щомісячної плати, реквізити розрахункового рахунку Інституту № НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Ощадбанк», та на підставі яких ФОП ОСОБА_6 з 12.08.2020 по 01.09.2022 було здійснено на вказаний розрахунковий рахунок щомісячну оплату на суму 805 200 грн.
В ході досудового розслідування встановлено, що ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) використовував наданий у фактичну оренду склад з метою здійснення господарської діяльності, а саме як станцію технічного обслуговування автотранспортних засобів.
Окрім цього, за вказівкою виконувача обов`язки генерального директора Інституту ОСОБА_5 невстановленою органом досудового розслідування особою у невстановленому місці та у невстановлений час, однак не пізніше 23.04.2021, було підготовлено від імені в.о. генерального директора ОСОБА_5 Договір № 379/з-2021 про надання послуг зберігання з фізичною особою ОСОБА_7 , згідно якого ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) (Поклажодавець) передав ДНВК «КІА» (Зберігач) майно, яке повинно зберігатися в частині нежитлового приміщення у будівлях лабораторного корпусу та заготовельного цеху (реєстровий номер 05796251.1.БДПМЧН2947) загальною площею 100,0 кв.м., що розміщені за адресою - АДРЕСА_1 . Згідно акту прийому-передачі майна на зберігання від 23.04.2021 поклажодавець передав, а зберігач прийняв на зберіганння будівельні матеріали. Відповідно, до розділу 2 договору «Вартість послуг та порядок розрахунків» п. 2.1. - Сума вартості послуг Зберігача, за зберігання майна, визначається сторонами на основі Протоколу узгодження вартості послуг, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток № 1 до Договору). Згідно Протоколу узгодження вартості послуг зберігання та окремих умов Договору сума вартості послуг складає 4 000, 00 гривень за календарний місяць зберігання майна. 23.04.2021 між ДНВК «КІА» в особі ОСОБА_5 та фізичною особою ОСОБА_7 укладено договір № 118 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг споживачу, яким регламентується розподіл, оплата і компенсація наданих комунальних послуг, ремонт будівлі. Пунктом 1.2.5. даного договору зокрема передбачено, що споживач користується частиною нежитлового приміщення у будівлі лабораторного корпусу та заготовельного цеху загальною площею 100,0 кв.м., що розміщені за адресою - АДРЕСА_1 . 01.06.2021 між ДНВК «КІА» в особі ОСОБА_5 та фізичною особою ОСОБА_7 укладено додаткову угоду № 2 до договору № 379/3-2021, відповідно до якої сторони домовились змінити п. 4.2. «Місце зберігання майна» Договору, відповідно до якого ОСОБА_7 надається в користування частина нежитлового приміщення у будівлі лабораторного корпусу та заготовельного цеху (реєстровий номер 05796251.1.БДПМЧН2947) загальною площею 220,0 кв.м. та частина нежитлового приміщення (складу) у лабораторному корпусі № 1 (реєстровий номер 05796251.1.БДПМЧН2938) загальною площею 100,0 кв.м., що розміщені за адресою - АДРЕСА_1 . Відповідно до ч. 1 Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 01.06.2021 -Протоколу № 1 узгодження вартості послуг зберігання та окремих умов Договору, сума вартості послуг Зберігача за зберігання майна у період з 01.07.2021 по 30.11.2021 складає 12 800, 00 гривень за календарний місяць зберігання майна, а з 01.12.2021 - 25 600, 00 гривень. 15.03.2022 між ДНВК «КІА» в особі ОСОБА_5 та фізичною особою ОСОБА_7 укладено додаткову угоду № 3 до договору № 379/3-2021, відповідно до якої сторони домовились змінити п. 4.2. «Місце зберігання майна» Договору, відповідно до якого ОСОБА_7 надається в користування частина нежитлового приміщення у будівлі лабораторного корпусу та заготовельного цеху загальною площею 220,0 кв.м. Згідно ч. 1 Додатку № 1 до Додаткової угоди № 3 від 15.03.2023 - Протоколу № 1 узгодження вартості послуг зберігання та окремих умов Договору, сума вартості послуг Зберігача за зберігання майна у період з 01.04.2022 складає 17 600, 00 гривень за календарний місяць зберігання майна. Додатковою угодою від 22.06.2022 № 4 до договору № 379/3-2021, підписаною між ДНВК «КІА» особі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні сторони домовились зменшити вартість надання послуг зберігання майна з 01.06.2022. При цьому відповідно ч. 1 Додатку № 1 до Додаткової угоди № 4 від 22.06.2022 - Протоколу № 1 узгодження вартості послуг зберігання та окремих умов Договору, сума вартості послуг Зберігача за зберігання майна у період з 01.06.2022 складає 13 200, 00 гривень за календарний місяць зберігання майна.
Ознайомившись з вказаним договором та додатками, виконувач обов`язків генерального директора Інституту ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, розуміючи, що вказані договори є фактично договорами оренди, намір про укладення яких у встановленому порядку має бути погоджений Державною міграційною службою України та укладатись від імені відповідного регіонального управління Фонду державного майна України, розуміючи юридичні наслідки їх підписання, підписав їх, тим самим засвідчив документи, надавши їм статус офіційних.
На підставі вказаного договору та додатків, співробітниками відділу бухгалтерії Інституту, які були не обізнаними в незаконних діях виконувача обов`язків генерального директора Інституту, готувалися та виставлялися до оплати відповідні рахунки, в яких зазначалися сума щомісячної плати, реквізити розрахункового рахунку Інституту № НОМЕР_5 , відкритого в АТ «Кредобанк», та на підставі яких ОСОБА_7 з 23.04.2021 по 01.09.2022 було здійснено на вказаний розрахунковий рахунок щомісячну оплату на суму 245 200 грн.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) використовував надані у фактичну оренду нежитлові приміщення з метою здійснення господарської діяльності, а саме як токарну майстерню, цех з виготовлення рекламної продукції, майстерню по ремонту мотоциклів, передачі приміщень в суборенду.
Враховуючи викладене, виконувач обов`язків генерального директора Інституту ОСОБА_5 , достовірно знаючи визначену законодавством та установчими документами Інституту процедуру передачі в оренду державного майна Інституту, нехтуючи положеннями статтей 2, 4, 5, 6, 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, п.п. 8.2, 8.5, 8.6, 11.2 Статуту в новій редакції, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам держави, переслідуючи мету розтрати бюджетних коштів в інтересах ТОВ «У-С-К», ФОП ОСОБА_6 та фізичної особи ОСОБА_7 , без укладання договорів оренди в установленому законодавством порядку, надав їм у користування нежитлові приміщення Інституту, шляхом укладання договорів зберігання майна та надання послуг на загальну суму 1 583 200 гривень, що призвело до несплати до державного бюджету України 70% орендної плати, чим завдав бюджету України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву майнової шкоди в розмірі 1 108 240 гривень.
13.02.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Враховуючи те, що існують обставини, які підтверджують, що не застосування арешту на вказане майно може призвести до втрати, перетворення, а також його незаконного відчуження, у зв`язку з цим, слідчий просить задовольнити вказане клопотання.
В судове засідання слідчий не з`явився про дату, час та місце розгляду вказаного клопотання повідомлявся належним чином. До початку розгляду вказаного клопотання слідчий подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Разом з цим, слідчий вказав на те, що арешт накладається на майно підозрюваного з метою конфіскації майна як виду покарання, а тому виклик в судове засідання ОСОБА_5 та його захисника призведе до передчасного розголошення відомостей, які безпосередньо стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, які заплановано здійснити в подальшому, а також можуть вжити заходів щодо швидкого відчуження майна на користь третіх осіб з метою уникнення покарання в частині конфіскації.
Таким чином, слідчий суддя визнав за можливе провести розгляд даного клопотання без виклику власника майна - ОСОБА_5 та його захисника.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.
Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності слідчого, власника майна та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
Слідчий суддя, вивчивши вказане клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Як встановлено слідчим суддею, у провадженні Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12022100000000111, відомості щодо якого внесені 08.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
13.02.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Разом з цим, санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання, серед іншого у виді конфіскації майна.
Відповідно до інформаційної довідки № 361444767 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно підозрюваному ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером: 0525084800:05:000:0292 площею 1.6259 Га, розташована в межах території Рогізкіської сільської ради Чечельницького району Вінницької області.
Слідчий суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна враховує правові підстави для накладення арешту на майно, наявність суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та те, що при призначенні покарання можливо буде застосовано конфіскацію майна.
Положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України, встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Крім того, слідчим обґрунтовано клопотання про накладення певних заборон на вищевказане майно.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, враховуючи наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, наявність пред`явленої підозри ОСОБА_5 , обставин вчинення кримінального правопорушення та наслідків, правових підстав для накладення арешту, вважає неможливим застосування найменшого обтяжливого способу арешту майна, оскільки це призведе до непередбачуваних наслідків, у тому числі відчуження вказаного майна на користь третіх осіб, а тому вважає необхідним застосувати заборону ОСОБА_5 та/або іншим фізичним та юридичним особам відчужувати та розпоряджатись вказаним майном.
З огляду на викладене та враховуючи наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя вважає, що у ході досудового розслідування виникла обґрунтована необхідність у накладенні арешту на вказане майно, із застосуванням вказаних заборон, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у зв`язку із цим приходить до висновку про задоволення клопотання про арешт майна, до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №12022100000000111, відомості щодо якого внесені 08.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на земельну ділянку з кадастровим номером: 0525084800:05:000:0292 (свідоцтво про право власності 50637721 від 23.12.2015) площею 1.6259 га, розташовану в межах території Рогізкіської сільської ради Чечельницького району Вінницької області, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном.
Ухвала виконується негайно слідчим та прокурором.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2024 |
Оприлюднено | 26.04.2024 |
Номер документу | 118611155 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Мазур Ю. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні