Постанова

від 26.03.2024 по справі 753/25169/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №753/25169/21 головуючий у суді І інстанції Сташків Т.Г.

провадження № 22-ц/824/5866/2024 суддя-доповідач у суді ІІ Інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_3 , на рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 травня 2023 року у справі за позовом Садівницького товариства «Арсеналець-6» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року СТ «Арсеналець-6» звернулося до суду з позовом та просило з стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 108 822 грн. 91 коп., з яких: 100 382 грн. 91 коп. - заборгованість за спожиту електроенергію; 8 440 грн. - заборгованість по сплаті членських внесків; стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у сумі 153 846 грн. 79 коп., з яких: 145 406 грн. 79 коп. - заборгованість за спожиту електроенергію; 8 440 грн. заборгованість по сплаті членських внесків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СТ «Арсеналець-6» створено та зареєстровано як юридична особа 01 липня 1997 року та здійснює свою діяльність на підставі статуту СТ «Арсеналець-6». Видами діяльності СТ «Арсеналець-6» згідно пунктів 3.2, 3.3. Статуту (редакція 2019 року) є комплексне обслуговування об`єктів. Товариство забезпечує управління територією, в межах якої знаходяться земельні ділянки членів Товариства, а саме на земельній ділянці площею 20,35 га, в селі Підгірці, Обухівського району Київської області наданій у безстрокове і безоплатне користування виконавчим комітетом Обухівської районної Ради народних депутатів трудящих, згідно Державного акту на користування землею за № 70 від 1985 року, серія В № 086123. Садові ділянки НОМЕР_1, НОМЕР_6, НОМЕР_3, НОМЕР_4, що входять до зазначеної вище ділянки СТ «Арсеналець-6», належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є членами СТ «Арсеналець-6», а відповідно повинні виконувати обв`язки, встановлені Статутом для усіх учасників товариства, зокрема своєчасно і в повному обсязі сплачувати визначені загальним зборами вступні внески, членські і цільові внески, а також вартість спожитої електроенергії з додаванням коефіцієнту на відшкодування технологічних втрат товариства та експлуатаційних витрат. Вказані земельні ділянки відповідачів приєднано до мережі електропостачання СТ «Арсеналець-6». З огляду на бездіяльність відповідачів та щомісячне зростання заборгованості, позивач змушений стягувати з відповідачів заборгованість за спожиту електроенергію та по членським внескам в судовому порядку. За відповідачами, які є власниками садових ділянок № НОМЕР_1 , НОМЕР_6, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та членами СТ «Арсеналець-6», утворився борг з оплати вартості фактично спожитої електроенергії за період з 01 лютого 2017 року по 30 листопада 2021 року в загальній сумі 245 789 грн. 70 коп.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 травня 2023 року позов СТ «Арсеналець-6» задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачі зазначають, що судом у якості обґрунтування позиції позивача у справі прийнято розрахунки заборгованості по ділянкам НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, що додані до позовної заяви, по яких на думку позивача існує заборгованість. При цьому, вказані розрахунки ніким не підписані, не носять характеру документа, не відповідають вимогам Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, не містять дати, підпису та прізвища та ім`я особи, яка їх склала. При цьому, вказані додатки (розрахунки) є основними доказами позивача для встановлення суми заборгованості. Однак, навіть якщо б ці розрахунки були належним чином оформлені, вони самі по собі доказами не є. Доказами існування заборгованості по розрахункам за електроенергію могли б бути акти зняття показів лічильників, однак таких документів у справі немає. Хто, коли, в які саме дати, з яких саме лічильників знімав покази встановити неможливо. В матеріалах справи відсутні дані про моделі, серійні номери лічильників, встановлених на ділянках № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4. В матеріалах справі відсутні і акти зняття показів лічильників на ділянках, які належить відповідачам. Таким чином, відповідачі вважають, що в матеріалах справи не має належних та достовірних доказів існування заборгованості відповідачів, і, відповідно, рішення суду в частині стягнення боргу є необґрунтованим. Крім того, позовна заява СТ «Арсеналець-6» про стягнення заборгованості подана до суду 10 грудня 2021 року. В позовній заяві ставиться питання стягнення заборгованості за період з 01 лютого 2017 року по 30 листопада 2021 року. В контексті заявленої вимоги очевидно виникає питання строку позовної давності щодо вимог позивача, так як з 01 лютого 2017 року до моменту подання позову минуло 4 роки та 10 місяців. Зважаючи на те, що відповідно до тексту позовної заяви, позивачем рахунки відповідачам виставлялися щомісячно, позовна давність має застосовуватися щодо кожного з помісячних нарахувань. Зважаючи на те, що позивач не обґрунтував причини пропуску строку позовної давності за період з за період з 01 лютого 2017 року по 10 грудня 2018 року, так само як і не вказав обставини, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, а обставини, які заважали позивачу звернутися з позовом до відповідачів, не вказані та не підтверджені належними й допустимими засобами доказування, відповідачі вважають, що позивачем не доведено, як поважність причин пропуску строку позовної давності так і наявність обставин, які заважали позивачу звернутися вчасно з позовом. Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за період з 01 лютого 2017 року по 10 грудня 2018 року, а оскаржуване рішення в частині визнання того, що позивачем строк позовної давності за весь позовний період не є пропущеним - таким, що не відповідає нормам права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що ним надано суду першої інстанції докази щодо наявності заборгованості відповідачів у повному обсязі, що приєднані до матеріалів справи. Крім того, в суді першої інстанції позивач надавав пояснення щодо порядку зняття показників індивідуальних лічильників. Так, показання лічильників в товаристві знімаються щомісяця в останній календарний день місяця, інформація заноситься в базу даних товариства в спеціальній програмі. Зняття показників здійснюється залученими до виконання цих робіт, за договорами ЦПХ працівниками, що офіційно отримують за це винагороду у розмірі затвердженому кошторисом на відповідний рік. На підставі знятих показників формуються рахунки (квитанції) на оплату по кожній ділянці окремо. Зазначені обставини досліджено судом першої інстанції, також було допитано свідка Бруль Олену - особу, яка особисто знімає показники лічильників та заносить інформацію до бази товариства. Єдиним платіжним документом для сплати за спожиту електроенергію є рахунок за спожиту електроенергію, що формується Товариством. Інших документів установчими документами Товариства та/або законодавством не передбачено. На підтвердження зазначеного позивачем долучено до матеріалів справи квитанції помісячні на оплату за спожиту електроенергію за період з березня 2017 року по жовтень 2021 року та квитанції помісячні на оплату членських внесків (внесків на статутну діяльність) за період з вересня 2019 року по листопад 2021 року. Вказані квитанції додатково направлялись відповідачам електронною поштою для оплати, що підтверджується наданими суду першої інстанції роздруківками з електронної пошти. Проте, відповідачі свої обов`язки щодо оплати вартості фактично спожитої ними електроенергії не виконують належним чином, оплачуючи рахунки нерегулярно та не в повному обсязі. Саме тому сума заборгованості щомісяця зростає. На підтвердження заборгованості позивачем надано суду рахунки за спожиту електроенергію, повідомлення про заборгованість, листи, роздруківка електронної пошти, де ОСОБА_1 пише: дякую, отримав, оплачу найближчім часом, банківські виписки тощо. На противагу цьому відповідачі не надали жодного доказу, що спростовує наявність заборгованості або контррозрахунку щодо оплати заборгованості. Крім того, у разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів. Позивач звертає увагу, що проставлення печатки на посвідчувальний напис є необов`язковим. Так як, відповідно до ст. 581 Господарського кодексу України: Суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 910/8794/17. Таким чином, на думку позивача, рішенням суду першої інстанції правильно встановлено обставини справи, всебічно досліджено надані обома сторонами докази, допитано свідків та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Також, висновки суду першої інстанції, про те що позивачем строк позовної давності за весь позовний період не є пропущеним є обґрунтованими та доведеними в судовому порядку. Крім того, відповідачами за найдавнішим періодом було частково погашено заборгованість, що є доказом переривання строку позовної давності. За таких обставин, позивач вважає, що висновки та доводи апеляційної скарги відповідачів щодо пропуску строку позовної давності та про відсутність доказів наявності заборгованості відповідачів жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, є безпідставними та не відображають реальний стан справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що СТ «Арсеналець-6» створено та зареєстровано як юридична особа 01 липня 1997 року та здійснює свою діяльність на підставі статуту.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 статуту (у редакції 2019 року) видами діяльності СТ «Арсеналець-6» є комплексне обслуговування об`єктів. Товариство забезпечує управління територією, в межах якої знаходяться земельні ділянки членів Товариства, а саме на земельній ділянці площею 20,35 га, в селі Підгірці, Обухівського району Київської області наданій у безстрокове і безоплатне користування виконавчім комітетом Обухівської районної Ради народних депутатів трудящих, згідно Державного акту на користування землею за № 70 від 1985 року, серія В № 086123.

Садові ділянки НОМЕР_1, НОМЕР_6, НОМЕР_3, НОМЕР_4, що входять до зазначеної вище ділянки СТ Арсеналець-6», належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , котрі є членами СТ Арсеналець-6».

Відповідно до пунктів 4.2.4, 4.2.5 статуту члени товариства зобов`язані виконувати рішення загальних зборів членів товариства та його правління, сплачувати членські внески в порядку і в розмірі, затвердженому зборами членів товариства.

У пункті 4.2.8 статуту закріплено обов`язок членів товариства здійснювати своєчасно розрахунки за електричну енергію за ціною встановленою енергопостачальником з додаванням коефіцієнта встановленого Правлінням товариства та затвердженого на загальних зборах.

Аналогічні обов`язки членів садового товариства визначені пунктами 2.4.1. 2.4.7, 2.4.12 статуту СТ «Арсеналець-6» в редакції від 2012 року, що діяла до 2019 року.

У разі отримання електричної енергії безпосередньо від постачальника через електричні мережі товариства укласти відповідні договори з товариством та постачальником, дотримуватися їх положень. Технічний проект, технічні умови погодити з товариством (пункт 4.2.10 статуту).

Згідно з пунктом 4.10 статуту постачання електроенергії на садові ділянки здійснюється шляхом підключення ділянки до існуючих мереж товариства відповідно до технічних умов та погодженої товариством та енергопостачальником проектної документації. Персональне під`єднання до електромереж товариства з встановленням індивідуального приладу обліку безпосередньо до приватних трансформаторів не допускається.

Згідно п. 8.9. та п. 9.9. статуту рішення загальних зборів та/або Правління є обов`язковими для виконання всіма членами товариства.

Так, рішеннями загальних зборів членів громадської організації СТ Арсеналець-6», оформленими протоколом від 25 серпня 2018 року № 3, вирішено з метою збалансування показників головного лічильника, встановленого на підстанції Арсеналець-6 та спожитої загалом електроенергії встановити розмір відшкодування технологічних втрат товариства та експлуатаційних витрат на рівні 20 % від спожитої електроенергії.

У подальшому, постановою правління від 28 вересня 2021 року № 38 затверджено поступове зменшення коефіцієнта відшкодування технологічних втрат СТ Арсеналець-6» та експлуатаційних витрат на рівні 15 % з 01 жовтня 2021 року, включаючи нарахування за використану електроенергію за вересень місяць, з подальшим зниженням, після проведення робіт повної модернізації лінії згідно проекту та подальшому затвердженню на загальних зборах.

Проте, відповідачі свої зобов`язання щодо оплати вартості фактично спожитої електроенергії належним чином не виконували, що призвело до утворення заборгованості за період з 01 лютого 2017 року по 30 листопада 2021 року в загальній сумі 245 789 грн. 70 коп., з якої: 100 382 грн. 91 коп. - заборгованість ОСОБА_1 (по ділянці № НОМЕР_2 у сумі 53 576 грн. 89 коп. та по ділянці № НОМЕР_3 у сумі 46 806 грн. 02 коп.), 145 406 грн. 79 коп. - заборгованість ОСОБА_2 (по ділянці № НОМЕР_1 у сумі 22 916 грн. 82 коп. та по ділянці НОМЕР_4 у сумі 122 489 грн. 97 коп.).

Дана заборгованість розрахована позивачем на підставі показників індивідуальних лічильників відповідачів та кількості спожитих кіловат по кожній ділянці окремо.

Позивачем долучено до матеріалів справи квитанції помісячні на оплату членських внесків (внесків на статутну діяльність) за період з вересня 2019 року по листопад 2021 року, квитанції помісячні на оплату за спожиту електроенергію за період з березня 2017 року по жовтень 2021 року.

Крім того, оскільки відповідачі систематично порушують приписи п. 4.2.5

Статуту щодо сплати членських внесків та за період 2019 - 2021 заборгованість відповідачів по сплаті членських внесків становить 16 880 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 коп.), з яких заборгованість по ділянці НОМЕР_1 становить 4 220 грн. (чотири тисячі двісті двадцять гривень 00 коп.), по ділянці НОМЕР_2 становить 4 220 грн. (чотири тисячі двісті двадцять гривень 00 коп.), по ділянці НОМЕР_3 становить 4 220 грн. (чотири тисячі двісті двадцять гривень 00 коп.), по ділянці НОМЕР_4 становить 4 220 грн. (чотири тисячі двісті двадцять гривень 00 коп.).

Таким чином, станом на 30 листопада 2021 року загальна сума заборгованості відповідачів за спожиту електроенергію та по членським внескам становить 262 669 грн. 70 коп., з яких 108 822 грн. 91 коп. заборгованість ОСОБА_1 та 153 846 грн. 79 коп. заборгованість ОСОБА_2 .

Із матеріалів справи слідує, що СТ «Арсеналець-6» зверталося до відповідачів з попередженнями про відключення електричної енергії та про сплату заборгованості, що підтверджується відповідними листами за період 2019-2021 рік із фіскальними чеками про їх відправку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сума боргу відповідачів підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, та відповідачі на момент прийняття рішення не надали документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, позовні вимоги є обґрунтованими.

Однак, апеляційний суд не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Частинами 1, 5, 6 статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання» визначено, що громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності. Рівність перед законом передбачає, що громадські об`єднання є рівними у своїх правах та обов`язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об`єднання. Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про громадські об`єднання» встановлено, що громадське об`єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об`єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об`єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Відповідно до положень пункту 1.2 Правил користування електричною енергією (затверджені постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28, що були чинні до 14.03.2018 року) населений пункт - юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об`єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.

Згідно з пунктом 12.3 Правил користування електричною енергією населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення своїх потреб. За обсяг закупленої електричної енергії з її постачальником розраховується населений пункт відповідно до умов договору.

Закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту (пункт 12.4 Правил користування електричною енергією).

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Кодексом систем розподілу, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 310, та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312.

Згідно з підпунктом 1.1.2. глави 1.1. розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року за № 312, побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Взаємовідносини та розрахунки в умовах колективного побутового споживача визначені главою 10.2. розділу Х Правил.

Згідно з підпунктом 10.2.5. глави 10.2. розділу Х Правил, закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача.

Відповідно до викладеного у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №317/629/15-ц висновку садове товариство (населений пункт) є споживачем електроенергії - юридичною особою, що закуповує електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок всього товариства (населеного пункту), зокрема для забезпечення електричною енергією членів садового товариства (споживачів населеного пункту). При цьому питання щодо користування електричною енергією та технічного забезпечення електроустановок споживачів населеного пункту, зокрема щодо обліку електричної енергії та розрахунків за спожиту електричну енергію членів садового товариства мають здійснюватися відповідно до установчих документів садового товариства та/або прийнятих на загальних зборах членів садового товариства рішень.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом (частина 2 статті 87 ЦК України).

Як передбачено положеннями статуту СТ «Арсеналець-6», члени товариства зобов`язані виконувати рішення загальних зборів членів товариства та його правління, сплачувати членські внески, здійснювати своєчасно розрахунки за електричну енергію за ціною встановленою енергопостачальником з додаванням коефіцієнта встановленого правлінням товариства та затвердженого на загальних зборах.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положення статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує про те, що СТ «Арсеналець-6» створено та зареєстровано як юридична особа 01 липня 1997 року та здійснює свою діяльність на підставі статуту СТ «Арсеналець-6».

Видами діяльності СТ «Арсеналець-6» згідно пунктів 3.2, 3.3. Статуту (редакція 2019 року) є комплексне обслуговування об`єктів. Товариство забезпечує управління територією, в межах якої знаходяться земельні ділянки членів Товариства, а саме на земельній ділянці площею 20,35 га, в селі Підгірці, Обухівського району Київської області.

Садові ділянки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , НОМЕР_3, НОМЕР_4, що входять до зазначеної вище ділянки СТ «Арсеналець-6», належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 котрі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є членами СТ «Арсеналець-6».

З огляду на бездіяльність відповідачів та щомісячне зростання заборгованості, позивач змушений стягувати з відповідачів заборгованість за спожиту електроенергію в судовому порядку. За відповідачами, які є власниками садових ділянок № НОМЕР_1 , НОМЕР_6, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та членами СТ «Арсеналець-6», утворився борг з оплати вартості фактично спожитої електроенергії за період з 01 лютого 2017 року по 30 листопада 2021 року в загальній сумі 245 789 грн. 70 коп.

Заборгованість відповідачів за спожиту електричну енергію підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату за спожиту електроенергію за період з березня 2017 року по жовтень 2021 року за показниками індивідуальних лічильників відповідачів та кількості спожитих кіловат по кожній належній відповідачам ділянці.

За поясненнями позивача, показання лічильників знімаються щомісяця в останній календарний день місяця та вносяться в базу даних програми, де формуються рахунки (квитанції) на оплату по кожній ділянці окремо.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачі вказують, що судом у якості обґрунтування позиції позивача у справі прийнято розрахунки заборгованості по ділянкам (вказані ділянки №№142, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4) додані до позовної заяви, по яких на думку позивача існує заборгованість. При цьому, вказані розрахунки ніким не підписані, не носять характеру документа, не відповідають вимогам правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції' України від 18 червня 2015 року № 1000/5, не містять дати, підпису та прізвища та Ім`я особи, яка їх склала.

При цьому, доказами існування заборгованості по розрахункам за електроенергію могли б бути акти зняття показів лічильників, однак, таких документів у справі немає. Хто, коли, в які саме дати, з яких саме лічильників знімав покази встановити неможливо. В матеріалах справи відсутні дані про моделі, серійні номери лічильників, встановлених не ділянках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4. В матеріалах справі і відсутні акти зняття показів лічильників на ділянках, які належить відповідачам.

Разом з тим, такі доводи відповідачів є необґрунтованими та не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги. Надані позивачем докази на підтвердження розміру заборгованості відповідачів перед позивачем є належними та такими, що оформлені належним чином.

Крім того, в суді першої інстанції допитано свідка ОСОБА_4 , яка знімає показники лічильника в СТ «Арсеналець-6». Як зауважено свідком, вона знімає показники лічильника всіх субспоживачів кожен останній робочий день місяця та здає внутрішній звіт і звіт постачальнику. При цьому, оскільки переважно мешканців на місці не має, відомості щодо знятих показників залишаються без підпису. Також свідок повідомила, що проводилася інвентаризація всіх лічильників, після чого останні були опломбовані, а лічильники ОСОБА_1 опломбовані ним особисто.

Розмір відшкодування технологічних втрат товариства та експлуатаційних витрат встановлено для членів товариства на рівні 20 % від спожитої електроенергії з 25 серпня 2018 року та на рівні 15 % - з 01 жовтня 2021 року.

Відповідні рішення загальних зборів членів громадської організації СТ «Арсеналець-6», оформленими протоколом від 25 серпня 2018 року № 3, та постанова засідання правління від 28 вересня 2021 року № 38 наразі є чинними та недійсними в передбаченому законом порядку не визнані.

Також, судом першої інстанції прийняті до уваги зауваження відповідачів про наявність у СТ «Арсеналець-6» залишку сплачених в якості благодійного внеску грошових коштів у сумі 55 544 грн. 83 коп., яку відповідачі пропонували позивачу зарахувати в рахунок погашення заборгованості.

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів припинення зобов`язання відповідачів у порядку статті 601 ЦК України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Оскільки сума боргу відповідачів підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, та відповідачі на момент прийняття рішення не надали документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, позовні вимоги є обґрунтованими. Висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами відповідачів. Крім того, на спростування розміру заборгованості відповідачами не надано жодного належного та допустимого доказу.

Заперечуючи проти позову та правильність нарахування заборгованості, відповідачі не були позбавлені можливості надати суду дані про правильні, на їх думку, показники лічильників, якщо вважали, що товариством такі показники зазначені неправильно, а також надати квитанції про оплату за спожиту електроенергію у відповідності до наявних показників.

Однак, відповідачі таких доказів суду не надали, а лише заперечували проти свого обов`язку сплачувати за спожиту ними електроенергію.

При цьому, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачами було заявлено вимогу про застосування строку позовної давності до заборгованості, нарахованої за період з 01 лютого 2017 року по 10 грудня 2018 року.

Апеляційний суд частково погоджується з доводами відповідачів в цій частині, з наступних підстав.

Як вбачається з наданих розрахунків позивача, заборгованість відповідачів нарахована за період з 01 березня 2017 року по 30 листопада 2021 року.

Відповідно до вимог ст. 256, 257, 258, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення пені. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Згідно ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Так, спірним позовним періодом у справі є березень 2017 року - жовтень 2021 року. При цьому, позов пред`явлений до Дарницького районного суду м. Києва 10 жовтня 2021 року, тобто, поза межами трирічного строку позовної давності.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, внесено зміни зокрема до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який був доповнений п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину»;

Постановою № 211 на всій території України з 12 березня 2020 року у зв`язку із респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, був установлений карантин, який постановою Кабінету міністрів від 09 грудня 2020 року №1236 продовжений 19 грудня 2020 року по 30 квітня 2023 року.

Враховуючи зазначене, заборгованість відповідачів за спожиту електроенергію, яка нарахована позивачем за березень 2017 року, нарахована поза межами трирічного строку та позов в цій частині задоволенню не підлягає саме через пропуск строку позовної давності.

Як вбачається з наданих розрахунків позивача, заборгованість відповідачів за електроенергію за період з березня 2017 року по 30 листопада 2021 року в загальному розмірі складає 245 789 грн. 70 коп., з якої: 100 382 грн. 91 коп. - заборгованість ОСОБА_1 (по ділянці № НОМЕР_2 у сумі 53 576 грн. 89 коп. та по ділянці № НОМЕР_3 у сумі 46 806 грн. 02 коп.), 145 406 грн. 79 коп. - заборгованість ОСОБА_2 (по ділянці № НОМЕР_1 у сумі 22 916 грн. 82 коп. та по ділянці № НОМЕР_4 у сумі 122 489 грн. 97 коп.).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по ділянці № НОМЕР_1 вбачається, що за березень 2017 року відповідачу було нараховано 950 грн. 88 коп. Така заборгованість нарахована та пред`явлена позивачем поза межами строку позовної давності, а, відтак, загальна сума заборгованості по ділянці № НОМЕР_1, яка складає 22 916 грн. 82 коп. підлягає зменшенню на зазначену суму та буде складати 21 965 грн. 94 коп. (22 916,82-950,88).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по ділянці № НОМЕР_4 вбачається, що за березень 2017 року відповідачу було нараховано 7 902 грн. Така заборгованість нарахована та пред`явлена позивачем поза межами строку позовної давності. Разом з тим, як вбачається із зазначеного розрахунку, відповідачем за вересень, жовтень, листопад 2017 року було здійснено часткове погашення боргу, що свідчить про визнання боргу останньою та переривання строку позовної давності.

Також, з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по ділянці № НОМЕР_2 вбачається, що за березень 2017 року відповідачу було нараховано 2 815 грн. 68 коп. Така заборгованість нарахована та пред`явлена позивачем поза межами строку позовної давності. Разом з тим, як вбачається із зазначеного розрахунку, відповідачем за вересень, жовтень, листопада 2017 року було здійснено часткове погашення боргу, що свідчить про визнання ним боргу та переривання строку позовної давності.

Крім того, з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по ділянці № НОМЕР_3 вбачається, що за березень 2017 року відповідачу було нараховано 9 НОМЕР_4 грн. 96 коп. Така заборгованість нарахована та пред`явлена позивачем поза межами строку позовної давності. Разом з тим, як вбачається із зазначеного розрахунку, відповідачем за серпень, вересень, жовтень, листопад 2017 року було здійснено часткове погашення боргу, що свідчить про визнання ним боргу та переривання строку позовної давності.

В матеріалах справи відсутні квитанції про оплату наданих послуг, де було б зазначено, що оплата послуг проводилася за конкретний поточний період, та які суми були сплачені відповідачем з призначенням платежу.

Враховуючи, що відповідачі сплачували за електроенергію в сумах, що перевищували нарахування за місяць, в якому здійснювалась оплата, апеляційний суд приходить до висновку, що в межах суми такого перевищення, відповідачі оплачували борг. Зазначені дії свідчать про визнання боргу та переривання позовної давності.

Пунктом 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та п.1.2 Положеннями про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, згідно якими отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 904/12527/16.

Враховуючи зазначене, поза межами строку позовної давності позивачем нараховано та пред`явлено позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_2 950 грн. 88 коп. за березень 2017 року.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_2 за спожиту електроенергію в загальному розмірі буде складати 144 455 грн. 91 коп. (145 406, 79 - 950,88).

В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за електроенергію пред`явлені в межах строку позовної давності, є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, про що вірно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності нарахування заборгованості за членські внески, а, відтак, в зазначеній частині рішення суду не переглядається.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції не повністю відповідають фактичним обставинам справи, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду у відповідній частині.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 травня 2023 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 скасувати та прийняти в цій частині постанову.

Позовні вимоги Садівницького товариства «Арсеналець-6» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , на користь Садівницького товариства «Арсеналець-6», місце знаходження: с. Підгірці, Обухівського району, Київської області, ідентифікаційний код - 25294770, заборгованість у сумі 152 895 (сто п`ятдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 91 копійка, з яких 144 455 (сто сорок чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 91 копійка - заборгованість за спожиту електроенергію; 8 440 (вісім тисяч чотириста сорок) гривень - заборгованість по сплаті членських внесків.

У задоволенні решти позовних вимог Садівницького товариства «Арсеналець-6» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.