Постанова

від 27.03.2024 по справі 2-1088/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1075/2024

Справа № 2-1088/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 березня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва в складі судді Ключника А.С., постановлену в м. Київ 28 листопада 2023 року у справі за поданням державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , стягувач: Публічне акціонерне товариство «Місто Банк»,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук К.П. звернувся до суду із даним поданням, просив встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань за рішенням суду.

Посилався на те, що на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва № 2-1088/11 від 16 лютого 2012 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Місто Банк» суми заборгованості за кредитним договором № 89/Ф-USD від 30 серпня 2007 року в розмірі 171196,67 доларів США, що еквівалентно 1 359 096,12 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. ІТЗ.

Вказане виконавче провадження відкрито 12 травня 2017 року, копію постанови про відкриття виконавчого провадження надіслано боржнику для виконання та стягувачеві до відома. В самостійному порядку рішення суду боржником не виконано, перевірка майнового стану боржника та проведені виконавчі дії не надали позитивного результату. 11 вересня 2019 року та 02 червня 2023 року державним виконавцем на адресу боржника, яка зазначена у виконавчому документі, а також на адресу боржника, яка надана Державною міграційною службою України, направлено вимогу, якою останню зобов`язано сплатити борг за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату, надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, надати достовірні відомості про доходи та місце роботи, майно та майнові права, копії паспорта документа України, в тому числі для виїзду за кордон, довідку про склад сім`ї, документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності. Проте вимоги державного виконавця боржником не виконано, борг згідно виконавчого листа не сплачено, будь-яких пояснень з приводу неможливості виконання рішення суду не надано. Згідно листа Державної прикордонної служби України встановлено, що боржник неодноразово та систематично перетинає державний кордон України, що може свідчити про наявність у боржника грошових коштів. Враховуючи викладене, боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду, не вчиняє жодних дій, спрямованих на таке виконання у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у неї є всі реальні можливості (зокрема наявні грошові кошти), а тому є підстави для встановлення останній обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києвавід 23 листопада 2023 року подання залишено без задоволення.

Головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук К.П., не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києвавід 23 листопада 2023 року та встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань за рішенням суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що факт ухилення боржника від виконання рішення суду підтверджується тим, що боржник достеменно обізнаний про наявність рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 2-1088/11 та про наявність виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке відкрито з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва № 2-1088/11 від 16 лютого 2012 року, позаяк в матеріалах виконавчого провадження наявні заяви боржника та відмітки про ознайомлення з матеріалами справи.

Боржником у порушення ст. 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження» не виконано вимоги державного виконавця, не подано декларацію про доходи та майно, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки в банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах фінансових послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України, заборгованість згідно рішення суду не сплачено, будь-яких пояснень з приводу неможливості виконання виконавчого документу не надано.

Боржник після арешту коштів, які знаходяться на рахунках останнього в банківських установах, з метою ухилення від виконання рішення суду відкриває нові рахунки, хоча ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за такі дії.

Боржник, після встановлення місця роботи останньої та надіслання туди постанови про звернення стягнення на заробітну плату, майже одразу звільнилася, чим унеможливлює виконання рішення суду за рахунок стягнення із доходів.

Боржник неодноразово (систематично) перетинає державний кордон України, що може свідчити про наявність у неї коштів, проте жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, не вчиняє, борг чи хоча б його частину не сплачує.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без задоволення подання головного державного виконавця про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що судом не встановлено будь-яких свідомих дій боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини, посилання державного виконавця на перетин боржником державного кордону України у зв`язку з наявністю коштів вважав припущенням.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 лютого 2012 Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-1088/11 на виконання рішення від 26 січня 2011 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Місто Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 89/Ф-USD від 30 серпня 2007 року у розмірі 171196,67 доларів США, що за курсом НБУ на час ухвалення рішення по справі складає 1359096,12 грн., 1700 грн. судового збору, 120 грн. збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (а. с. 10).

Постановою від 12 травня 2017 року головним державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Сімерецькою В.С. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1, зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (а. с. 13).

На а. с. 14 міститься копія супровідного листа від 12 травня 2017 року про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження на адреси боржника та стягувача.

Постановою від 12 травня 2017 року державним виконавцем накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 (а. с. 15).

Згідно відповідей на запит до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії, відомості про ОСОБА_1 відсутні (а. с. 17, 28).

Згідно відповіді на запит до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, відомості про ОСОБА_1 відсутні (а. с. 19).

Згідно відповідей на запит до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи ОСОБА_1 , місцем роботи боржника є ТОВ «Агро плюс 4» (а. с. 19 зворот, а. с. 27).

Згідно відповіді на запит до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, відсутні дані про зареєстровані за ОСОБА_1 транспортні засоби (а. с. 86).

Постановою державного виконавця від 11 липня 2017 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 за місцем роботи у ТОВ «Агро плюс 4» в розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу (а. с. 29).

Постановою державного виконавця від 04 грудня 2017 року накладено арешт на кошти боржника, які знаходяться на банківських рахунках (а. с. 31).

Згідно листа АТ «УкрСиббанк» від 02 липня 2018 року, залишок коштів на наявному рахунку ОСОБА_1 становить 5235,27 грн. (а. с. 34).

Згідно листа АБ «Укргазбанк» від 27 червня 2018 року, залишок коштів на рахунку ОСОБА_1 становить 8,77 грн. (а. с. 35).

Постановою державного виконавця від 23 серпня 2019 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 за місцем роботи у Державній інноваційній фінансово-кредитній установі в розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 1497507,73 грн. (а. с. 59).

11 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала до Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві заяву, в якій просила надати розшифровку сум боргу, зазначених в постанові про арешт коштів боржника від 23 серпня 2019 року (а. с. 61).

11 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала до Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві заяву, в якій просила зняти арешт з рахунку в АБ «Укргазбанк», який є виключно рахунком для отримання заробітної плати (а. с. 62).

11 вересня 2019 року державним виконавцем направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу, якою зобов`язано останню з`явитись до виконавця 16 вересня 2019 року щодо сплати боргу за виконавчим листом № 2-1088/11, виданим 16 лютого 2012 року, або надання підтверджуючих документів про сплату; одночасно зобов`язано надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; достовірні відомості про доходи та місце роботи, на підтвердження чого надати довідку з місця роботи; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності, з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб, з наданням копій підтверджуючих документів та додатків до них; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів; копій паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон; довідку про склад сім`ї; документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належить на праві приватної та/або спільної власності. Повідомлено про обов`язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення, виникнення обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування, а також про зміну місця роботи (а. с. 64).

Листом АБ «Скай Банк» від 12 вересня 2019 року повідомлено Шевченківський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про відкриття нового рахунку ОСОБА_1 12 вересня 2019 року (а. с. 66), а також надано виписку про рух коштів по рахунку з 12 вересня 2019 року по 17 жовтня 2019 року (а. с. 72).

25 жовтня 2019 року Державною інноваційною фінансово-кредитною установою подано звіт про здійснені відрахування та виплати щодо ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року, згідно якого утримано суму 3442,28 грн. (а. с. 80).

09 січня 2020 року Державною інноваційною фінансово-кредитною установою подано звіт про здійснені відрахування та виплати щодо ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2019 року по 31 грудня 2019 року, згідно якого утримано суми 3500,77 грн., 3861,19 грн., 3128 грн. (а. с. 81).

Згідно відповіді на запит до Державної фіскальної служби України від 01 липня 2020 року, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 знято з обліку у контролюючих органах (а. с. 87).

Згідно відповіді на запит до Пенсійного фонду України від 01 липня 2020 року про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи ОСОБА_1 , інформації не знайдено (а. с. 88).

Постановою державного виконавця від 16 серпня 2021 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 за місцем роботи у Державній інноваційній фінансово-кредитній установі в розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 1472343,45 грн. (а. с. 110).

Листом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи від 01 вересня 2021 року повідомлено Відділ, що станом на 31 серпня 2021 року припинено трудовий договір з ОСОБА_1 за угодою сторін (а. с. 112).

Згідно відповіді на запит до Державної прикордонної служби України від 09 березня 2023 року щодо перетину боржником державного кордону, в період з 12 травня 2017 року по 09 березня 2023 року ОСОБА_1 дванадцять разів перетинала державний кордон (а. с. 134 - 135).

02 червня 2023 року державним виконавцем направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу, якою зобов`язано останню надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити заходи, що взиваються з метою його виконання; зобов`язано надати ряд документів для встановлення її майнового стану (а. с. 136).

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно з вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон є ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли у нього є всі реальні можливості виконати цей обов`язок (наприклад, наявність майна, грошових коштів, тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем вживалися заходи, спрямовані на виконання рішення суду.

У своєму поданні державний виконавець зазначив, що майна, за рахунок якого можливе виконання рішення суду, за наслідками проведення виконавчих дій не виявлено, 11 вересня 2019 року та 02 червня 2023 року державним виконавцем на адресу боржника направлено вимоги, якими боржника зобов`язано сплатити борг за виконавчим документом або надати підтверджуючі документи про сплату, надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, надати достовірні відомості про доходи та майно, а також вказані у вимозі документи, проте, вимоги державного виконавця боржником не виконано, борг не сплачено, будь-яких пояснень з приводу неможливості виконання рішення суду не надано.

Разом із тим, будь-яких доказів ухилення боржника від виконання рішення суду, а також доказів про реальну можливість відповідача виконати зазначене рішення матеріали подання не містять.

У поданні державний виконавець вказував на те, що рішення суду боржник не виконала, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення, не здійснила.

Проте, сам по собі факт відкриття виконавчого провадження та обізнаність боржника про цю обставину, невиконання боржником зобов`язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на неї обов`язків, з огляду на встановлені виконавцем обставини відсутності у боржника рухомого чи нерухомого майна, коштів, за рахунок яких боржник могла би виконати судове рішення, однак свідомо цього не робить.

Доводи, які наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо недоведення державним виконавцем факту ухилення боржника від виконання судового рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що боржник неодноразово і систематично перетинає державний кордон України, що може свідчити про наявність у неї грошових коштів, отже має фінансову можливість виконувати рішення суду, що боржник після арешту коштів, які знаходяться на її рахунках в банківських установах, відкриває нові рахунки з метою ухилення від виконання рішення суду, а також що боржник навмисно звільнилася з роботи для уникнення звернення стягнення на заробітну плату, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки це є припущенням.

Посилання державного виконавця на те, що боржник жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснила, відхиляються апеляційним судом, оскільки в даному випадку державний виконавець мав навести, в чому саме полягає факт ухилення боржника від виконання рішення, так як сам по собі факт наявності виконавчого провадження та вчинення певних виконавчих дій не можуть бути належною підставою обмеження права боржника у виїзді за межі України. Крім того, доведення факту умисного ухилення боржника від виконання зобов`язання покладено саме на державного виконавця.

Наведення державним виконавцем в апеляційній скарзі загальних норм матеріального права і судової практики ЄСПЛ, рішення Конституційного Суду України щодо обов`язковості судових рішень, без зазначення, яким чином судом першої інстанції були не застосовані або неправильно застосовані дані норми, а також в чому ухвала суду першої інстанції не відповідає наведеним рішенням, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця про обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Крім того, апеляційний суд враховує, що за умов недоведеності ухилення боржника від виконання рішення, обмеження її права залишати країну в умовах воєнного стану для уникнення небезпеки для життя та здоров`я не можна вважати виправданим і пропорційним.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ухвалою суду і переоцінки доказів, та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 28 березня 2024 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.