Постанова

від 27.03.2024 по справі 320/978/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року

м. Київ

справа № 320/978/19

адміністративне провадження № К/9901/2228/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "СІМІХ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 (суддя - Лисенко В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 07.11.2019 (судді - Лічевецький І.О., Аліменко В.О., Сорочко Є.О.)

у справі за позовом Приватного підприємства "Сіміх" до Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про зобов`язання вчинити дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Приватне підприємство «Сіміх» звернулося до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправним рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 28.09.2018 №330-17 "Про відмову ПП "Сіміх" у наданні містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки під будівництво офісного-виробничого приміщення по вул. Богдана Хмельницького, 137 у м. Переяслав-Хмельницькому;

- визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 06.02.2019 №07-23/319/2-19;

- зобов`язати Виконавчий комітет Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області видати Приватному підприємству "Сіміх" містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва офісно-виробничого приміщення по вул. Богдана Хмельницького, 137 в м. Переяслав-Хмельницький, Київської області.

В обґрунтування позовних вимог покликалось на те, що рішення про відмову у наданні вихідних даних для проектування, а саме - містобудівних умов та обмежень від 28.09.2018 №330-17, прийнято за відсутності правових підстав, оскільки з метою отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва - офісно-виробничого приміщення ним було подано повний пакет документів, визначений чинним законодавством.

Також покликався на те, що законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, однак, відмова відповідача є протиправною, оскільки не містить таких підстав.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне підприємство "Сіміх", згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є юридичною особою з 15.12.1992.

10.01.2006 між ПП "Сіміх" (Орендар) та Переяслав-Хмельницькою міською радою Київської області (Орендодавець) було укладено договір оренди землі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.02.2006 №040633200009 (а.с. 15-20).

Предметом вказаного договору є те, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку під виробничу базу, яка знаходиться у м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 137.

Об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,293 га.

В подальшому, на підставі спільної заяви директора ПП "Сіміх" та гр. ОСОБА_1 , рішенням відповідача від 20.12.2018 припинено дію договору оренди земельної ділянки від 15.02.2006 №359 та передано із земель комунальної власності в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 3211000000:01:036:0081, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,2847 га (а.с. 117-118).

07.08.2018 позивач звернувся до міського голови Переяслав-Хмельницької міської ради із заявою про надання містобудівних умов для будівництва офісно-виробничого приміщення по вул. Б. Хмельницького (а.с. 42).

Розглянувши зазначену заяву, відповідачем прийнято рішення від 28.09.2018 №330-17 "Про відмову ПП "Сіміх" у наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки під будівництво офісно-виробничого приміщення по вул. Богдана Хмельницького, 137 у м. Переяслав-Хмельницький (а.с. 43).

Відмова вмотивована відсутністю відступів від об`єкта проектування до червоних ліній регулювання забудови, організації під`їздів до будівлі, місць паркувань та необхідних відомостей містобудівного розрахунку.

08.01.2019 ПП "Сіміх" повторно звернулось до відповідача з проханням надати містобудівні умови для будівництва офісно-виробничого приміщення по вул. Б. Хмельницького (а.с.38).

Листом від 06.02.2019 №07-23/319/2-19 Виконавчий комітет Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області повідомив про відмову у задоволенні вказаного звернення та зазначив, про наявність порушень з боку позивача, а також наявність рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 28.09.2018 №330-17 "Про відмову ПП "Сіміх" у наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки під будівництво офісно-виробничого приміщення по вул. Богдана Хмельницького, 137 у м. Переяслав-Хмельницький».

Крім того, Виконавчий комітет Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області у відповіді вказав на невідповідність намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.

Вважаючи такі рішення та дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суд від 07.11.2019, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в судовому засіданні представником відповідача було надано Генеральний план з червоними лініями та пояснено, що частина земельної ділянки, на якій позивач планує розмістити об`єкт будівництва, знаходиться в габаритах червоних ліній та ліній регулювання забудови по вул. Б. Хмельницького.

Суди дійшли висновку, що червоні лінії є складовою даних містобудівної документації на місцевому рівні, а невідповідність вказаним вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - межам червоних ліній, намірів щодо забудови земельної ділянки, є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень в розумінні частини п`ятої статті 29 Закону №3038-VI.

Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що прийняття відповідачем рішення «Про затвердження містобудівної документації «Плану червоних ліній Переяслав-Хмельницького» 31.01.2019 не свідчить про те, що частина земельної ділянки, на якій позивач планував розмістити об`єкт будівництва, знаходиться поза габаритами червоних ліній та ліній регулювання забудови по вул. Б. Хмельницького та не доводить протиправність відмови відповідача.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, позивач покликається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Також покликається на те, що відповідачу було надано усі необхідні документи для видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» (від 17.01.2017 Закон №1817-VIII) починаючи з 01.01.2019 не потрібно подавати містобудівний розрахунок, як це було передбачено частиною 6 статті 29 Закону №3038-VI, а перелік необхідних для видачі містобудівних умов та обмежень документів є вичерпним.

Також покликається на те, що 31.01.2019 відповідачем прийнято рішення «Про затвердження містобудівної документації «Плану червоних ліній Переяслав-Хмельницького», тому судами помилково встановлено, що відповідачем правомірно було відмовлено у наданні йому містобудівних умов та обмежень.

Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №3038-VI), генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до частин 1-4 статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій за наслідками дослідження зібраних доказів, в т.ч. Генерального плану з червоними лініями, встановлено, що частина земельної ділянки, на якій позивач планує розмістити об`єкт будівництва, знаходиться в габаритах червоних ліній та ліній регулювання забудови, наміри позивача щодо забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що за правилами частини 4 статті 29 Закону №3038-VI є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що станом на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про відмову у наданні йому містобудівних умов та обмежень рішення про затвердження плану червоних ліній ще не було затверджено, є безпідставним, оскільки висновки судів попередніх інстанцій обґрунтовано з посиланням саме на дані генерального плану з відомостями про червоні лінії, який відповідно до статті 17 Закону №3038-VI є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні.

Верховний Суд у питанні встановлення відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні у постановах від 11.04.2018 у справі №803/1231/17, від 14.08.2018 у справі №823/5265/15, від 20.03.2019 у справі №810/726/18, від 17.05.2019 у справі №806/1576/18, від 04.02.2020 у справі №826/9713/18, від 29.04.2020 у справі №712/6577/18, від 15.02.2021 у справі №320/5710/20 та від 16.06.2021у у справі №2340/3189/18 дійшов наступних висновків:

«…генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Отже, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час ухвалення рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи із містобудівної документації на місцевому рівні - генерального плану та детального плану території, якщо такий розроблено.

Невідповідність намірів забудови земельної ділянки є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень. При цьому невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.».

Крім того, відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» (від 17.01.2017 Закон №1817-VIII) абзац шостий частини третьої статті 29 Закону №3038-VI діє до 01 січня 2019 року.

Таким чином, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 28.09.2018 №330-17 такі положення статті 29 Закону № 3038-VI були чинними, відмова відповідача від 06.02.2019 обґрунтована саме невідповідністю намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а не відсутністю містобудівного розрахунку, відтак доводи касаційної скарги в цій частині також є безпідставними.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо правомірності відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень та постановили рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сіміх" залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 07.11.2019 у справі №320/978/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук