Рішення

від 27.03.2024 по справі 460/1884/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2024 року м. Рівне№460/1884/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу від 18.10.2022 № 347158, № 347159.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» чи особою, що перевозить вантаж за власний кошт, відтак, не може бути належним суб`єктом відповідальності. Зауважує, що транспортний засіб, який був зупинений з метою перевірки, перебуває у користуванні власника цього транспортного засобу - ОСОБА_1 . Також позивач стверджує, що відповідач не надав йому можливості взяти участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, так як про дату, час та місце розгляду справи позивач не був повідомлений належним чином. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

23.02.2023 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що за результатами перевірки транспортного засобу було встановлено порушення вимог абзацу 15 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відсутність документів передбачених статтею 48 цього ж Закону, відтак начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області прийнято постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 347158 та № 347159 від 18.10.2022. Зауважує, що зі змісту накладної на переміщення № 7 від 11.08.2022 вбачається, що автомобільним перевізником є ПВКФ "Фіалка". Відповідач наголошує, що копії постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу № 347158 та № 347159 від 18.10.2022 було надіслано 07.10.2022 на адресу ПВКФ "Фіалка" рекомендованим листом із врученням, а тому відсутні порушення щодо порядку винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

20.03.2023 через відділ документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

27.01.2023 представником позивача до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 30.01.2023 заяву Приватно виробничо-комерційної фірми «Фіалка» про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено: стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) Рівненської області № 347158 від 18.10.2022, на виконання якої Рівненським відділом державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження № 70643500 від 09.01.2023 до набрання законної сили рішенням у справі № 460/1884/23 та стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) Рівненської області № 347159 від 18.10.2022, на виконання якої Рівненським відділом державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження № 70643198 від 09.01.2023 до набрання законної сили рішенням у справі № 460/1884/23. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Ухвалою суду від 30.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" є юридичною особою, місцезнаходження: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вулиця Конституції, будинок 24, квартира 16; види діяльності за КВЕД: 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Відповідно до направлення на рейдову перевірку № 013451 від 05.08.2022 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті Носенком С.В. на 127 км автодороги Н-22 було проведено перевірку транспортного засобу марки "MERCEDES-BENZ", модель 1824, з номерним знаком НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , щодо дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 його власником є ОСОБА_1 .

За результатами перевірки посадовою особою складено акт № 333119 від 11.08.2022, відповідно до якого виявлено наступні порушення: відсутність на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема товаро-транспортної накладної та перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні подільного вантажу.

Копія акту отримана водієм транспортного засобу ОСОБА_2 та підписана ним без зауважень та заперечень.

07.10.2023 відповідач рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслав Приватній виробничо-комерційній фірмі «Фіалка» повідомлення про те, що розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт відбудеться у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області 18.10.2022 о 10 год 00 хв.

18.10.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний траснспорт, прийнято постанови № 347158 та № 347159 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пункту 22.5 Правил дорожньоого руху відповідно, у розмірі 17000 грн по кожній постанові.

Не погодившись із постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до частин четвертої статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення № 103).

Відповідно до пункту 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

За змістом пункту 8 Положення № 103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 11 статті 6 Закону № 2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567 в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За змістом пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 12 зазначено Порядку визначає, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до пунктів 21 та 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Так, судом встановлено, що відповідно до направлення на рейдову перевірку від 05.08.2022 № 013451 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті Носенком С.В. на 127 км автодороги Н-22 було проведено перевірку транспортного засобу марки "MERCEDES-BENZ", модель 1824, з номерним знаком НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , щодо дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами перевірки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт № 333119 від 11.08.2022, відповідно до якого виявлено наступні порушення: відсутність на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема товаро-транспортної накладної та перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні подільного вантажу.

Спірним питанням у цій справі є правильність висновків відповідача щодо того, чи вважається позивач автомобільним перевізником в розумінні закону, та, відповідно, чи є він суб`єктом відповідальності за виявлене порушення. Позивач, в свою чергу, стверджує, що транспортний засіб марки "MERCEDES-BENZ", модель 1824, з номерним знаком НОМЕР_1 з 30.06.2022 перебуває у користуванні власника вказаного траспортного засобу - ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Статтею 33 Закону № 2344-ІІІ унормовано, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Розділом V Закону № 2344-III визначено відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Так, відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема: за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, положення статті 60 Закону № 2344-ІІІ застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21.

З огляду на наведене, посадові особи Укртрансбезпеки повинні забезпечити відповідні вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» про те, що понести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен дійсний автомобільний перевізник, тобто особа, яка в момент перевірки здійснювала автомобільне перевезення, при цьому була зобов`язана дотримуватись вимог указаного Закону і, серед іншого, забезпечити водія (та/або іншу уповноважену особу, присутню при перевірці) відповідною документацією, яка є необхідною для повноти та всебічного встановлення усіх обставин, які були предметом перевірки.

Варто зауважити, що важливим етапом процедури реалізації повноважень Укртрансбезпеки з притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності, передбаченої частиною першою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є розгляд по суті справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з метою з`ясування дійсних обставин вчинення правопорушення, встановлення належної винної особи (автомобільного перевізника) та притягнення її до відповідальності у випадку винних дій/бездіяльності.

Так, судом встановлено, що 25.02.2021 між ОСОБА_1 (орендодавець) та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Фіалка" (орендар) було укладено договір оренди транспортного засобу марки "MERCEDES-BENZ", модель 1824, тип Вантажний Бортовий, 1998 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_3 , категорія С, тип пального D, колір Білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 3.1 договір укладається строком на 5 років, однак, пунктом 6.2 передбачено, що договір може бути розірвано до закінчення строку його дії за взаємною згодою сторін.

Згідно акту повернення транспортного засобу від 30.06.2022 Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" передала, а ОСОБА_1 прийняв транспортний засіб марки "MERCEDES-BENZ", модель 1824, тип Вантажний Бортовий, 1998 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_3 , категорія С, тип пального D, колір Білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Факт передачі транспортного засобу орендодавцю підтверджується також листом ОСОБА_1 від 11.01.2023 про те, що 30.06.2022 вищевказаний транспортний засіб певернуто орендодавцю. Серед іншого, ОСОБА_1 у листі стверджує, що транспортний засіб марки "MERCEDES-BENZ" використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Случ".

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Случ" є ОСОБА_1 .

На час складання акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.08.2022 транспортний засіб марки "MERCEDES-BENZ", модель 1824, з номерним знаком НОМЕР_1 не перебував у користуванні позивача, що стверджується актом повернення транспортного засобу від 30.06.2022 та листом власника транспортного засобу від 11.01.2023, відтак позивач у спірних правовідносинах не має статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності.

Поряд з цим, суд не погоджується з доводами відповідача, що даними товарно-транспортної накладної № 7 від 11.08.2022 підтверджується, що Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" є автомобільним перевізником, з огляду на наступне.

Згідно статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Однак, всупереч вимогам статті 48 Закону № 2344-ІІІ, товарно-транспортна накладна № 7 від 11.08.2022, яка долучена відповідачем до відзиву не містить відомостей про перевізника та інишх осіб по перевезенню, що свідчить про невідповідність доказів наданих відповідачем фактичним обставинам справи.

Таким чином, як під час проведення перевірки посадовими особами відповідача, так і під час розгляду справи 18.10.2022, відповідач не забезпечив належного з`ясування дійсної особи перевізника та не направляв запитів про надання інформації до інших контролюючих органів, які можуть володіти інформацією про осіб, що використовують транспортні засоби у своїй господарській діяльності.

З врахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позивач не є належним суб`єктом відповідальності, в розумінні статті 60 Закону № 2344-III.

Стосовно твердження позивача, що його не було повідомлено про розгляд справи, а тому він не міг подати свої доводи та заперечення, суд зазначає наступне.

Абзацом першим пункту 26 Порядку передбачено, що здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1567) справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Згідно абзацом другим пункту 26 Порядку № 1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до абзацу першого пункту 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 01.03.2018 у справі № 820/4810/17, вказав наступне: відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

З огляду на наведене, посилання позивача на невчасне його повідомлення про час та місце розгяду справи не вказує на суттєве порушення з боку відповідача та не береться судом до уваги.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства та доказів, наявних в матеріалах справи, перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу № 347158 від 18.10.2022, № 347159 від 18.10.2022, суд дійшов висновку що вони не відповідають приписам Закону № 2344-III та наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 30288 від 16.01.2023, оригінал якої наявний в матеріалах справи, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на траснспорті.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 347158 від 18.10.2022.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 347159 від 18.10.2022.

Стягнути на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати у виді судового збору в сумі 2684,00 грн (дві шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 27 березня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" (вул. Конституції, 24, кв.16,с. Зоря,Рівненська обл., Рівненський р-н,35314, ЄДРПОУ/РНОКПП 30207687)

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14,м. Київ,01135, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК