Постанова

від 21.03.2024 по справі 160/26672/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/26672/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року

у справі №160/26672/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВІС-ТРАНС УКРАЇНА

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю АВІС-ТРАНС УКРАЇНА звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.06.2023 року №17620, щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 20.06.2023 №19167, щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення від 02.06.2023 року №17620 та від 20.06.2023 №19167, щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки відповідачем не розшифрована податкова інформація та не наведено, які саме операції з ознаками ризиковості стали підставою для віднесення позивача до ризикових, у зв`язку з чим просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 р. у справі № 160/26672/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АВІС-ТРАНС УКРАЇНА до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Спірними рішеннями позивача віднесено до переліку ризикових підприємств з підстав наявності податкової інформації про ризикові операції. Разом з тим судом досліджено спірне рішення та встановлено, що оскаржуване рішення жодним чином не обґрунтовано, відсутнє посилання на конкретні операції позивача, що мають ознаки ризиковості, відсутня конкретизація наявної податкової інформації, що була покладена в основу спірного рішення. На підставі чого спірне рішення визнано безпідставним та необґрунтованим та скасовано.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №160/26672/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що згідно до аналізу податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН, встановлено що позивач здійснює операції з постачання послуг перевезення вантажу за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податків. Незважаючи на надані позивачем пояснення, податковим органом прийнято рішення про віднесення платника податків до переліку ризикових за п.13 придбання товарів у платників податку, щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (придбання палива у ТОВ «Євро смарт пауер».

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, надав пояснення щодо обґрунтованості на його думку дій податкового органу відносно прийняття оскаржуваних позивачем рішень, стверджував про наявність підстав для їх прийняття.

Представник позивача спростовував доводи апеляційної скарги з посиланням на матеріали справи, встановлені судом першої інстанції обставини, які підтверджуються, вказував на те, що позивач, з метою вирішення питання щодо виключення підприємства з переліку ризикових, надавав контролюючому органу відповідні додаткові документи про господарську діяльність позивача, однак відповідачем не надана оцінка зазначеному та прийнято рішення безпідставно, не розшифрована податкова інформація та не конкретизовані вимоги контролюючого органу безпосередньо до позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» є юридичною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено рішення від 02.06.2023 року №17620 та від 20.06.2023 №19167, щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, встановлено операції з придбання товарі (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості.

Позивач не погоджується з вищевказаними рішеннями відповідача, вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Приймаючи рішення по справі, суд з врахуванням заяви позивача щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, частково задовольнив позивача та стягнув на користь останнього 5000 гривень витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (набрала чинності 01.02.2020) затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165). Цей порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Комісія регіонального рівня комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі Комісія).

Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, форма якого містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Отже, з огляду на правову конструкцію п. 8 Критеріїв та форму Бланку у Додатку № 4 колегія суддів зазначає, що при вирішенні спорів, який розглядається судом, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України податковий орган повинен довести наявність на час прийняття оскарженого рішення певної сукупності обставин:

- існування у податкового органу податкової інформації відносно позивача, відповідно до якої існує ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній;

- зазначена інформація стала відома контролюючому органу під час провадження ним поточної діяльності. При цьому, відомості про таку інформацію повинні зазначатись у рішенні податкового органу.

Апеляційний суд зазначає, що податковий орган може прийняти рішення про відповідність платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості не довільно у будь-який час та за будь-якою інформацією, а лише у випадку подання таким платником для реєстрації податкової накладної та лише щодо господарської операції, зазначеної в такій податковій накладній, що прямо передбачено у пунктах 5 та 6 Порядку № 1165.

Як зазначалось вище, в оскарженому рішенні вказано про відповідність платника податку ТОВ «АВІС-ТРАНС Україна» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зазначено в графі «податкова інформація», що « 13- придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

Отже, всупереч приписам Порядку № 1165 Комісією спірне рішення прийнято не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування, що обов`язково має передувати моніторингу платника податку та господарської операції, за наслідками якої складено податкова накладна або розрахунок коригування.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, яку саме інформацію розглядала Комісія при прийнятті рішення, оскільки протокол засідання Комісії відповідачем на підтвердження своїх доводів суду не подавався, а в оскарженому рішенні посилання на інформацію відсутні.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу на час прийняття спірного рішення були відсутні підстави для розгляду питання про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення ТОВ «АВІС-ТРАНС Україна» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, апеляційний суд зазначає про таке.

Відповідно до Додатку 4 Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку.

Також, абзацом 15 пункту 6 Порядку № 1165 встановлено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, Порядком № 1165 передбачено, що рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність тверджень відповідача з цього приводу.

Крім того, Порядком № 1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку.

Колегія суддів вважає, що включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, створює перешкоди у здійсненні платником його господарської діяльності.

У зв`язку з цим апеляційний суд зазначає, що прийняття податковим органом рішення про віднесення до переліку ризикових платників податків безумовно впливає на права та інтереси позивача, а тому останній відповідно до статті 5 КАС України має право на звернення до суду з позовом про оскарження такого рішення і на судовий захист шляхом визнання такого рішення протиправним і його скасування.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та прийняти таблиці даних платника податку на додану вартість.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги по стягненню витрат на правничу допомогу:

Представник відповідача, підтримуючи зазначену вимогу апеляційної скарги, зазначив про безпідставність суми в 5 000 гривень, з огляду на те, що дана справа є справою незначної складності , судом не враховано об`єм виконаних адвокатом послуг, справа розглянута судом без виклику сторін. В той же час, оскаржуючи стягнуту судом суму, представник відповідача не зазначив можливу пропорційну на думку податкового органу суму, яка би підлягала стягненню з урахуванням предмету спору.

Залишаючи без змін рішення суду в частині стягнутих витрат на правничу допомогу, судова колегія зазначає, що відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що суд при вирішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу, з`ясував,

що 21.09.2023 року між позивачем та Адвокатським бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» укладено договір №2109/23-ПД про надання професійної правничої допомоги.

Предметом даного договору, згідно пункту 1.2 Договору, передбачено реалізацію від імені Клієнта процесуальних прав та обов`язків, що полягає у складенні, підписанні, як Виконавцем, так і безпосередньо клієнтом, та поданні (направленні) до суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку: від 02.06.2023 року №17620, від 20.06.2023 року №19167 та зобов`язання виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС Україна» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.4.1 Договору в цілях встановлення порядку обчислення гонорару (винагороди) виконавця Сторони визначила, що: - ціна однієї години участі представника чи захисника Клієнта у судовому засіданні в тому числі в режимі відеокнференції, або у заходах реалізації прав чи виконання обов`язків, пов`язаних із прибуттям до суду, становить 2500 гривень; - ціна однієї години надання правничої допомоги згідно даного Договору, за виключенням тієї, що передбачена підпунктом 4.1.1 п.4.1 Договору становить 2000,00 грн.; - у випадку, якщо час участі представника або захисника Клієнта у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції, чи у заходах реалізації прав, пов`язаних із прибуттям до суду, складає значення менше за 1 (одну) годину (менше 60 хвилин), або якщо час, що тривав після закінчення першої чи чергової години участі представника або захисника Клієнта у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції, чи у заходах реалізації процесуальних прав, пов`язаних із прибуттям представника або захисника до суду, є меншим за 1 (одну) годину (меншим за 60 хвилин), у цілях здійснення будь-яких обчислень і розрахунків значення часу участі представника або захисника у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції, чи у заходах, пов`язаних із прибуттям представника або захисника до суду, округлюється до найближчого цілого числового значення в бік збільшення у годинному вимірі.

З метою оплати гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги, обсяг якої визначено пунктом 1.2. Договору, Клієнт на умовах попередньої оплати перераховує на користь Бюро грошові кошти у сумі 10000,00 грн згідно банківських реквізитів бюро.

Відповідно до акту здачі-прийняття правничої допомоги від 27.10.2023 року за Договором №2109/23-ПД про надання професійної правничої допомоги від 21.09.2023 року Адвокатське бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон», надалі за текстом іменоване «Виконавець», в особі Директора Потапова Костянтина Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3334 від 28.04.2017 року), діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА», ідентифікаційний код юридичної особи 44748930, надалі за текстом іменоване «Клієнт», в особі директора Солом`янного Володимира Вікторовича, діючого на підставі Статуту, з іншої сторони, склали даний Акт про наступне. На виконання умов Договору №2109/23-ПД про надання професійної правничої допомоги від 21.09.2023 року Виконавцем із метою надання професійної правничої допомоги Клієнту, виконано наступне:

Складено, підписано та подано до суду Відповідь Клієнта, датовану 27.10.2023 року, на відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по справі №160/26672/23, яка перебуває в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Із метою складення та підписання Відповіді на відзив витрачено 2,5 години (дві години 30 хвилин), вартість роботи становить - 5000 гривень 00 копійок із розрахунку 2000 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2000,00 грн. х 2,5 години = 5000,00 грн.).

Складено, підписано та подано до суду Заперечення Клієнта, датоване 27.10.2023 року, проти доводів, викладених у запереченнях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (без зазначення номеру та дати) на стягнення витрат на правничу допомогу у справі.

Із метою складення та підписання Заперечення Клієнта, датованого 27.10.2023 року, проти доводів, викладених у запереченнях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (без зазначення номеру та дати) на стягнення витрат на правничу допомогу у справі №160/26672/23, витрачено 1 година (одна година), вартість роботи становить - 2000 гривень 00 копійок із розрахунку 2000 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2000,00 грн. х 1 годину - 2000,00 грн.).

Складено, підписано та подано до суду Заперечення Клієнта, датоване 27.10.2023 року, проти доводів, викладених у заяві Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (без зазначення номеру та дати) про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №160/26672/23.

Із метою складення та підписання Заперечень Клієнта, датованого 27.10.2023 року, проти доводів, викладених у заяві Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (без зазначення номеру та дати) про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №160/26672/23, витрачено 0,25 години (п`ятнадцять хвилин), вартість роботи становить - 500 гривень 00 копійок із розрахунку 2000 гривень 00 копійок за 1 (одну) годину роботи (2000,00 грн. х 0,25 години = 500,00 грн.).

Складено, підписано та подано до суду клопотання Клієнта, датоване 27.10.2023 року про доручення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/26672/23.

Із метою складення та підписання суду клопотання Клієнта датованого 27.10.2023 року про долучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/26672/23 витрачено 1 година, вартість роботи становить 2000 грн.

Також, надано копію виписки від 25.10.2023 року із банківського рахунку Адвокатського бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон».

З урахуванням задоволених позовних вимог та з огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд першої інстанції прийшов до висновку, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу має бути зменшений до 5 000,00 гривень.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги та позиції відповідача, оцінивши складність та обсяг наданих адвокатом послуг, з огляду на подані документи, також враховуючи критерії розумності та співмірності заявленої суми фактично понесених витрат, доходить висновку про обґрунтованість підстав для стягнення витрат позивача на правову допомогу з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 5000 грн. Доводи апеляційної скарги обґрунтування, застосоване судом першої інстанції при частковому задоволенні суми витрат на правничу допомогу, не спростовують, власні міркування щодо можливої суми стягнення відповідач не зазначає.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №160/26672/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко