Рішення

від 27.05.2024 по справі 160/26672/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/26672/23Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро питання про ухвалення додаткового рішення у справі за

апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року

у справі №160/26672/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

"16" жовтня 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просило

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.06.2023 року №17620, щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 20.06.2023 №19167, щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 р. у справі № 160/26672/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

25.03.2024 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій позивача просить суд стягнути на його користь понесені судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

Дослідивши подане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Разом з тим, належним чином сповіщений про розгляд питання про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач, будь-яких заперечень щодо розміру заявленої правничої допомоги, обґрунтованості чи співмірності заявлених витрат до суду не надав.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, матеріали справи містять копії договору (угоди) №2109/23-ПД про надання правової допомоги від 21.09.2023; ордеру серія АЕ №1225538; акту від 22.03.2024 прийому-передачі правничої допомоги згідно договору №2109/23-ПД про надання правової допомоги від 21.09.2023; платіжне доручення.

З акту від 22.03.2024 , колегією суддів досліджено, що вартість наданих позивачу послуг адвокатом дорівнює 12 000 грн. за:

- складання заяви про ознайомлення з матеріалами справи - 1000 грн.

- складання відзиву на апеляційну скаргу у справі №160/26672/23 - 5000 грн.

- складання заяви про подання доказів розміру понесених судових витрат - 500 грн.

- складання заяви про участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеконференції - 1000 грн.

- участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 2500 грн.

- складання клопотання про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу - 2000 грн.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що справа № 160/26672/23 є типовою, з великою кількістю судової практики з аналогічних спорів, а тому не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого заявлений розмір правової допомоги в суді апеляційної інстанції - 12 000 грн. є завищеним.

В даному випадку, оцінивши складність та обсяг наданих адвокатом послуг, з огляду на подані документи, також враховуючи критерії розумності та співмірності заявленої суми фактично понесених витрат, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для стягнення витрат позивача на правову допомогу з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в розмірі 5000 грн.

Керуючись статтями 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВ "АВІС-ТРАНС УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення у справі - задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» судові витрати в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області .

Додаткова постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко