Постанова

від 27.03.2024 по справі 808/727/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2024 року м. Дніпросправа № 808/727/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чепурнова Д.В.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі представника відповідача Топольського О.Є. (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року (суддя Новікова І.В.) в справі № 808/727/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Запорізьке кар`єроуправління» (далі ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2016 року № 0020831202 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на загальну суму 233 459,90 грн., в тому числі за основним платежем 155 639,93 грн., за штрафними санкціями 77 819,97 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 20 грудня 2016 року №0020831202.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апелянта повторюють підстави, за якими відповідач заперечував проти позову, та висновки акту камеральної перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 грудня 2016 Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, за результатами якої складено акт перевірки №44/12-02/00110183, за висновками якого встановлено, що платником в порушення п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України у додатку №1 (розрахунку №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9197632066 від 20 жовтня 2016 року) до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9197632153 від 20 жовтня 2016 року за 3 квартал 2016 в рядку 7.4 (коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства) невірно визначено коефіцієнт рентабельності, що вплинуло на визначення вартості одиниці товарної продукції за розрахунковою вартістю та призвело до заниження суми податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2016 року у сумі 155 639,93 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 20 грудня 2016 року №0020831202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Палата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення» на загальну суму 233 459,90 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням - 155 639,93 грн. та 77 819,97 грн. за штрафними санкціями.

Врахувавши, що на час виникнення спірних правовідносин редакція пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин не передбачала обов`язковість проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, реакція, яка передбачала обов`язкову державну експертизу та оцінку кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, не поновлювалась, суд першої інстанції дійшов висновку, про помилковість застосування до спірних правовідносин пункту 252.16 статті 252 Податкового кодексу України стосовно того, що гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторно геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють зобов`язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ, тому задовольнив позовні вимоги.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» є платником рентної плати за користування надрами за видобування корисних копалин.

Запорізькою ОДПІ проведена камеральна перевірка податкової звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, результати якої оформлено актом від 09 грудня 2016 року № 44/12-02/00110183, яким встановлено, що в порушення п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України у додатку №1 (розрахунку №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9197632066 від 20 жовтня 2016 року) до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9197632153 від 20 жовтня 2016 року за 3 квартал 2016 в рядку 7.4 (коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства) невірно визначено коефіцієнт рентабельності, що вплинуло на визначення вартості одиниці товарної продукції за розрахунковою вартістю та призвело до заниження суми податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2016 року у сумі 155 639,93 грн.

На підставі приведеного акту камеральної перевірки Запорізькою ОДПІ 20 грудня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0020831202 про збільшення ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» суми грошового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на загальну суму 233 459,90 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 155 639,93 грн., за штрафними санкціями 77 819,97 грн.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання правомірності застосування до спірних правовідносин пункту 252.16 статті 252 Податкового кодексу України щодо обчислення зобов`язання з рентної плати із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Пунктом 251.1 статті 251 Податкового кодексу України, який застосовується у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (2016 рік) (далі ПК України) рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;. рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Відповідно до підпункту 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Згідно з пунктом 252.6 статті 252 ПК України базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Пунктом 252.7 статті 252 ПК України передбачено, що вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:

252.7.1. за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

252.7.2. за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Під час розрахунку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства, підприємство застосовує коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства (Крмпе).

За положеннями пункту 252.16 статті 252 ПК України розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:

Вмп + (Вмп х Крмпе)

Цр = -----------------------------,

Vмп

де Вмп - витрати, обчислені згідно з пунктами 252.11 - 252.15 цієї статті (у гривнях);

Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов`язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України;

Vмп - обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства - видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.

Відтак, порушення гірничими підприємствами строку регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр тягне за собою застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Статтею статтею 45 Кодексу України про надра встановлено, що запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року №865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №264), пунктом 25 якого передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.

За змістом пункту 252.16 статті 252 ПК України гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторно геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють зобов`язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1236, яка набрала чинності 12 січня 2011 року, визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №264, якою встановлювалась обов`язковість проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.

До постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №264 редакція пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки корисних копалин мала наступну редакцію: «Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством».

Зазначена вище редакція пункту 25 Положення не передбачала обов`язковість проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, та в реакції, яка б передбачала обов`язкову державну експертизу та оцінку кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, не поновлювалась.

Враховуючи, що постанова від 26 березня 2008 року № 264, якої внесені зміни до пункту 25 Положення № 865, втратила чинність 12 січня 2011 року, а попередня редакції пункту 25 Положення № 865 не відновлювалась, суд доходить до висновку, що на час в виникнення спірних правовідносин у позивача був відсутність обов`язок проводити кожні п`ять років повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин.

Відсутність такого обов`язку вказує на протиправність обчислення контролюючим органом рентної плати із застосування положень пункту 252.16 статті 252 ПК України стосовно обчислення зобов`язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ.

Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з рентної плати спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи апелянта, як вказано вище, повторюють підстави, за якими відповідач заперечував проти позову, та висновки акту камеральної перевірки та спростовуються приведеними висновками суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року в справі №808/727/17 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року в справі № 808/727/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 27 березня 2024 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 28 березня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяД.В. Чепурнов