Ухвала

від 27.03.2024 по справі 910/3675/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.03.2024Справа № 910/3675/24

Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммодум"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 2 131 500,00 грн.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коммодум" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 2 131 500,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з частинами 1-2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частинами 1, 2 ст.58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Частинами 3, 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Як встановлено судом, позовну заяву підписано представником позивача - адвокатом Омельченко Д.В., на підтвердження повноважень якого було надано ордер серії АІ №1572718 від 20.03.2024, що виписаний на підставі договору про надання правової допомоги №10/12-20 від 10.12.2020.

За відсутності копії договору суд позбавлений можливості визначити обсяг повноважень адвоката, які йому надані довірителем.

Відповідно, суд дійшов висновку, що адвокат за наданим суду ордером наділений повноваженнями, перелік яких визначений ст. 20 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", та не наділений будь-якими іншими повноваженнями.

Суд зазначає, що стаття 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не визначає серед професійних прав адвоката права підпису позовної заяви та сплати від імені позивача судового збору, вказана норма наділяє адвоката повноваженнями лише щодо складання заяв та їх подання, при цьому відсутні правові підстави ототожнювати наведені формулювання із наданням адвокату права підписувати позовні заяви від імені довірителя та сплачувати від його імені кошти.

Отже, представником позивача, відповідно до статті 60 ГПК України, не надано документів, що підтверджують його повноваження на підписання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З огляду на викладене, суд вказує, що у поданому позові не зазначено інформації та не надано відповідних доказів щодо наявності у представника позивача - адвоката Омельченко Д.В. зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).

Крім того, згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви вісі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з позовної заяви, позов пред`явлено до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", з якого позивач і просить стягнути заборгованість.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 45 ГПК України, відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Статтею 80 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 Цивільного кодексу України).

Статтею 95 Цивільного кодексу України встановлено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України: "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Натомість, до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження того, що філія «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" може виступати від імені юридичної особи - Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та бути відповідачем у господарському суді.

Крім того, як свідчать додані до справи докази, зокрема, Договір поставки № 53-129-01-19-01733 від 14.01.2019, покупцем товару виступало ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 108, літ. А.

Однак, у позовній заяві вказано інший структурний підрозділ АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та з іншою адресою місцезнаходження без надання суду будь-яких доказів щодо зміни найменування та місцезнаходження структурного підрозділу АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 45, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммодум" без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Коммодум" строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Коммодум" усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:

- доказів наявності у особи, яка підписала позовну заяву та сплатила судовий збір відповідних повноважень (належним чином засвідчену копію договору про надання правничої допомоги);

- доказів щодо реєстрації (створення електронного кабінету) адвокатом Омельченко Д.В. підсистемі Електронний суд ЄСІТС;

- доказів, що філія «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" може діяти від імені юридичної особи - Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та бути відповідачем в господарському суді;

- письмових пояснень щодо підстав включення до складу учасників справи саме філію «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" замість відокремленого підрозділу «Атомкомплект» ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Коммодум", що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Привалов