Ухвала

від 27.03.2024 по справі 914/3630/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.03.2024 Справа № 914/3630/21

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення

у справі № 914/3630/21

за позовом: ОСОБА_2 , м. Київ,

до відповідача 1: ОСОБА_1 , м. Київ,

до відповідача 2: ОСОБА_3 , м. Київ,

предмет позову: визнання недійсними договорів № 1 і № 2 купівлі-продажу частки в статутному капіталі, стягнення 570 000 грн,

підстави позову: введення позивача в оману,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача 1: не з`явився,

відповідача 2: не з`явився,

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки та про стягнення грошових коштів, за результатами розгляду якої 26.06.2023 позовні вимоги було задоволено повністю. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2023 залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.02.2024.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області 22.11.2023 видано накази про примусове виконання рішення суду.

15.03.2024 до Господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення, розгляд якої призначено в судове засідання 27.03.2024 о 15:30 год.

У судове засідання 27.03.2024 сторони не з`явилися, від відповідача 1 надійшла заява про розгляд заяви без його участі, від позивача надійшли заперечення стосовно заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи належне повідомлення сторін про дату та час судового засідання і строки розгляду зави про відстрочення виконання рішення суду, суд вважає за необхідне вирішити заяву в цьому судовому засіданні.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Відповідач як заявник клопотання про відстрочення виконання рішення суду вказує на виключні обставини: воєнний стан, матеріальний стан і поганий стан здоров`я сторони. Так, через поганий стан здоров`я відповідач 1 має проблеми із доходами, припинив свою діяльність як ФОП і фактично не здійснює адвокатської діяльності, тому не мав жодних доходів упродовж 2023 року; на території Європейського Союзу відповідач 1 не працює і доходів не має.

Щодо майнового стану, то сторона стверджує, що автомобілі, зареєстровані на відповідача 1, які намагається вилучити приватний виконавець, були до набрання законної сили рішенням суду вивезені з території України, а тому виконання рішення суду за рахунок їх реалізації є неможливим. На території України у відповідача наявне єдине нерухоме майно гараж у ГСК «Салют» в м. Києві. Однак примусова реалізація даного майна приватним виконавцем завдасть істотної шкоди власнику, оскільки витрати виконавчого провадження значно збільшяться, а реалізація гаража може відбутися виключно за ціною нижчою за 50% його ринкової вартості.

Крім того, зазначає, що його вини у виникненні спору взагалі немає, оскільки із ОСОБА_2 він взагалі не знайомий і ніколи не спілкувався.

Тому відповідач 1 просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 26 червня 2023 року до 26 червня 2024 року.

ПОЗИЦЯ ПОЗИВАЧА

Позивач заперечує твердження і підстави заявника, зазначаючи, що наслідки, спричинені вторгненням рф в Україну, мають загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін, тому цей факт не може надавати переваги відповідачу у несвоєчасному виконанні рішення суду. Крім того, обставини впливу воєнного стану на спроможність виконання боржником зобов`язань мають доводитися відповідачем щодо конкретних правовідносин.

Також вважає, що жодних доказів відсутності доходів ОСОБА_1 поза межами України суду не надано. Більше того, відсутність доходів за певний проміжок часу не є тотожним важкому фінансовому стану боржника. За твердженнями самого ОСОБА_1 , він проживає в одній з країн ЄС, тобто витрачає кошти на оренду житла, їжу, одяг; перевіз туди свої автомобілі, тобто витрачає кошти на їх обслуговування (паливо, миття, ремонт і т.д.); не повертається на територію України; має змогу, проживаючи в європейській країні, навіть не працювати. Вказане свідчить про відсутність у боржника скрутного матеріального становища, яке б унеможливлювало виконання судового рішення.

Крім цього, ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів, які б свідчили про відсутність у нього на банківських рахунках грошових коштів; про відсутність у нього іншого майна, на яке можливо було б звернути стягнення (у відповідача наявні, як мінімум, гараж на території ГСК «Салют» у м. Києві та два автомобілі); не обґрунтовано, чому заборгованість повинна бути погашена саме за рахунок того майна, яке наразі важко відчужити, а не того ж таки гаражу у м. Києві.

Позивач зауважує, що під час дії воєнного стану в Україні збільшується рівень інфляції в економіці, тому у разі задоволення заяви судом позивач отримає належні йому гроші за судовим рішенням вже значно знеціненими. Тому просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення.

ВИСНОВКИ СУДУ

Розглянувши заяву відповідача 1, суд вважає її вимоги безпідставними і зазначає таке.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вказаною статтею передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Аналогічні положення передбачені також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

22.12.2023 приватний виконавець Фесик Марія Олексіївна відкрила виконавче провадження № 73658880 по виконанню наказу № 914/3630/21 від 22.11.2023 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 76 000,00 грн та 3 410,00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

26.12.2023 винесено постанову про розшук майна боржника: автомобілів BMW і Mazda.

21.03.2024 винесено постанову про опис та арешт майна боржника гараж НОМЕР_1 в гаражно-автомобільному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в м. Київ.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, у кожному конкретному випадку.

Так, на підтвердження тяжкого матеріального становища відповідач 1 подає податкову декларацію за 2023 рік щодо відсутності доходів, подану 05.02.2024 з додатком 1, і квитанцією № 2 про прийняття пакету документів ГУ ДПС у м. Києві 05.02.2024. Водночас суд зауважує, що як стверджує сам заявник, він виїхав через стан здоров`я з України. Тому інформація про відсутність задекларованих доходів та нездійснення адвокатської діяльності в 2023 році в Україні є логічною та очікуваною для особи, яка знаходиться за її межами.

Суд не ставить під сумнів можливість вивезення автомобілів, належних відповідачу 1, за кордон і наявність у власності відповідача 1 гаража в м. Києві. Водночас розшук майна боржника, з`ясування наявності у нього майна та інших активів, відкритих банківських рахунків, необхідних для виконання рішення суду належить до компетенції виконавця, а не суду.

Вирішуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд має співвіднести інтереси обох сторін і наслідки такого відстрочення для обох учасників виконавчого провадження, а також перевірити доцільність такого відстрочення з метою недопущення безпідставного затримання виконання рішення суду, а також спроможність такого заходу сприяти виконанню рішення суду, а не уникнути його виконання. Однак із аргументів заявника і твердження про відсутність його вини у спорі з позивачем, яке не відповідає суті постановленого в цій справі рішення про задоволення позовних вимог, суд не вбачає спрямованості такого заходу як відстрочення виконання рішення суду на забезпечення реальної можливості виконати рішення суду.

Суд зауважує, що несвоєчасне виконання відповідачем рішення суду в даній справі так само може вплинути на своєчасність розрахунків і позивача зі своїми контрагентами та зумовити виникнення судових процесів. Крім цього, як доречно стверджує позивач, враховуючи інфляційні процеси в країні, відстрочення обов`язкового для виконання судового рішення негативно позначиться стосовно правомірних очікувань позивача у цій справі.

Твердження відповідача 1 про можливість здійснити відчуження автомобіля на європейській реєстрації не підтверджене жодними доказами та є суб`єктивним висловлюванням сторони, яке не має переваги перед іншими обставинами та обов`язковістю виконання рішення суду. Крім того, сторона не надає доказів реєстрації автомобілів за правилами Європейського Союзу, не повідомляє дати такої реєстрації та належності їх боржнику на цей час.

Відсутні також докази, що саме воєнний стан в Україні впливає на відсутність доходів у відповідача 1 та утруднює виконання рішення суду в межах виконавчого провадження. Суд погоджується із запереченнями позивача стосовно того, що відсутність доходів у відповідача 1 за 2023 рік в Україні не є тотожним тяжкому фінансовому стану боржника в цілому.

Аргумент заявника про те, що відчуження майна гаража в м. Київ у час воєнного стану неможливо здійснити за ринковою ціною, а протилежне завдасть боржнику істотної шкоди, також не свідчить про неможливість виконання рішення суду в межах виконавчого провадження, як і не свідчить про намір добровільно виконати рішення суду, яке набрало законної сили і невиконання якого загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Крім цього, тривалість воєнного часу в Україні не визначена і його наявність не зупиняє виконання як громадянами, так і державними органами своїх обов`язків.

Не підтвердженою залишається важлива для відстрочення виконання рішення суду обставина про те, що відповідач 1 має реальний намір і буде мати фактичну можливість виконати рішення суду в найближчий час, і що потребує можливості забезпечити йому право виконати рішення суду без шкоди для свого майнового становища.

Надання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 Господарського процесуального кодексу України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Отже, законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення виконання судового рішення, обмежено строк надання такого відстрочення виконання, передбачено можливість вжиття заходів забезпечення на період дії відстрочки та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов`язковості виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 р. у справі 905/2912/15).

Проаналізувавши заяву відповідача 1, суд доходить висновку про її не обгрунтованість та про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 331, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області 26.06.2023 у справі № 914/3630/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.03.2024.

Суддя Матвіїв Р.І.