Повістка

від 20.03.2024 по справі 926/4364/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

20 березня 2024 року Справа № 926/4364/23

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС"

до Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат"

про стягнення грошових коштів в сумі 16238,64 грн

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС"

про стягнення грошових коштів в сумі 190091,25 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Григораш М.І.

Представники:

від ТОВ "ІСПОЛІН ПЛЮС" не з`явився

від ПП "Сторожинецький м`ясокомбінат" не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" про стягнення грошових коштів в сумі 16238,64 грн, з яких: основний борг в сумі 16131,25 грн та три проценти річних в сумі 107,39 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

08 листопада 2023 року до Господарського суду Чернівецької області від Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" грошових коштів в сумі 190091,25 грн.

Ухвалою суду від 15 листопада 2023 року постановлено: прийняти зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" про стягнення грошових коштів в сумі 190091,25 грн до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04 березня 2024 року у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" до Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" про стягнення грошових коштів в сумі 16238,64 грн, з яких: основний борг в сумі 16131,25 грн та три проценти річних в сумі 107,39 грн відмовлено повністю. Позовні вимоги за зустрічним позовом Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" про стягнення грошових коштів в сумі 190091,25 грн, з яких: основний борг в розмірі 167900,75 грн, 10 процентів річних в розмірі 4324,02 грн та пеня в розмірі 17866,48 грн - задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" на користь Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" грошові кошти в сумі 190091,25 грн, з яких: основний борг в розмірі 167900,75 грн, 10 процентів річних в розмірі 4324,02 грн, пеня в розмірі 17866,48 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2851,37 грн.

08 березня 2024 року в системі «Електронний суд» представник Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" сформував клопотання про стягнення судових витрат в розмірі 17851,37 грн, з яких судовий збір 2851,37 грн та витрати на професійну правничу допомогу 15000,00 грн.

Ухвалою суду від 11 березня 2024 року призначено розгляд клопотання Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" про стягнення судових витрат на 20 березня 2024 року.

Сторони по справі явку належних представників в судове засідання 20 березня 2024 року не забезпечили, пояснення на клопотання про стягнення судових витрат Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" до суду не подало.

При цьому, 19 березня 2024 року представник Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" подав до суду заяву про розгляд поданого клопотання про стягнення судових витрат без участі позивача та його представника.

Крім того, представник Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" у поданій заяві та просить суд подане клопотання про стягнення судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Так, згідно з частинами 3, 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи в частині розподілу судових витрат, суд встановив наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Статтею 16 Господарського кодексу України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, яка здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, що застосовується як джерело права (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України) у питанні щодо того, чи вимагає стаття 6 Конвенції забезпечення юридичного представництва особи, що є стороною по справі, орієнтує національні суди на необхідності врахування специфічних обставин кожної конкретної справи та з`ясування того, чи відсутність правової допомоги позбавить заявника права на справедливий суд (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26; McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), § 48; Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61). McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), § 51).

У розвиток наведеного розуміння статті 6 Конвенції суд виходить з того, що надання правової допомоги залежить також і від інших факторів, серед яких: важливість того, що є предметом спору для заявника; складність відповідного закону чи процесу; можливість заявника ефективно представляти себе у суді без адвоката; існування обов`язкової вимоги мати представника у суді (Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61); (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26); (McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), §§ 48-62; Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61; P., C. and S. v. the United Kingdom (P., C. та S. проти Сполученого Королівства), § 100); (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26); Gnahorй v. France (Ньяоре проти Франції), § 41).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до практики суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 40 рішення суду ЄСПЛ від 01 лютого 2018 року у справі "Радченко проти України").

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 244 Господарського кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до статті 123 Господарського кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2 статті16 Господарського процесуального кодексу України).

Відносини адвоката та клієнта врегульовує договір про надання правової допомоги - домовленість, умови якого визначають зміст очікуваних від адвоката послуг, їх вартість, порядок оплати тощо (пункт 4 частина 1 стаття 1 Закону України від 05 липня 2012 року Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон).

Згідно з частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 означеного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі статті 30 означеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим, процесуальні норми кожного із кодексів (ГПК, ЦПК, КАС) України визначають критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру відшкодування стороні понесених нею витрат на правничу допомогу за наслідками судового вирішення спору.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Правило частини 1 статті 124 та частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасника справи у першій заяві по суті спору (позовна заява та відзив на позов) подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас згідно частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, попередній розрахунок розміру судових витрат, в тому числі, на професійну правничу допомогу, не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що у поданому зустрічному позові Приватним підприємством "Сторожинецький м`ясокомбінат" було вказано про попередній розрахунок судових витрат які пов`язані з розглядом даної судової справи в суді першої інстанції та вказано, що останні становлять 12851,37 грн, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн та судового збору у розмірі 2851,37 грн. Також останнім, крім іншого, до зустрічного позову було додано договір №10/10 про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 30 жовтня 2023 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1235048 від 01 листопада 2023 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000300 від 24 березня 2016 року.

11 березня 2024 року (після ухвалення судом основного рішення у справі), представник Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" звернувся до суду із клопотанням про стягнення судових витрат в розмірі 17851,37 грн, з яких судовий збір 2851,37 грн та витрати на професійну правничу допомогу 15000,00 грн, до якого останній долучив: платіжну інструкцію №50 від 30 жовтня 2023 року про оплату правничої допомоги на суму 5000,00 грн; платіжну інструкцію №52 від 07 листопада 2023 року про оплату правничої допомоги на суму 5000,00 грн; платіжну інструкцію №2 від 11 січня 2024 року про оплату правничої допомоги на суму 5000,00 грн; акт №1-10/10/23 прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2023 року на суму 10000,00 грн, акт №2-10/10/23 прийому-передачі наданих послуг від 07 березня 2024 року на суму 5000,00 грн.

Судом встановлено, що клопотання про стягнення судових витрат подано в межах строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 жовтня 2023 року між Приватним підприємством Сторожинецький м`ясокомбінат та Адвокатським об`єднанням «Івашків і Партнери» укладено Договір №10/10 про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги), відповідно до розділу 1 якого, клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та і умовах, передбачених даним Договором. Правова допомога буде надаватись від імені АО «Івашків і Партнери» безпосередньо Адвокатом Івашків Юрієм Володимировичем, надалі «Адвокат», на підставі Ордера та даного Договору. Правова допомога надається Адвокатським об`єднанням (Адвокатом) шляхом представництва прав та інтерес Клієнта у справі № 926/4364/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" до Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" про стягнення грошових коштів в сумі 16238,64 грн та за зустрічним позовом Клієнта про стягнення коштів.

Згідно розділу 3 Договору, за надання правової допомоги згідно даного Договору, Клієнт оплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання на протязі 30-ти днів з моменту отримання Клієнтом рахунку. Розрахунок за надану правову допомогу здійснюється шляхом множення кількості годин, витрачених Адвокатським об`єднанням (Адвокатом), на вартість однієї години роботи передбаченої пунктом 3.3. даного Договору. Сторони погодили, що вартість однієї години надання правової допомоги Адвокатським об`єднанням (Адвокатом) у формах передбачених пунктом 1.4. даного Договору становить - 2000,00 грн. (дві тисячі гривень). Часом надання правової допомоги вважається період, протягом якого безпосередньо надається правова допомога Клієнту, здійснюється підготовка та вивчення необхідної інформації, час необхідний, для телефонних переговорів, час що витрачається адвокатом на проїзд, час на очікування судових засідань, час на підготовку до кожного судового засідання, час на очікування клієнта та інший витрачений Адвокатом час в інтересах Клієнта на виконання умов даного Договору. На протязі 30-ти днів з моменту підписання сторонами даного Договору, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар в розмірі 10000 грн, в якості передоплати за 5 годин надання професійної правничої допомоги. По закінченню кожного календарного місяця, або в інший визначений за домовленістю сторін період, в якому Адвокатським об`єднанням (Адвокатом) надавалась Клієнтові правова допомога, складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням (Адвокатом) правової допомоги і її вартість.

Даний договір укладений на строк до 31.12.2024 року та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (пункт 4.1 Договору).

Так, між Приватним підприємством Сторожинецький м`ясокомбінат та Адвокатським об`єднанням «Івашків і Партнери» складено акт №1-10/10/23 прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2023 року на суму 10000,00 грн та акт №2-10/10/23 прийому-передачі наданих послуг від 07 березня 2024 року на суму 5000,00 грн.

Також, представником позивача долучено до матеріалів справи копію платіжної інструкції №50 від 30 жовтня 2023 року про оплату правничої допомоги на суму 5000,00 грн; платіжної інструкції №52 від 07 листопада 2023 року про оплату правничої допомоги на суму 5000,00 грн та платіжної інструкції №2 від 11 січня 2024 року про оплату правничої допомоги на суму 5000,00 грн.

Отже, Приватним підприємством Сторожинецький м`ясокомбінат було прийнято послуги за надання правничої допомоги вартістю 15000,00 грн по даній справі.

Таким чином, загальна сума судових витрат на правничу допомогу, понесених Приватним підприємством Сторожинецький м`ясокомбінат у даній справі становить 15000,00 грн.

При цьому суд зазначає, що відзив чи заперечення проти заявлених Приватним підприємством Сторожинецький м`ясокомбінат судових витрат за надання правничої допомоги вартістю 15000,00 грн по даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" не подало.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17 від 11 травня 2018 року та практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26 лютого 2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10 грудня 2009 року, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12 жовтня 2006 року, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30 березня 2004 року заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, суд звертає увагу на позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену в постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18, про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість лише щодо розподілу витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання правової допомоги Приватному підприємству "Сторожинецький м`ясокомбінат" на суму у розмірі 15000,00 грн.

Враховуючи викладене, дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатами правової позиції правовим висновкам судів, відображеним у рішеннях в даній справі, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання про стягнення судових витрат представника Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.

Щодо клопотання про стягнення судових витрат Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" в частині стягнення судового збору у сумі 2851,37 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до норм статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Як вбачається із матеріалів справи, Господарським судом Чернівецької області у рішенні по даній справі від 04 березня 2024 року вже вирішено питання щодо розподілу та стягнення судових витрат зі сплати судового збору та ухвалено, крім іншого, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" на користь Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2851,37 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" в частині стягнення судового збору у сумі 2851,37 грн.

Керуючись статями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання про стягнення судових витрат Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд.2, код 33667686) на користь Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" (59000, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н., м. Сторожинець, вул. Матросова, буд. 4, код 33007474) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

3. В іншій частині клопотання про стягнення судових витрат Приватного підприємства "Сторожинецький м`ясокомбінат" відмовити.

Повне судове додаткове рішення складено згідно з вимогами статті 238, 240 Господарського процесуального кодексу України та підписано 28 березня 2024 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Олександр ТИНОК