Ухвала

від 28.03.2024 по справі 545/4922/22

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4922/22

Провадження № 2-др/545/8/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Потетія А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Мамишевої А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава заяву представника відповідача адвоката Баранова Тараса Олеговича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05.03.2024 року відмовлено в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

На адресу суду 11.03.2024 року надійшла заява представника відповідача адвоката Баранова Т.О. про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» судові витрати на загальну суму 47 250,00 грн., які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, що були понесені Відповідачем у цій справі. В обгрунтування своєї заяви надали договір про надання професійної правничої допомоги №б/н, Акт виконаних робіт №1, додаткову угоду №1.

Представник відповідача адвокат Баранов Т.О. у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, заяву підтримав та прохав задовольнити.

Представник позивача адвокат Фесенко Ю.О. у судове засідання не з`явився, надала заперечення у якому просила залишити без розгляду заяву представника ТОВ «Мадег» про розподіл судових витрат в справі № 545/4922/22. Зазначила, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено,що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05.03.2024 року відмовлено в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Представником відповідача адвокатом Барановим Т.О. 11.03.2024 року подано заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» судові витрати на загальну суму 47 250,00 грн., які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, що були понесені Відповідачем у цій справі. В обгрунтування своєї заяви надав договір про надання професійної правничої допомоги №б/н, Акт виконаних робіт №1, додаткову угоду №1.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ,4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14- 382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).

Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 753/7130/20.

При цьому про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге,сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі. Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді апеляційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником

витрат на професійну правничу допомогу (див. постанову Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).

Так, розгляд справи № 545/4922/22 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, представник Позивача та Відповідача безпосередньо брали участь судових засіданнях, заявляли клопотання та подавали докази, що стосувалися суті спору. Протягом розгляду справи попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона Відповідача понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи не подавала. Всі перераховані вище процесуальні документи представника Відповідача є черговим доказом, про відсутність намірів останніх на компенсацію своїх витрат на правничу допомогу, оскільки не містити в жодному документів такої вимоги.

Рішення суду ухвалено 05.03.2024 року, про дату його винесення (призначення судового засідання) стороні Відповідача було достеменно відомо, оскільки останній отримав від суду судову повістку, проте жодної заяви у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України ним до суду не надіслано. Заяву про ухвалення додаткового рішення представником було подано 11.03.2024 року, таким чином стороною відповідача був пропущений строк для звернення з заявою про додаткове рішення. Крім того, у своєму заяві представник відповідача не просив поновити пропущений процесуальний строк та не вказав про поважність причин його пропуску.

Також, з матеріалів справи № 545/4922/22 вбачається, що стороною Відповідача, ні в жодному судовому засіданні, а ні в будь-яких інших поданих заявах та клопотаннях, не робилася заява про відшкодування витрат на правову допомогу та необхідність подання доказів на підтвердження таких витрат. Таким чином, представником ТОВ «Мадег» не було заявлено про намір подати відповідні докази, які підтверджують витрати понесені відповідачем на професійну правничу допомогу в суді та оплату послуг за професійну правничу допомогу, та не подано відповідної заяви до закінчення судового розгляду у справі, як це передбачено ч. 8 ст.141 ЦПК України та ст. 246 ЦПК України.

Враховуючи відсутністьв матеріалахсправи заявипредставника Відповідачапро стягненнясудових витратта наміруподати доказина підтвердженнявитрат напрофесійну правничудопомогу понесенихВідповідачем всуді,поданої дозакінчення розгляду справи, що свідчить про порушення порядку для подання відповідних доказів.

Таким чином, враховуючи викладене, в задоволенні заяви представника відповідача адвоката Баранова Тараса Олеговича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 133,135,137,141,258-261, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику відповідача адвокату Баранову Тарасу Олеговичу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя: А. Г. Потетій