Рішення

від 28.03.2024 по справі 761/23790/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23790/23

Провадження № 2-др/761/136/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача 3 - адвоката Марушевського Д.Л. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «24», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Новини 24», Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «24», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Новини 24», Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - відмовлено в повному обсязі.

Адвокат Марушевський Д.Л. який діє в інтересах відповідача 3 ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат на правову допомогу в сумі 50000,00 грн.

27.03.2024 року представником позивача - адвокатом Дідик І.М. надано заперечення проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, просив зменшити їх розмір до 10000,00 грн., оскільки заявлені витрати не є співмірними із складністю справи та не відповідають критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання робіт з надання правничої допомоги.

Сторони в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду заяви. Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п.4 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту- Закону № 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до ч.1,2 ст. 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача 3 надано: копію Договору № 06/09-2023 від 06.09.2023 р. про надання професійної правової (правничої) допомоги; копію Акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 29.02.2024 р.; копію рахунку на оплату № 1 від 29.02.2024 р.; копію банківської виписки по рахунку від 29.02.2024 р.

Згідно з п. 2.2. Договору №06/09-2023 від 06.09.2023 р. про надання професійної правової (правничої) допомоги, адвокатом Марушевським Д.Л. були надані наступні послуги:

«2.2. Послугою, яку Адвокат надає Клієнту є представництво інтересів Клієнта в Шевченківському районному суді міста Києва (в першій інстанції) у справі № 761/23790/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інформаційне агентство «24», ТОВ «Інформаційне агентство «Новини 24», Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, в тому числі:

2.2.1. Аналіз документів та позовної заяви, формування правової позиції, підготовка всіх заяв по суті справи, збір доказів (відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, пояснення);

2.2.2. Участь у судових засіданнях та підготовка всіх заяв з процесуальних питань (заяв, клопотань, заперечень)».

Вартість послуг з надання професійної правничої допомоги визначена сторонами в п. 4.1. Договору №06/09-2023 від 06.09.2023 р. про надання професійної правової (правничої) допомоги в сумі 50000,00 грн. як фіксований гонорар.

Відповідно до Акту приймання-передачі послуг № 1від 29.02.2024 наданих адвокатом Марушевським Д.Л., належним чином надав клієнту юридичні послуги (правову допомогу), зазначені в Договорі № 06/09-2023 від 06.09.2023 р., а клієнт прийняв надану правову допомогу на суму 50000,00 грн.

На підставі виставленого адвокатом рахунку від 29.02.2024 р. відповідачем 3 було сплачено 50000,00 грн. у якості оплати за правову допомогу, що підтверджується банківською випискою по рахунку від 29.02.2024 року.

Згідно з ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі №922/1964/21 зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами».

Дослідивши Договір про надання правової допомоги № 06/09-2023, Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 29.02.2024 року, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також враховуючи заперечення позивача, суд дійшов до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат відповідача 3 у розмірі 50000,00 грн.

Водночас, позивачем не доведено, що зазначений розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним з критеріями, визначеними ч.6 ст. 137 ЦПК України.

Посилання представника позивача на те, що представником відповідача не додано детального опису робіт з правової допомоги, виконаних ним та не зазначено кількості витраченого часу на їх виконання, як на підставу для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі №922/1964/21 зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України). […]

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1, 3 ст.89 ЦПК України).

Враховуючи надані стороною позивача документи, які в повній мірі підтверджують факт надання відповідачу 3 послуг з правової допомоги під час розгляду цивільної справи №761/23790/23, вищезазначені висновки Верховного Суду, а також ненадання позивачем належних та допустимих доказів, в тому числі конкретних доводів, які б свідчили про необґрунтованість та неспівмірність витрат на правничу допомогу, які понесені відповідачем 3, суд приходить до висновку, що з позивача на користь відповідача 3, слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000 грн., про що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України ухвалити додаткове судове рішення.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Заяву представника відповідача 3 - адвоката Марушевського Д.Л. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «24», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Новини 24», Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» (код ЄДРПОУ 20765851) понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 50000,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

28 березня 2024 року