Рішення

від 06.03.2024 по справі 450/4766/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/4766/23 Провадження № 2/450/294/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Хамуляк Ю.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою представника позивача, адвоката Блонського Михайла Андрійовича діє в інтересах ОСОБА_3 до Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову(позиціяпозивача): представник позивача подав цивільний позов про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_3 являється єдиним засновником та директором ТОВ «Транспортна сервісна компанія». Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.05.2019 задоволено позов ОСОБА_4 та вирішено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей. На підставі цього рішення було видано виконавчий документ, не зважаючи на те, що таке не набрало законної сили, оскільки було оскаржено. Рішення суду залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03.07.2020. Фактично рішення суду повинно було виконуватися з 03.07.2020, однак виконавче провадження розпочато 16.07.2019. Під час виконання рішення про стягнення аліментів було порушено права ОСОБА_3 в результаті протиправних дій, рішень та бездіяльності відповідача як органу державної влади, які заподіяли йому моральну шкоду, та підтверджуються судовими рішеннями: ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.10.2022 (справа №450/1636/18), якою зобов`язано державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Петречко Я.Т. скерувати відповідь на заяву від 15.08.2022 представнику ОСОБА_3 адвокату Блонському М.А.; ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.10.2022 (справа №450/1636/18), якою визнано протиправними та зобов`язано скасувати постанову державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів); рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 (справа №380/12784/22) визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Петречка Ярослава Тарасовича від 06.09.2022 про накладення штрафу на ОСОБА_3 у розмірі 5830,29грн. у виконавчому провадженні №59522638; ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.02.2023 (справа №450/1636/18), якою зобов`язано начальника Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гнатишин І.С. скасувати постанову державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Петречко Я.Т. про арешт коштів боржника від 06.09.2022 та про арешт майна боржника 06.09.2022 у виконавчому провадженні № 59522638; постановою Львівського апеляційного суду від 16.05.2023 (справа №450/1636/18), якою зобов`язано державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби Львівського Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петречка Ярослава Тарасовича надати відповідь на заяву від 15.08.2022 та здійснити розрахунок заборгованості по аліментах, враховуючи заяви ОСОБА_4 від 19.11.2021; постановою Львівського апеляційного суду від 01.08.2023 по справі №450/1636/18, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_3 , та зобов`язати державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести перерахунок заборгованості ОСОБА_3 по аліментах з врахуванням заяв ОСОБА_4 від 19.11.2021 та 15.08.2022. Окрім цього, у зв`язку з прийняттям Львівським апеляційним судом постанов від 01.08.2023 та 16.05.2023, якими було зобов`язано державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести перерахунок заборгованості ОСОБА_3 по аліментах з врахуванням заяв ОСОБА_4 від 19.11.2021 та 15.08.2022, вони 21.08.2023 подали заяву до Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням провести перерахунок заборгованості по аліментах та виконати дані судові рішення. 30.08.2023 на адресу адвоката Блонського М.А. надійшла відповідь виконавчої служби, якою було перераховано заборгованість по аліментах, та у зв`язку з її відсутністю скасовано встановлені обмеження прав позивача. Фактично з моменту отримання заяв ОСОБА_4 15.08.2022 та по серпень 2023 року обмеження діяли незаконно, протягом року ОСОБА_3 перебував під дією обмежень, які мали бути скасовані та діяли відносно нього протиправно. Позивач зазнав душевних страждань в результаті неправомірного накладення арешту на його майно та кошти після 15.08.2022, хоча вже на той час двома рішеннями судів було констатовано протиправність такого арешту та втретє виніс такі самі постанови. Крім того, дії відповідача щодо визначення розміру заборгованості по аліментах, зарахування сплачених аліментів та ненадання відповіді на заяви позивача з цього приводу, носили системний та тривалий характер і змушували позивача зневіритися в законності дій державних органів влади, відповідач невірно визначав розмір заборгованості по аліментах і відносив позивача до злісних неплатників аліментів, вказував про це у своїх заявах по суті судових справ, а також давав підстави для таких стверджень стягувачу. Такими діями створювалася і негативна репутація батька перед дітьми. Щодо позивача діяли обмеження в праві керування транспортним засобом, та інших, які створювали йому значний дискомфорт в життєвій діяльності та управлінні своїми справами. Позивач фактично кожне своє право у виконавчому провадженні повинен був захищати через звернення до суду, користування правовою допомогою адвоката, неможливістю іншим чином захистити свої права в державній установі, яка повинна дотримуватися закону. Позивач не може належним чином виконувати рішення суду, розуміти дійсний розмір його заборгованості та можливості його погашення. А також він зазнав обмежень своєї підприємницької діяльності, було завдано шкоди його діловій репутації через наявність накладених арештів на майно та кошти позивача, оскільки такі дані висвітлюються в різних реєстрах та джерелах інформації про юридичну особу; були порушені нормальні життєві стосунки з оточуючими людьми через наявні накладені арешти виконавчою службою та значний розмір заборгованості, який оточуючі сприймають як злісну несплату аліментів та поганий статус як батька. А тому розмір моральної шкоди, яка була завдана позивачу становить 1000000 грн..

Позиція відповідача: 24.10.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. В обгрунтування покликається на те, що на виконанні перебуває виконавче провадження №59522638 щодо виконання виконавчого листа №450/1636/15, виданого 04.07.2019 Пустомитівським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 30.05.2018 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття. 16.07.2019 державним виконавцем Партемом М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку надіслано на адресу боржника. В ході примусового виконання виконавчого провадження АСВП №59522638 державним виконавцем винесено постанови згідно ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»: про тимчасове обмеження у праві виїзду особи з України, про тимчасове обмеження боржника у праві полювання, про тимчасове обмеження у праві користування зброєю, про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.07.2023 заборгованість становила 30428,83 грн. 17.08.2022 у Відділ надійшла заява представника боржника ОСОБА_1 від 15.08.2022 про повернення виконавчого документа стягувачу з посиланням на те, що стягувач ОСОБА_4 подавала заяву до відділу про повернення виконавчого документа, та надання нового розрахунку заборгованості по аліментах станом на 19.11.2021. 29.08.2022 заяву представника боржника ОСОБА_1 розглянуто та надано відповідь та роз`яснено, що підстави для повернення виконавчого документа стягувачу відсутні. Представник боржника неодноразово подавав скарги на бездіяльність державного виконавця. На виконання ухвали № 450/1636/18 Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.10.2022 державним виконавцем 14.10.2022 на адресу представника боржника ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією та на електронну адресу скеровано відповідь на заяву подану представником боржника ОСОБА_1 від 15.08.2022. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.10.2023 було оскаржено до Львівського апеляційного суду, оскільки заява стягувача ОСОБА_4 до про отримання 51917,75 грн. до відділу не надходила. Постановою Львівського апеляційного суду від 01.08.2023 по справі №450/1636/18 зобов`язано державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести перерахунок заборгованості по аліментах з врахуванням заяв ОСОБА_4 від 19.11.2021 та 15.08.2022. На виконання Рішення від 01.08.2023 державним виконавцем Відділу 30.08.2023 здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів з врахуванням заяв ОСОБА_4 від 19.11.2021 та 15.08.2022, згідно проведеного перерахунку станом на 01.08.2023 переплата становить 3056,34 грн. 30.08.2023 державним виконавцем винесено постанови про скасування заходів примусового виконання застосованих до ОСОБА_3 , а саме: скасовано обмеження у праві виїзду особи з України, тимчасове обмеження боржника у праві полювання, тимчасове обмеження у праві користування зброєю, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Оскільки заява ОСОБА_4 від 19.11.2021 про отримання 51917,75 грн. як добровільну сплату ОСОБА_3 аліментів з 30.05.2018 по липень 2020 до Відділу не надходила, ОСОБА_3 підтвердження про сплату аліментів за вищезазначений період до Відділу не надав, інші відомості про оплату у матеріалах виконавчого провадження - відсутні, а рішення державного виконавця у відмові проведення перерахунку заборгованості на підставі заяви від 15.08.2022 представником ОСОБА_3 адвокатом Блонським М.А. оскаржувалось в суді, державним виконавцем такий перерахунок не здійснювався. Крім того, дії та бездіяльність державного виконавця та стягнення моральної шкоди вже оскаржувались з виконання виконавчого провадження АСВП №59522638 в Пустомитівському районному суді Львівської області. Щодо витрат на правничу допомогу, то у додатку до позовної заяви адвокат Блонський М.А. до договору на правничу допомогу додає платіжну інструкцію №14427837 від 26.09.2023 про сплату ОСОБА_3 6000,00 грн., проте в позовній заяві зазначено розмір 15 000,00 грн., відповідно різниця в 9000,00грн адвокатом станом на дату подання позовної заяви не є вмотивованою.

Позиція третьої особи Державної казначейської служби України: 17.10.2023 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову, у яких зазначається, що обов`язковою умовою для відшкодування шкоди, завданої посадовою чи службовою особою державного органу є визнання дій (бездіяльності) такої особи державного органу незаконними, тобто необхідна наявність процесуального документа (рішення суду, постанова вищестоящого органу тощо), який набрав законної сили та визначає такі дії саме незаконними. При цьому необхідно розрізняти поняття «незаконність дій (бездіяльності) органу чи посадової особи» та «вина органу чи посадової особи», оскільки, виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. При відшкодуванні шкоди, завданої посадовою чи службовою особою органу державної влади, обов`язковою умовою є встановлення факту незаконності дій (бездіяльності), та необов`язковою умовою є встановлення вини. Позивач не надав доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, яка згідно з частиною другою статті 23 ЦК України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Вважає, що доводи позивача фактично зводяться до незгоди з постановами про накладення арешту на кошти та майно боржника, а також про накладення штрафу, однак скасування таких не є достатньою правовою підставою для відшкодування моральної шкоди. А тому просить відмовити у задовленні позову.

Третя особа Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції пояснень на позовну заяву суду не надала, явки свого представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомили, клопотань не надала.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

03.10.2023 ухвала про відкриття провадження у справі; 17.10.2023 пояснення третьої особи Державної казначейської служби України; 24.10.2023 відзив на позовну заяву; 21.11.2023 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 25.01.2024 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинствоздійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають значення для справи. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.1173, ст.1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та їх посадових і службових осіб.

Як вбачається, рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.05.2019 у справі №450/1636/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та вирішено стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) на утримання двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1 /3 часткиз усіхвидів заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.05. 2018 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

04.07.2019 Пустомитівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист на виконання вказаного вище рішення від 14.05.2019.

Як зазначив представник позивача та не заперечила представник відповідача під час здійснення виконавчого провадження дії державних виконавців неодноразово оскаржувались в судовому порядку.

Зокрема, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.10.2022 у справі №450/1636/18 визнано протиправною бездіяльність державного виконавця державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів)) Петречко Я.Т., щодо ненадання відповіді на заяву від 15.08.2022 року представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 та зобов`язано державного виконавця Пустомитівського відділудержавної виконавчоїслужби уЛьвівському районіЛьвівської областіЗахідного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Львів) Петречко Я.Т. скерувати відповідь на заяву від 15.08.2022 року представнику ОСОБА_3 ОСОБА_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2022 року в частині вимог скарги про зобов`язання державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби Львівського Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петречка Ярослава Тарасовича надати відповідь на заяву від 15.08.2022 року та здійснити розрахунок заборгованості по аліментах, враховуючи заяви ОСОБА_4 від 19.11.2021 року, скасовано та в цій частині ухвалено нову постанову, якою ці вимоги скарги задоволено, зобов`язано державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби Львівського Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петречка Ярослава Тарасовича надати відповідь на заяву від 15.08.2022 року та здійснити розрахунок заборгованості по аліментах, враховуючи заяви ОСОБА_4 від 19.11.2021 року.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.10.2022 визнано протиправними та зобов`язано скасувати постанову державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Петречко Я.Т. про арешт коштів боржника від 06.09.2022 року та про арешт майна боржника 06.09.2022 року у виконавчому провадженні № 59522638.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.02.2023 зобов`язано начальникаПустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гнатишин І.С.скасувати постанову державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Петречко Я.Т. про арешт коштів боржника від 06.09.2022 року та про арешт майна боржника 06.09.2022 року у виконавчому провадженні № 59522638, в іншій частині скарги відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 01.08.2023 ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_3 про зобов`язання державного виконавця провести перерахунок заборгованості ОСОБА_3 по аліментах з врахуванням заяв ОСОБА_4 від 19.11.2021 року та 15.08.2022 року скасовано та в цій частині ухвалено нову постанову про задоволення цих вимог скарги. Зобов`язано державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести перерахунок заборгованості ОСОБА_3 по аліментах з врахуванням заяв ОСОБА_4 від 19.11.2021 року та 15.08.2022 року.

Таким чином, судом 02.02.2023 вчергове було скасовано постанову державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Петречко Я.Т. про арешт коштів боржника від 06.09.2022 року та про арешт майна боржника 06.09.2022 року у виконавчому провадженні № 59522638, що свідчить про систематичне порушення відповідачем прав позивача. (Арешт майна боржника ОСОБА_3 у даному виконавчому провадженні накладений згід постанови державного виконавця Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 12.08.2020 визнаний протиправним та скасований рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі № 380/10871/21).

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської област від 13.10.2022 визнано протиправною бездіяльність державного виконавця державного виконавцяПустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів)) Петречко Я.Т.,щодо ненадання відповіді на заяву від 15.08.2022 року представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 , зобов`язанодержавного виконавцяПустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів)Петречко Я.Т. скерувативідповідь на заяву від 15.08.2022 року представнику ОСОБА_3 ОСОБА_1 . Постановою Львівського апеляційного суду від 16.05.2023 ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2022 року в частині вимог скарги про зобов`язання державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби Львівського Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петречка Ярослава Тарасовича надати відповідь на заяву від 15.08.2022 року та здійснити розрахунок заборгованості по аліментах, враховуючи заяви ОСОБА_4 від 19.11.2021 року, скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою ці вимоги скарги задоволити, зобов`язано державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби Львівського Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петречка Ярослава Тарасовича надати відповідь на заяву від 15.08.2022 року та здійснити розрахунок заборгованості по аліментах, враховуючи заяви ОСОБА_4 від 19.11.2021 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/12784/22 визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Петречка Ярослава Тарасовича від 06.09.2022 про накладення штрафу на ОСОБА_3 у розмірі 5830,29грн. у виконавчому провадженні №59522638.

Таким чином судовими рішеннями підтверджується неправомірність дій відповідача у виконавчому провадженні ВП №59522638 щодо протиправного накладення арешту на майно, ненадання відповідей на звернення, нездійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Покликання сторони відповідача на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.03.2023 про відшкодування моральної шкоди як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, не може бути прийнята до уваги, оскільки неправомірні дії відповідача у згаданому вище рішенні обумовлювалися іншими відмінними обставинами та були встановлені рішеннями судів, ухваленими за період 2020-квітень 2022 року.

Як зазначив представник позивача та не заперечив представник відповідача, постановою головного державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Петречком Я.Т. від 12.08.2020 ОСОБА_3 встановлено тимчасові обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами.

Судом встановлено, що розрахунок заборгованості по аліментах при примусовому виконанні виконавчого листа №450/1636/18 від 04.07.2019, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів (у виконавчому провадженні ВП №59522638) здійснено 08.08.2023, лише після рішення суду апеляційної інстанції від 01.08.2023, яким державного виконавця було зобов`язано вчинити такий перерахунок з врахуванням заяв ОСОБА_4 від 19.11.2021 та 15.08.2022. Згідно даних, вказаних розрахунку, заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_3 відсутня.

Допитана в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що у 2021 писала заяву щодо отримання коштів від ОСОБА_3 , однак таку ніде не подавала, оскільки заява була написана для врегулювання інших спірних відносин з колишнім чоловіком. Срін такої заяви було надано представнику ОСОБА_3 .. Вважає, що заборгованість по аліментах існує, на даний час ОСОБА_3 аліменти сплачує вчасно.

Доказів відкликання такої заяви від імені ОСОБА_4 суду надано не було, як і не обґрунтовано покликання свідка на наявність боргу зі сплати аліментів.

Постановами заступника начальника Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Горбатюк М.Б. від 30.08.2023 скасовано заходи примусового виконання, застосовані при примусовому виконанні виконавчого листа №450/1636/18, виданого 04.07.2019, так скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, у праві полювання.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок нездійснення відповідачем розрахунку сплати аліментів у період з 15.08.2022 по серпень 2023 щодо ОСОБА_3 безпідставно діяли вищевказані обмеження.

Приписами ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:1) верховенства права;2) обов`язковості виконання рішень;3) законності;4) диспозитивності;5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;6) гласності та відкритості виконавчого провадження;7) розумності строків виконавчого провадження;8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є єдиним засновником та директором ТОВ «Транспортна сервісна компанія», код ЄДРПОУ 41786574, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.09.2020 року.

Станом на 23.09.2020, згідно довідки ТзОВ «Транспортна Сервісна Компанія», в штаті товариства немає працівників водіїв, а тому керування транспортними засобами здійснюється директором, що відповідає його посадовим обов`язкам та меті діяльності товариства

Таким чином, позивач використовує транспорні засоби у підприємницькій діяльності та обмеження його у даному праві унеможливлює отримувати дохід, в тому числі сплати аліментів; змусило шукати інші способи здійснення такої діяльності; спричиняло йому важкі душевні хвилювання, перебування у стресовому стані, занепокоєння, невизначеність, відчуття несправедливості та багато інших негативних переживань.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчити про заподіяння їй моральної шкоди.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Звертаючись до проблематики врегулювання деліктних відносин з участю держави Україна, Конституційний Суд України в рішенні від 30.05.2001 р. у справі №1-22/2001 за конституційним зверненням ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» зазначив, зокрема, таке: «…Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов`язків держави (ст. 3, 16, 22). Така відповідальність не зводиться лише до політичної чи моральної відповідальності публічної влади перед суспільством, а має певні ознаки юридичної відповідальності держави та її органів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов`язків». І далі: «... ст. 152 Конституції України зобов`язує державу відшкодовувати матеріальну чи моральну шкоду, завдану фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними. Відшкодовується також державою завдана безпідставним осудженням шкода у разі скасування вироку суду як неправосудного (ст. 62 Конституції України)».

Відповідно до ППВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9, в п. 16 якої вищий судовий орган України звертає увагу на те, що суди повинні суворо дотримуватися передбаченого ст. 56 Конституції України права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

При цьому, суд відзначає, що в рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі "Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі", зазначається, що "з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги". Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Таким чином, суд приходить до переконання, що внаслідок неналежного виконання державним виконавцем своїх обов`язків, що полягають неправомірному накладенні арешту на майно, у довготривалому нездійсненні відповідачем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів позивачем, та наявності заходів примусового виконання, зокрема, тимчасових обмежень боржника у праві керування транспортними засобами, у праві виїзду особи з України, останньому було заподіяно моральної шкоди.

Щодо обмеження у праві полювання, то слід зазначити, що Наказом Львівської обласної військової адміністрації від 08.08.2022 № 154/22 «Про встановлення обмежень щодо проведення полювання та регулювання питань мисливства в період воєнного стану на території Львівської області» заборонено полювання на території Львівської області до припинення дії або скасування воєнного стану в Україні, за винятком регулювання чисельності окремих мисливських видів звірів з дотриманням вимог чинного законодавства України. Таким чином, обмеження у праві полювання на території Львівської області діє і на даний час.

Вирішуючи спір в частині визначення розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Керуючись приписами ст.23, 1174 ЦК України, суд, визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача, враховує обставини, при яких моральна шкода була заподіяна, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, глибину та тривалість душевних страждань позивача, час та зусилля, які були ним витрачені для відновлення свого попереднього стану.

На підставі викладеного та з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, з урахуванням вимог розумності та справедливості суд вважає, що на користь позивача у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню грошова сума в розмірі 30000,00 грн. Такий розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає співмірним з моральними стражданнями, які заподіяні позивачу.

Визначений позивачем розмір моральної шкоди в сумі 1000000,00 грн. суд вважає суттєво завищеним та таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, позивачем не подано суду належних і допустимих доказів на підтвердження запропонованого ним розміру моральної шкоди у 1000000,00 грн., тобто значно більшого у порівнянні з тим, який було визначено судом.

Суд також врахував правову позицію Верховного Суду висловленої у постанові ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі за № 752/17832/14-ц, а саме, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь ОСОБА_3 30000 грн. (тридцять тисяч гривень) моральної шкоди.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Так, за змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається, в матеріалах справи відсутній детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та в прохальній частині позову не зазначено розмір таких витрат, а тому в задоволенні вимоги про стягнення судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167, 1173, 1174 ЦК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги ОСОБА_3 доПустомитівського відділудержавної виконавчоїслужби уЛьвівському районіЛьвівської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції провідшкодування моральноїшкоди, задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_3 30000 грн. (тридцять тисяч гривень) моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 34986930, місцезнаходження: 81100, м.Пустомити, вул. І.Кандиби, 3, Львівської області.

Треті особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 43316386, місцезнаходження:76018, м.Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11.

Державна казначейська Служби України, ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул. Бастіонна, 6.

Повний текст рішення виготовлено 15.03.2024.

СуддяД. А. Кукса