Постанова

від 12.03.2024 по справі 911/2202/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. Справа № 911/2202/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Скрипчук М.Є.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна постачальницька компанія"

на рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 (повний текст рішення складено 27.11.2023) (суддя Заєць Д.Г.)

у справі № 911/2202/23 Господарського суду Київської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна постачальницька компанія"

до Російської Федерації в особі посольства Російської Федерації в Україні, м. Москва

про стягнення збитків, завданих збройною агресією

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна постачальницька компанія" (далі - ТОВ "УПК", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Російської Федерації в особі посольства Російської Федерації в Україні, м. Москва (відповідач) про стягнення збитків, завданих збройною агресією, в розмірі 17 277 839,38 грн, що складається з прямих збитків у розмірі 4 905 329,38 грн та непрямих збитків (упущеної вимоги) в розмірі 12 372 510,00 грн.

2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що внаслідок військових дій військовослужбовцями Російської Федерації у с. Бузова в період з 24.02.2022 по 01.04.2022 орендовані позивачем приміщення та майно позивача зазнали пошкоджень. Наведене підтверджується, зокрема, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з яким за фактом знищення майна позивача військовими Російської Федерації відкрито кримінальне провадження № 42022112200000259.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/2202/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні на користь ТОВ "УПК" 4 905 329,38 грн збитків, завданих збройною агресією. Стягнуто з держави Російська Федерація на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 73 579,94 грн. У частині позовних вимог у сумі 12 372 510,00 грн відмовлено.

4. Суд першої інстанції виходив із того, що 27.02.2022 збройні сили Російської Федерації зайшли на територію Київської області до Бучанського і Києво-Святошинського району з напрямку смт Макарів. За декілька годин почались масовані обстріли, бомбардування. Будинок, в якому було розташоване ТОВ "УПК", за адресою: вулиця Садова, 1-А у селі Бузова Київської області, було зруйновано.

20.04.2022 комісією виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області складено акт обстеження об`єктів, що зазнали руйнувань та пошкоджень внаслідок бойових дій військ Російської Федерації. Згідно з вказаним актом комісією підтверджено ступінь руйнування майна 100 %, зроблено висновок, що реконструкції будинок не підлягає.

Відповідно до довідки Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" (далі - КП Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області") № 509 від 30.05.2022, за результатами технічної інвентаризації станом на 18.05.2022 встановлено, що загальна площа будинку зменшилась на 95,8 кв.м за рахунок руйнування частини будинку (мансардного поверху) внаслідок пожежі. Загальна площа складає 443,2 кв.м. Житлова площа зменшилась на 29,5 кв.м за рахунок руйнування внаслідок пожежі та складає 115,1 кв.м. Основні конструктивні елементи житлового будинку знаходяться в незадовільному стані, частково або повністю знищені. Залишковий відсоток складає 43 %.

Також, згідно з актом про обстеження садового будинку за адресою: Київська область, Бучанський район, село Бузова, вулиця Садова, 1-А, складеного на підставі Звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО ЖИТЛО ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "ЛІГО ЖИТЛО ІНВЕСТ") № ББК-06/22-20-ТО від 06.06.2022 за результатами проведеного обстеження, виконаного у період з 01.06.2022 по 06.06.2022, встановлено, що стан об`єкта дослідження аварійний, категорія 4.

Відповідно до повідомлення про прийняття та реєстрацію повідомлення про кримінальне правопорушення № 2210 від 01.09.2022, вказану заяву зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події відділу поліції № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області за № 2318 від 05.05.2022. За результатами розгляду, вказане звернення приєднано до матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112200000259 від 05.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 13.04.2022 Бучанським РУП ГУНП в Київській області зареєстровано кримінальне провадження № 42022112200000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, відповідно до якого зазначено, що в період часу з 24.02.2022 по 01.04.2022 внаслідок застосування агресії збройних сил Російської Федерації шляхом обстрілів з різного виду озброєння, авіаційних та ракетних ударів було пошкоджено інфраструктуру с. Бузова Бучанського району Київської області, в тому числі руйнування житлових будинків цивільного населення, закладів освіти, охорони здоров`я, комунікаційних мереж тощо, в тому числі садового буднику позивача.

У силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів як частини українського національного законодавства, дії відповідача за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними.

Водночас, за висновком суду першої інстанції, позивач не довів належними та допустимим доказами, що упущена вигода, котру він намагається стягнути з відповідача, не є абстрактною, і лише неправомірні дії відповідача є єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати цю вигоду у зазначеному розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

5. Не погодившись частково із вказаним рішенням суду, ТОВ "УПК" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 по справі № 911/2202/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні на користь ТОВ "УПК" 12 372 510,00 грн та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити.

6. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ТОВ "УПК" внаслідок військових дій з боку держави агресора зазнало збитків не тільки в формі реального знищення майна, а й у формі упущеної вигоди, тобто внаслідок знищення усього майна, яке зберігалось на складі в ТОВ "УПК" останнє не змогло вчинити з ним будь-які дії та, як наслідок, отримати дохід від підприємницької діяльності.

7. Наведене, на думку позивача, безпосередньо вказує на наявність збитків у формі упущеної вигоди.

8. На підтвердження наявності та розміру збитків позивачем було надано суду Звіт Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ" (далі - ТОВ "ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ"), що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 494/21, який видано Фондом державного майна України 25.06.2021.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "УПК" на рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №9 11/2202/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 27.02.2024 о 10:20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 12.02.2024.

10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги ТОВ "УПК" на рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/2202/23 до 12.03.2024 о 09:55.

Позиції учасників справи

11. Відповідач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду.

Явка представників учасників справи

12. У судове засідання 12.03.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 12.03.2024 не з`явився. Усі учасники справи були належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання.

13. Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника відповідача.

14. У судовому засіданні 12.03.2024 представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги ТОВ "УПК" підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15. ТОВ "УПК" є юридичною особою, резидентом України, діє на підставі власного установчого документа, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 40141175.

Місцезнаходженням ТОВ "УПК" є: м. Київ, вул. Калинова, буд. 8, кв. 128.

Види діяльності за КВЕД: 28.15 Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів (основний); 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 95.12 Ремонт обладнання зв`язку (інші).

16. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "УПК" орендує складські приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Бузова, вулиця Садова, будинок 1-А на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 31.12.2021, укладеного між ТОВ "УПК" та ОСОБА_1. За вказаною адресою був розташований офіс ТОВ "УПК" та складські приміщення, де розміщувався товар - підшипники, ущільнювачі та інші основні засоби, які безпосередньо використовувалися у господарській діяльності позивача.

17. 27.02.2022 збройні сили Російської Федерації зайшли на територію Київської області до Бучанського і Києво-Святошинського району з напрямку смт Макарів. За декілька годин почались масовані обстріли, бомбардування. Будинок, в якому було розташоване ТОВ "УПК", за адресою: вулиця Садова, 1-А у селі Бузова Київської області, було зруйновано.

18. 20.04.2022 комісією виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області складено акт обстеження об`єктів, що зазнали руйнувань та пошкоджень внаслідок бойових дій військ Російської Федерації. Згідно із вказаним актом комісією підтверджено ступінь руйнування майна 100 %, зроблено висновок, що реконструкції будинок не підлягає.

19. Згідно з довідкою КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" № 509 від 30.05.2022, за результатами технічної інвентаризації станом на 18.05.2022 встановлено, що загальна площа будинку зменшилась на 95,8 кв.м за рахунок руйнування частини будинку (мансардного поверху) внаслідок пожежі. Загальна площа складає 443,2 кв.м. Житлова площа зменшилась на 29,5 кв.м за рахунок руйнування внаслідок пожежі та складає 115,1 кв.м. Основні конструктивні елементи житлового будинку знаходяться в незадовільному стані, частково або повністю знищені. Залишковий відсоток складає 43 %.

20. Також, згідно з актом про обстеження садового будинку за адресою: Київська область, Бучанський район, село Бузова, вулиця Садова, 1-А, складеного на підставі Звіту ТОВ "ЛІГО ЖИТЛО ІНВЕСТ" № ББК-06/22-20-ТО від 06.06.2022 за результатами проведеного обстеження, виконаного у період з 01.06.2022 по 06.06.2022, встановлено, що стан об`єкта дослідження аварійний, категорія 4.

21. Позивач 05.05.2022 звернувся до ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області із заявою про руйнування військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації житлового будинку та гаражу за адресою: Київська область, село Бузова, вулиця Садова, 1А.

22. Відповідно до повідомлення про прийняття та реєстрацію повідомлення про кримінальне правопорушення № 2210 від 01.09.2022, вказану заяву зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події відділу поліції № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області за № 2318 від 05.05.2022. За результатами розгляду, вказане звернення приєднано до матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112200000259 від 05.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

23. Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 13.04.2022 Бучанським РУП ГУНП в Київській області зареєстровано кримінальне провадження № 42022112200000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, відповідно до якого зазначено, що в період часу з 24.02.2022 по 01.04.2022 внаслідок застосування агресії збройних сил Російської Федерації шляхом обстрілів з різного виду озброєння, авіаційних та ракетних ударів, було пошкоджено інфраструктуру с. Бузова Бучанського району Київської області, в тому числі руйнування житлових будинків цивільного населення, закладів освіти, охорони здоров`я, комунікаційних мереж тощо, в тому числі садового буднику позивача.

24. У силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії відповідача за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними.

25. За результатами дослідження наявних у матеріалах справи доказів, місцевим господарського судом обґрунтовано встановлено, що саме внаслідок військових дій військовослужбовцями Російської Федерації у с. Бузова в період з 24.02.2022 по 01.04.2022 орендовані позивачем приміщення та майно позивача зазнали пошкоджень.

26. Наведене підтверджується, зокрема, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з яким за фактом знищення майна позивача військовими Російської Федерації відкрито кримінальне провадження № 42022112200000259.

27. Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі належними та допустимими доказами доведено наявність повного складу цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

28. Право власності позивача на майно (товар), яке було знищене під час проведення бойових дій та тимчасової окупації і знаходилось в орендованому приміщенні за адресою: вулиця Садова,1-А у селі Бузова Київської області, підтверджується сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи.

29. Позивачем до матеріалів справи надано Звіт про оцінку від 26.04.2023, виконаний ТОВ "ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ", що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 494/21, який видано Фондом державного майна України 25.06.2021, на підставі договору на виконання робіт з незалежної оцінки № 1-06.04.2023 від 06.04.2023, згідно з яким розмір прямих збитків становить 4 868 428,71 грн.

30. Звіт про оцінку, розмір завданої шкоди відповідачем під сумнів, у належний спосіб, поставлено не було, заперечень та міркувань із цього приводу не висловлено.

31. Наданий позивачем Звіт про оцінку від 26.04.2023 суд першої інстанції прийняв в якості належного та допустимого доказу, що підтверджує спричинення позивачу збитків у сумі 4 868 428,71 грн.

32. Крім того, позивач зазначив, що збройними силами Російської Федерації було також знищено й інші основні засоби підприємства, а саме, ноутбук Lenovo IdeaPad 330S-151KB (81F500RSRA) вартістю 15 577,50 грн (в т.ч. ПДВ), який було придбано позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА"; зовнішній жорсткий диск Silicon Power Diamond D05 1TB вартістю 1 411,67 грн; багатофункціональний пристрій Epson L3150 WiFi вартістю 4 912,50 грн; ноутбук Lenovo IdeaPad 5 (81YH00NSRA) вартістю 14 999,00 грн. Таким чином, вартість усього майна, яке було знищено внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складає 4 905 329,38 грн. Факт придбання зазначеного майна підтверджуються первинними актами введення в експлуатацію, податковими накладними, банківськими виписками, що підтверджують придбання такого майна.

33. Таким чином, загальний розмір збитків, завданих позивачу внаслідок російської збройної агресії на території України, складає 4 905 329,38 грн без ПДВ.

34. Враховуючи викладене, а також, встановлення судом факту завдання позивачу збитків внаслідок збройної агресії відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення збитків у розмірі 4 905 329,38 грн є обґрунтованими, підтвердженими документально, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

35. Щодо матеріальної шкоди у вигляді неодержаного прибутку (упущеної вигоди) місцевий господарський суд зазначив таке.

36. За доводами позивача, додатково йому завдано збитків у формі упущеної вигоди, що складає 12 372 510,00 грн, що підтверджується Звітом ТОВ "ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ", що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 494/21, який видано Фондом державного майна України 25.06.2021, на підставі договору на виконання робіт з незалежної оцінки №1-06.04.2023 від 06.04.2023.

37. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не доведено, в першу чергу, наявності збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки не надано доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дохід міг би бути отриманий останнім у випадку реалізації ним продукції.

38. Вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди, які базуються на Звіті ТОВ "ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ", побудовані на можливих очікуваннях підприємства позивача щодо отримання певного доходу та не підтверджені належними і допустимими доказами, які б свідчили про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач. Суд зауважив, що вказаний Звіт ТОВ "ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ" складений позивачем одноособово, і зазначені в ньому показники будь-якими доказами не підтверджені. При цьому, за основу, під час підготовки вказаного Звіту, оцінювачем взято лише фінансову звітність мікропідприємства за 2020 та 2021 роки.

39. За висновками суду першої інстанції, позивач не довів належними та допустимим доказами, що упущена вигода, котру він намагається стягнути з відповідача, не є абстрактною, і лише неправомірні дії відповідача є єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати цю вигоду у зазначеному розмірі.

Посилання позивача на те, що складське приміщення, в якому зберігався товар, було зруйновано внаслідок ракетного обстрілу, не усуває необхідності доведення позивачем, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, а також що він міг і повинен був отримати визначені доходи.

Таким чином, позивач не обґрунтував поданням належних та допустимих доказів можливості отримання ним прибутку в розмірі 12 372 510,00 грн за відсутності військової агресії РФ.

40. Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для покладання на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в заявленому розмірі 12 372 510,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

41. Згідно із ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

42. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

43. За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

44. Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

45. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

46. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

47. Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

48. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1). Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч. 3). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом (ч. 4).

49. Тлумачення змісту частини другої статті 22 ЦК України, частини другої статті 224, статті 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України) свідчить, що збитки як правова категорія включають у себе упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а в разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.

50. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

51. Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18).

52. Позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.

53. Так, обґрунтовуючи наявність збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач посилався на те, що внаслідок знищення усього майна, яке зберігалось на складі в ТОВ "УПК", останнє не змогло вчинити з ним будь-які дії та, як наслідок, отримати дохід від підприємницької діяльності.

54. Наведене, на думку позивача, безпосередньо вказує на наявність збитків у формі упущеної вигоди.

55. На підтвердження наявності та розміру збитків позивачем було надано суду Звіт ТОВ "ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ", що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 494/21, який видано Фондом державного майна України 25.06.2021.

56. Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов правильного висновку, що посилання позивача на те, що складське приміщення, в якому зберігався товар, було зруйновано внаслідок ракетного обстрілу, не усуває необхідності доведення позивачем, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, а також що він міг і повинен був отримати визначені доходи.

57. На думку суду першої інстанції, з якою погоджується апеляційний господарський суд, позивач не довів належними та допустимим доказами, що упущена вигода, котру він намагається стягнути з відповідача, не є абстрактною, і лише неправомірні дії відповідача є єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати цю вигоду у зазначеному розмірі.

58. Щодо посилання позивача на Звіт ТОВ "ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ", колегія суддів зазначає, що наведені в ньому показники будь-якими доказами не підтверджені. При цьому, за основу, під час підготовки вказаного Звіту, оцінювачем взято лише фінансову звітність мікропідприємства за 2020 та 2021 роки.

59. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.

60. Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади постановлено розробити і затвердити у шестимісячний строк методики, передбачені Порядком, затвердженим цією постановою.

61. Відповідно до пп. 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються (зокрема):

- вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності;

- вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності;

- упущена вигода підприємств недержавної форми власності.

62. Відповідно до п. 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Порядку), оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - суб`єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

63. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду України в постанові від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20 зазначив, що неодержаний доход (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

64. Суд апеляційної інстанції, здійснивши аналіз вказаного Звіту ТОВ "ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ", дійшов висновку, що цей Звіт є таким, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки і має значні недоліки, що вплинули на імовірність оцінки, зокрема, використання оцінювачем лише фінансової звітності мікропідприємства за 2020 та 2021 роки, тобто лише одного складника, не є достатнім для складення обґрунтованого та різностороннього звіту. Результат такого звіту буде спотвореним через неврахування багатьох факторів, зокрема, необхідне дослідження кон`юнктури ринку, цін, конкуренції, факторів міжнародної економіки тощо.

65. Відповідно до ст. 142 ГК України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб`єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об`єкта оподаткування.

66. Згідно з пунктом 3 розділу I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

67. Таким чином, при визначенні розміру неодержаного доходу (прибутку) необхідно застосовувати положення ст. 142 ГК України та Податкового кодексу України.

68. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено, в першу чергу, наявності збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки не надано доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дохід міг би бути отриманий останнім у випадку реалізації ним продукції.

69. Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

70. Отже, відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень ст. 22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

71. Правовідносини щодо відшкодування збитків урегульовані положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" ГК України та глави 82 "Відшкодування шкоди" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України).

72. Частиною третьою статті 147 ГК України передбачено, що збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

73. Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

74. Відповідно до положень ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

75. Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17 (за позовом про відшкодування збитків).

76. Суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, повинні виходити із того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

77. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового, додаткового. Для застосування заходів цивільно-правової відповідальності необхідний склад цивільного правопорушення.

78. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

79. Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

80. Під шкодою розуміють майнову шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

81. Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

82. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

83. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується. Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі. Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, статей 74, 76-77 ГПК України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Зазначені висновки узгоджуються з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20, від 17.02.2021 у справі № 916/450/20, від 03.11.2020 у справі № 916/3563/19, від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19.

84. Позивачем не доведено понесення збитків у вигляді упущеної вигоди, відтак вимога про стягнення з відповідача 12 372 510,00 грн є неправомірною, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

85. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині задоволення позовних вимог про стягнення 4 905 329,38 грн рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

86. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

87. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

88. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

89. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

90. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

91. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/2202/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

92. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "УПК" відсутні.

Судові витрати

93. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна постачальницька компанія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/2202/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву повний текст постанови складено та підписано 29.03.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко