Ухвала

від 29.03.2024 по справі 903/781/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" березня 2024 р. Справа № 903/781/23

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Філіпова Т.Л., перевіривши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Суслова Андрія Валентиновича на рішення Господарського суду Волинської області від 13.12.2023 у справі №903/781/23, повний текст рішення складено 15.12.2023 р. та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 22.12.2023 р. у справі №903/781/23, повний текст додаткового рішення складено 22.12.2023 р.

за позовом Шацького національного природного парку, с. Світязь, Ковельського району, Волинської області

до Фізичної особи - підприємця Суслова Андрія Валентиновича, м. Луцьк

про стягнення 27300 грн. заборгованості, усунення перешкод у користуванні майном шляхом демонтажу тимчасових споруд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.12.2023 р. у справі №903/781/23 позов Шацького національного природного парку - задоволено.

Додатковим рішення Господарського суду Волинської області від 22.12.2023 р. у справі №903/781/23 заяву адвоката Усаченко М.О. - представника Шацького національного природного парку про ухвалення додаткового рішення задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Суслова Андрія Валентиновича на користь Шацького національного природного парку 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та додатковим рішенням Господарського суду Волинської області, Фізична особа - підприємець Суслов Андрій Валентинович звернуловся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 13.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 22.12.2023 року. Ухвалити нове рішення, яким в частині стягнення з фізичної особи - підприємця Суслова Андрія Валентиновича на користь Шацького національного природного парку 27300 грн. заборгованості, 5368 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 22.12.2023 року, про стягнення з фізичної особи - підприємця Суслова Андрія Валентиновича 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, закрити провадження у справі, а в частині зобов`язання фізичної особи-підприємця Суслова Андрія Валентиновича усунути перешкоди у користуванні Шацьким національним природним парком земельною ділянкою, кадастровий номер 0725785600:04:001:0180, шляхом звільнення зазначеної земельної ділянки від об`єктів: дві тимчасові споруди розміром 3х3 м кожна (загальною площею 18 кв.м.), двоповерхова тимчасова споруда розміром 6х6 м площею 36 кв.м., літня тераса площею 232 кв.м., які встановлені на частині декоративної галявини у кварталі 43, виділ 19 Світязького лісництва Шацького національного природного парку шляхом демонтажу цих об`єктів та приведення ділянки у стан, придатний для використання за призначенням, відмовити в позові.

Листом №903/781/23/1801/24 від 15 березня 2024 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №903/781/23 з Господарського суду Волинської області.

25.03.2024 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/781/23.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшла висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст.258 ГПК України, відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 та 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що Фізична особа - підприємець Суслов Андрій Валентинович оскаржує рішення Господарського суду Волинської області у повному обсязі.

Відтак, Фізичній особі - підприємцю Суслову Андрію Валентиновичу за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області необхідно сплатити судовий збір, що складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що при поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 5368 грн., відтак розмір судового збору за оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 13.12.2023 р. у справі №903/781/23 становить 8052 грн. (150% від 5368).

За оскарження додаткового рішення Господарського суду Волинської області судовий збір не сплачується.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Вбачається, що апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Суслова Андрія Валентиновича подана через систему "Електронний суд".

Таким чином, оскаржуючи рішення Господарського суду Волинської області від 13.12.2024 у справі №903/781/23 апелянт зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі 6441,60 (8052*08).

Однак, до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 256 ЦК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вказаних правових норм, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 13.12.2023 р. у справі №903/781/23, повний текст якого складений та підписаний 15.12.2023 р., скаржник мав подати в строк до 04.01.2024 р. включно. Водночас, апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 22.12.2023 р. у справі №903/781/23, повний текст якого складений та підписаний 22.12.2023 р., скаржник мав подати в строк до 11.01.2024 р. включно, проте апелянт подав апеляційну скаргу 08.03.2024 р..

Відповідно до приписів ч.2 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

За приписами ч.3 ст.256 ГПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тобто, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Разом з апеляційною скаргою, Фізична особа - підприємець Суслов Андрій Валентинович подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що текст оскаржуваного рішення та додаткове рішення отримав 27.02.2024, лише після того, як дізнався про постанову державного виконавця, про відкриття виконавчого провадження 16.02.2024 р.. Відтак, керуючись ст.ст.42,119, ч.2 ст.256 ГПК України, просить поновити строк для подання апеляційної скарги у справі №903/781/23 та прийняти її до апеляційного провадження.

Однак, вказані обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, на які посилається скаржник, не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції як поважні.

При цьому апеляційний суд враховує, що з матеріалів справи вбачається, що, ухвали суду першої інстанції надсилались відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 ., які повертались без вручення адресату, причина повернення - за закінченням терміну зберігання, адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходження відповідача є: АДРЕСА_1 .

Рішенням Луцької міської ради від 27.04.2022 №31/15 з 01.10.2022 вулицю Федорова у м. Луцьку було перейменовано на вулицю Героїв-добровольців.

При цьому, саме таку адресу ( АДРЕСА_1 ) вказує і апелянт в апеляційній скарзі.

Таким чином, процесуальні документи суду першої інстанції надсилалися апелянту за належною адресою.

Сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 916/3200/17, від 22.07.2021 № 920/938/20.

Не перебування скаржника за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права судом. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 та від 15.03.2018, винесених по справах №911/1163/17 та №910/32340/15.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд оцінює наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження як такі, що не є поважними, і відхиляє клопотання про їх поновлення.

Апеляційним судом враховується також, виходячи з положень ч.4 ст.11 ГПК України щодо застосування в практиці суду Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики ЄСПЛ, принцип правової визначеності, який полягає, зокрема, у тому, що право на справедливий суд, гарантоване Конвенцією, не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо строків звернення до суду за оскарженням рішень, що набрали законної сили. Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу.

Відповідно до положень ч.3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне надати можливість апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 13.12.2023 р. та додаткового рішення Господарського суду Волинської області від 22.12.2023 р. у справі №903/781/23.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Суслова Андрія Валентиновича на рішення Господарського суду Волинської області від 13.12.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 22.12.2023 р. у справі №903/781/23 - залишити без руху.

2. Фізичній особі - підприємцю Суслову Андрію Валентиновичу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки:

- подати платіжний документ (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 6441,60 грн.

- подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 13.12.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 22.12.2023 р. у справі №903/781/23.

3. У разі невиконання вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Копію ухвали направити учасникам справи.

Суддя Філіпова Т.Л.