Постанова

від 15.03.2024 по справі 924/883/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року Справа № 924/883/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

прокурора: Манжаюк Д.Л.

позивача: Ступка Г.М.

відповідача: Бойко Р.В., Заремба О.І., Трофімчук П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 р. у справі №924/883/21, ухвалене суддею Мухою М.Є., повний текст рішення складено 03.11.2023 у справі № 924/883/21

за позовом Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, с. Рилівка, Шепетівського району, Хмельницької області

про стягнення 10 405 154 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка"

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021р. у справі №924/883/21 у позові було відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022 рішення суду Хмельницької області від 10.12.2021р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.

26.07.2022р. постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2022р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022р. у справі №924/883/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022р. у справі №924/883/21 у позові було відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023р. рішення суду області від 14.11.2022р. залишено без змін.

25.05.2023 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023р. у справі №924/883/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

18.07.2023 р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла заява від Хмельницької обласної прокуратури про зменшення позовних вимог, в якій прокурор просить стягнути з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області грошові стягнення у розмірі 10 405 154 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

При новому розгляді, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 р. Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 у справі №924/883/21 скасувати. Постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Стягнути з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на розподільчі рахунки: - Судилківської сільської ради грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в сумі 7 875 805 гривень; - Михайлюцької сільської ради грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а сумі 2 529 349 гривень.

Також, до матеріалів апеляційної скарги скаржником додано клопотання про визнання поважними причин неподання доказів у встановлений законом строк, поновлення строку подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи. Зокрема, прокурор просить долучити до матеріалів справи наступні письмові докази: оригінал листа старшого групи прокурорів від 21.11.2023 р. на 1 арк., копію висновку експерта від 09.11.2023 №2184/23-26 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи в межах кримінального провадження №12020240000000156 з додатками.

01.12.2023 р. від Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження (в порядку ч.2 ст.262 ГПК України), в якому заявник просить залишити без руху апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури за №12-951-22 (номер по СЕД: 12-7090вих-23) від 23.11.2023 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 у справі №924/883/21 у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю відомостей, які засвідчують сплату судового збору (не долученням до апеляційної скарги документів, які засвідчують сплату судового збору та не надання такого документу відповідачу тощо).

Обґрунтовуючи заперечення, відповідач зазначає, що повний текст рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 у справі №924/883/21 складено 03.11.2023. Таким чином, апеляційна скарга на вищевказане рішення може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, тобто у період часу з 03.11.2023 по 22.11.2023. Водночас, вищевказана апеляційна скарга подана лише 23.11.2023, тобто з пропущенням визначеного ГПК України строком на апеляційне оскарження. Згідно довідки про набрання судовим рішенням законної сили, яке видане Господарським судом Хмельницької області 26.11.2023 - рішення цього суду від 30.10.2023 у справі №924/883/21 набрало законної сили 23.11.2023. Водночас, апеляційна скарга Хмельницької обласної прокуратури на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 у справі у справі №924/883/21 не містить клопотання (не порушує питання) про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 р. відхилено заперечення проти відкриття апеляційного провадження, відмовлено Заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури в задоволенні клопотання про поновлення строку для подачі додаткових доказів та долучення до матеріалів справи доказів, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 р. у справі №924/883/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.01.2024 р. о 10:00 год.

12.01.2024р. на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 р. клопотання представника Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/883/21 - задоволено.

22.01.2024 р. через систему «Електронний суд» Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство надало апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить апеляційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 р. у справі №924/883/21 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 р. у справі №924/883/21 залишити без змін.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії у справі Бучинської Г.Б. в період з 22.01.2024 по 25.01.2024 включно судове засідання у справі №924/883/21 25.01.2024 не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 р. розгляд апеляційної скарги призначено на "15" лютого 2024 р. о 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2(ВКЗ).

12.02.2024р. в системі "Електронний суд" сформовано клопотання від представника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 р. клопотання представника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/883/21 - задоволено.

15.02.2024 р. через систему «Електронний суд» Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області надала додаткові пояснення у справі, зокрема просить апеляційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 р. у справі №924/883/21 скасувати. Постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 р., оголошено перерву в судовому засіданні до "04" березня 2024 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

29.02.2024 р. до апеляційного господарського суду від прокурора у справі №924/883/21 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю та неможливістю явки в судове засідання.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "15" березня 2024 р. о 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

15.03.2024 р. через систему «Електронний суд» Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області надала заперечення щодо спростування пояснень керівника Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства Трофімчука П.П..

У судовому засіданні 15.03.2024 р. прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 р. винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області підтримав доводи прокурора та надав додаткові пояснення по суті позовних вимог.

Представники Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства у судовому засіданні заперечили проти доводів прокурора та Державної екологічної інспекції. Вважають, що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просять залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 р. у справі №924/883/21 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, враховуючи вказівки Верховного Суду в постанові від 25.05.2023р., дійшов висновку, що Акт №210/05 від 19.03.2020 року (через його невідповідність порядку проведення такого виду перевірок та фіксування фактів порушення вимог природо-охоронного законодавства) не може вважатись більш вірогідним, належним та достатнім доказом підтвердження факту здійснення відповідачем спірної порубки (вирубки) дерев та відповідно встановлення розміру завданої шкоди. При цьому суд першої інстанції врахував той факт, що законодавчі застереження щодо реалізації позивачем права повторної перевірки відповідача на предмет дотримання останнім вимог природо-охоронного законодавства відсутні. З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.

В апеляційній скарзі Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури вказує на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права та з неврахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду (ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), невідповідності викладених висновків встановленим обставинам, а тому є незаконним та необґрунтованим, і, як наслідок, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову прокурора (ст. 236, п. п, 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ПІК України).

Вважає, що судом не враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а 10, від 17.04.2018 у справі №826/12612/17, згідно якої юридична особа, яка вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо неї, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом зауважень має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом.

Помилковими є висновки суду про те, що не підписання усіма представниками контролюючого органу, які здійснювали захід, акту перевірки від 19.03.2021 № 210/05 ставить під сумнів викладені в ньому обставини (акт підписано 2-ма із 6-ти членів комісії з проведення планової перевірки).

Згідно з нотаріально посвідченими показами свідків та доказами, наданими представником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, після завершення перевірки чотири державні інспектори захворіли на СОVID - 19, а тому не мали змогу підписати акт перевірки від 19.03.2021 №210/05.

Щодо причин відсутності підписів державних інспекторів в зазначеному акті перевірки наявні відповідні відмітки (тимчасова непрацездатність).

Зазначений акт перевірки на сьогодні є чинним, відповідачем у справі дії щодо його складання не оскаржувалися, копію акту відповідачем отримано без зауважень щодо порядку його підписання.

Відтак, акт перевірки від 19.03.2021 №210/05 є належним та допустимим доказом порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом здійснення неправомірної рубки без лімітів та дозволів в межах РЛП «Мальованка».

Суперечить наданим у справі доказами теза суду, що працівниками позивача проведено позапланову (планову) перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів. Матеріалами справи однозначно підтверджено проведення планової перевірки.

Безпідставним є також зауваження суду про відсутність в матеріалах справи доказів винесення керівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області припису або розпорядження, які складені за результатами перевірки із подальшим направленням або врученням ІІІепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству.

Крім вище вказаного, судом до спірних правовідносин не вірно застосовано норми матеріального права та зроблено висновок про порушення процедури звернення стягнення штрафної санкції за результатами проведеної перевірки.

Так, за ч.ч. 1 та 2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, відшкодування збитків; штрафи) санкції; оперативно-господарські санкції.

Зазначені господарські санкції є відмінними від поняття штрафних санкцій передбачених ст.12 Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на яку посилається суд, за невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства.

Останні санкції встановлюються виключно законом (ч.4 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Таким чином, судом не вірно застосовано норми матеріального права при кваліфікації заподіяних довкіллю збитків як штрафних санкції, констатації факту недотримання процедури їх застосування та порушення права суб`єкта господарювання па будь-який судовий захист.

З огляду на викладене, висновки суду щодо наявності в Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області права на звернення до суду за захистом свого порушеного права «стягнути санкцію в судовому порядку», лише після виконання (дотримання) усіх вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та у випадку відмови Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства в добровільному порядку виконати законним та обґрунтований припис чи розпорядження, не відповідають чинному законодавству.

Внаслідок помилкової оцінки обставин справи судом зроблено необґрунтований висновок, що перевірка за участі керівника ІІІепетівського РСЛП Трофімчука П.П., виключно у присутності якого міг проводитися плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи, не проводилась.

Свідченням проведення перевірки в присутності керівника є отримання останнім повідомлення про перевірку, направлення на її проведення, копії журналу реєстрації, відомості про отримання акту перевірки, направлення зауваження до акту.

Закон не передбачає вимог щодо обов`язкової участі керівника в безпосередньому обстеженні лісових масивів. Оскільки останньому було відомо період, предмет перевірки, ним безпосередньо уповноважувалась особа на супровід працівників ДЕІ до зазначених ними кварталів, керівник не був позбавлений можливості самостійно супроводжувати представників органу контролю під нас обстеження місць рубок. В органу контролю відсутнє право чи обов`язок зобов`язувати керівника на такі дії.

Суперечливими є висновки суду, що акт перевірки від 19.03.2021 №210/05 у своєму змісті не містить інформації про додатки до даного акту у виді вищезазначених польових перелікових відомостей, а також що за результатами вивчення змісту цих відомостей неможливо встановити у зв`язку з чим вони складались, оскільки суд при цьому зазначає, що «в акті перевірки від 19.03.2021 № 210/05 в Описі виявлених порушень вимог законодавства у пункті (рядок) 1 та пункті (рядок) 2 графи "Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства" (аркуші вищевказаного акту перевірки 10-18) містяться посилання органу контролю на польові перелікові відомості в кількості восьми штук», а також що «Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 №450, затверджено Уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Наказом чітко визначено 10 додатків до нього, серед яких польових переліскових відомостей не зазначено».

На виконання вказівки Верховного Суду та з метою підтвердження достовірності зазначеної доказової інформації прокурором у справі подано польові перелікові відомості, листи Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, загальнодоступні дані з Публічної кадастрової карти, відомості з матеріалів створення Парку, картографічні документи щодо меж парку, матеріали лісовпорядкування, що підтверджують обґрунтованість включення відомостей до акту перевірки від 19.03.2022 №210/05.

Представником позивача в судовому засіданні попередньому складу суду пред`явлено оригінали зазначених матеріалів перевірки, що стали підставою для складання означеного акту перевірки, у тому числі оригінали польових перелікових відомостей.

При цьому судом безпідставно враховано позицію відповідача, який взагалі заперечує факт рубки, щодо кількості сухостійних дерев запроектованих в рубку матеріалами відводу, оскільки відповідачем не надано доказів фактичної вирубки саме вказаних відведених у рубку дерев. Натомість, актом перевірки зафіксовано фактично зрубані дерева. Більше того, вказане твердження відповідача також підтверджує намір провести незаконну рубку у визначених кварталах, а надані прокурором докази ТТН, договори підряду, акти виконаних робіт реалізацію зазначеного наміру. Натомість, актом перевірки від 19.03.2021 №210/05 зафіксовано фактичне вирубування дерев на момент перевірки у зазначених вище кварталах згідно лісорубних квитків, виданих у період з квітня 2020 року по січень 2021 року.

При цьому, відповідачем у справі суду не надано інших лісорубних квитків, на підставі яким здійснено вказані рубки, а також доказів отримання відповідних дозволів і лімітів на спеціальне використання природних ресурсів в межах об`єкту природно-заповідного фонду згідно них, що свідчили б про правомірність таких рубок чи будь-яких інших доказів правомірності рубок згідно вказаних договорів підряду, ттп, актів виконаних робіт тощо.

З огляду на вказане, суд першої інстанції, встановивши факт рубки дерев в межах РЛП «Мальованка», не надав жодної оцінки правомірності такої рубки.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області у письмових пояснення вказує, що спеціалістами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з 09.03.2021 по 19.03.2021 року була здійснена планова перевірка Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (місцезнаходження: 30400, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Шепетівка, вул. Промислова, 122, ЄДРПОУ 30849940).

Під час здійснення перевірки 10.03.2021 №1130/0.5 був направлений запит до Директора Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА про надання інформації щодо розташування РЛП «Мальованка» на території Шепетівського району спеціалізованого лісокомунального підприємства з урахуванням кварталів та інших географічних прив`язок (копія запиту додається).

10.03.2021 №04.1/1295 від Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА надійшла відповідь на запит щодо територій РЛП «Мальованка» (копія відповіді на запит додається).

У частинах шостій та сьомій статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

За результатами проведення планової перевірки державними інспекторами складено Акт №210/05 від 19.03.2021 року щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства.

Усього у ході перевірки встановлено неправомірне зрізання 2814 дерев різних порід.

Кількість зрубаних дерев, їх діаметр та ознаки зафіксовано в польових перелікових відомостях, які складено державними інспекторами в ході проведення перевірки та є частиною матеріалів перевірки контролюючого органу.

Під час здійснення планової перевірки державними інспекторами було проведено обміри дерев, які були знесенні у відповідності до даних, які були зафіксовані в польових перелікованих відомостях та є частиною матеріалів перевірки контролюючого органу.

Здійснювалися виміри повіреною рулеткою вимірювальною РИ-20 УЗК, стрічка номінальної довжини 0-20 000мм, ціна поділки шкали 1,0 міліметри. Свідоцтво про повірку №1020 від 13.08.2020, яке чинне до 13.08.2021.

Слід також зазначити, що в зауваженнях від 19.03.2021 вих.№27 до акту перевірки, в якому зазначено квартали, виділи та кількість незаконно зрубаних в них дерев, відповідачем не наведено жодних заперечень щодо нездійснення рубок на обстежених територіях (кварталах, виділах) згідно виписаних лісорубних квитків, натомість зазначено, що документи щодо погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів подані підприємством в повному обсязі, погоджені ДСЛП «Вінниця лісозахист» та Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та що на території підприємства об`єкти ПЗФ відсутні.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю державні інспектора не мали можливості підписати Акти перевірки. Державна екологічна інспекція не вбачає в цьому порушення і не вважає, що такий акт є нечинним, тому що Акт перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

Також, представник Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області акцентує увагу суду на те, що під час здійснення планової перевірки державними інспекторами було проведено обміри дерев, які були знесенні у відповідності до даних, які були зафіксовані в польових перелікованих відомостях, які є в матеріалах справи, але відповідач не визнає цей факт та стверджує, що заміри не здійснювалися, щоб уникнути від відповідальності.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство у відзиві вказує, що висновок суду першої інстанції щодо проведення ДЕІ у Хмельницькій області позапланового заходу контролю без погодження з центральним органом виконавчої влади повністю спростовує викладені в апеляційній скарзі доводи стосовно проведеного вищевказаним органом контролю планового заходу контролю. Зокрема, працівниками позивача проведено перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів, про що складено акт №210/05 від 19.03.2021.

Відповідач неодноразово звертав увагу на порушення процедури проведення перевірки органом контролю та здійснення ним саме позапланового заходу контролю та указував, що перевірка, яка оформлена актом №210/05 від 19.03.2021 проведена як позапланова працівниками СБУ у Хмельницькій області із залученням працівників Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області. Зазначені обставини об`єктивно засвідчуються листом УСБУ в Хмельницькій області №72/Т-8/72 від 12.09.2022, що досліджено судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні, яким у свою чергу підтверджено факт виїзду в березні 2021 року співробітників Управління Юрчука О.В., ОСОБА_1 в службове відрядження на територію Шепетівського району Хмельницької області та підтверджено, що в березні 2021 року Управлінням СБУ в Хмельницькій області з метою перевірки отриманої у встановленому законом порядку інформації про можливе нанесення шкоди інтересам держави в сфері лісокористування на території Шепетівського району, ініційовано проведення перевірки із залученням працівників Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області щодо можливих незаконних порубок деревини.

Факт участі вищевказаних працівників УСБУ в Хмельницькій області спільно із залученими ними працівниками ДЕІ у Хмельницькій області також підтверджується підписами останніх у Журналі реєстрації перевірок по Шепетівському РСЛП, який також неодноразово досліджувався судами.

З огляду на викладені обставини, вищевказана перевірка, яка оформлена актом №210/05 від 19.03.2021 проведена як позапланова співробітниками УСБУ в Хмельницькій області та Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, про що свідчить відповідна відмітка у цьому акті перевірки.

Під час розгляду справи судом першої інстанції об`єктивно встановлено, що вищевказану позапланову перевірку у порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено без погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

При цьому, акт перевірки №210/05 від 19.03.2021 не підписаний всіма посадовими особами органу контролю.

У матеріалах справи відсутні докази погодження працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області позапланового заходу з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), як того вимагають положення ч.1, ч.4 статті 6, ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Також, тривалість даного заходу перевищувала встановлений законом 2-денний термін (ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Крім того, судом першої інстанції правомірно взято до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази винесення керівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області припису або розпорядження, які складені за результатами перевірки із подальшим направленням або врученням Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству.

Також, судом першої інстанції відзначено, що в акті перевірки №210/05 від 19.03.2021 в Описі виявлених порушень вимог законодавства у пункті (рядок) 1 та пункті (рядок) 2 графи "Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства" (аркуші вищевказаного акту перевірки 10-18) містяться посилання органу контролю на польові перелікові відомості в кількості восьми штук, водночас зазначені документи до указаного акту на момент підписання його директором Шепетівського РСЛП не додані.

Факт відсутності на момент перевірки вищевказаних польових перелікових відомостей об`єктивно підтверджується абзацом 5 аркушу 1 зауважень Шепетівського РСЛП №27 від 19.03.2021, поданих на акт перевірки №210/05 від 18 березня 2021 року.

Судом також звертається увага, що польові перелікові відомості були надані до матеріалів справи після винесення постанови Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 26.07.2022 у справі №924/883/23.

Відповідач також вказує на те, що всі долучені Хмельницькою обласною прокуратурою до матеріалів зазначеної господарської справи картографічні документи не є Проектом створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду РЛП «Мальованка», що є очевидним не тільки з їх назв, так і з їх змісту.

Також позивачем не надано і позитивного висновку екологічної експертизи щодо Проекту створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду РЛП «Мальованка», як того вимагали положення законодавства про природно-заповідний фонд.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних відповідей Хмельницької обласної ради та Хмельницької обласної військової адміністрації, відсутністю Проекту створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду РЛП «Мальованка» та позитивного висновку екологічної експертизи щодо даного проекту, повністю спростовуються доводи позивача про наявність меж РЛП «Мальованка» та віднесення відповідних територій лісового фонду Шепетівського РСЛП до об`єктів ПЗФ.

За таких обставин рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 у справі №924/883/21 є законним та обґрунтованим.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Рішенням Хмельницької обласної ради №11 від 10.06.1998р. створено склад координаційної ради по розробці проекту створення регіонального ландшафтного парку "Мальованка" (далі Парк).

Відповідно до протоколу №1 від 16.09.1998р. координаційна рада сприяння створенню Парку, в тому числі, затвердила комісію по вибору земельної ділянки під Парк. Тоді ж комісією затверджено акт вибору земельної ділянки під Парк з його схемою та з погодженням меж землекористувачами та землевласниками.

Рішенням Шепетівської районної ради Хмельницької області від 21.10.1998р. надано згоду на включення до Парку 11693,4 га земель району, без права вилучення їх у нинішніх землекористувачів.

Рішенням Хмельницької обласної ради від 11.05.1999р. створено на території Шепетівського та Полонського районів Парк площею 15660,1 га, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів; зобов`язано державне управління з екологічної безпеки в другому кварталі 1999р. розробити та затвердити положення про регіональний парк; спільно з державними лісогосподарськими об`єднаннями Хмельницькліс та іншими зацікавленими організаціями в другому кварталі 1999 року подати на розгляд сесії пропозиції щодо передачі земель у її постійне користування; до кінця 1999 року провести зонування території та розробити проект організації території Парку.

У додатку до рішення визначено перелік заповідних територій та об`єктів місцевого значення, які включаються до складу Парку, в тому числі, на території Шепетівського району Мальованське лісництво кв.71, 87 площею 107,0 га; Лісовий масив на північ від с. Мальованка площею 60 га; Мальованське лісництво, кв.65, вид.13, кв.55, вид.1, 11, 13, 14, кв.67, вид.19, 22, кв.81, вид.4-7, кв.82, вид.1,2; а також передбачено перелік землекористувачів.

Рішенням сесії Шепетівської міської ради №2 від 26.05.2000р. створено Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство (рішення Шепетівської міської ради від 18.05.2016р., яким затверджено статут відповідача). Статут відповідача, яке є комунальним унітарним підприємством, затверджено 18.05.2016р. рішенням Шепетівської міської ради.

Рішенням Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 20.12.2001р. надано згоду на включення території Михайлюцької сільської ради площею 155 га до складу Парку, в тому числі, 155 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства. Хролинська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області у рішенні від 03.10.2002р. надала згоду на включення території Хролинської сільської ради загальною площею 115 га, в тому числі, 113 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства.

Рішенням Хмельницької обласної ради від 30.03.2004р. № 23-11/2004 розширено Парк за рахунок земель сільських рад Шепетівського району площею 1255,0 га, які включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.

Рішенням Хмельницької обласної ради №8-20/2005 від 23.12.2005р. затверджено Положення про Парк у новій редакції. Згідно з положенням Парк загальною площею 16919,4 га знаходиться на території Шепетівського та Полонського районів. Територія Парку не вилучається із землекористування, зокрема, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (4395,3 га), кв.11, кв.12, виділ 9-20, кв.13, вид. 40-43, 45-49, кв.17,19, 21-34, 38-75. Функціональне зонування території здійснюється на підставі Проекту організації території. На території виділяються такі функціональні зони: заказна, рекреаційна, екскурсійно-господарська.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №111 від 07.04.2016р. віднесено ліси Хмельницької області, що знаходяться в постійному користуванні Городоцького спеціалізованого лісогосподарського підприємства Горліс, спеціалізованого лісокомунального підприємства Клепачівське, навчального закладу Плужненський професійний аграрний ліцей, комунального підприємства Дунаєвецької районної ради Лісовик, комунального підприємства Лісове господарство Віньковецької районної ради, державного підприємства Хмельницьке обласне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Хмельницькоблагроліс, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до відповідних категорій згідно з додатком, в тому числі до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства 2165,3га лісозахисні ліси та 4545,7га експлуатаційні ліси.

У квітні 2016р. позивачем проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворенні лісів відповідачем, за результатами якої порушень при проведенні рубок не виявлено.

30.05.2017р. Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації супровідним листом №03/2-3108 направлено відповідачу Охоронне зобов`язання від 30.05.2017 №9/5 (далі Охоронне зобов`язання), в пункті 2 якого зазначено, що відповідачу передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території Парку загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

У пункті 3 Охоронного зобов`язання зазначено, що землекористувач зобов`язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду: не здійснювати в межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватись вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів територій (об`єкта) природно-заповідного фонду.

Згідно з пунктом 4 Охоронного зобов`язання землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території об`єкта, що перебуває у його користуванні.

Оформленим та виданим в установленому законом порядку Охоронним зобов`язанням №9/3 від 30.05.2017р. встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах вказаного об`єкта природно-заповідного фонду та на Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство покладено ряд обов`язків. Охоронне зобов`язання містить підпис директора департаменту та печатку.

Рішенням Хмельницької обласної ради №42-26/2019 від 21.06.2019р. визнано таким, що втратило чинність рішення Хмельницької обласної ради четвертого скликання від 23 грудня 2005 року №8-20/2005 "Про затвердження Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка".

Наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької облдержадміністрації від 24.06.2019р. затверджено Положення про Регіональний ландшафтний парк "Мальованка" (нова редакція), згідно з яким парк загальною площею 16916,3 га розташований на території Шепетівського та Полонського районів без вилучення земельних ділянок у їх землекористувачів. Межі земельних ділянок, що включені до території парку, встановлюються в натурі (на місцевості), закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку. До встановлення меж парку в натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення. Функціональне зонування території Парку здійснюється відповідно до проекту організації його території, що затверджується в установленому законом порядку Хмельницькою обласною радою.

Територія Парку поділена на заповідну, регульованої та стаціонарної рекреації зони (пункт 4.3. Положення).

Згідно пунктом 5.4. Положення на землекористувачів в межах парку оформляються охоронні зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території.

Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020р. №733/2020-р, на підставі статей 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 122 Земельного кодексу України, статті 47 Закону України "Про землеустрій", статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", враховуючи висновок державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020р. №2852-20, затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3000 га.

Проект організації території Парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів на даний час не затверджено.

Працівниками позивача проведено перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів, про що складено акт №210/05 від 19.03.2021р. У акті перевірки зазначено, що перевірка є позаплановою.

Згідно Акту, перевіркою встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема, абзацу 5, 6 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд", яке полягало у тому, що Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством виписано лісорубні квитки на проведення лісовідновних рубок на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", зокрема, лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №515143 від 02.01.2019 року щодо вирубки в кварталі 21, виділ 9, кварталі 26, виділ 11, кварталі 30, виділ 43, кварталі 50, виділ 19, кварталі 57, виділ, 35, кварталі 26, виділ 11, квартал 68, виділ 32; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539243 від 01.04.2019 року щодо вирубки у кварталі 13, виділ 43, кварталі 26, виділ 11, кварталі 51, виділ 19; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539248 від 02.07.2019 року на вирубку в картаті 34, виділ 2, кварталі 65, виділ 30, кварталі 68, виділ 32, кварталі 26, виділ 11; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539251 від 25.10.2019 року на вирубку в кварталі 19, виділ 20, кварталі 30, виділ 44, кварталі 34, виділ 18, кварталі 65, виділ 30, кварталі 38, виділ 23; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539256 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 33, виділ 27, кварталі 23, виділ 16, кварталі 23, виділ 17, кварталі 28, виділ 28; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539259 від 03.04.2020 року на вирубку в кварталі 24, виділ 28, кварталі 48, виділ 13 (проведено перелік зрізаних дерев у кількості 167 штук пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539261 від 15.06.2020 року на вирубку у кварталі 17, виділ 7, кварталі 38, виділ 14, кварталі 65, виділ 12; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539267 від 17.08.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 18 (проведено перелік зрізаних дерев у кількості 347 штук пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539264 від 09.07.2020 року на вирубку у кварталі 33, виділ 27 (проведено перелік зрізаних дерев в кількості 264 пнів різних порід), кварталі 57, виділ 15 (заміряно 619 пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539269 від 01.10.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 17 (заміряно зрізаних 497 пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається), кварталі 48, виділ 13 (заміряно зрізаних 236 пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539273 від 06.01.2021 року на вирубку кварталі 19, виділ 20, кварталі 57, виділ 15 (всього заміряно 432 пнів дерев різних порід, польова перелікова відомість до акту додається), кварталі 51, виділ 19. Лісовідновні рубки підприємством проводяться за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Також Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством виписано лісорубні квитки на проведення вибіркових санітарних рубок на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", зокрема, лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №515144 від 02.01.2019 року на вирубку у кварталі 23, виділ 61, кварталі 27, виділ 36, кварталі 31, виділ 10, кварталі 40, виділ 23, кварталі 42, виділ 16, 18, кварталі 53, виділ 2, кварталі 57, виділ 39, кварталі 60, виділ 43, кварталі 65, виділ 32, 33, кварталі 65, виділ 34, кварталі 68, виділ 26, кварталі 70, виділ 6, кварталі 71, виділ 5, кварталі 74, виділ 9; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5392414 від 02.01.2019 року на вирубку у кварталі 65, виділ 45, кварталі 74, виділ 1, кварталі 42, виділ 9, кварталі 43, виділ 13, кварталі 23, виділ 66, кварталі 17, виділ 20. 22, кварталі 27, виділ 36; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539242 від 01.04.2019 року на вирубку у кварталі 24, виділ 21, кварталі 29, виділ 22, кварталі 41, виділ 3, кварталі 53, виділ 20, кварталі 57, виділ 34, кварталі 38, виділ 15, кварталі 74, виділ 9, кварталі 30, виділ 31, кварталі 34, виділ 7, кварталі 43, виділ 19, кварталі 51, виділ 6, кварталі 56, виділ 11, кварталі 70, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5339246 від 10.06.2019 року на вирубку в кварталі 21, виділ 20, 22, 24, кварталі 46, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539247 від 01.07.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 25, кварталі 32, виділ 10, кварталі 62, виділ 9, 10, кварталі 20, виділ 15, кварталі 33, виділ 24, кварталі 34, виділ 16, кварталі 54, виділ 24, кварталі 70, виділ 9, кварталі 74, виділ 1, кварталі 22, виділ 20; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5392249 від 16.09.2019 року на вирубку у кварталі 40, виділ 25, кварталі 34, виділ 16, кварталі 43, виділ 7, кварталі 60, виділ 39, кварталі 64, виділ 9; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539250 від 02.10.2019 року на вирубку у кварталі 21, виділ 17, кварталі 44, виділ 16, кварталі 51, виділ 15, кварталі 53, виділ 11, кварталі 61, виділ 1, кварталі 40, виділ 23, кварталі 51, виділ 19, кварталі 60, виділ 4, кварталі 64, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539253 від 25.10.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 20, кварталі 23, виділ 19, кварталі 31, виділ 24, кварталі 32, виділ 22, кварталі 33, виділ 24, кварталі 34, виділ 7, кварталі 68, виділ 16, кварталі 70, виділ 17, кварталі 38, виділ 32, кварталі 53, виділ 2, кварталі 74, виділ 1; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539254 від 25.10.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 20, кварталі 31, виділ 14, 37, кварталі 34, виділ 18; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539255 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 17, виділ 2, кварталі 30, виділ 10, кварталі 34, виділ 27, кварталі 35, виділ 15, кварталі 33, виділ 24, кварталі 43, виділ 56, 57, 67, 80, кварталі 56, виділ 39, кварталі 61, виділ 3, кварталі 62, виділ 19, кварталі 65, виділ 7-9, кварталі 66, виділ 14; лісорубний квиток серії 92 ЛКБ №539257 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 72, виділ 12, кварталі 30, виділ 38, кварталі 48, виділ 2, 3, 8, 9, 11, кварталі 55, виділ 2, кварталі 29, виділ 2, кварталі 54, виділ 1, кварталі 42, виділ 13, 14, кварталі 38, виділ 28, кварталі 44, виділ 30, 32, кварталі 50, виділ 8-12, кварталі 66, виділ 31, кварталі 60, виділ 18, кварталі 30, виділ 5, кварталі 33. Виділ 7, кварталі 17, виділ 2; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539258 від 02.02.2020 року на вирубку у кварталі 65, виділ 4, 5, кварталі 63, виділ 36, кварталі 33, виділ 23, кварталі 30, виділ 37, кварталі 34. Виділ 27, кварталі 41, виділ 10, кварталі 23, виділ 25, кварталі 27, виділ 24; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539260 від 15.06.2020 року на вирубку в кварталі 17, виділ 2, кварталі 29, виділ 17, кварталі 35, виділ 19, кварталі 54, виділ 26, кварталі 69, виділ 13, 16, 18, кварталі 62, виділ 16, кварталі 60, виділ 8, 9, 18, кварталі 23, виділ 13, кварталі 33, виділ 7, кварталі 59, виділ 6; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539265 від 13.07.2020 року на вирубку в кварталі 31, виділ 16, кварталі 33, виділ 23, кварталі 44, виділ 5, 13, кварталі 34, виділ 14, кварталі 49, виділ 7, 11, кварталі 65, виділ 41, кварталі 66, виділ 14, кварталі 17, виділ 18, кварталі 30, виділ 40, 41, кварталі 23, виділ 32; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539268 від 07.09.2020 року на вирубку в кварталі 30, виділ 48, 49, кварталі 22, виділ 22, кварталі 23, виділ 45, кварталі 60, виділ 41, кварталі 67, виділ 6,7,8; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539270 від 19.10.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 23, кварталі 46, виділ 2, кварталі 74, виділ 4, кварталі 68, виділ 36, 37, кварталі 29, виділ 2, кварталі 56, виділ 5, кварталі 59, виділ 6, кварталі 49, виділ 6, кварталі 35, виділ 16, кварталі 23, виділ 41, кварталі 34, виділ 13; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539271 від 23.11.2020 року на вирубку у кварталі 19, виділ 12, 17, 21, 22, кварталі 32, виділ 29; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539272 від 06.01.2021 року на вирубку у кварталі 24, виділ 29, кварталі 46, виділ 2, кварталі 26, виділ 4, 5, кварталі 55, виділ 4, 5, кварталі 59, виділ 2, 3, 7; кварталі 65, виділ 39, кварталі 70, виділ 3, кварталі 56, виділ 43 (всього зрізано 252 дерев різних порід, польова перелікова відомість до акту додається), кварталі 32, виділ 10, кварталі 27, виділ 10, кварталі 24, виділ 18. Санітарні вибіркові рубки підприємством проводяться за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд".

У Акті зазначено, що до нього додано заперечення Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на 4-х аркушах.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області здійснила розрахунок шкоди незаконно зрізаних дерев: у кварталі 48, виділ 13, площа 1, 4 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 167 штук на загальну суму 544783,00 грн.; у кварталі 48, виділ 13, площа 0,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 236 штук на загальну суму 885055,00 грн.; у кварталі 34, виділ 18, площа 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 347 штук на загальну суму 969457,00 грн.; у кварталі 33, виділі 27, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 264 штук на загальну суму 968843,00 грн.; у кварталі 56, виділі 43, площею 1,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 252 штуки на загальну суму 1431680,00 грн.; у кварталі 57, виділ 15, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 432 штуки на загальну суму 1479251,00 грн.; у кварталі 34, виділі 17, 18, площею 1, 2 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 497 штук на загальну суму 1555946,00 грн.; у кварталі 57, виділ 15, площа 2, 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 619 штук на загальну суму 3045393,00 грн. Розрахунок здійснено з використанням такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природного заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою КМУ від 24.07.2013 за №541.

05.04.2021 Державна екологічна інспекція надіслала Шепетівському РСЛП листи щодо необхідності відшкодування шкоди, завданої незаконною вирубкою дерев в РЛП "Мальованка" на загальну суму 10880408,00 грн.

Департамент природних ресурсів та екології у листі від 16.04.2021р. повідомив прокуратуру про відсутність у департаменті охоронного зобов`язання, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації від 30.05.2017 №9/3, а також те, що в Положенні про регіональний ландшафтний парк "Мальованка", затвердженому наказом від 24.06.2019 №43-н, площа парку не змінилась.

Листом від 20.04.2021р. ВО "Укрдержліспроект" повідомив прокуратуру, що 2003 року проведено базове лісовпорядкування Шепетівського спеціалізованого лісокомунального підприємства на площі 6711,0 га; об`єкти природно-заповідного фонду на момент проведення лісовпорядкування на території РСЛП не були виділені у зв`язку з наявністю судових спорів та Проекту організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка".

Згідно листа 01.06.2021р. Департаменту природних ресурсів та екології, останнім не затверджувались та не погоджувались ліміти на використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів, в тому числі, РЛП "Мальованка".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2017р. (справа №822/1828/17) відмовлено у позові Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до директора департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень - директора департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації Вавринчука С.М., щодо оформлення та видачі Охоронного зобов`язання від 30.05.2017р. № 9/5 про передачу Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству під охорону частини території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області та визнання нечинним зазначеного Охоронного зобов`язання.

Постановою Верховного Суду від 23.07.2019р. у справі №822/1828/17 залишено без змін Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2017р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017р. (справа № 822/1828/17).

Під час розгляду справи №822/1828/17 суди адміністративної юрисдикції (пункти 8.9.6.-8.9.7. цієї постанови) дійшли висновку про правомірність дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо розроблення та погодження проектів Положень про території та об`єкти природно-заповідного фонду та забезпечення передачі їх під охорону з оформленням охоронних зобов`язань.

Суди також встановили, що з метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся рішенням 6 сесії Хмельницької обласної ради від 11.05.1999р. №21 на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області створено Парк площею 15660,3 га, який рішенням 11 сесії Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 року №23-11/2004 розширено за рахунок земель сільських рад Шепетівського району на 1255,0 га, а також встановлено, що відповідно до матеріалів створення та 11 картографічних матеріалів до складу території Парку увійшли лісові землі відповідача загальною площею 4359,30 га.

Суди у справі №822/1828/17 встановили факт направлення листом №03/2-3108 від 30.05.2017р. Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації на адресу відповідача Охоронного зобов`язання від 30.05.2017р. №9/5, в пункті 2 якого зазначено, що відповідачу передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території Парку загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

Охоронним зобов`язанням від 30.05.2017р. №9/5 встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах території зазначеного об`єкта та покладено інші обов`язки.

Крім іншого, Хмельницький окружний адміністративний суд у постанові від 12.07.2017р. у справі №822/1828/17 звернув увагу на твердження позивача в обґрунтування позовних вимог в частині того, що оскаржуване Охоронне зобов`язання підлягає визнанню нечинним через те, що в порушення вимог пункту 3.2 Інструкції відповідачем до Охоронного зобов`язання не додано завірених в установленому порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону. Суд зазначив, що така обставина, як недодання картографічних матеріалів не є підставою для визнання нечинним оспорюваного охоронного зобов`язання.

На підставі договору про закупівлю послуг від 06.05.2020р. №10, що укладений в результаті проведення процедури відкритих торгів Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації із ЗАЦ "Карат" розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території Парку для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

Оскільки проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення згідно з статтею 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", що був чинний на момент прийняття розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020р. №733/2020-р про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" підлягають обов`язковій державній експертизі, було забезпечено відповідне проходження державної експертизи землевпорядної документації.

До Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 20.10.2020р., номер витягу НВ-6812584602020.

У квітні 2021 відповідач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження від 28.09.2020р. №733/2020-р.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021р. адміністративний позов позивача було задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28.09.2020р.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021р. рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021р. скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.08.2022р. скасовано Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021р., а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021р. залишено в силі.

Верховним судом у Постанові від 02.08.2022р. зазначено що "у справі, яка розглядається суди встановили, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" не був погоджений з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду без їх вилучення, зокрема з позивачем у цій справі.

При цьому згідно із висновком державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020р. №2852-20, виготовленим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, а тому його необхідно повернути на доопрацювання.

Вказані обставини є достатніми та самостійними для висновку про те, що відповідач приймаючи оспорюване у цій справі розпорядження діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що є безумовною підставою для його скасування, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону".

07.09.2022р. заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури подано до суду копії польових перелікових відомостей зрізаних на території Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства дерев різних порід. Подано також копії виданих Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством лісорубних квитків за період з січня 2019р. по січень 2021 року.

Як вбачається із листа Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.11.2018р. №02-1635 управління погодило відповідачу надані переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства при дотриманні вимог ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Листи аналогічного змісту надіслано Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства відповідачу 11.10.2019р., 10.11.2020р., 29.12.2021 року.

Як вбачається із листа Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства від 03.08.2022р. №05-762/2022 у відповідності до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України ввід 27.07.1995р. протягом 2020-2022 років, за результатами розгляду матеріалів комісійних лісопатологічних обстежень лісонасаджень, проведених за участю інженерів-лісопатологів Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Вінницялісозахист", управління погоджувало переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству. При цьому зверталась увага на необхідність отримання відповідних погоджень та лімітів у департаменті природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА.

Заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства 10880408,00 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка".

Представником відповідача подано до матеріалів справи засвідчену 15.09.2022р. приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Голуб О.Є. заяву свідка ОСОБА_2 .

У заяві свідок вказав, що у період з 09 по 19 березня 2021р. працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області за його участі, у тому числі у лісових масивах Шепетівського РСЛП, у тому числі кварталу 34 виділ 17 - 18, кварталу 57 виділ 15, кварталу 48 виділ 13 та кварталу 33 виділ 27, не проводили обстеження площ Шепетівського РСЛП та будь-які обміри пнів дерев, польові перелікові відомості не складали та йому на ознайомлення і підписання не передавали, внаслідок чого він не міг відмовитися від їх підписання, а тому відмітки у вищевказаних польових перелікових відомостях про те, що ОСОБА_2 відмовився від їх підписання є неправдивими.

Також, ОСОБА_2 зазначив, що працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, коли прибули на перевірку в Шепетівське РСЛП, а у подальшому, коли 10, 11, 15 та 16 березня 2021 року знаходилися у лісових масивах підприємства, не мали при собі повіреного засобу вимірювання, зокрема стрічки вимірювальної металевої Р20 УЗК, в силу розмірів якої та особливостей використання не помітити неможливо.

Вказав, що під час проведення вищевказаної перевірки він не наділявся повноваженнями щодо підписання будь-яких документів від імені Шепетівського РСЛП, у тому числі як представником Шепетівського РСЛП, не уповноважувався директором підприємства на участь у заходах державного нагляду (контролю), які проводилися посадовими особами Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області та не мав дозволу, доручення або іншого мандату (документа, що засвідчує законність представництва) на представництво інтересів Шепетівського РСЛП перед УСБУ в Хмельницькій області та Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області та їх посадовими (службовими) особами у період з 09 по 19 березня 2021 року.

Листом від 22.09.2022 №101/15-41-6016/2022 Хмельницька обласна військова адміністрація повідомила, що Проект організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів Хмельницькою обласною військовою адміністрацією та її структурними підрозділами не затверджувався.

Листом №88 інф (вих.)-22 від 21.09.2022р. Хмельницька обласна рада повідомила відповідачу, що на підставі постанови Верховного Суду від 02.08.2022р. Хмельницькій обласній військовій адміністрації повернуто "Проект організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів".

11.10.2022 заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури подано до суду копії товарно-транспортних накладних за період з 18.05.2020р. по 30.01.2021р., що підтверджують відпуск деревини з місць рубок, копії договорів підряду про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісництвом, акти виконаних робіт щодо виконання рубок у зазначених вище кварталах, картосхеми функціонування зонування РЛП "Мальованка".

Позивачем до матеріалів справи надано нотаріально посвідчені 16.08.2023р. копії заяв свідків ОСОБА_3 начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно заповідного фонду, лісів та рослинного світу старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Хмельницькій області, ОСОБА_4 головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно заповідного фонду, лісів та рослинного світу та Кирилюка І.І. начальника Чемеровецького сектору Подільського відділу (заява від 05.08.2023р.).

ОСОБА_3 засвідчено, що ним та спеціалістами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з 09.03.2021р. по 19.03.2021 року було здійснено планова перевірки Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (місцезнаходження: 30400, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Шепетівка, вул. Промислова, 122, ЄДРПОУ 30849940). До проведення перевірки він та працівники Інспекції були допущені керівником підприємства ОСОБА_5 , про що зроблені відповідні записи в журналі реєстрації перевірок на підприємстві. На підприємстві також були працівники СБУ.

Під час здійснення перевірки мені та працівникам Інспекції надавались всі відповідні документи Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством (лісорубні квитки, матеріали відводу, планшети тощо).

В ході проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що Шепетівське РСЛКП здійснює господарську діяльність на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" за відсутності лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Особисто він участь у проведенні замірів незаконно зрізаних пнів з виїздом у лісові масиви Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства не здійснював так як займався перевіркою документації та оформленням акту перевірки.

За результатами проведення планової перевірки державними інспекторами складено Акт №210/05 від 19.03.2021 року щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства.

Згідно Акту, перевіркою встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема, абзац 5, 6 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд", яке полягало у тому, що Шепетівськие районне спеціалізоване лісокомунальне підприємством виписано лісорубні квитки на проведенння лісовідновних та санітарних рубок на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", за відсутності лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів.

Також зазначаю що Акт та матеріали перевірки, які були оформленні за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, матеріали були надані для ознайомлення та вручені під підпис директору підприємства Трофімчуку П.П., про що свідчить відмітка про отримання. Заяву свідка просить долучити до матеріалів справи.

ОСОБА_4 у заяві зазначив, що його було направлено в складі комісії з іншими інспекторами для проведення зазначеного заходу контролю. Повідомляє, що дійсно, ним та спеціалістами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з 09.03.2021р. по 19.03.2021 року було здійснено планова перевірки Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (місцезнаходження: 30400, Хмельницька область, Шепетівський рдйон, м. Шепетівка, вул. Промислова, 122, ЄДРПОУ 30849940). До проведення перевірки він та працівники Інспекції були допущені керівником підприємства ОСОБА_5 , про що зроблені відповідні записи в журналі реєстрації перевірок на підприємстві. На підприємстві також були працівники СБУ.

Під час здійснення перевірки йому та працівникам Інспекції надавались всі відповідні документи Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством (лісорубні квитки, матеріали відводу, планшети тощо). Перевіряючи визначили квартали; в яких планували провести заміри пнів та повідомили про це керівника. Керівником підприємства було дано доручення працівникам підприємства супроводити нас у визначені квартали. Транспортом підприємства нас доставляли у відповідні квартали, за необхідності їхали гужовим транспортом. В ході обстежень кварталів державними інспекторами, у тому числі і ним, складались польові перелікові відомості зрубаних згідно лісорубних квитків дерев, проводився їх обмір за двома параметрами, визначались їх порода, стан (сироростучі/сухостійні), обміри проводились сертифікованою мірною стрічкою, яка була наявна в ДЕІ, повіреною. Польові перелікові відомості складали різні інспектори через великий об`єм роботи, відомості складались комісійно на місці рубок.

Обстеження кварталів проводилось декілька днів, точно не пам`ятає, в складних погодних умовах так як на лісових ділянках був присутній сніговий покрив. Також повідомляє, що в той час коли проводили обстеження, проведення рубок в обстежуваних лісових масивах продовжувалось, вивозилась деревина автомобілями ЗІЛ-131 чи Урал-4320 з маніпулятором. Складені польові перелікові відомості надавались для підпису представнику підприємства, які були присутні під час замірів пнів незаконно зрізаних дерев, зокрема лісничим, майстрам, прізвищ яких я не пам`ятаю. Водночас, від підпису вони категорично відмовились. У разі не згоди з виявленими інспекторами об`ємами рубки, працівники лісогосподарського підприємства могли своїми силами зробити контрольні переліки, водночас, їм такі переліки не надавались. Після проведення обстежень, зафіксовані в польових передкових відомостях дані щодо проведених рубок були відображені в Акті №210/05 від 19.03.2021р.

Повідомляє, що по завершенню перевірки він захворів на СОVID - 19, а тому не мав змоги підписати Акт перевірки № 27 від 19.03.2022 року (лист непрацездатності наявний у судовій справі 924/883) всі матеріали, а саме польові перелікові відомості були передані для оформлення Акту перевірки № 27 від 19.03.2022 року.

Прокурором до матеріалів справи надано копію висновку експерта за результатами проведення судової інженерно екологічної експертизи від 25.08.2021р. № 710/21-22 за результатами якої встановлено, що у кварталі 34, виділ 18, площа 1 га, лісовідновна рубка 2021 року, у кількості 347 штук - на загальну суму 973403 грн. (було - 969457 грн.) (до бюджету Михайлюцької сільської ради); у кварталі 56, виділі 43, площею 1,8 га, санітарна вибіркова рубка 2021 року, у кількості 252 штуки - на загальну суму 954285 грн. (було -1431680 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 33, виділі 27, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 264 штук - на загальну суму 977046 грн. (було - 968843 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 48, виділ 13, площа 0,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 236 штук - на загальну суму 883868 грн. (було - 885055 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 48, виділ 13, площа 1,4 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 167 штук - па загальну суму 544740 грн. (було - 544783 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 57, виділ 15, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 432 штуки - на загальну суму 1462961 грн. (було - 1479251 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 57, виділ 15, площа 2,1 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 619 штук - на загальну суму 3052905 грн. (було - 3045393 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 34, виділі 17, 18, площею 1, 2 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 497 штук - на загальну суму 1555946 грн. (було - 1555946 грн.) (до бюджету Михайлюцької сільської ради). Розрахунок здійснено з використанням такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природного заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013р. за №541. За результатами експертного дослідження загальний розмір шкоди, заподіяної самовільними рубками дерев у зазначених кварталах складає 10405154 гривень.

Відповідачем до матеріалів справи додано висновок експерта внаслідок проведення судової земельно-технічної експертизи, за клопотанням Шепетівського РСЛП №06-155/23 від 18.08.2023р. на вирішення якої були поставлені питання: 1.Чи відповідає фактичний порядок користування Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством (код ЄДРПОУ: 30849940) земельними ділянками лісового фонду, на яких розташовані квартали №33, №34, №57, №56 та №48 технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)? 2. Чи відповідає фактичне розташування регіонального ландшафтного парку "Мальованка" технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) даного об`єкта природно-заповідного фонду, а у разі відсутності такої документації - Проекту створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Мальованка"? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності? 3. Чи находяться лісові масиви Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (код ЄДОРПУ 30849940), а саме квартали№33, №34, №57, № 56 та №48 в межах території регіонального ландшафтного парку "Мальованка"?.

У висновках експертизи зазначено: 1) по першому питанню: Розташування кварталів №33, №34, №57, №56, №48 знаходяться в межах земельних ділянок з кадастровими номерами: 6825589000:06:046:0001,6825589000:06:002:0001,825584600:07:052:0027,6825589000:06:046:0001, 6825589000:06:006:0005, тому фактичний порядок користування Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством земельними ділянками лісового фонду на яких розташовані квартали №33, №34, №57, №56, №48 відповідає Технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 2) по другому та третьому питанню: надати відповідь на друге та третє питання неможливо, оскільки у випадку відсутності належним чином затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) регіонального ландшафтного парку "Мальованка" та Проекту створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Мальованка" неможливо встановити фактичне місце розташування територій та об`єктів природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Мальованка".

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Частина 1 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Частина 2 цієї ж статті Закону встановлює, що державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Стаття 34 Лісового кодексу України визначає, що організація лісового господарства має своїм завданням забезпечувати ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, цільового призначення, лісорослинних умов, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують.

Стаття 100 Лісового кодексу України встановлює, що порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства.

У силу приписів ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Стаття 4 вказаного Закону передбачає, що регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

В свою чергу, згідно статті 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" регіональні ландшафтні парки є юридичними особами.

Відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд" рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Статті 23, 24 Закону України "Про природно-заповідний фонд" визначають, що регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об`єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Регіональні ландшафтні парки організовуються з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

На регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об`єктів; створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об`єктів; сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.

На території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей проводиться зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків.

Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.

Території та об`єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об`єктів, яке відповідно до цього Закону та законодавства України про охорону пам`яток історії та культури затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури (ст. 6 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Стаття 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" у унормовує, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За змістом ч.1-2 ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (крім корисних копалин) здійснюється на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Видача дозволів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та заінтересованими органами (ч.6, 8 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів (ч.15 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з частини 6 статті 7 вказаного Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Частиною 3 ст.12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" однозначно визначено дії контролюючого органу, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

Абз.18 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

В абзаці 11 ч.2 ст.8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" закріплено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані не перешкоджати праву суб`єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Щодо обставин звернення прокурора із позовом про стягнення 10 405 154 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка" із Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства апеляційним судом береться до уваги таке.

Згідно частини 3 статті 53 даного Кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У даному випадку Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, у зв`язку із чим остання є позивачем у справі, порушеній за позовом прокурора.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

На виконання вимог ч.1, 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру, Шепетівська окружна прокуратура листами від 26.05.2021 та 29.07.2021 зверталась до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області щодо виявлених порушень та необхідності вжиття заходів щодо захисту інтересів держави (а.с. 85-87, т.1).

Листами від 03.06.2021 та від 03.08.2021 екологічна інспекція повідомила Шепетівську окружну прокуратуру, що у зв`язку з відсутністю фінансування позивач не може звернутися до суду за захистом порушеного права держави (а.с. 81, 84 т.1)

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Окрім того, право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст. ст. 13, 142, 145 Конституції України, ст. ст. 15, 19, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Водночас, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 11.08.2021 у справі № 927/719/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20.

Щодо компетенції та повноважень Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на здійснення контролю за використанням лісів та іншої рослинності.

Відповідно до п.1 розділу 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020р. №230 (далі - Положення), державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Згідно з п.2 розділу 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

За змістом пунктів 3, 10 розділу 2 Положення Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування); пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора в частині проведеної працівниками Держекоінспекції перевірки додержання Шепетівським РСЛП вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено, рішенням Хмельницької обласної ради від 11.05.1999р. створено на території Шепетівського та Полонського районів регіональний ландшафтний парк "Мальованка" та установлено його площу в розмірі 15660,3 га.

Цим же рішенням зобов`язано державне управління екологічної безпеки в області у 1999 році розробити та затвердити Положення про парк, подати пропозиції щодо створення дирекції парку та передачі земель у постійне користування, а також провести зонування території та розробити проект організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка".

30.03.2004р. рішенням Хмельницької обласної ради збільшено площу парку на 1255,0 га за рахунок земель сільських рад Шепетівського району.

23.12.2005р. Хмельницькою обласною радою затверджено Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка", згідно п.1.2. якого загальна площа такого парку становить 16919,4 га та знаходиться на території Шепетівського та Полонського районів, в тому числі, без вилучення у землекористувача Шепетівського районного спеціалізованого комунального підприємства (4395,3 га), квартал 11, квартал 12 виділ 9-20, квартал 13 виділ 40-43, 45-49, квартали 17, 19, 21-34, 38-75.

21.06.2019р. рішенням Хмельницької обласної ради №42-26/2019 визнано таким, що втратило чинність, рішення Хмельницької обласної ради четвертого скликання від 23 грудня 2005 року № 8-20/2005 "Про затвердження Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка".

24.06.2019 Наказом Департаменту природний ресурсів та екології облдержадміністрації від 24.06.2019 затверджено нове Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка", загальна площа якого становить 16915,3 га на території Шепетівського та Полонського районів без їх вилучення.

Територія парку поділена на заповідну, регульованої та стаціонарної рекреації зони (п. 4.3. Положення).

Згідно п. 5.4. Положення на землекористувачів в межах парку оформляються охоронні зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території.

На підставі договору про закупівлю послуг від 06.05.2020р. № 10, що укладений в результаті проведення процедури відкритих торгів Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації із ЗАЦ "Карат" розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

28.09.2020р. розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3 га.

Оскільки проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення згідно з статтею 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (чинною на момент прийняття розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020р. № 733/2020-р) підлягали обов`язковій державній експертизі, було забезпечено відповідне проходження державної експертизи землевпорядної документації.

Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020р. №733/2020-р на підставі статей 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 122 Земельного кодексу України, статті 47 Закону України "Про землеустрій", статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", враховуючи висновок державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020р. № 2852-20, затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3000 га.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій згідно з статтею 47 Закону України "Про землеустрій".

На підставі викладеного вище, до Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 20.10.2020, номер витягу НВ-6812584602020.

В подальшому, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021р. було задоволено адміністративний позов і визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28 вересня 2020 року.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.08.2022р. скасовано Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021р., а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021р. залишено в силі.

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022р. у цій справі зокрема зазначав, що у справі, яка розглядається суди встановили, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" не був погоджений з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду без їх вилучення, зокрема з позивачем у цій справі. При цьому згідно із висновком державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020р. №2852-20, виготовленим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, а тому його необхідно повернути на доопрацювання.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що на час розгляду справи відсутній оформлений у встановленому законодавством порядку проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", а відтак можна прийти до висновку, що межі регіонального ландшафтного парку "Мальованка" на час здійснення перевірки Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та складення Акту №210/05 від 19.03.2021 р. в розумінні статей 25 Закону України «Про землеустрій», 186 ЗК України не були визначені.

Щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створені чи оголошені без вилучення земельних ділянок, що вони займають судом апеляційної інстанції враховується наступне.

Стаття 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачає, що території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 року №65 затверджено Інструкцію щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, згідно якої охоронним зобов`язанням оформляється передача під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов`язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження.

В охоронному зобов`язанні зазначаються: дата та порядковий номер реєстрації охоронного зобов`язання; статті Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та реквізити розпорядчого документа, яким створено (оголошено) територію чи об`єкт природно-заповідного фонду, відповідно до якого оформляється охоронне зобов`язання; повне найменування (для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові) землекористувача (землевласника), на земельних ділянках якого розташована(ий) територія чи об`єкт природно-заповідного фонду або його частина; категорія та найменування території чи об`єкта природно-заповідного фонду; площа території чи об`єкта природно-заповідного фонду, що передається під охорону та збереження; місце розташування території чи об`єкта природно-заповідного фонду; перелік зобов`язань, які покладаються на землекористувача (землевласника): дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду, не здійснювати заборонену господарську діяльність, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

Оформлення охоронних зобов`язань здійснюється у місячний строк після затвердження положень про відповідні території чи об`єкти природно-заповідного фонду.

До охоронного зобов`язання додаються завірені в установленому законодавством порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону.

Охоронне зобов`язання підлягає переоформленню у разі: зміни форм власності на землю, на якій розташована(ий) територія чи об`єкт природно-заповідного фонду; зміни землекористувача (землевласника) у межах території чи об`єкта природно-заповідного фонду; внесення змін до положення про територію чи об`єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження.

Після реєстрації (перереєстрації) перший примірник охоронного зобов`язання видається землекористувачу (землевласнику) із супровідним рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Вказане свідчить, що у випадку створення об`єкта природно-заповідного фонду на певній території без вилучення земельних ділянок у їх землекористувачів, з метою дотримання режиму використання та збереження об`єктів ПЗФ, таким землекористувачам видається охоронне зобов`язання, згідно з яким останні зобов`язуються дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

Щодо видачі охоронного зобов`язання про передання Шепетівському РСЛП під охорону та дотримання встановленого режиму частину території РЛП "Мальованка" площею 4395,30 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області судами апеляційним судом встановлено, що 30.05.2017р. Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА видано охоронне зобов`язання №9/5 (а.с.48, т.2) щодо передання відповідачу під охорону та дотримання встановленого режиму частину території РЛП "Мальованка" площею 4395,30 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

Оформленим та виданим в установленому законом порядку охоронним зобов`язанням № 9/3 від 30.05.2017р. встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах вказаного об`єкта природнозаповідного фонду та на Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство покладено ряд обов`язків.

Правомірність дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо розроблення та погодження проектів Положень про території та об`єкти природно-заповідного фонду та забезпечення передачі їх під охорону з оформленням охоронних зобов`язань підтверджено висновками судів в адміністративній справі №822/1828/17.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2017р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017р., у задоволенні позовних вимог Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства відмовлено повністю (справа №822/1828/17).

Постановою Верховного Суду від 23.07.2019р. у справі №822/1828/17, касаційну скаргу Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства залишено без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

Ухвалюючи постанову у справи №822/1828/17, Верховний Суд (пункти 8.9.6.-8.9.7. цієї постанови) підтвердив правомірність дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо розроблення та погодження проектів Положень про території та об`єкти природно-заповідного фонду та забезпечення передачі їх під охорону з оформленням охоронних зобов`язань.

Встановлено, що з метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся рішенням 6 сесії Хмельницької обласної ради від 11.05.1999р. № 21 на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області створено регіональний ландшафтний парк "Мальованка" площею 15660,3 га., який рішенням 11 сесії Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 року № 23-11/2004 розширено за рахунок земель сільських рад Шепетівського району на 1255,0 га, а також встановлено що, відповідно до матеріалів створення та 11 картографічних матеріалів до складу території РЛП "Мальованка" увійшли лісові землі Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства загальною площею 4359,30 га.

До того ж, у згаданій раніше справі №822/1828/17 встановлено факт направлення листом №03/2-3108 від 30.05.2017р. Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації (а.с.50-51, т.2) на адресу відповідача охоронного зобов`язання від 30.05.2017р. №9/5, в пункті 2 якого зазначено, що Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

Відтак, оскільки правомірність дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо оформлення та видачі 30.05.2017р. охоронного зобов`язання №9/3 відповідачу встановлена висновками судових рішень, з наведеного випливає, що охоронним зобов`язанням від 30.05.2017р. №9/5 окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах території зазначеного об`єкта.

Одночасно з тим, апеляційний суд приймає до уваги, що порядок оформлення і видачі охоронного зобов`язання урегульовано Інструкцією щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, яку затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №65 від 25.02 2013 року та зареєстровано Міністерством юстиції України 13.03.2013 за № 404/22936.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції оформлення охоронних зобов`язань здійснюється у місячний строк після затвердження положень про відповідні території чи об`єкти природно-заповідного фонду.

Відповідно до пункту Інструкції 3.2. до охоронного зобов`язання додаються завірені в установленому законодавством порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону.

Відповідно до пункту 3.4. Інструкції охоронне зобов`язання підлягає переоформленню у разі, крім іншого, внесення змін до положення про територію чи об`єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження.

З огляду на наведені положення нормативного акту, охоронне зобов`язання від 30.05.2017р. №9/5 не відповідає вимогам щодо форми і змісту, який вимагається при його оформленні, враховуючи відсутність картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону, а також враховуючи відсутність затвердженого належним чином проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка". За таких обставин посилання апеляційної скарги на порушення відповідачем зобов`язань, визначених охоронним зобов`язанням , не ґрунтуються на матеріалах справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про обґрунтованість вимоги про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу діями відповідача.

Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. У деліктних зобов`язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.

Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

Таким чином, для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, з урахуванням визначених господарсько-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, позивач звільняється від обов`язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди.

Апеляційний суд враховує, що, передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 25 травня 2023 року по справі №924/883/21 вказав на необхідність дослідження та надання оцінки відповідним доказам (Акту, польовим переліковим відомостям, на які в Акті містяться посилання, зауваженням Відповідача до Акту) без чого неможливо встановити фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення судом справи, а саме факту вирубки Відповідачем дерев, зокрема, у Парку, що перешкоджає вирішенню питання, чи мав цей факт місце, а, відповідно, чи мало місце порушення природоохоронного законодавства у Парку та завдання цим шкоди у спірних правовідносинах, як елементу, що підлягає доведенню у правовідносинах з відшкодування шкоди.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази та надаючи їм оцінку, апеляційний суд приймає до уваги наступне.

Працівниками позивача проведено позапланову перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів, про що складено акт №210/05 від 19.03.2021р.

Як вбачається із Акту №210/05 від 19.03.2021р., в ході перевірки встановлено, що відповідач виписав лісорубні квитки на проведення лісовідновних рубок на території Парку. У акті зазначено про проведення переліку зрізаних дерев: 167 дерев різних порід у кварталі 48, виділ 13, площею 1,4 га (лісорубний квиток №539259 від 03.04.2020); 347 дерев різних порід у кварталі 34, виділ 18, площа 1,0 га (лісорубний квиток від 17.08.2020); 264 дерев різних порід у кварталі 33, виділ 27, площею 1,0 га (лісорубний квиток №539264 від 09.07.2020); 619 дерев різних порід у кварталі 57, виділ 15, площею 2,1 га (лісорубний квиток №539264 від 09.07.2020); 497 дерев різних порід у кварталі 34, виділ 17, 18, площею 1,2 га (лісорубний квиток №539269 від 01.10.2020); 236 дерев різних порід у кварталі 48, виділ 13, площею 0,8 га (лісорубний квиток №539269 від 01.10.2020); 432 дерев різних порід у кварталі 57, виділ 15, площею 1,1 га (лісорубний квиток №539273 від 06.01.2021).

Також відповідач видав лісорубний квиток на проведення вибіркових санітарних рубок на території Парку та здійснив вирубку 252 дерев різних порід у кварталі 56, виділ 43, площею 1,8 га згідно лісорубного квитка №539272 від 06.01.2021р.

За результатами перевірки в Акті №210/05 від 19.03.2021р. зроблено висновок, що зазначені вирубки (лісовідновна та санітарна) здійснені на території РЛП "Мальованка" як об`єкту природно-заповідного фонду України без належним чином оформлених дозвільних документів, що є порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду України.

За вказані порушення позивачем розраховано шкоду згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року за №541, на загальну суму 10 405 154 грн.

Як зазначають прокурор і позивач, перевірку господарської діяльності Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства та складання Акту №210/05 від 19.03.2021 р. здійснено у відповідності до вимог положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в редакції на момент здійснення такої перевірки.

Щодо змісту виявленого порушення.

Відповідач є суб`єктом господарської діяльності, який здійснює лісогосподарську діяльність.

Відповідно до статті 63 лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно із статтею 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Відповідно до статті 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За частиною першою статті 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (пункт 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів").

Пунктом 8 цього Порядку передбачено, що лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем.

Водночас, згідно із Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", лісорубний квиток, який є спеціальним дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів, віднесений до дозвільних документів.

Отже, лісорубні квитки є дозвільними документами, які надають право на заготівлю деревини, однак не можуть підтверджувати саме факт її заготівлі, а відповідно і факт вирубки (порубки) дерев (висновки Верховного Суду в постанові від 05.03.2020 у справі №911/984/19).

З огляду на наведене, сама наявність виданих лісорубних квитків, а також наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні за період з 18.05.2020р. по 30.01.2021р. про відпуск деревини з місць рубок, копії договорів підряду про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісництвом, акти виконаних робіт щодо виконання рубок у зазначених кварталах , на які посилається прокурор, самі по собі не можуть свідчити про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, оскільки вирубка дерев відповідає характеру діяльності відповідача як лісогосподарського підприємства, який може здійснювати таку діяльність в порядку спеціального використання відповідно до ст.67 ЛК України.

Встановлення факту порушення природоохоронного законодавства і , як наслідок, вини відповідача, може бути доведено лише сукупністю доказів, які свідчать про наявність, по-перше вирубки дерев певної кількості, по-друге, певного обсягу деревини, яку складають зрубані дерева, по-третє, знаходженням зрубаних дерев у межах об`єкту природно-заповідного фонду.

Як вбачається з Акту перевірки, в якому в розділі Акту «Опис виявлених порушень вимог законодавства» міститься посилання на польові перелікові відомості, які додаються до Акту, встановлення цих обставин залежить від достовірності та повноти даних, включених в ці відомості.

Вимоги щодо форми та змісту польових перелікових відомостей встановлено наказом Державного агентства лісових ресурсів України 21.01.2013 № 9 «Про затвердження Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України».

Як вбачається із дослідження польових перелікових відомостей (т.6 . а.с. 84-116), вони містять наступні дані: номер кварталу, номер виділу, площа, рік здійснення рубки -2020, територія-Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство. Щодо дерев внесено наступні дані: діаметр (см), категорія придатності, порода .

Польові перелікові відомості містять підписи осіб, прізвища, ім`я, по батькові, посада яких не указані.

Польові перелікові відомості до Акту перевірки не додавались.

Матеріалами справи підтверджено, що на перевірку Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства прибуло 6 (шість) посадових осіб.

Разом з тим, з Акту №210/05 від 19.03.2021 р. вбачається, що останній підписало лише 2 посадових особи із 6, які були направлені на перевірку, і ця обставина визнається як позивачем, так і відповідачем.

Не надано доказів, що керівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області приймалось рішення про зміну складу працівників, які направлялися на перевірку у зв`язку з тимчасовою не працездатністю. Керівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області також не приймалось рішення про продовження терміну проведення перевірки до повернення до виконання службових обов`язків чотирьох осіб із 6, які були направлені для перевірки, підписи яких відсутні при складанні і підписанні Акту у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Надаючи оцінку цій обставині, апеляційний суд, керуючись положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, приймає до уваги, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Дотримання процесових, у тому числі процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.

Таким чином, встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Рисовський проти України" підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Абзац 10 ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлює, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 16.06.2015р. затверджено Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, і є обов`язковим для останніх нормативно-правовим актом. Згідно визначенням пункту першого цих Правил "службовий документ - офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити", а "реквізит службового документа - обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили". Вимогами пункту п`ятого розділу 7 Глави ІІ цих Правил передбачено, що "два або більше підписів проставляються, якщо за зміст документа відповідають кілька осіб. При цьому підписи посадових осіб розміщуються один під одним відповідно до підпорядкованості осіб". Організаційно-розпорядчі документи, за приписами пункту третього розділу 1 Глави ІІ Правил, поділяються на безпосередньо організаційні, розпорядчі та інформаційно-аналітичні, саме до останніх і належить оцінюваний на предмет відповідності акт перевірки.

Під час підготовки організаційно-розпорядчих документів у паперовій формі працівники установ оформляють їх з урахуванням вимог ДСТУ 4163-2003. Документ повинен містити обов`язкові для його певного виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування установи - автора документа, назву виду документа (крім листів), дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст, підпис (пункти 9 і 15 Розділу ІІ Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. №55). Документи, що їх складають в організації, згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2003 повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23).

Невід`ємною частиною Акту перевірки є також зауваження, на подання яких має право особа, щодо якої така перевірка здійснена, що відповідає положенням ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Ознайомившись із Актом перевірки, керівник Шепетівського РСЛП не погодився з ним та підписав його із зауваженнями на 4 аркушах, які, в порушення приписів закону, до акту перевірки №210/05 від 19.03.2021р. не було долучено.

Відтак оцінка апеляційним судом Акту перевірки та додатків до нього як належного , достовірного та вірогідного доказу здійснюється з урахуванням цих встановлених обставин : відсутності підпису посадових осіб, які здійснювали перевірку , відсутності доданих до нього польових перелікових відомостей, які в свою чергу не мають ідентифікуючих даних щодо осіб, які їх складали і не містять вказівки на посадове становище цих осіб, а також відсутності доданих до акту зауважень керівника підприємства, що суперечить вимогам закону.

Факт відсутності на момент перевірки вищевказаних польових перелікових відомостей об`єктивно підтверджується абзацом 5 аркушу 1 зауважень Шепетівського РСЛП №27 від 19.03.2022р., поданих на акт перевірки №210/05 від 18 березня 2021 року.

Встановлено, що польові перелікові відомості були надані до матеріалів справи після винесення постанови Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 26.07.2022р. у справі №924/883/23, якою рішення суду Хмельницької області від 10.12.2022р. та постанову Північно західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Оцінка вірогідності поданих прокурором доказів здійснюється апеляційним судом також з урахуванням наступного.

Згідно із вимогами ч. 11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Уповноваженою особою Шепетівського РСЛП та єдиним підписантом є виключно директор підприємства - Трофімчук П.П., що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Доказами, які містяться в матеріалах справи №924/883/21 (табелем обліку робочого часу по Шепетівському РСЛП за березень 2021 року, Витягом з Порталу електронних послуг ПФУ тощо) засвідчується факт того, що у період часу з 09.03.2021р. по 19.03.2021р. директор підприємства Трофімчук П.П. перебував на своєму робочому місці. Крім того, довідкою Шепетівського РСЛП від 16 вересня 2022 року №143-2022-вих (наявна в матеріалах справи) підтверджується, що у період часу з 09.03.2021р. по 19.03.2021р. директор підприємства Трофімчук П.П. перебував на робочому місці, у відрядженні, відпустці не перебував, виконання обов`язків керівника підприємства у березні 2021 року на інших осіб не покладалося, довіреності на представництво інтересів Шепетівського РСЛП на участь у заходах державного нагляду (контролю) іншим працівникам не видавалися. Натомість перевірка проведена без участі керівника Шепетівського РСЛП Трофімчука П.П., виключно у присутності якого міг проводитися плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання.

Із заяви свідка ОСОБА_2 , інженера лісового господарства Шепетівського РСЛП, нотаріально посвідченої 15.09.2022 р. вбачається, що у період з 09 по 19 березня 2021 року працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області за його участі, у тому числі у лісових масивах Шепетівського РСЛП, у тому числі кварталу 34 виділ 17-18, кварталу 57 виділ 15, кварталу 48 виділ 13 та кварталу 33 виділ 27, обстеження площ Шепетівського РСЛП та будь-які обміри пнів дерев не проводили, польові перелікові відомості не складали та йому на ознайомлення і підписання не передавали, внаслідок чого він не міг відмовитися від їх підписання.

Також ОСОБА_2 як безпосередній очевидець засвідчив, що працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, коли прибули на перевірку в Шепетівське РСЛП, а у подальшому, коли 10, 11, 15 та 16 березня 2021 року знаходилися у лісових масивах підприємства, не мали при собі повіреного засобу вимірювання, зокрема - стрічки вимірювальної металевої Р20 УЗК.

Крім того, свідок ОСОБА_2 стверджує, що під час проведення вищевказаної перевірки він не наділявся повноваженнями щодо підписання будь-яких документів від імені Шепетівського РСЛП, у тому числі як представником Шепетівського РСЛП, не уповноважувався директором підприємства на участь у заходах державного нагляду (контролю), які проводилися посадовими особами Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області та не мав дозволу, доручення на представництво інтересів Шепетівського РСЛП перед УСБУ в Хмельницькій області та Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області та їх посадовими (службовими) особами у період з 09 по 19 березня 2021 року.

Щодо польових перелікових відомостей зрізаних дерев в кварталі 56 виділ 43 площа 1,8 га вибіркова санітарна рубка 2021 року; кварталі 57 виділ 15 площа 2,1га лісовідновна рубка 2020 року; кварталі 57 виділ 15 площа 1,0 га лісовідновна рубка 2021року, кварталі 34 виділ 18, 17 площа1,2 га лісовідновна рубка 2020 року; кварталі 34 виділ 18 площа 1,0 га лісовідновна рубка 2020 року; кварталі 33 виділ 27 площа 1,0 га лісовідновна рубка 2020 року; кварталі 48 виділ 13 площа 0,8 га лісовідновна рубка 2020 року; кварталі 48 виділ 13 площа 1,4 га лісовідновна рубка 2020 року на території Шепетівського РСЛКП свідок стверджує, що із вказаних документів неможливо встановити у зв`язку із чим вони складені, не вказано місце складання та документ, на підставі якого персональний склад комісії, яка проводила обстеження та обміри, не зазначено додатком до якого документу вони є; не вказано який засіб вимірювання застосовувався і чи є він повіреним, не визначено яка методика обмірів застосовувалась. Також кількість сухостійних дерев вказаних у відомостях не відповідає фактичним даним Матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду Шепетівського РЛСП зазначених кварталів, які розроблені ВО "Укрдержліспроект" у 2019 році.

З огляду на наведене, врахувавши як встановлені обставини проведення перевірки, так і якість та повноту документального оформлення її результатів, оцінивши з застосуванням критерію вірогідності надані докази, апеляційний суд не вважає доведеною вину відповідача у порушенні природоохоронного законодавства як необхідної складової частини притягнення особи до цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди.

Вірогідність як стандарту доказування виправдано застосовується у цьому випадку апеляційним судом, з огляду на позиції Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Апеляційний суд висловлює також обґрунтований сумнів також щодо обрахування розміру заподіяної шкоди, оскільки базою обрахування є дані, внесені до польових перелікових відомостей, достовірність даних в яких критично оцінюється судом.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіяні шкоди. Тобто саме на позивача покладається обов`язок доведення розміру заявлених до стягнення збитків. Судами не береться до уваги висновок експерта в кримінальній справі у зв`язку з тим, що експертом не здійснювався виїзд на ділянки, які підлягали обстеженню, та не проведено всіх необхідних дій для проведення таксації пнів у лісосіках з їх описом. У висновку експерта проведено дублювання інформації, яка відображена у Акті перевірки. Крім того, експертом вказано на розбіжність у сумах збитків із актом перевірки через відомість кількості зрізаних дерев у даних акту та польових відомостях.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи вказівки Верховного суду зазначені в постанові від 25.05.2023р. колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Акт №210/05 від 19.03.2020 року (через його невідповідність порядку проведення такого виду перевірок та фіксування фактів порушення вимог природо-охоронного законодавства) не може вважатись більш вірогідним, належним та достатнім доказом підтвердження факту здійснення відповідачем спірної порубки (вирубки) дерев та відповідно встановлення розміру завданої шкоди.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними.

Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Відтак, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 р. у справі №924/883/21 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/883/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "29" березня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.