Рішення

від 02.09.2024 по справі 924/883/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"02" вересня 2024 р. Справа № 924/883/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Андрєєву В.І., розглянувши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, с. Рилівка, Шепетівського району, Хмельницької області

про стягнення 7 875 805 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка"

Представники сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - Підопригора Р.Б., Заремба О.І. адвокат за ордером

за участю - Гончара І.О. прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури

У судовому засіданні відповідно до ст.244 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021р. у справі №924/883/21 у позові було відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022 рішення суду області від 10.12.2021р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.

26.07.2022р. постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2022р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022р. у справі №924/883/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022р. у справі №924/883/21 у позові було відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023р. рішення суду області від 14.11.2022р. залишено без змін.

25.05.2023 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023р. у справі №924/883/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою від 27.06.2023р. справу прийнято до провадження суддею Мухою М.Є.

Рішенням від 30.10.2023 у позові відмовлено. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 рішення суду області залишено без змін. Постановою Касаційного господарського суду від 16.07.2024 рішення господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №924/883/21 залишено без змін.

14.08.2024 до суду надійшла заява Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства про ухвалення додаткового рішення та стягнення із Хмельницької обласної прокуратури та Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області судовий збір за подання 21.04.2022р. касаційної скарги в сумі 326 412,24грн.

Ухвалою від 16.08.2024 заяву призначено до судового розгляду на 02.09.2024.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, письмової позиції з приводу заяви не подав.

Представники відповідача у судовому засіданні просили заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Прокурор письмової позиції з приводу заяви не подав. У судовому засіданні висловив свої заперечення.

Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення судом взято до уваги таке.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає серед основних засад (принципів) господарського судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12).

Частиною першою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 129 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат. Зокрема ч.4 передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Відповідно до частин другої, третьої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Зазначені особи беруть участь у справах, що передбачено частиною третьою статті 41 ГПК України, та можуть бути сторонами у справі згідно із частиною першою статті 45 ГПК України.

У цій справі прокурор звернувся із позовом до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Судом звертається увага, що справу №924/883/21 господарський суд розглядав неодноразово. Зокрема рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021р. у справі №924/883/21 у позові було відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022 рішення суду області від 10.12.2021р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.

26.07.2022р. постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу Шепетіського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства було задоволено частково, рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2022р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022р. у справі №924/883/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

За подання касаційної скарги (від 21.04.2022) відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 326 412,24грн.

Судом зауважується, що пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, здійснює прокуратура.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону, який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в підпунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, підпунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 21 постанови від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункті 35 постанови від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, підпункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18).

Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Частина третя статті 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України містить аналогічну норму).

Відповідно до частини четвертої цієї ж статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).

При цьому частиною четвертою статті 23 Закону передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав представництва. Судом звертається увага, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення. У цьому висновку суд також бере до уваги таке.

За частиною п`ятою статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Поряд із цим у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина п`ята статті 56 ЦПК України).

Разом із цим загальна норма частини першої статті 55 ГПК України передбачає, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті (стосовно права укладати мирові угоди).

Частиною другою статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частини перша та друга статті 42 ГПК України містять переліки прав та обов`язків учасників справи, які не є вичерпними.

У цій справі суд першої, апеляційної та касаційної інстанцій визнали наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави, дійшовши висновку, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, до компетенції якої належить здійснення контролю за використанням лісів та іншої рослинності.

За змістом наведених положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Враховуючи, що саме прокурор звернувся з позовом у даній справі, судові витрати слід покласти на Хмельницьку обласну прокуратуру. Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі №925/3/20, у додатковій постанові Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №922/2088/21, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №923/199/21.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 232, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) на користь Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (30410, Хмельницька обл., Шепетівський район, Михайлюцька територіальна громада, с. Рилівка, вул. Церковна, буд. 39, код ЄДРПОУ 30849940) - 326 412,24 (триста двадцять шість тисяч чотириста дванадцять гривень 24 коп.) судового збору за подання 21.04.2022 касаційної скарги.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 10.09.2024р.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 1 примірник до справи.

Направлено: позивачу, відповідачу, Хмельницькій обласні прокуратурі до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.