Рішення
від 18.03.2024 по справі 910/19077/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2024Справа № 910/19077/23Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеонбуд"

до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення

про визнання договору укладеним

Представники:

від позивача: Труш Р.В.

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зеонбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про визнання договору укладеним.

Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача від підписання договору № 01/24 від 29 грудня 2023 року в редакції, що запропонована позивачем, а тому звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить визнати укладеним з 01.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕОНБУД" та Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення договір № 01/24 від 29 грудня 2023 року у редакції, що міститься в прохальній частині позову.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд заборонити Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення вчиняти будь-які дії щодо припинення надання послуг, що надаються за Договором № 4-651 від 20 грудня 2021 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Зеонбуд", у тому числі будь-яким способом припиняти забезпечення технічних засобів (телекомунікаційного обладнання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеонбуд", що розміщені на об`єктах Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення безперервним електроспоживанням, до прийняття рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеонбуд" до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про визнання договору укладеним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеонбуд" про забезпечення позову, що подана до відкриття провадження у справі повернуто заявникові.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 09.01.2024.

04.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.

05.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовче засідання 09.01.2024 прибули представники сторін.

Представник позивача подав відповідь на відзив та заявив клопотання про виклик експерта, представники відповідача заявили клопотання про оголошення перерви з метою підготовки та подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду, враховуючи клопотання відповідача, у підготовчому засіданні 09.01.2024 суд задовольнив клопотання відповідача та без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 23.01.2024.

22.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

23.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Разом з тим, підготовче засідання 23.01.2024 не відбулось у зв`язку з тривалою повітряною тривогою, з огляду на що, ухвалою суду від 24.01.2024 сторін було повідомлено про те, що наступне підготовче засідання у справі відбудеться 30.01.2024.

30.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У підготовче засідання 30.01.2024 прибули представники сторін.

Представники відповідача підтримали клопотання про зупинення провадження у справі, представник позивача проти клопотання відповідача заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, про що в підготовчому засідання 30.01.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу (мотиви відмови викладено в ухвалі суду від 13.02.2024).

У підготовчому засіданні 30.01.2024 судом задоволено клопотання відповідача та оголошено перерву до 13.02.2024.

13.02.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

У підготовче засідання 13.02.2024 прибули представники сторін.

Представник відповідача подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з метою отримання висновку за результатами проведення економічної експертизи.

За наслідками розгляду клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження, судом відмовлено у його задоволенні, оскільки, у підготовчому засіданні 09.01.2024 вже продовжувався строк підготовчого провадження на 30 днів, у свою чергу, імперативні приписи ст. 177 ГПК України не передбачають можливості продовження строків підготовчого провадження більше ніж на тридцять днів.

У підготовчому засіданні 13.02.2024 представником відповідача, також, було подано заяву про відвід судді від розгляду справи № 910/19077/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у задоволенні заяви Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про відвід судді Картавцевої Ю.В. від розгляду справи № 910/19077/23 відмовлено.

У підготовчому засіданні 13.02.2024 представник позивача зазначив, що не підтримує заявлене ним у підготовчому засіданні 09.01.2024 клопотання про виклик експерта.

Розглянувши клопотання позивача про виклик експерта, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Частиною 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Відповідно до частини 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, зокрема, заяви про виклик експерта. Реалізацією цього права є рішення суду з приводу заявлених вимог (клопотань).

Проте, зважаючи, що сам заявник (представник позивача) не підтримує заявлене ним клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача.

З огляду на викладене, у підготовчому засіданні 13.02.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про виклик експерта.

Поряд з цим, з метою надання представникам відповідача можливості підготувати та подати клопотання про колегіальний розгляд справи, у підготовчому засідання 13.02.2024 судом оголошено перерву до 15.02.2024.

У підготовче засідання 15.02.2024 прибув представник позивача, представники відповідача у підготовче засідання не прибули.

У підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 20.02.2024.

15.02.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

19.02.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

У підготовче засідання 20.02.2024 прибув представник позивача, представники відповідача у підготовче засідання не прибули.

За наслідками розгляду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судом задоволено зазначене клопотання та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 05.03.2024.

20.02.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про колегіальний розгляд справи.

У підготовче засідання 05.03.2024 прибули представники сторін.

Представники відповідача підтримали клопотання про колегіальний розгляд справи, представник позивача проти зазначеного клопотання заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи № 910/19077/23, суд зазначає наступне.

Так, необхідність розгляду справи №910/19077/23 у колегіальному складі суду, зокрема, обґрунтована тим, що за твердженнями відповідача, ухвалення рішення у цій справі, стосуватиметься зобов`язань Концерну РРТ Адміністрації Держспецзв`язку перед ТОВ «ЗЕОНБУД» строком дії на 7 років і на загальну суму близько 1,3 млрд грн. При цьому, враховуючи те, що станом на сьогодні для покриття витрат Концерну РРТ, понесених при наданні послуг ТОВ «ЗЕОНБУД», вже бракує близько 2 млн грн у місяць, збитки завдані Концерну РРТ, у разі прийняття рішення про зобов`язання укласти договір на запропонованих ТОВ «ЗЕОНБУД» умовах призведуть до критичних наслідків як для Концерну РРТ так і для позивача, оскільки прямим наслідком неспроможності відшкодування всіх витрат Концерну РРТ по наданню послуг (наприклад відключення об`єктів Відповідача від електроенергії) буде і неспроможність ТОВ «ЗЕОНБУД» виконувати свої ліцензійні умови, надавати послуги мовникам та позбавить населення держави доступу до інформації під час воєнного стану.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Частиною 10 цієї статті встановлено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

При цьому, застосовуючи положення ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши зазначене клопотання відповідача, суд встановив, що з поданого відповідачем клопотання не слідує наявність достатніх підстав для введення до складу суду додатково двох суддів, оскільки, справа №910/19077/23 не має тієї складності, яка потребує її розгляду колегією суддів у суді першої інстанції, з огляду на що, у підготовчому засіданні 05.03.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи.

Разом з тим, у підготовчому засіданні 05.03.2024 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2024.

12.03.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 12.03.2024 прибули представники відповідача. Представники позивача у судове засідання не прибули.

За наслідками розгляду клопотання позивача про відкладення судового засідання, судом відмовлено у його задоволенні, оскільки, позивачем не зазначено підстав та не надано відповідних доказів на їх підтвердження, наявність яких в силу приписів норм чинного процесуального законодавства є підставами для відкладення судового засідання.

Разом з тим, у судовому засіданні оголошено перерву до 15.03.2024.

У судове засідання 15.03.2024 прибули представник сторін.

Представник відповідача заявив клопотання про перенесення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору, представник позивача проти клопотання відповідача заперечив.

За наслідками розгляду клопотання відповідача, судом відмовлено у його задоволенні, оскільки, відповідачем не зазначено підстав та не надано відповідних доказів на їх підтвердження, наявність яких в силу приписів норм чинного процесуального законодавства є підставами для відкладення судового засідання.

У судовому засіданні 15.03.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили.

У судовому засіданні оголошено перерву до 18.03.2024 о 10:00 год.

18.03.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про відвід судді у справі № 910/19077/23.

У судове засідання 18.03.2024 прибув представник позивача, представники відповідача у судове засідання не прибули.

Представник позивача заперечив проти задоволення заяви відповідача про відвід судді.

За наслідками розгляду у судовому засіданні 18.03.2024 заяви про відвід, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у задоволенні заяви Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про відвід судді Картавцевої Ю.В. від розгляду справи № 910/19077/23 відмовлено.

У судовому засіданні 18.03.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги.

У судовому засіданні 18.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При цьому, судом з`ясовано, що 18.03.2024, після виходу суду до нарадчої кімнати (о 10:18) для прийняття рішення та під час перебування суду в нарадчій кімнаті (до 10:42), через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заява про відвід судді та про відкладення розгляду справи (зареєстровані в Автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" о 10:34 та о 10:35, відповідно), а о 12:44 та о 14:12, тобто після проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення, через відділ діловодства суду зареєстровано ще одну заяву відповідача про відвід судді та ще одне клопотання про відкладення розгляду справи. Заяви про відвід судді, зареєстровані в Автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" о 10:34 та о 12:44 ідентичні за змістом заяві про відвід, що була розглянута судом у судовому засіданні 18.03.2024. Разом з тим, оскільки розгляд справи по суті завершується ухваленням рішення (ст. 232 ГПК України), яке приймається в нарадчій кімнаті (ст. 219, 233 ГПК України), то вказані заяви (клопотання) не могли бути розглянуті судом і, відповідно, не розглядались.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕОНБУД" (далі - позивач, Товариство, ТОВ «ЗЕОНБУД») є оператором національної багатоканальної ефірної телемережі у складі чотирьох мультиплексів МХ-1, МХ-2, MX-З, МХ-5 (надалі - телемережа), яка була розбудована позивачем на виконання Україною міжнародних зобов`язань за угодою "Женева-2006".

27 жовтня 2010 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (надалі - Національна рада) прийняла рішення № 1486 «Про створення національної мережі цифрового телемовлення в стандарті «DVB-Т» (надалі - Рішення № 1486), яким оголосила конкурс на визначення суб`єкта господарювання, який отримає право на розбудову цифрового телемовлення в стандарті DVB-Т (МРЕG-4) у складі цифрових загальнонаціональних каналів мовлення МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5.

За результатами проведеного конкурсу, відповідно до Рішень Національної ради № 1724, № 1725, № 1726 та № 1727 від 08 грудня 2010 року Товариство отримало ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення провайдера програмної послуги багатоканальних телемереж № 0016-п, 00017-п, 00018-п, 00019-п, відповідно.

Умовами участі у конкурсі та подальшого отримання права на розбудову Телемереж були наступні вимоги Національної ради (надалі - Ліцензійні умови), що визначені у п. 2 Рішення № 1486 «Організаційно-технічні та фінансово-економічні зобов`язання», а саме:

- введення в 2011 році в експлуатацію (в повному обсязі) національної мережі цифрового телемовлення в стандарті DVB-T (MPEG-4) у складі чотирьох цифрових загальнонаціональних каналів мовлення (МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5);

- забезпечення трансляції в національній мережі цифрового телемовлення не менш як 32 телепрограм, передбачивши першочергову можливість трансляції телепрограм Національної телекомпанії України, обласних державних телерадіокомпаній, загальнонаціональних телекомпаній, провідних регіональних та місцевих телерадіокомпаній на умовах, які будуть визначені в подальшому Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення;

- забезпечення цілодобового телемовлення не менш як 95% населення України в кожному із чотирьох цифрових загальнонаціональних каналів мовлення (МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5);

- розміщення обладнання національної мережі цифрового телемовлення на вежах Концерну РРТ та підписання договору з концерном на виконання робіт з монтажу обладнання та подальшого технічного обслуговування;

- забезпечення відповідності технічних параметрів національної мережі цифрового телемовлення діючим стандартам та технічним умовам, з подальшим документальним підтвердженням відповідності Українським державним центром радіочастот;

- забезпечення безкоштовного доступу населення до національної мережі цифрового телемовлення.

Розповсюдження програм телерадіоорганізацій здійснюється позивачем з використанням радіочастотного ресурсу. Задля покриття цифровим ефірним сигналом 95% території України, як це передбачено ліцензійними умовами ТОВ "ЗЕОНБУД", телекомунікаційне обладнання (передавальні станції) позивача розміщене на об`єктах Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - відповідач, Концерн РРТ), який є єдиним власником висотних споруд - башт, де можливо встановити обладнання позивача.

Судом встановлено, що Концерн РРТ є державним господарським об`єднанням підприємств, створеним наказом Державного комітету України по зв`язку від 04.10.1991 № 102 «Про створення Концерну РРТ», заснованим на державній формі власності і належить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Судом встановлено, що з моменту введення в експлуатацію телемережі позивача (2011 рік) та станом на момент розгляду спору передавальні станції (телекомунікаційне обладнання) позивача розміщені на об`єктах відповідача.

Як зазначав позивач, за період з 2011 року між сторонами були укладені такі договори: Договір № 1201 від 12.08.2011; Договір № 05/03 від 05.03.2019, умови якого були визначені Господарським судом міста Києва у справі № 910/4761/19 від 07.11.2019, Договір № 4-651 від 20.12.2021.

Так, зокрема, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі 910/4761/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 та постановою Верховного Суду від 28.05.2020, визнано укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕОНБУД" та Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення договір щодо надання телекомунікаційних послуг.

Судом встановлено, що в подальшому, 20.12.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір №4-651, предметом якого є надання виконавцем телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування та зберігання телекомунікаційного обладнання замовника; строк дії договору з 01.01.2022 до 31.12.2022 включно (п. 9.1.); у випадку якщо жодна зі сторін не заявить свого наміру припинити цей договір за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії, цей договір вважається автоматично пролонгованим на один рік на тих самих умовах (п. 9.2.).

Судом встановлено, що листом №2531/001.7-7 від 21.08.2023 відповідач повідомив позивача, що він заявляє про намір припинити його дію і укласти новий договір з 01.01.2024.

Як зазначав відповідач, листом № 2767/9-7 від 15.09.2023 він направив засобами поштового зв`язку позивачу для розгляду та підписання проєкт (оферту) Договору № 4-667 від 29.12.2023, Додаток №1 до Договору № 4-667, Додаток № 2 до Договору № 4-667 у двох примірниках, а також пояснювальну записку (зокрема, щодо обґрунтування ціни договору), проте листом № 543 від 27.09.2023, позивач повідомив відповідача про неможливість прийняти умови запропонованого проєкту Договору № 4-667 від 29.12.2023.

Як зазначають сторони, листом № 662 від 21.11.2023, який надісланий засобами поштового зв`язку, Товариство надало Концерну РРТ для розгляду проєкт (оферту) Договору № 01/24 від 29.12.2023 та висловило прохання підписати даний проєкт (оферту). Вказаний проєкт договору отриманий Концерном РРТ 24.11.2023, однак, Концерном РРТ не погоджувався та не підписувався у зв`язку з незгодою з його умовами.

Зважаючи на викладене, посилаючись на положення Рішення №1486, яким зобов`язано позивача розмістити власну телемережу на об`єктах відповідача та положення Закону України «Про електронні комунікації», позивач вважає, що укладення договору між сторонами є обов`язковим, а з огляду на те, що сторони не досягли згоди щодо умов співпраці, починаючи з 2024 року, та не уклали договір на новий період, позивач просить суд визнати укладеним з 01.01.2024 Договір №01/24 від 29.12.2023 у редакції, що викладена в прохальній частині позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що не погоджується з редакцією Договору, викладеною у прохальній частині позову, зокрема з таких підстав:

- відповідач не погоджується з ціною договору, викладеного в позовній заяві, оскільки за «Базову вартість послуг» вартість послуг, що визначена судом у справі №910/4761/19, не може бути прийнята, тому що з 2019 року відбулися значні макроекономічні зміни у державі, які тим чи іншим чином вплинули на діяльність та витрати Концерну РРТ;

- послуга, яка сьогодні надається Концерном РРТ, є послугою з обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, оскільки у зв`язку із прийняттям Закону України «Про електронні комунікації», у 2020 році втратив чинність Закон України «Про телекомунікації», а також Закон України «Про радіочастотний ресурс України», як наслідок статус Концерну РРТ, як оператора телекомунікацій змінився на постачальника електронних комунікаційних послуг;

- приймаючи участь у конкурсі на створення національної мережі цифрового телемовлення за власним бажанням, позивач повністю погодився на всі визначені умови і взяв на себе зобов`язання щодо забезпечення цілодобового телемовлення не менш як 95% населення України в кожному із чотирьох цифрових загальнонаціональних каналів мовлення (МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5), а тому виконання умов рішення № 1486 та Ліцензійних умов є обов`язком виключно позивача, і саме він повинен вирішувати питання, як виконувати взяті на себе зобов`язання;

- висновок експерта, долучений до матеріалів справи позивачем, не відповідає вимогам ст.101 ГПК, оскільки не містить інформації що він виготовлений для подання до суду, а експерт не попереджений про кримінальну відповідальність за подання завідомо неправдивого висновку, та не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ по справі 910/19077/23.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 649 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Статтею 187 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) внормовано, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Суд зазначає, що у разі передачі такого спору на розгляд суду, сторони фактично погоджуються із обов`язковістю судового рішення, а також тим, що суд, приймаючи таке рішення, діє в рамках своїх дискреційних повноважень та судового розсуду з урахуванням інтересів сторін та суспільства, актів законодавства, звичаїв ділового обороту, існуючої практики договірних відносин тощо.

Таким чином, договірне зобов`язання виникає внаслідок складного юридичного факту: погоджених сторонами умов договору, а також рішення суду щодо умов договору, які не були погоджені ними, а договір, за загальним правилом, вважається укладеним з моменту набрання чинності таким рішенням, та породжує господарсько-правові зобов`язання сторін.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28.05.2020 у справі №910/4761/19, сторонами якої були ті ж сторони, що у даній справі, та предметом - визнання договору про надання телекомунікаційних послуг укладеним.

Відповідно до загальних умов укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, визначених ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч. 3 ст. 179 ГК України).

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема: примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Відповідно до ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Як встановлено судом, Концерн РРТ надає телекомунікаційні послуги позивачу з 2011 року.

Правову основу діяльності у сфері, зокрема, телекомунікацій встановлює Закон України «Про електронні комунікації», який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов`язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що електронна комунікація (телекомунікація, електрозв`язок) - передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій;

електронна комунікаційна мережа - комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг;

електронна комунікаційна мережа загального користування - електронна комунікаційна мережа, доступ до якої відкритий для всіх кінцевих користувачів послуг;

електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 104 Закону України «Про електронні комунікації» умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства.

Отже, суд доходить висновку, що укладання між позивачем та відповідачем відповідного договору є обов`язковим для сторін.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Матеріалами справи підтверджено, що після отримання від Концерну РРТ проєкту Договору № 4-667 від 29.12.2023 позивач відмовився від його підписання та згодом направив Концерну РРТ власний проєкт договору № 01/24 від 29.12.2023.

Статтею 642 ЦК України (ч.1) унормовано, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ч. 1 ст. 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано умовах є відмовою від одержання пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

На підставі наведених приписів чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем було відмовлено відповідачу у прийнятті пропозиції останнього щодо укладання договору № 4-667 від 29.12.2023, та водночас зроблено нову пропозицію щодо укладання договору № 01/24 від 29.12.2023, яка не була прийнята відповідачем.

Вказане свідчить про те, що між сторонами не було досягнуто згоди ні щодо укладання договору № 4-667, ні щодо укладання договору № 01/24.

Так, з матеріалів справи вбачається, що доводи відповідача, по суті, зводяться до незгоди зі змістом Договору № 01/24 в частині виду послуги, що надається відповідачем, за проєктом позивача, тобто незгоди з предметом договору, та щодо визначення вартості надання послуг, тобто незгоди з ціною договору.

Таким чином, суд повинен дослідити та оцінити обґрунтованість доводів кожної зі сторін та визначити, яка ж послуга повинна бути предметом договору, з урахуванням вимог чинного законодавства та Рішення №1486, а також встановити, яка договірна вартість послуг є обґрунтованою.

Стосовно доводів відповідача щодо виду послуг, який є предметом запропонованого позивачем Договору № 01/24, суд зазначає таке.

Відповідач зазначає, що у зв`язку із прийняттям Закону України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020, втратив чинність Закон України «Про телекомунікації», а також Закон України «Про радіочастотний ресурс України», як наслідок статус Концерну РРТ, як оператора телекомунікацій змінився на постачальника електронних комунікаційних послуг. Відповідно, на сьогодні послуга, яка надається Концерном РРТ, називається послугою з обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж. Крім того, відповідач вказує на те, що Перелік послуг, що надаються Концерном РРТ, зазначено в Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, оприлюдненому на офіційному сайті НКРЗІ.

Суд зазначає, що статтею 2 Закону України «Про електронні комунікації» передбачено, що електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг.

В свою чергу, у згаданій статті також визначено, що електронна комунікаційна мережа - комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг, а електронна комунікація (телекомунікація, електрозв`язок) - передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій.

Таким чином, законом визначено, що електронною комунікаційною послугою є послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі - комплекс технічних засобів електронних комунікацій (зокрема телекомунікацій) та споруд, що полягає у передаванні та/або прийманні інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів.

Наведене спростовує доводи відповідача, що надання телекомунікаційних послуг суперечить чинному законодавству. Власне, телекомунікація, виходячи із визначень в законі, поряд із електрозв`язком, є частиною електронної комунікації, а тому найменування виду послуг за договором, що його просить укласти позивач, як «телекомунікаційні послуги» є більш деталізованим та точним.

Окрім того, як зазначає позивач, Закон України «Про телекомунікації» у 2019 році (рік розгляду судом справи № 910/4761/19), зокрема ч. 7 ст. 42 містила такий вид діяльності, з яким Концерн РРТ був внесений до реєстру операторів: «надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж». За твердженням позивача, саме такий вид діяльності здійснював Концерн РРТ щодо окремих суб`єктів, зокрема надаючи послуги аналогового телебачення мовникам, але це жодним чином не впливало на надання послуг позивачу саме зі зберігання та часткового обслуговування технічних засобів ТОВ «ЗЕОНБУД».

Більше того, відповідно до даних статуту Концерну РРТ (п. 2.2.), що розміщений на офіційному веб-сайті Концерну РРТ, предмет діяльності Концерну РРТ не зводиться та не обмежуються виключно тими видами діяльності, що зазначає Концерн РРТ у відзиві, а містить вказівку і на «інші види діяльності, що не заборонені законодавством».

Власне, як встановлено судом, у 2021 році сторони уклали новий договір №4-651, предметом якого було надання виконавцем саме телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування та зберігання телекомунікаційного обладнання замовника, тобто зміна законодавства, що відбулась у 2020 році, не була перешкодою для укладання договору із зазначеним зобов`язанням та надання протягом 2022-2023 рр. відповідачем саме такого виду послуг, щодо яких позивач просить визнати укладеним договір у даній справі.

При цьому, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що з 2011 року відповідач надає позивачу одні й ті самі види послуг - це зберігання, тобто розміщення, телекомунікаційного обладнання на висотних вежах Концерну РРТ та часткове обслуговування. Жодних послуг з експлуатації Телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5 Концерн РРТ не надавав позивачу, бо саме Товариство з 2011 року є оператором електронних комунікацій. Позивач вказує на те, що, так само як і Концерн РРТ, він має статус «постачальника електронних комунікаційних послуг» з видом діяльності - «Технічне обслуговування та експлуатація власних електронних комунікаційних мереж», відтак, послуги з експлуатації та технічного обслуговування позивач не замовляє у відповідача, бо сам здійснює цей вид діяльності.

Частина 5 статті 203 Цивільного кодексу України визначає однією з вимог чинності правочинів таку, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.. Стаття 235 Цивільного кодексу визначає наслідки укладення удаваного правочину, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За таких обставин, зважаючи також на те, що однією з умов за п. 2 Рішення № 1486 було розміщення обладнання національної мережі цифрового телемовлення на вежах Концерну РРТ та підписання договору з Концерном РРТ на виконання робіт з монтажу обладнання та подальшого технічного обслуговування, реальними послугами, які повинні бути предметом укладеного договору, укладення якого є обов`язковим, є саме зберігання телекомунікаційного обладнання Товариства та його технічне обслуговування, а тому враховуючи, що жодні послуги з експлуатації Телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5 позивач у Концерну РРТ не замовляв та в силу зазначеного вище не повинен замовляти, визначення предмету договору в редакції, запропонованій відповідачем, призведе до невідповідності предмету договору реальним послугам, які повинні надаватись Концерном РРТ з урахуванням обставин справи та специфіки правовідносин між сторонами.

Щодо заперечень відповідача стосовно вартості послуг, що запропоновані в проекті Договору № 01/24 від 29 грудня 2023 року, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Згідно з приписами ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Статтею 190 ГК України унормовано, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Суд зазначає, що послуги, що надаються позивачу, не підлягають державному регулюванню, відтак, відповідач має право встановлювати тарифи.

Порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін і тарифів на продукцію, товари і послуги, за винятком тих, на які згідно з діючим законодавством зберігається державне регулювання цін (тарифів) регулюється Положенням про порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін і тарифів на продукцію, товари і послуги, затвердженим постановою Головного управління цінової політики Міністерства економіки України від 27.12.1991 № 15.

Відповідно до п. 2.1. Положення про порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін і тарифів на продукцію, товари і послуги вільні (ринкові) оптові, закупівельні і відпускні ціни (тарифи) на продукцію, товари і послуги встановлюються виготовлювачами за погодженням на рівноправних умовах з покупцями продукції, товарів і послуг і застосовуються при розрахунках виготовлювачів з усіма покупцями (за винятком населення), у тому числі з посередниками (включаючи постачальницько-збутові, торгово-закупівельні підприємства і організації, товарні біржі та ін.).

Вільні ціни визначаються виходячи з кон`юнктури ринку (попиту і пропозиції, що склались), якості і споживчих властивостей продукції (послуг) і товарів (п. 2.2. Положення про порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін і тарифів на продукцію, товари і послуги).

У вільних цінах враховується собівартість виробництва і прибуток без обмеження рівня рентабельності. По товарах народного споживання, на які введені акцизи, у вільні-відпускні ціни включаються також суми акцизів за встановленими ставками.

Реалізація продукції, товарів і послуг здійснюється виготовлювачами за сформованими таким чином цінами, збільшеними на суму податку на добавлену вартість по встановленій ставці. У платіжних документах сума цього податку вказується окремо.

Прибуток (збиток) від реалізації продукції, товарів і послуг за вільними цінами визначається як різниця між виручкою від реалізації (без податку на добавлену вартість) та акцизами і витратами, що включаються в собівартість (п. 2.3. Положення про порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін і тарифів на продукцію, товари і послуги).

Як зазначав позивач, відповідно до проєкту договору в редакції, запропонованій Концерном РРТ, передбачалась зміна предмету договору, зокрема передача Телемереж в експлуатацію відповідачу та підвищення вартості послуг майже на 80%; зміну умов оплати послуг; відповідальності сторін тощо. Відповідно до Пояснювальної записки відповідача, яка була надіслана разом з проектом Договору, він розрахував вартість послуг за Договором виходячи з індексу споживчих цін за 2022-2023 роки та окремо виділив з ціни вартість електроенергії.

Суд зазначає, що кон`юнктура ринку телекомінукаційних послуг, про надання яких сторони домовляються (послуг з технічного обслуговування та зберігання телекомунікаційного обладнання замовника, розташованого на об`єктах виконавця), станом на момент розгляду судом спору полягає в тому, що позивач є єдиним споживачем таких послуг, а відповідач є єдиним виконавцем, який може надати таку послугу позивачеві на 95 % території України. За вказаних обставин позивач перебуває в певній залежності від відповідача, оскільки позбавлений можливості звернутися до іншого суб`єкта господарювання для отримання таких послуг, а відповідач, в силу того, що він є єдиним надавачем послуг, не обмежений у формуванні ціни на таку послугу ринковою вартістю послуги, з огляду на те, що в силу відповідних обставин така не сформована, і не може бути сформована.

Водночас, відповідно до Особливих умов ліцензій провайдера програмної послуги багатоканальної мережі МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 у стандарті DVB-T (MPEG-4) (додатки 3 до ліцензій № 0016-п, 00017-п, 00018-п, 00019-п) зобов`язано позивача забезпечити цілодобовим телемовленням не менш як 95 % населення України в багатоканальних телемережах та забезпечити безкоштовний доступ населення до вказаних каналів.

Позивач, мотивуючи необґрунтованість запропонованих відповідачем тарифів та обґрунтованість тих тарифів, що запропоновані ним, зазначає, зокрема, наступне.

У проєкті Договору № 01/24 від 29 грудня 2023 року вартість послуг обґрунтована наступним: ТОВ «ЗЕОНБУД» та Концерн РРТ працюють на одному ринку - у галузі електронних комунікаційних послуг (телекомунікаційна галузь); вартість послуг включно з електроенергією може бути збільшено на 16,1% з урахуванням індексів цін виробників послуг за видом економічної діяльності 61 «Телекомунікації (електрозв`язок)», (які становили разом за два роки (2022 та 2023): 1,029* 1,000* 1,035* 1,022* 1,049* 1,017 = 1,161189397 (16,1%)); позивач вважає об`єктивним та обґрунтованим зменшення вартості послуг на 2024 рік, з урахуванням зменшення показників собівартості реалізації продукції на 8%, оскільки з фінансових звітів Концерну РРТ, які розміщені на його сайті, вбачається, що з дати визначення вартості послуг судом у справі № 910/4761/19, відбулися зміни у показниках собівартості реалізації послуг за дійсним договором на 8 %, зокрема: за 2020 рік у порівнянні до 2019 року -зменшилась на 8 %; за 2021 рік у порівнянні до 2020 року -збільшилася на 13,4 %; за 2022 рік у порівнянні до 2021 року -зменшилась на 11,9 %, сукупно за 3 роки собівартість реалізації послуг за дійсним на момент звернення до суду договором зменшилася на 8 %; вартість послуг (вільна ціна) має бути взаємовигідна для обох сторін договору, проте, відповідно до фінансової звітності Концерну РРТ за 2022 рік його доходи в порівняні з 2021 роком виросли на 22 %, а прибуток на 19 268,1 %, тоді-як Звіт про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за 2022 рік ТОВ «ЗЕОНБУД» є від`ємним, тобто товариство має значні збитки та працює з мінусовою рентабельністю, у той же час трансляція програм мовників є єдиним джерелом доходів ТОВ «ЗЕОНБУД».

Заперечуючи проти наведених доводів, відповідач зазначає, що Концерн РРТ має право на перегляд умов комерційного договору; за «Базову вартість послуг» вартість, що визначена судом у справі №910/4761/19 не може бути взята через значні макроекономічні зміни в державі (зміна вартості електроенергії, зміна мінімальної заробітної плати); позивач пропонує змінити ціни на послуги Концерну РРТ на середні зміни вартості послуг по ринку електронних комунікаційних послуг, що не відповідає реальним витратам Концерну РРТ.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідач як суб`єкт господарювання державного сектору економіки, має затверджений фінансовий план, відповідно до якого зобов`язаний досягнути певних показників фінансово - господарської діяльності та рівня рентабельності.

Згідно з наказом Мінекономіки "Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки" від 02.03.2015 № 205 фінансовий план підприємства має забезпечувати збільшення показників рентабельності діяльності підприємства, активів та власного капіталу порівняно з плановими та прогнозними показниками на поточний рік.

Відповідно до основних показників діяльності Концерну РРТ, а саме Звіту про управління Концерну РРТ за 2022 рік, його доходи та прибутки, в порівняні з 2021 роком виросли, зокрема, у вказаному звіті зазначено, що загальна сума доходів (рядок 1210) за 2022 рік складає 796362 тис. грн., що на 191380 тис. грн. або на 31,6% більше плану та на 22,4% більше фактичних даних за 2021 рік; чистий прибуток складає 131316 тис. грн.: виконання плану в 121 раз, чому сприяло збільшення доходів.

Отже, Концерн РРТ не надав суду доказів своєї збитковості, про яку зазначав у відзиві. Власне, будь-яких доказів на підтвердження таких обставин до відзиву не було долучено.

Водночас, суд враховує, що Звіт про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за 2022 рік ТОВ «ЗЕОНБУД» є від`ємним, тобто товариство має збитки.

Як зазначав позивач, відповідно до Пояснювальної записки, відповідач розрахував компенсацію електроенергії за паспортними, а не реальними показниками споживання електроенергії телекомунікаційним обладнанням позивача, з урахуванням додаткового коефіцієнту «технічного споживання» 1,2.

Так, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідач не має права самостійно встановлювати ціну на електроенергію та окремо продавати її позивачу з огляду на те, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, діяльність з постачання електроенергії, яким є продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії, споживачу підлягає ліцензуванню (ст. 8 Закону).

Так, діяльність з продажу та перепродажу електроенергії підлягає ліцензуванню, проте відповідач, за твердженням позивача, такої ліцензії не має, доказів протилежного суду надано не було, а відтак має право лише на компенсацію реально спожитої телекомунікаційним обладнанням позивача електроенергії, тоді-як нарахування ціни споживання електроенергії за паспортними показниками не є її реальним споживанням.

Більше того, як небезпідставно зазначає позивач, збільшуючи вартість послуг на індекси споживчих цін, які вже включають всі показники підвищення вартості товарів та послуг, в тому числі електроенергії, та виокремлюючи електроенергію, збільшуючи її окремо на коефіцієнти підвищення, відповідач фактично двічі підвищує вартість своїх послуг на складову електроенергії, що є неприпустимим.

Позивачем на підтвердження своїх доводів 22.01.2024 подано до суду висновок експерта №1/01-24 у господарській справі №910/19077/23 від 19.01.2024, складений судовим експертом Тихоненко Іриною Петрівною, яка досліджувала економічну обґрунтованість ціноутворення за Договором у запропонованих Товариством та Концерном РРТ варіантах.

Досліджуючи економічну обгрунтованість ціноутворення, експерт у висновку зазначила, що ціна на телекомунікаційні послуги за умовами укладеного між сторонами договору визначена, виходячи із місця розташування Передавальної станції, потужності передавача, технічних параметрів передавача.

Аналізуючи цінову пропозицію Концерну РРТ, експерт вказала, що Концерном РРТ в межах договору №4-651 від 20.12.2021 надаються телекомунікаційні послуги в різних регіонах України, відповідно, і вартість електроенергії в цих регіонах різниться, проте зі змісту пояснювальної записки Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення від 15.09.2023 №2767/9-7 не вбачається, що вищевикладені особливості вартості електроенергії враховані при формуванні цін на телекомунікаційні послуги, які пропонуються на 2024 рік.

Аналізуючи застосований Концерном РРТ підхід щодо зміни в бік збільшення ціни з урахуванням коефіцієнту (індексу) інфляції (коефіцієнту споживчих цін), експерт зазначила, що розрахунок даного індексу проводиться щомісяця (за попередній місяць) і за даними ресурсу становить: - за 2022 рік - 126,6%; - за період січень - серпень 2023 року - 102,5 % (пояснювальна записка Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення датована 15.09.2023, тобто станом на вересень 2023 року інформація щодо фактичного індексу інфляції за період січень - серпень 2023 року була в загальному доступі).

В той же час, експерт зауважила, що спостереження за динамікою цін ведеться за конкретними видами товарів і послуг, в т.ч. поквартально за видом економічної діяльності 61 «Телекомунікації (електрозв`язок)».

Згідно листа Державної служби статистики України від 23.10.2023 № 592 та інформації сайту www.ukrstat.gov.ua індекс цін виробників послуг за видом економічної діяльності 61 "Телекомунікації (електрозв`язок)" (без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії) склав: - за 2022 рік-108,8% (102,9* 100,0* 103,5*102,2) - за три квартали 2023 року - 108,4% (104,9*101,7*101,6).

Відповідно, експерт дійшла висновку, що застосування Концерном РРТ, при розрахунку цін на телекомунікаційні послуги на 2024 рік загальних індексів споживчих цін (інфляції), в т.ч. прогнозований, індекс на 2023 рік у розмірі 128%, який по факту є хибним, не є економічно обґрунтованим, тоді як прийняття індексу цін виробників послуг за видом економічної діяльності 61 "Телекомунікації (електрозв`язок)" для розрахунку вартості телекомунікаційних послуг є більш економічно обґрунтованим.

Разом з тим, експерт відмітила, що запропоновані Концерном РРТ ціни, виходячи з пояснювальної записки, не ґрунтуються на даних щодо фактичних (реальних) витратах Концерну.

Аналізуючи застосований ТОВ «ЗЕОНБУД» підхід щодо ціноутворення, експертом також досліджено пояснювальну записку від 21.11.2023 щодо розрахунку ціни на послуги Концерну РРТ, що запропоновані у Додатку № 2 до проекту Договору № 01/2024 від 29 грудня 2023 року, у якій зазначено, що при розрахунку вартості телекомунікаційних послуг ТОВ «ЗЕОНБУД» виходив: з індексу цін виробників послуг за видом економічної діяльності 61 «Телекомунікації (електрозв`язок)» за період 2022 рік - 1-й та 2-й квартали 2023 року - період за який були відомі ці індекси на дату отримання проекту договору № 4-667 від 29 грудня 2023 р. - 20.09.2023; даних фінансової звітності Концерну РРТ в т.ч. щодо динаміки собівартості реалізованих послуг Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення за період з 2019 року - рік ухвалення рішення Господарським судом міста Києва від 07.11.2019 у справі №910/4761/19, яким встановлені ціни на телекомунікаційні послуги; з фінансового стану мовників (медіагруп) - покупців ТОВ «ЗЕОНБУД», котрі є єдиним джерелом доходів ТОВ «ЗЕОНБУД», і які з початку військової агресії сплачують 45-75% від вартості послуг та в наступному році допускають можливий розмір підвищення вартості послуг - не більше 8 %.

Експертом зазначено, що ціна виступає загальним виміром вартості предмету договору. Щодо складових елементів ціни, то їх всього два: витрати виробника, пов`язані зі створенням та введенням в обіг виробленої продукції; прибуток. Витрати (у грошовому еквіваленті), яких вимагало виробництво і реалізація продукції (послуг) називається собівартістю.

Експертом проаналізовано звіти про фінансові результати як Концерну РРТ, так і ТОВ «ЗЕОНБУД» за 2022 рік , за результатами чого зроблено висновки, що Концерн РРТ за наслідками основної (операційної) діяльності отримав прибуток в розмірі 62724 тис. грн., а ТОВ «ЗЕОНБУД» за наслідками основної (операційної) діяльності отримав збитки у розмірі 364843 тис. грн. В той же час, зі Звіту про управління Концерном РРТ за 2022 рік вбачається, що фактичні доходи Концерну РРТ значно перевищують заплановані, а собівартість реалізованої продукції є меншою за планову собівартість.

Відтак, при існуючих цінах за договором №4-651 фінансовий результат сторін за 2022 рік по цьому договору значно різниться, а саме: Концерном РРТ отриманий прибуток; ТОВ «ЗЕОНБУД» отриманий збиток; з огляду на те, що ТОВ «ЗЕОНБУД» є єдиним споживачем таких послуг, а Концерн РРТ є єдиним виконавцем, то, за висновком експерта, збільшення ціни на телекомунікаційні послуги відповідно до проекту договору № 4-667 від 29.12.2023 в межах, запропонованих Концерном РРТ, призведе до покращення фінансового стану Концерну, та погіршення фінансового становища ТОВ «ЗЕОНБУД».

Таким чином, оскільки:

- збільшення ціни на телекомунікаційні послуги за договором №4-651 в межах запропонованих Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення призведе до покращення фінансового стану Концерну, та погіршення фінансового становища ТОВ «ЗЕОНБУД»;

- ціни на товари, роботи (послуги) повинні бути економічно обґрунтованими, забезпечувати відповідність ціни на товар роботи (послуги) витратам на їх виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації), але при цьому, дані ціни не мають формуватися виходячи з домінуючого (монопольного) становища суб`єкта господарювання на ринку відповідних товарів, робіт (послуг),

- згідно пояснювальної записки Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення від 15.09.2023 №2767/9-7 Концерном РРТ, при визначені цін на телекомунікаційні послуги, відокремлена вартість електропостачання, а залишок вартості проіндексований, тоді як при розрахунку загального індексу споживчих враховується ціни на електроенергію як на один з найважливіших товарів, при цьому проіндексовані ціни з застосуванням розміру індексу інфляції, який по факту є хибним;

- прийняття індексу цін виробників послуг за видом економічної діяльності 61 «Телекомунікації (електрозв`язок)» для розрахунку вартості телекомунікаційних послуг є більш економічно обгрунтованим;

- відповідно до письмового пояснення ТОВ «ЗЕОНБУД» при розрахунку вартості телекомунікаційних послуг виходив; з індексу цін виробників послуг за видом економічної діяльності 61 «Телекомунікації (електрозв`язок)»; даних фінансової звітності Концерну РРТ, з фінансового стану мовників (медіагруп) - покупців, котрі є єдиним джерелом доходів ТОВ «ЗЕОНБУД»,

то, за результатами дослідження експертом вбачається що підхід до ціноутворення застосований ТОВ «ЗЕОНБУД» при визначені цін на телекомунікаційні послуги на 2024 рік в проекті договору №01/24 від 29 грудня 2023 року є більш економічно обґрунтованим, і цінова пропозиція ТОВ «ЗЕОНБУД» на телекомунікаційні послуги, що наведена в Додатку №2 проекту договору №01/24 від 29.12.2023, є економічно обґрунтованою; відповідно, економічна обґрунтованість цінової пропозиції Концерну РРТ на телекомунікаційні послуги, що наведена в Додатку №2 проекту договору № 4-667 від 29.12.2023, за наданими матеріалами не вбачається.

За змістом ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Оцінюючи висновок експерта №1/01-24, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У той же час, висновок експерта складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Тихоненко Іриною Петрівною, яка має вищу економічну та вищу юридичну освіту, стаж на фахом економіста 30 років, стаж за фахом юриста 18 років, стаж експертної роботи з 1998 року, кваліфікацію судового експерта зі спеціальностей 11.1 «Дослідження документів, бухгалтерського, податкового обліку і звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3. «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій» (свідоцтво Міністерства юстиції України №1199 від 25.01.2008).

У висновку зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України, а також про те, що висновок експерта підготовлений для подання до суду.

За таких обставин висновок експерта №1/01-24 приймається судом як належний та допустимий доказ.

Доводи відповідача стосовно неприйняття висновку експертизи як такого, що складений експертом без застереження про те, що він повідомлений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку не приймаються судом, оскільки такі твердження стосувались висновку експерта від 12.12.2023, тоді-як у висновку експерта №1/01-24 останній вказав про обізнаність про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи висновки суду щодо обгрунтованості доводів позивача, які до того ж підтверджуються висновками експерта, у якого є спеціальні знання, суд вважає, що підхід до ціноутворення застосований ТОВ «ЗЕОНБУД» при визначені цін на телекомунікаційні послуги на 2024 рік в проекті договору №01/24 від 29 грудня 2023 року є більш обґрунтованим, відповідно і цінова пропозиція ТОВ «ЗЕОНБУД» на телекомунікаційні послуги, що наведена в Додатку №2 проекту договору №01/24 від 29.12.2023 є обґрунтованою.

Власне, доводи відповідача не спроможні спростувати вказані висновки, яких дійшов суд, зокрема, відповідач не подав суду належних доказів на підтвердження обґрунтованості своїх доводів та заперечень, на які він посилався, в тому числі не подав висновку судової експертизи щодо обґрунтованості його цінової пропозиції, як і не заявив відповідного клопотання про призначення судової експертизи в підготовчому засіданні при розгляді даної справи.

Більше того, суд враховує також те, що відповідач фактично визначав вартість надання тих послуг, які він зазначав у своєму проекті договору - послуга з обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж, тоді-як за висновками суду, реальними послугами, які повинні бути предметом договору, укладення якого є обов`язковим, є саме зберігання та технічне обслуговування технічних засобів Товариства, відтак запропонована відповідачем вартість, з урахуванням визначеного ним предмету договору, не може прийматись при укладенні в судовому порядку договору із відмінним предметом.

При цьому, суд наголошує на тому, що ціни, які запропоновані позивачем в Договорі № 01/24, є вищими, ніж ті, що встановлені рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/4761/19, а також ніж ті, що погоджені сторонами в договорі №4-651, що станом на дату звернення до суду був чинним.

Суд зазначає, що чинне законодавство не надає будь-яких переваг суб`єктам господарювання в залежності від форми власності таких підприємств.

Відповідно до положень ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Проаналізувавши норми законодавства та обставини справи, враховуючи, в тому числі, те, що виконавцем за договором є державне об`єднання підприємств, яке є єдиним власником висотних споруд - веж, де можливо розміщення обладнання для цифрового телерадіомовлення (власником унікальної інфраструктури), а отримувачем послуги комерційне підприємство - монополіст на ринку; що на ринку відсутні інші суб`єкти господарювання, які б надавали або споживали такі послуги; що обґрунтованою, згідно з висновком судової експертизи є ціна, запропонована позивачем; що у відповідності до чинного законодавства тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами самостійно та не підлягають державному регулюванню; що погоджена сторонами вартість послуг (вільна ціна) має бути взаємовигідна для обох сторін договору та має визначатися, в тому числі виходячи із попиту і пропозиції, що склалися на ринку; що у ціні враховується собівартість надання цієї послуги, прибуток, суд дійшов висновку, що запропонована позивачем ціна договору узгоджується з вимогами чинного законодавства у цій сфері та вимогами економічної доцільності діяльності суб`єктів господарювання.

Власне, аналогічний підхід до визначення ціни був застосований судом у справі №910/4761/19 (рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2019) та підтриманий Верховним Судом у постанові від 28.05.2020.

Щодо доводів Концерну РРТ про електронний документообіг, який запроваджений в Концерні РРТ, суд зазначає, що встановлення та використання електронного документообігу між сторонами не є обов`язковою вимогою законодавства та не включено до істотних умов договорів, що мають в обов`язковому порядку бути погоджені суб`єктами господарювання при укладенні договору, відтак, оскільки позивач заперечує щодо переходу на електронний документообіг, суд не вбачає за необхідне включити до умов договору ті, що стосуються електронного документообігу.

Відповідачем в судових засіданнях зазначались заперечення щодо строку дії договору в редакції, що викладена в прохальній частині позову, зокрема, щодо визначеного в п. 9.1. терміну дії до 09.12.2030 включно. Суд зазначає, що такі заперечення не були викладені у відзиві на позов, в той же час, суд зазначає, що строк дії Договору №01/24 обумовлений терміном дії ліцензій № 0016-п, 00017-п, 00018-п, 00019-п (до 09.12.2030), на підставі яких Товариство здійснює свою діяльність.

Інші доводи відповідача, в тому числі, про те, що виконання умов рішення № 1486 та Ліцензійних умов є обов`язком виключно позивача, не спростовують викладених у рішенні висновків суду.

За наведених обставин, проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕОНБУД" до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про визнання договору укладеним підлягає задоволенню.

При цьому, судом встановлено, що у Додатку №1 до Договору №01/24, що викладений в прохальній часині позову, позивач, імовірно, допустив описку, вказавши, що цей Додаток №1 набирає чинності з 29.12.2023, в той час, як в п. 9.1. Договору №01/24 позивач вказує, що цей Договір набирає чинності з 01.01.2024 і діє до 09.12.2030 включно, а отже, Додаток №1 як частина Договору №01/24 набирає чинності також з 01.01.2024, що було враховано судом при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати Договір № 01/24 від 29 грудня 2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зеонбуд" та Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення укладеним з 01.01.2024 у наступній редакції:

«ДОГОВІР №01/24

м. Київ 29 грудня 2023 року

Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, зареєстрований в Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг НКЕК за № 2558, надалі - Виконавець, в особі Генерального директора Данилова Кирила Феліксовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони,

та

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕОНБУД», зареєстрований в Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг НКЕК за № 286, надалі - Замовник, в особі Генерального директора Ільяшенко Олександра Борисовича, який діє на підставі Статуту (надалі - Договір), з іншої сторони, надалі разом «Сторони», а кожен окремо «Сторона» уклали цей Договір про нижченаведене.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Предметом цього Договору є надання Виконавцем цілодобово сім днів на тиждень телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування та зберігання телекомунікаційного обладнання Замовника (надалі - Послуги), що входять до складу багатоканальних телемереж МХ1, МХ2, МХЗ, МХ5 та розташовані на об`єктах Виконавця (надалі - Технічні засоби) та вказане в Актах прийому- передачі технічних засобів.

1.2. До складу Послуг входить:

1.2.1. Візуальний контроль за:

а) механічною цілісністю:

- антени GPS, станції супутникового прийому та їх ліній зв`язку з телекомунікаційною шафою;

- антено-фідерних систем;

- передавальної антени, пристроїв складання потужностей, передавачів, телекомунікаційних шаф;

б) працездатним станом робочих поверхонь супутникових антен в осінньо-зимовий період та їх очищення від опадів при необхідності.

1.2.2. Забезпечення Технічних засобів безперервним електроживленням. При цьому:

- гранично допустимі відхилення напруги від номінальної на рівні ± 10% (згідно ДСТУ EN 50160:2014);

- допустимі відхилення частоти - ± 1,0 Гц (згідно ДСТУ 50160:2014).

Виконавець погоджується з тим, що Замовник має право, у разі необхідності, на організацію окремих/ої мереж/і електроживлення для своїх Технічних засобів за погодженням з Виконавцем та відповідно до технічних умов (ТУ).

1.2.3. Забезпечення безперебійного функціонування:

- інженерних систем забезпечення Технічних засобів;

- антено-фідерних систем;

1.2.4. Проведення на об`єктах, згідно п. 1.2.3 планово-профілактичних, ремонтних робіт, фарбування та обстеження антено-щоглових споруд, в терміни та обсягах, передбачених річним графіком, який погоджується із Замовником. За взаємною згодою сторін терміни планово-профілактичних робіт може бути змінено.

1.2.5. Забезпечення в приміщеннях розташування Технічних засобів температури повітря в межах від +10 .... +40 гр. Цельсія.

1.2.6. Виконання за заявою Замовника або за узгодженням з ним:

- заміни окремих блоків та/або елементів Технічних засобів;

- профілактичної чистки або заміни повітряних фільтрів передавачів.

1.2.7. Увімкнення Технічних засобів і контроль відновлення роботи Технічних засобів після їх вимкнення в результаті збоїв в роботі.

1.2.8. Зберігання переданих на технічне обслуговування Технічних засобів Замовника.

1.2.9. Документальне фіксування аварійних і технічних зупинок розповсюдження сигналу, недоліків в роботі Технічних засобів, негайне повідомлення про зазначені факти Замовника по телефону та електронною поштою, а також за вказівками Замовника негайне вжиття заходів з усунення недоліків в роботі Технічних засобів.

1.3. Послуги, визначені у п. 1.2 цього Договору надаються Виконавцем на кожному об`єкті та у повному обсязі, де встановлені Технічні засоби Замовника, перелік та місцезнаходження яких визначені в Додатку № 2, який є невід`ємною частиною цього Договору.

2. ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ ЗОБОВ`ЯЗУЄТЬСЯ:

2.1.1. Надавати Послуги Замовнику належним чином та у відповідності до умов цього Договору.

2.1.2. Забезпечити у межах своєї відповідальності роботу Технічних засобів, згідно Правил технічної експлуатації засобів мовлення, стандартів та інших нормативних актів, передбачених чинним законодавством та нормативними документами України.

2.1.3. Забезпечити взаємодію технічних служб Виконавця та Замовника та забезпечити безперешкодний доступ працівників Замовника на об`єкти Виконавця для виконання службових обов`язків по експлуатації та обслуговуванню Технічних засобів Замовника, включаючи вихідні, неробочі та святкові дні.

2.1.4. На час дії Договору, щорічно до 20 листопада кожного року дії цього Договору надавати Замовнику на погодження графік проведення планових, ремонтних та профілактичних робіт на Технічних засобах та спорудах і обладнанні, які технологічно пов`язані з роботою Технічних засобів Замовника на наступний рік. Вищевказані графіки затверджується Сторонами Договору в термін до 20 грудня поточного року.

2.1.5. Прийняти на технічне обслуговування та зберігання Технічні засоби Замовника за Актами прийому-передачі технічних засобів.

2.2. ВИКОНАВЕЦЬ МАЄ ПРАВО:

2.2.1. Відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання чи неналежного виконання Замовником обов`язків, передбачених даним Договором.

2.2.2. Не підключення та/або відключення підключеного до телекомунікаційної мережі обладнання Замовника у разі відсутності документів про підтвердження його відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

2.2.3 Припинити надання телекомунікаційних послуг, у випадку втрати чинності (анулювання) ліцензії Замовника.

2.3. ЗАМОВНИК ЗОБОВ`ЯЗУЄТЬСЯ:

2.3.1. Забезпечити на вході супутникових засобів приймання сигналів згідно Правил технічної експлуатації засобів мовного телебачення, стандартів та інших нормативних актів, передбачених чинним законодавством та нормативними документами України;

2.3.2. Замовник зобов`язується на час дії Договору передати Технічні засоби на технічне обслуговування та зберігання Виконавцю. Факт передачі технічних засобів оформлюється сторонами шляхом підписання акту прийому - передачі технічних засобів. Такий акт підписується сторонами по кожному об`єкту, де встановлені технічні засоби Замовника;

2.3.3. Забезпечити Виконавця необхідними запасними частинами до технічних засобів, а також технічною документацією;

2.3.4. Ознайомити Виконавця з правилами технічної експлуатації технічних засобів під час передачі обладнання;

2.3.5. Забезпечувати дистанційну підтримку та налаштування технічних засобів, усунення його несправностей і дефектів, які виникли не з вини Виконавця;

2.3.6. Здійснювати моніторингові роботи та технічне обслуговування технічних засобів за заявкою Виконавця;

2.3.7. Негайно повідомляти Виконавця про втрату чинності (анулювання) ліцензії Замовника, а також виникнення інших обставин, що унеможливлюють надання Послуг Виконавцем;

2.3.8. Замовник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату наданих Виконавцем Послуг у порядку, визначеному у розділі 4 цього Договору.

2.4. ЗАМОВНИК МАЄ ПРАВО:

2.4.1. На відшкодування Виконавцем збитків, заподіяних унаслідок невиконання чи неналежного виконання Виконавцем обов`язків, передбачених даним Договором;

2.4.2. Відмовитись від Послуг на окремих передавальних станціях, які зазначені в Додатку № 2 до цього Договору, письмово повідомивши Виконавця про свій намір за 30 календарних днів. У випадку такої відмови Виконавець зобов`язується повернути Технічні засоби Замовнику, на підставі відповідного акту, протягом 5 (п`яти) календарних днів після спливу 30 -денного строку з дати відправлення письмового повідомлення Замовником Виконавцю.

3. ПОРЯДОК І УМОВИ НАДАННЯ ПОСЛУГ

3.1. За цим Договором Послуги надаються Виконавцем цілодобово. Облік часу роботи Технічних засобів веде Виконавець в апаратному журналі.

3.2. Для запобігання аварійних ситуацій, проведення невідкладних ремонтних робіт допускаються позапланові зупинки Технічних засобів, які Виконавець узгоджує із Замовником по телефону та електронною поштою.

3.3. Замовник має право приймати участь в планових вимірюваннях якісних показників технічних засобів та отримувати для ознайомлення документи по контролю та обліку роботи технічних засобів.

3.4. Виконавцю забороняється без погодження із Замовником змінювати схеми інженерних систем забезпечення Технічних засобів Замовника (систем вентиляції, заземлення, ліній електропостачання) за винятком аварійних ситуацій.

4. ВАРТІСТЬ ПОСЛУГ ТА УМОВИ РОЗРАХУНКІВ.

4.1. Вартість Послуг встановлюється за домовленістю Сторін і визначається у Додатку № 2 до цього Договору, який діє з 01 січня 2024 р. Усі розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті України - гривні.

4.2. Розгляд підсумків надання Послуг проводиться щомісячно, оплаті підлягають фактично надані Послуги.

4.3. Вартість Послуг може змінюватися за домовленістю Сторін, шляхом підписання Додаткової угоди до цього Договору.

У разі зростання «Роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України», затверджених Національною комісією, шо здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) понад 10% з початку року, вартість Послуг може бути переглянута на рівень зростання енергетичної складової за взаємною згодою сторін.

4.4. Замовник до 10 числа поточного місяця перераховує Виконавцю аванс у розмірі 30% вартості Послуг за попередній місяць на підставі рахунку Виконавця.

4.5. Виконавець щомісячно, до 10-го числа, направляє Замовнику Акт приймання-передачі наданих Послуг (надалі - Акт) та відповідний рахунок.

4.6. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання рахунку і Акту, розглядає їх і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує Акт, скріплює печаткою і повертає Виконавцю та оплачує рахунок. Оплата Послуг здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування вартості Послуг за розрахунковий місяць на банківський рахунок Виконавця до 18 числа наступного місяця, з урахуванням сплаченого Замовником згідно п. 4.4. авансу.

4.7. За наявності зауважень або заперечень до Акту і/або Послуг, Замовник у строк до 5 (п`яти) робочих днів після його отримання складає протокол зауважень або заперечень, направляє його Виконавцю та скликає оперативну нараду Сторін для врегулювання розбіжностей.

В разі недосягнення Сторонами згоди, щодо спірних питань відносно Акту і/або Послуг, що підлягають оплаті на оперативній нараді, спірні питання вирішуються у судовому порядку.

4.8. У разі недотримання Замовником строків і порядку розгляду Акта відповідно до п. 4.6 та 4.7. цього договору Акт вважається узгодженим Сторонами, а виставлений рахунок підлягає оплаті.

4.9. Зміна суми, зазначеної в Акті, в односторонньому порядку не допускається.

4.10. Технічні зупинки у роботі Технічних засобів, які виникли з вини Замовника, підлягають оплаті на загальних підставах.

4.11. Замовник не оплачує:

а) технічні зупинки в роботі Технічних засобів, шо виникли з вини Виконавця;

б) час, який використовує Виконавець для планово-профілактичних робіт на технічних засобах та ситуацій, передбачених у п. 1.2.4;

в) час зупинки в роботі Технічних засобів через виконання вимог Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» згідно з чинним законодавством або через аварійне відключення електроенергії енергопостачальною організацією.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

5.1. За невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства та умов цього Договору.

5.2. Виконавець несе повну майнову відповідальність за зберігання та цілісність прийнятих на технічне обслуговування у Замовника Технічних засобів. У випадку знищення і/або втрати Технічних засобів Виконавець повинен відшкодувати Замовнику вартість таких Технічних засобів, а у випадку пошкодження Технічних засобів Виконавець відшкодовує Замовнику всі витрати на ремонт і/або відновлення пошкоджених Технічних засобів.

5.3. Виконавець не несе відповідальності за зупинки в роботі обладнання Технічних засобів через відсутність сигналів пакетів телевізійних програм на вході супутникових засобів приймання сигналу, виконання вимог Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» згідно з чинним законодавством або через аварійне відключення електроенергії енергопостачальною організацією, якщо це відключення відбулося не з вини Виконавця.

5.4. Виконавець сплачує Замовнику штраф за недоліки, виявлені в процесі надання Послуг, у розмірі 50% вартості Послуг за період, в якому були надані Послуги з недоліками.

Під терміном «недоліки» Сторони розуміють таке:

5.4.1. Зниження більше, ніж на 30 % потужності сигналу передавачів з вини Виконавця на одну добу і більше.

5.4.2. Багаторазове короткочасне (від 5 секунд та більше) переривання в роботі Технічних засобів, які призвели до припинення мовлення з вини Виконавця більше 3 разів протягом однієї години.

5.5. Виконавець зобов`язаний відшкодувати Замовнику всі збитки, завдані затримкою у допуску працівників Замовника на об`єкти Виконавця для виконання службових обов`язків та/або робіт на Технічних засобах Замовника, включаючи вихідні, неробочі та святкові дні, для усунення причин припинення надання Послуг та/або роботи Технічних засобів.

5.6. Сума штрафу стягується в установленому законом порядку.

5.7. За порушення строків оплати наданих Послуг Замовник сплачує пеню, яка обчислюється від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

6. ФОРС-МАЖОР

6.1. Під форс-мажорними обставинами в цьому договорі слід розуміти надзвичайну й непереборну за наявних умов силу, яка виникла поза волею Сторін, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана:

- винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, лавини, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту тощо);

- непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, саботаж, пожежа, вибух тощо).

6.2. Згідно цього договору Сторони не несуть відповідальність за невиконання (неналежне виконання) своїх обов`язків, якщо таке невиконання (неналежне виконання) відбулося внаслідок або під час дії форс-мажорних обставин.

6.3. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України.

6.4. Сторона, що опинилася під впливом форс-мажорних обставин, зобов`язана негайно повідомити іншу сторону про їх виникнення протягом трьох днів.

6.5. На час дії форс-мажорних обставин виконання сторонами зобов`язань за цим Договором здійснюється за погодженням Сторін.

6.6. Після припинення дії форс-мажорних обставин, Сторона, яка не виконала з цих причин своїх зобов`язань, повинна їх виконати в найкоротший термін.

7. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

7.1. Спірні питання, які виникають під час виконання умов цього Договору, вирішуються Сторонами шляхом переговорів. Якщо у ході переговорів Сторони не дійшли згоди, спір передається на розгляд до суду.

8. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

8.1. Сторони дійшли згоди, що положення цього Договору, будь-які матеріали, тексти, інформація про нові рішення і технічні знання, в тому числі і такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатись як комерційна таємниця, що стосується цього Договору, є конфіденційною інформацією. Кожна із Сторін бере на себе зобов`язання зберігати таку конфіденційну інформацію і не розкривати її без письмової згоди Сторони будь-якій третій особі, за винятком законних вимог, уповноважених державних органів і також не використовувати її для будь-яких цілей, окрім тих, що пов`язані з виконанням цього Договору.

8.2. Жодна із Сторін не зробить і не поширить жодних публічних заяв, повідомлень, прес-релізів тощо (окрім тих, які вимагаються законодавством) стосовно цього Договору, без попередньої письмової згоди іншої Сторони.

9. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ТА ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ

9.1. Цей Договір набирає чинності з 01 січня 2024 року і діє до 09 грудня 2030 року включно, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

9.2. У випадку, якщо жодна із Сторін не заявить про свій намір припинити цей Договір за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку, визначеного у п. 9.1 цього Договору, цей Договір вважається автоматично пролонгованим на один рік на тих самих умовах.

9.3. Цей Договір припиняє свою дію:

- у випадку припинення дії ліцензій Замовника за рішенням Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення;

- за рішенням суду;

- за письмовою згодою Сторін.

9.4. Умови цього Договору можуть бути змінені тільки за згодою обох Сторін, що має бути оформлено відповідним додатком або додатковою угодою до цього Договору.

9.5. Цей Договір укладений у двох автентичних примірниках українською мовою, які зберігаються у кожної із Сторін і мають однакову юридичну силу.

9.6. Виконавець має статус платника податку на прибуток за ставками, передбаченими Податковим Кодексом України.

9.7. 3амовник має статус платника податку на прибуток за ставками, передбаченими Податковим Кодексом України.

9.8. Додаток № 1 та Додаток № 2 є невід`ємними частинами цього Договору.

10. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, ПОШТОВІ ТА ПЛАТІЖНІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

ВИКОНАВЕЦЬ ЗАМОВНИК

Концерн РРТ ТОВ «ЗЕОНБУД»

04112, м. Київ. вул. Дорогожицька, буд. 10 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26

р/р НОМЕР_1 Код ЄДРПОУ 35917061

в АТ «Укрексімбанк» в м. Києві р/р НОМЕР_2

МФО 322313, в АТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851

код ЄДРПОУ 01190043, Свідоцтво платника ПДВ № 100335245

свідоцтво платника ПДВ № 100328209, E-mail: office@zeonbud.com.ua

ІПН № 011900426147

E-mail: rrt@rrt.ua

Генеральний директор Генеральний директор

/К.Ф. Данилов/

/О.Б. Ільяшенко/

м.п. м.п.

Додаток № 1 до Договору № 01/24 від 29 грудня 2023 р.

м. Київ 29 грудня 2023 р.

та

1. Сторони домовились, що Технічні засоби, які розміщуються на кожному окремому об`єкті Виконавця мають назву «Передавальні станції», до складу якої входять:

Склад передавальної станції:

Варіант № 1

А) Передавальне обладнання:

- антено-фідерне обладнання - 1 шт.;

- міст складання потужності передавачів - 1 шт.;

- передавачі (однакової потужності) - 4 шт.;

- система вентиляції - 1 шт.;

- приймальна антена GPS з кабелем - 1 шт.;

Б) Станція супутникового прийому:

- антена супутникового прийому з кабелем - 2 шт.

- конвертор супутниковий - 2 шт.

В) Телекомунікаційна стійка - 1 шт.

Варіант № 2:

А) Передавальне обладнання:

- антено-фідерне обладнання - 1 шт.;

- передавач - 1 шт.;

- приймальна антена GPS з кабелем - 1 шт.;

Б) Станція супутникового прийому:

- антена супутникового прийому з кабелем - 1 шт.

- конвертор супутниковий - 1 шт.

В) Кліматична шафа - 1 шт.

2. Цей Додаток № 1 складено в двох однакових примірниках по одному для кожної з Сторін та набирає чинності з 01 січня 2024 р.;

3. Цей Додаток № 1 є невід`ємною частиною Договору.

ВИКОНАВЕЦЬ ЗАМОВНИК

Концерн РРТ ТОВ «ЗЕОНБУД»

04112, м. Київ. вул. Дорогожицька, буд. 10 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26

р/р НОМЕР_1 Код ЄДРПОУ 35917061

в АТ «Укрексімбанк» в м. Києві р/р НОМЕР_2

МФО 322313, в АТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851

код ЄДРПОУ 01190043, Свідоцтво платника ПДВ № 100335245

свідоцтво платника ПДВ № 100328209, E-mail: office@zeonbud.com.ua

ІПН № 011900426147

E-mail: rrt@rrt.ua

Генеральний директор Генеральний директор

/К.Ф. Данилов/

/О.Б. Ільяшенко/

м.п. м.п.

Додаток № 2 до Договору № 01/24 від 29 грудня 2023

м. Київ 29 грудня 2023 р.

та

1. Вартість Послуг, що надаються за Договором, визначена у Таблиці № 1 по кожній Передавальній станції:

Таблиця № 1

№ п/п№ ПСМісце розташування Передавальної станції (ПС)Потужність одного передавача ПС, в Вт.Вартість Послуги без НДС, грн./год Для передавального обладнання ПС (за чотири передавача)Для станцій супутникового прийому (СПС) (за дві СПС)Для телекомунікаційної шафи ПСВсього для ПСВінницька область119Баланівка (Бершадь)1000240,435,538,51254,47221Вінниця1000240,435,538,51254,47Волинська область324Горохів200139,795,538,51153,83425Ковель1000240,435,538,51254,47526Любешів10064,265,538,5178,30627Луцьк (Підгайці)200139,795,538,51153,83729Шацьк10064,265,538,5178,30Дніпропетровська обл.830Дніпропетровськ1000240,435,538,51254,47932Кривий Ріг1000240,435,538,51254,47

1034Нікополь10064,265,538,5178,301135Орджонікідзе10064,265,538,5178,301236Орли *200148,115,538,51162,151337Павлоград10064,265,538,5178,301438Перещепине200139,795,538,51153,831539Першотравенськ200139,795,538,51153,831640Вільногірськ200139,795,538,51153,831741Жовті Води200139,795,538,51153,83Донецька область1842Андріївка (Краматорськ)500171,745,538,51185,781943Артемівськ5064,265,538,5178,30 2045Костянтинівка5064,265,538,5178,302146Красноармійськ200139,795,538,51153,832247Маріуполь *500194,885,538,51208,92Житомирська область2349Андріївка1000240,435,538,51254,472455Олевськ500190,735,538,51204,772556Овруч500190,735,538,51204,77Закарпатська область2658Хуст *500194,885,538,51208,922759Мукачево10064,265,538,5178,302860Рахів5064,265,538,5178,302961Свалява10064,265,538,5178,303062Ужгород200139,795,538,51153,833163Великий Березний5064,265,538,5178,30Запорізька область3264Бердянськ10064,265,538,5178,303365Камиш Зоря500190,735,538,51204,77

3466Мелітополь1000240,435,538,51254,473567Оріхів200139,795,538,51153,833668Запоріжжя500190,735,538,51204,77Івано-Франк. обл.3770Долина200139.795,538.51153,833871Івано-Франківськ500190.735,538,51204,773972Микуличин10064,265,538,5178,30Київська область4073Березань200139,795,538,51153,834176Кагарлик200139,795,538,51153,834277Київ **1800411,507,1822,13440,814378Володарка200139.795,538,51153,83 Кіровоградська область 4479Кіровоград *1000244,595,538,51258,634580Новоархангельськ200139,795,538,51153,834681Новомиргород10064,265,538,5178,304782Новоукраїнка200139,795,538,51153,834883Олександрія500190,735,538,51204,774984Устинівка200139.795,538,51153,83Луганська область5085Біловодськ10064.265,538,5178,305188Лисичанськ10064.265,538,5178.305289Попасна200139,795,538,51153.835391Старобільськ *500194.885,538,51208,925492Сватове10064.265,538,5178.305593Зоринівка10064.265,538,5178,30Львівська область5695Львів *1000244,595,538,51258,63

5796Новий Розділ200139,795,538,51153,835897Підбуж200139,795,538,51153,83Миколаївська область5998Березнегувате200139,795,538,51153,836099Миколаїв1000240,435,538,51254,4761100Новий Буг200139,795,538,51153,8362101Первомайськ500190,735,538,51204,7763102 ...Вознесенськ500190,735,538,51204,77Одеська область64103Березівка200139,795,538,51153,8365104Ізмаїл200139,795,538,51153,8366105Кам"янське200139,795,538,51153,8367106Котовськ1000240,435,538,51254,4768107Ковбасова Поляна (Саврань)200139,795,538,51153,8369108Миколаївка10064,265,538,5178,3070109Одеса1000240,435,538,51254,4771110Сарата200139,795,538,51153,8372111Жовтень (Ширяево)1000240,435,538,51254,47Полтавська область73112Гадяч10064,265,538,5178,3074113Гребінка200139,795,538,51153,8375114Іскрівка500190,735,538,51204,7776116Красногорівка*1000244,595,538,51258,6377118Лохвиця10064,265,538,5178,3078119Лубни200139,795,538,51153,8379120Переліски (Зіньків)10064,265,538,5178,3080121Полтава500190,735,538,51204,77

Рівненська область81122(Рівне) Антопіль1000240,435.538,51254,4782123Дубровиця200139,795,538,51153,8383124Кузнецовськ200139,795,538,51153,83Сумська область84125Білопілля1000240,435,538,51254,4785127Шостка1000240,435,538,51254,4786128Суми *200143,955,538,51157,9987129Тростянець1000240,435,538,51254,47Тернопільська область88130Бережани200139,795,538.51153,8389131Підзамочек (Бучач)10064,265.538.5178,3090132Чортків200139,795,538.51153,8391133Кременець200139,795.538,51153.8392134Тернопіль (Лозова)*1000244,595.538.51258,63 Харківська область93135Ізюм500190,735,538,51204,7794136Харків1000240,435,538,51254,4795138Куп`янськ500190.735.538,51204,7796139Лозова500190,735,538,51204,7797140Кегичівка500190,735.538,51204,7798141В. Бурлук200139.795,538.51153.83Херсонська область99142Чаплинка200139,795,538,51153,83100143Генічеськ200139.795.538.51153,83101144Херсон500190,735,538.51204,77102145Новотроїцьке200139.795,538,51153,83103146Нижні Сірогози200139,795,538.51153,83104147Василівка1000240,435.538,51254.47Хмельницька область105149Хмельницький1000240.435,538,51254,47106150Кульчіївці500190.735,538,51204.77107151Полонне *500199,045,538,51213.08Черкаська область108152Кам`янка *10072,585,538,5186.62109153Буки *200148,115.538,51162,15110154Черкаси1000240,435.538,51254,47111155Канів200139,795,538,51153,83112156Корсунь- Шевченківський10064,265,538,5178,30113157Сатанівка200139,795.538.51153,83114158Умань200139,795,538,51153.83115159Шпола *200143,955,538.51157.99Чернівецька область116160Чернівці500190,735,538,51204.77117161Новодністровськ500190,735,538,51204,77Чернігівська область118162Бахмач *500199,045,538,51213.08119164Чернігів1000240,435.538,51254,47120165Холми *500194,885,538,51208,92121167Прилуки1000240,435,538,51254,47

Додаткові передавальні станції мультиплексу МХ-1

№ п/п№ ПСМісце розташування Передавальної станції (ПС)Потужність одного передавача ПС, в Вт.Вартість Послуги без НДС, грн./год Для передавального обладнання ПС (за один передавач)Для станцій супутникового прийому (СПС) (за одну СПС)Для телекомунікаційної шафи ПСВсього для ПС

Волинська область1 Кортеліси5016.062,764,2623.08Закарпатська область2 В. Бичів5016,062,764,2623,083 Довге5016,062,764,2623,084 Дубове5016,062.764,2623.085 Калини5016.062.764.2623.086 Міжгір`я5016,062,764,2623,087 Перечин5016,062,764,2623,08Івано-Франківська область8 Верховина*5024,382,764,2631.409 Калуш5016,062,764.2623.0810 Річка*5024,382,764,2631,4011 Яремче*5024.382,764,2631,40Одеська область12 Болград*5024,382,764,2631,4013 В. Михайлівка*10024,382,764,2631,4014 Кодима5016,062,764,2623,0815 Петрівськ*5024,382,764,2631,40

*вартість змінена у зв`язку з використанням антено-фідерних систем, шо належать філіям Концерну РРТ.

** для суб`єктів договірних відносин, які використовують технічні засоби мовлення, розташовані в м. Києві, вартість послуг збільшується в 1,3 рази; до складу передавальної станції в м. Києві входить додаткова телекомунікаційна стійка).

2. Цей Додаток № 2 складено в двох однакових примірниках по одному для кожної із Сторін, набуває чинності з 01.01.2024 року.

3. Цей Додаток № 2 є невід`ємною частиною Договору.

ВИКОНАВЕЦЬ ЗАМОВНИК

Концерн РРТ ТОВ «ЗЕОНБУД»

04112, м. Київ. вул. Дорогожицька, буд. 10 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26

р/р НОМЕР_1 Код ЄДРПОУ 35917061

в АТ «Укрексімбанк» в м. Києві р/р НОМЕР_2

МФО 322313, в АТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851

код ЄДРПОУ 01190043, Свідоцтво платника ПДВ № 100335245

свідоцтво платника ПДВ № 100328209, E-mail: office@zeonbud.com.ua

ІПН № 011900426147

E-mail: rrt@rrt.ua

Генеральний директор Генеральний директор

/К.Ф. Данилов/

/О.Б. Ільяшенко/

м.п. м.п.

3. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (04112, м. Київ, вул Дорогожицька, 10; ідентифікаційний код: 01190043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеонбуд" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код: 35917061) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.03.2024

Суддя Ю.В. Картавцева


Дата ухвалення рішення	18.03.2024
Оприлюднено	01.04.2024
Номер документу	118001717
Судочинство	Господарське

Картавцева Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.03.2024 по справі 910/19077/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/19077/23

Рішення від 18.03.2024

Рішення
від 18.03.2024 по справі 910/19077/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА