Рішення

від 26.03.2024 по справі 910/15086/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2024Справа № 910/15086/23Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/15086/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОР ЗЕРНОТРЕЙД"

про стягнення 6 954 863, 57 грн

за участю представників:

від позивача: Демчук О.В.

від відповідача: не з`явився

вільний слухач: Сінько О.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/15086/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОР ЗЕРНОТРЕЙД" про стягнення 6 954 863,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем умов за договором поставки №2312-1 від 23.12.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОР ЗЕРНОТРЕЙД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ" (основний борг у розмірі 3 800 004,00 грн, штраф у розмірі 760 000,00 грн, 3% річних у розмірі 418 208,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 895 777,74 грн та судовий збір у розмірі 103 109,85 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

25.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ" про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ" від 25.12.2023 про винесення додаткового рішення до повернення матеріалів справи № 910/15086/23 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 повернуто апеляційну скаргу без розгляду.

11.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

18.03.2024 матеріали справи № 910/15086/23 повернулися до Господарського суду міста Києва.

19.03.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 видано наказ.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ" від 25.12.2023 про ухвалення додаткового рішення призначено на 26.03.2024.

У судове засідання 26.03.2024 з`явився представник позивача, який надав пояснення по суті заяви, підтримав заяву про стягнення судових витрат.

Представник відповідача у судове засідання 26.03.2024 не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений ухвалою суду від 21.03.2024.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ" про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при прийнятті судом рішення по справі №910/15086/23 не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Згідно із ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із попереднім розрахунком позовних вимог, наведеного у позовній заяві, очікувані витрати на правову допомогу становлять 50 000,00 грн. Позивачем у позові зазначено, що перелік доказів понесених судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів з дати ухвалення рішення суду.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: копію договору № 20/05-02 про надання правової допомоги від 13.05.2020, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «СДГС ТРЕЙДИНГ» з адвокатським об`єднанням «Еверлігал»; додаток № 15 від 27.10.2022 до договору; Акт приймання-передачі наданих послуг № 16 від 18.12.2023 по Додатку № 15 від 27.10.2022, рахунок на оплату № 145 від 27.10.2022 на суму 47 634,21 грн., платіжне доручення № 3195 від 10.11.2022 на суму 47 634,21 грн.

Відповідно до п. 2. додатку № 15 від 27.10.2022 до договору № 20/05-02 про надання правової допомоги від 13.05.2020 сторони погодили, що Об`єднання представлятиме Замовника та захищатиме його інтереси у судовому спорі із ТОВ «Елеватор Зернотрейд» щодо стягнення із останнього заборгованості за Договором поставки № 2312-1 від 23.12.2019, до послуг Об`єднання входять зокрема, але не виключно, наступні послуги (далі «Послуги»): 2.1. Аналіз наданих Замовником документів, збір доказів, формування правової позиції, підготовку та подання позовної заяви; 2.2. Підготовка інших заяв по суті спору, додаткових пояснень, клопотань, та інших необхідних документів у справі; 2.3 Ознайомлення з матеріалами справи; 2.4. Участь у судових засіданнях у суді першої інстанції; 2.5 Вчинення інших дій, необхідних для надання Замовнику професійної правничої (правової) допомоги.

За умовами п. 3.1. додаток № 15 від 27.10.2022 до договору № 20/05-02 про надання правової допомоги від 13.05.2020 сторони погодили, що вартість правничої допомоги визначеної в п. 2 цього Додатку складає 1300 Євро, без ПДВ.

Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі №910/15086/23.

Разом з тим, частиною 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідачем подано клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу посилаючись на те, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності в розумінні статей 126 та 129 ГПК України.

Суд, враховуючи характер спірних правовідносин, дійшов висновку, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 47 634,21 грн відповідає наведеним вище вимогам та критеріям щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, та справедливості.

Щодо аргументів відповідача про те, що наданий представником позивача опис наданих послуг охоплює в собі підготовку фактично однакових позовних заяв у двох справах (№ 910/15724/23, № 910/15086/23), суд зазначає, що розподіл витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в кожній конкретній справі судом за результатом її розгляду, на підставі поданих документів, з урахуванням норм ГПК України. Обставини щодо представництва одного й того ж адвокатського об`єднання у подібних справах, не є достатнім аргументом для того, щоб не здійснювати розподіл цих витрат у даній справі, яка переглядається, на підставі поданих у ній доказів, згідно з норм ГПК України.

Щодо завищення позивачем часу та обсягу наданих послуг з професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначено гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Правова позиція викладена в пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, з аналізу статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 позов задоволено частково, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву позивача про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 47 080,28 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СДГС ТРЕЙДИНГ» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ЗЕРНОТРЕЙД» (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, буд. 6, оф. 105/1, ідентифікаційний код 41091430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СДГС ТРЕЙДИНГ» (09543, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Ківшовата, вул. Свободи, будинок 67, ідентифікаційний код 42142537) витрати на правову допомогу у сумі 47 080,28 грн.

3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 29.03.2024.

Суддя О.В. Гулевець