Постанова

від 29.03.2024 по справі 490/11111/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

29.03.24

22-ц/812/491/24

Справа №490/11111/23

Провадження № 22-ц/812/491/24

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 березня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

ОСОБА_3 , подану адвокатом

Медюком Олегом Олександровичем

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 лютого 2024 року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Гуденко О.А., за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частки транспортних засобів

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації вартості, в якій просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 :

- земельну ділянку, кадастровий номер 4810137200:05:008:0024, площею 0,0804 га, яка призначена для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на ній садовий будинок, загальною площею 194,90 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4823080400:04:000:0580, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, с/рада Великосербулівська. Земельну ділянку, кадастровий номер 4824282000:06:000:0129, площею 1 га. для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с/рада Кривобалківська;

- автомобіль LEXUS LX 570, рік випуску 2010, колір чорний, номерний знак НОМЕР_1 ;

- автомобіль DAF номерний знак до переоформлення НОМЕР_2 (після переоформлення НОМЕР_3 );

- напівпричеп Benalu номерний знак до переоформления НОМЕР_4 (після переоформлення ВН2311XG);

- напівпричеп Benalu номерний знак до переоформлення НОМЕР_5 , (після переоформлення НОМЕР_6 );

- автомобіль VOLVO номерний знак до переоформлення НОМЕР_7 , після переоформлення НОМЕР_8 ;

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_4 право власності на:

- 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 4810137200:05:008:0024 площею 0,0804 га, яка призначена для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та НОМЕР_9 розташованого на ній садового будинку, загальною площею 194,90 кв.м. з господарськими будівлями та спорудам, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 4823080400:04:000:0580. площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Єланецький район. с/рада Великосербулівська;

- частку земельної ділянки, кадастровий номер4824282000:06:000:0129 площею 1га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с/рада Кривобалківська;

- 1/2 частку автомобіля LEXUS LX 570, рік випуску 2010, колір чорний, номерний знак НОМЕР_10 ;

- 1/2 частку автомобіля DAF номерний знак до переоформлення НОМЕР_2 (після переоформлення ВН70921);

- 1/2 частку напівпричена Benalu номерний знак до переоформлення НОМЕР_4 (після переоформлення ВН2311XG);

- частку напівприченаBenaluномерний знакдо переоформлення НОМЕР_5 , (після переоформлення ВН2312ХG);

-1/2частку автомобіля VOLVO номерний знак до переоформлення НОМЕР_7 . після переоформлення НОМЕР_8 ;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію її частки вартості автомобіля LEXUS LX 570, рік випуску 2010, колір чорний, номерний знак НОМЕР_10 , у розмірі 650842,50 грн., замість її частки у праві спільної сумісної власності подружжя на автомобіль, припинивши право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль LEXUS LX 570, рік випуску 2010, колір чорний, номерний знак НОМЕР_1 ;

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в рахунок компенсації і її частки від вартості проданих транспортних засобів, а саме:

- автомобіль DAF номерний знак до переоформлення НОМЕР_2 (після переоформлення - НОМЕР_3 );

- напівпричеп Вenalu номерний знак до переоформлення НОМЕР_4 (після переоформлення ВН2311XG);

- напівпричеп Вenalu номерний знак до переоформлення НОМЕР_5 , (після переоформлення ВН2312XG);

- автомобіль VOLVO номерний знак до переоформлення НОМЕР_7 , після переоформлення НОМЕР_8 ; у розмірі визначеному судовою авто товарознавчою експертизою, припинивши право спільної сумісної власності подружжя на транспортні засоби.

У лютому 2024 року ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи заяву вказувала, що на теперішній час між подружжям склалися неприязні стосунки та відповідач виставив на продаж спірний автомобіль автомобіля LEXUS LX 570, рік випуску 2010, колір чорний, номерний знак НОМЕР_10 , а інші транспортні засоби без погодження з позивачкою вже переоформив на свою матір ОСОБА_5 .

Таким чином, невжиття заходів з забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно, яке є предметом позовних вимог щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення цих прав або інтересів заявника оскільки є підстави вважати, що відповідач матиме намір його відчужити.

Враховуючи вищевикладене,просилавжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно:

- земельну ділянку, кадастровий номер 4810137200:05:008:0024, площею 0,0804 га, яка призначена для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на ній садовий будинок, загальною площею 194,90 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4823080400:04:000:0580, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, с/рада Великосербулівська;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4824282000:06:000:0129, площею 1 га. для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с/рада Кривобалківська ;

- автомобіль LEXUS LX 570, рік випуску 2010, колір чорний, номерний знак НОМЕР_1 - що належать на праві власності ОСОБА_3 ,

- автомобіль DAF номерний знак до переоформлення НОМЕР_2 (після переоформлення НОМЕР_3 );

- напівпричеп Benalu номерний знак до переоформлення НОМЕР_4 (після переоформлення ВН2311XG);

- напівпричеп Benalu номерний знак до переоформлення НОМЕР_5 , (після переоформлення НОМЕР_6 );

- автомобіль VOLVO номерний знак до переоформлення НОМЕР_7 , після переоформлення НОМЕР_8 - що належать на праві власності ОСОБА_5 .

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 лютого 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на :

- земельну ділянку, кадастровий номер 4810137200:05:008:0024, площею 0,0804 га, яка призначена для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на ній садовий будинок, загальною площею 194,90 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4823080400:04:000:0580, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, с/рада Великосербулівська4

-земельну ділянку, кадастровий номер 4824282000:06:000:0129, площею 1 га. для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с/рада Кривобалківська;

- автомобіль LEXUS LX 570, рік випуску 2010, колір чорний, номерний знак НОМЕР_1 , що належать на праві власності ОСОБА_3 .

У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції вказав, що враховуючи наявність майнового спору між сторонами, обсяг позовних вимог, вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, суд прийшов до висновку, що вимоги про забезпечення позову підлягають частковому задоволенню, оскільки наявні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову саме у такій спосіб може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, або неможливо буде взагалі ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відмовляючи у задоволенні вимог заяви про забезпечення позову про накладення арешту на автомобіль DAF номерний знак до переоформлення НОМЕР_2 (після переоформлення НОМЕР_3 ); напівпричеп Benalu номерний знак до переоформлення НОМЕР_4 (після переоформлення ВН2311XG); напівпричеп Benalu номерний знак до переоформлення НОМЕР_5 , (після переоформлення НОМЕР_6 ); автомобіль VOLVO номерний знак до переоформлення НОМЕР_7 , після переоформлення НОМЕР_8 , що належать на праві власності ОСОБА_5 , суд першої інстанції виходив з того, що не може бути накладено обмеження на майно, яке належить сторонній особі, яка не є учасником справи; позивач заявила позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошових коштів в рахунок компенсації її частки від вартості проданих транспортних засобів, отже право власності на вказані транспортні засоби не є предметом позовних вимог, а отже відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову саме у такій спосіб може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, або неможливо буде взагалі ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджується з ухвалою суду першої інстанції та зазначає, що її винесено з порушенням норм процесуального права, а тому просив про її скасування в частині накладення арешту на автомобіль LEXUS LX 570 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви в цій частині відмовити.

Так, вказував, що в кінці 2023 року він вирішив продати належний йому на праві приватної власності автомобіль Lexus LX 570, 2010 року випуску.

З цією метою він виклав оголошення про продаж в відповідних сервісах в мережі інтернет. На початку листопада 2023 року на дане оголошення відкликнулась громадянка ОСОБА_6 .

Після того як сторони погодили ціну та умови продажу, 10 листопада 2023 року він продав зазначений автомобіль, передав його покупцю та отримав від продажу грошові кошти. При цьому, вони узгодили, що перереєстрацією транспортного засобу буде займатись покупець і для цього ОСОБА_3 виписав відповідну нотаріально засвідчену довіреність, яка забезпечувала ОСОБА_6 необхідним колом прав на володіння, користування, розпорядження транспортним засобом, в тому числі правами на перереєстрацію автомобіля Lexus LX 570.

Точної дати перереєстрації на себе, гр. ОСОБА_6 , автомобілю Lexus LX 570 йому не відомо. Орієнтовна дата - кінець січня 2024 року.

З огляду на вказане оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно, яке вибуло з власності ОСОБА_3 фактично ще до відкриття провадження у цій справі і перебуває у власності третьої особи не залученої до участі в справі.

Правом на подачу відзиву позивач не скористалася.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Медюк О.О. апеляційну скаргу підтримав, просив про її задоволення.

Клопотання про витребування доказів з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях щодо витребування відомостей про перереєстрацію транспортного засобу Lexus LX 570 не підтримав, оскільки отримав відповідь на свій запит, яку просив долучити до матеріалів справи.

Представник позивача ОСОБА_4 адвокат Маркін С.І. апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення, а судове рішення без змін.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що в силу частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.

Задовольняючи заяву та накладаючи арешт на автомобіль Lexus LX 570, 2010 року випуску, суд першої інстанції виходив з того, що з наявних в матеріалах справи доказів та документів, встановлено, що з урахуванням співмірності заходів із позовними вимогами, а також того, що невжиття даного способу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та порушити права відповідача по справі, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту частини 1статті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1статті 149 ЦПК Українивизначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд,згідно частин2,3статті 150ЦПК України,може застосуватикілька видівзабезпечення позову.При цьомузаходи забезпеченняпозову,крім арештуморського судна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги,мають бутиспівмірними іззаявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів за без-печення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповіднороз`яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно до пункту 4постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову»при розглядізаяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Судом встановлено, що 11 грудня 2010 року між сторонами зареєстровано шлюб(а.с.17).

Перебуваючи у шлюбі подружжям придбано рухоме та нерухоме майно, серед якого автомобіль LEXUS LX 570, рік випуску 2010, колір чорний, номерний знак НОМЕР_10 , який придбано у жовтні 2017 року та зареєстрований у Регіональному сервісному центрі за відповідачем (а.с.121)

Провадження у справі відкрито 29 листопада 2023 року та призначено до слухання на 06 лютого 2024 року (а.с.116).

07 лютого 2024 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову.

Частиною 2статті 149 ЦПК Українивстановлено,що забезпеченняпозову допускаєтьсяяк допред`явленняпозову,так іна будь-якійстадії розглядусправи,якщо невжиттятаких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За частиною 1статті 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Крім того, відповідностатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

За змістом частини 1 статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Крім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду», кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з частини 3 статті 12 та частин 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом правового висновку Верховного суду, наведеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі за №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній, свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

З викладених у заяві про забезпечення позову обставин та приєднаних до неї доказів вбачається, що між сторонами існує спір щодо майна, яке придбано подружжям під час перебування у шлюбі. На підтвердження намірів відповідача відчужити вказаний автомобіль позивач надала скріншоти сторінки оголошення auto.ria.com.

У правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Судом встановлено, що згідно інформації із Єдиного державного реєстру транспортних засобів наданої Регіональним сервісним центром в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, станом на 16 січня 2024 року за ОСОБА_3 обліковуються зареєстрований транспортний засіб автомобіль LEXUS LX 570, рік випуску 2010, колір чорний, номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно наданої інформації на запит адвоката Медюк О.О. від 28 лютого 2024 року, вказаний автомобіль було відчужено відповідачем 25 січня 2024 року.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що будь-які дії спрямовані на відчуження майна можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Тому, враховуючи наявність спору між сторонами, а також те, що з наявних в матеріалах справи доказів та документів, встановлено, що з урахуванням співмірності заходів з позовними вимогами, а також того, що невжиття даного способу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та порушити права позивача по справі, суд дійшов вірного висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану адвокатом Медюком Олегом Олександровичем залишити без задоволення, ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 29 березня 2024 року.