Ухвала

від 29.03.2024 по справі 910/2907/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.03.2024Справа № 910/2907/24

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Інтеграл-Буд»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»простягнення 819 320,19 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Інтеграл-Буд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про стягнення 819 320,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним користуванням відповідачем грошовими коштами позивача, у зв`язку з чим останнім заявлено про стягнення 3% річних у розмірі 104 695,07 грн. та інфляційних у розмірі 714 625,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

28.03.2024 до Господарського суду м. Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» надійшло клопотання про повернення позовної заяви позивачу без розгляду.

Обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач звертає увагу на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Інтеграл-Буд» зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у зв`язку з чим просить суд повернути позовну заяву без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Інтеграл-Буд» подана його представником, адвокатом Роспотнюком В.О., через електронний кабінет підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд», при цьому в позовній заяві зазначено про те, що електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» у позивача наявний.

В той же час, відповідно до відповіді №656649, сформованої засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 29.03.2024, юридична особа із ідентифікаційним кодом №42887387, який належить позивачу, не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Згідно із ч. 10 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Таким чином, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

Згідно із ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Отже, оскільки позивач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, а відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний його зареєструвати, то позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі абзацу 2 частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 11 статті ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Інтеграл-Буд» без руху.

Стосовно тверджень відповідача про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд відзначає, що такі положення не можуть бути застосовані до позовних заяв виходячи із системного аналізу вказаних норм діючого процесуального законодавства, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача та повернення позовної заяви без розгляду.

Частиною 12 статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Окрім того, суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17.

Зловживання процесуальними правами - це створення перешкод у вирішенні завдань судочинства внаслідок реалізації учасниками справи своїх прав. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), що зовнішньо відповідають вимогам процесуальних норм, однак здійснених з корисливим або особистим мотивом, що завдають шкоду інтересам правосуддя та (або) інтересам осіб, які приймають участь у справі, або недобросовісна поведінка в інших формах, що тягне за собою застосування заходів процесуального примусу.

Також, суд звертає увагу сторін у справі на положення ч. 4 ст. 43 та ч. 2 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, в яких встановлено обов`язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, а у випадку зловживання застосовувати заходи, зокрема, стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу.

Враховуючи викладене та керуючись 162, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Інтеграл-Буд» залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Інтеграл-Буд» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), про що суду надати відповідні відомості.

4. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про повернення позовної заяви позивачу відмовити.

5. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

Суддя В.П. Босий