Постанова

від 18.09.2024 по справі 910/2907/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р. Справа №910/2907/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Інтеграл-Буд": Роспотнюк В.О.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція": Воробцов Р.С., Годованець Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Інтеграл-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 (повний текст складено 04.07.2024)

у справі №910/2907/24 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Інтеграл-Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

про стягнення 819 320,19 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Інтеграл-Буд"

про стягнення 4 932 453,19 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Інтеграл-Буд" (далі - ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - ТОВ "Євро-Реконструкція") 104 695,07 грн трьох процентів річних та 714 625,12 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасною сплатою відповідачем попередньої оплати за договором про надання послуг з видалення, навантаження, перевезення та утилізації від 24.06.2021 №24/06-01/ЄР, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення з ТОВ "Євро-Реконструкція" три проценти річних у розмірі 104 695,07 грн та інфляційні втрати у сумі 714 625,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 відкрито провадження у справі №910/2907/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

29.03.2024, через систему "Електронний суд", ТОВ "Євро-Реконструкція" подано зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" заборгованості у загальному розмірі 4 932 453,19 грн, з яких: 4 817 400,00 грн неустойка, 65 100,00 грн - штраф, 19 440,82 грн - три проценти річних, 30 512,37 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "Євро-Реконструкція" посилається на неналежне виконання ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" зобов`язань з надання послуг за договором про надання послуг з видалення, навантаження, перевезення та утилізації від 24.06.2021 №24/06-01/ЄР, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 4 817 400,00 грн, штраф в сумі 65 100,00 грн, три проценти річних у розмірі 19 440,82 грн та інфляційні втрати в сумі 30 512,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 прийнято зустрічний позов ТОВ "Євро-Реконструкція" до ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" про стягнення 4 932 453,19 грн до розгляду з первісним позовом у справі №910/2907/24. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Вирішено здійснювати розгляд справи №910/2907/24 за правилами загального позовного провадження.

На стадії підготовчого засідання ТОВ "Євро-Реконструкція" була подана до Господарського суду міста Києва заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" 5 767 852,72 грн, з яких: 4 817 400,00 грн - неустойка, 65 100,00 грн - штраф, 31 180,16 грн - три проценти річних, 34 852,37 грн - інфляційні втрати, 819 320,19 грн - збитки. Вказана заява прийнята Господарським судом міста Києва до розгляду як така, що відповідає приписам статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24 позовні вимоги ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Євро-Реконструкція" на користь ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" 104 695,07 грн трьох процентів річних, 714 625,12 грн інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 9 831,84 грн.

Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Євро-Реконструкція" задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" неустойку у розмірі 2 408 700,00 грн, штраф в сумі 32 550,00 грн та судовий збір у розмірі 58 590,00 грн. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Проведено зустрічне зарахування згідно з пунктом 11 статті 238 ГПК України.

Стягнуто з ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" 1 670 687,97 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції, перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що він правильний, а відтак позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з ТОВ "Євро-Реконструкція" 104 695,07 грн трьох процентів річних та 714 625,12 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню. При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положення статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) щодо зменшення розміру заявлених у первісному позові компенсаційних виплат. Також, перевіривши заявлений позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені та штрафу, суд першої інстанції дійшов висновку щодо його обґрунтованості. При цьому, враховуючи, що заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій є завеликим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру штрафних санкцій до 50% від заявленого розміру, у зв`язку з чим стягнув з відповідача пеню у розмірі 2 408 700,00 грн та штраф в сумі 32 550,00 грн. Крім того, суд першої інстанції встановив, що у даному випадку відсутні підстави для застосування до ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" такої міри відповідальності як стягнення відсотків та інфляційних, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог в цій частині. Також, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Євро-Реконструкція" жодними належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами не доведено обґрунтованості заявлених позовних вимог про відшкодування відповідачем за зустрічним позовом збитків та відмовив у задоволенні позову ТОВ "Євро-Реконструкція" в цій частині. Враховуючи приписи частини 11 статті 238 ГПК України, суд першої інстанції провів зустрічне зарахування стягнутих за первісним та зустрічним позовом сум та стягнув різницю на користь ТОВ "Євро-Реконструкція", якому присуджено більшу грошову суму.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24, в частині задоволення зустрічного позову та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволені позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, в частині задоволення зустрічного позову з зарахуванням зустрічних позовних вимог, є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, скаржник, посилається на те, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про задоволення зустрічного позову, оскільки матеріали справи не містять доказів зарахування коштів на рахунок ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд", неврахування місцевим господарським судом виконання позивачем за первісним позовом робіт на суму 920 000,00 грн та необґрунтованого стягнення з останнього сум штрафних санкцій, які не покликані на виконання компенсаторного впливу, а отже таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у спірній частині оскаржуваного судового рішення.

Крім того, в тексті апеляційної скарги ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи копії вимоги про повернення суми попередньої оплати від 05.05.2023 №19/5-19/1045.

Також, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Євро-Реконструкція" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24, в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24, в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Євро-Реконструкція" та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Так, ТОВ "Євро-Реконструкція" не погоджується з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, вважає його таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього спору та внаслідок невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що суд першої інстанції не з`ясував та не дослідив фактичних наявних обставин для зменшення розміру неустойки на 50%.

ТОВ "Євро-Реконструкція" вважає доведеним наявність всіх елементів складової спричинення збитків з боку ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд", а суд першої інстанції не надав належної оцінки та помилково відмовив у зустрічному позові в цій частині. Також, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позовних вимог за зустрічним позовом в частині відмови у стягненні з ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" трьох процентів річних у розмірі 31 180,16 грн та інфляційних втрат в сумі 34 852,37 грн.

Крім того, відповідач за первісним позовом звертає увагу, що ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" до теперішнього часу не надало послуги за договором, не повернуло попередню оплату та додаткові витрати ТОВ "Євро-Реконструкція" на виконання спірного договору, але при цьому звернулося до суду з позовом щодо стягнення з останнього додатково трьох процентів річних та інфляційних втрат нарахованих на суму попередньої оплати у розмірі 819 320,19 грн, що за умови припинення з вини ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" основних зобов`язань за договором, є спробою збагачення за рахунок ТОВ "Євро-Реконструкція" як оператора критичної інфраструктури електро та теплоенергетики, який у період військового стану на виконання відповідних рішень РНБО та керівництва держави забезпечує потреби держави, оборонного сектору та громадян першочерговими потребами електро та теплоенергії.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 апеляційну скаргу ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" у справі №910/2907/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 26.07.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Євро-Реконструкція" у справі №910/2907/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 апеляційну скаргу ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Євро-Реконструкція" залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

08.08.2024, через систему "Електронний суд", ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" призначено на 18.09.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2907/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 27.08.2024.

12.08.2024, через систему "Електронний суд", ТОВ "Євро-Реконструкція" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 поновлено ТОВ "Євро-Реконструкція" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євро-Реконструкція" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24. Об`єднано апеляційні скарги ТОВ "Євро-Реконструкція" та ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Євро-Реконструкція" призначено на 18.09.2024. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 30.08.2024.

15.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2907/24.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач за первісним позовом, у порядку статті 263 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24 - без змін.

Так, у відзиві ТОВ "Євро-Реконструкція" заперечує проти доводів ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд", наведених в його апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а вимоги апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що позивач за первісним позовом у своїй апеляційній скарзі не наводить доказів неможливості подання в суді першої інстанції вимоги про повернення суми попередньої оплати від 05.05.2023 №19/5-19/1045, тому підстави для залучення вказаного листа відсутні.

Також, ТОВ "Євро-Реконструкція" стверджує, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, з врахуванням всіх наявних у матеріалах справи доказів з дотримання норм матеріального та процесуального права.

Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

Щодо наданого позивачем до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою доказу - копії вимоги про повернення суми попередньої оплати від 05.05.2023 №19/5-19/1045, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У силу статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, з метою забезпечення своєчасного розгляду справ і правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, чинним ГПК України встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.

Так, з аналізу наведених вище норм слідує, що суд апеляційної інстанції може прийняти до розгляду докази, які не були подані стороною до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи доведе, що з об`єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.

Разом із тим, позивач не надав доказів неможливості подання вимоги про повернення суми попередньої оплати від 05.05.2023 №19/5-19/1045 до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За наведених обставин, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання позивача про долучення до матеріалів справи вимоги про повернення суми попередньої оплати від 05.05.2023 №19/5-19/1045, оскільки на підставі частини 3 статті 269 ГПК України останній, не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості її подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 18.09.2024 з`явились представники сторін.

Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити та відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Представники відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги позивача та просили суд апеляційної інстанції відмовити в її задоволенні, а також задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Євро-Реконструкція".

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24.06.2021 між ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" (виконавець) та ТОВ "Євро-Реконструкція" (замовник) укладено договір про надання послуг з видалення, навантаження, перевезення та утилізації №24/06-01/ЄР, за умовами якого виконавець зобов`язується за заявкою замовника надати послуги з видалення, навантаження, перевезення з об`єкту замовника та утилізації золо-шлакової суміші, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги, відповідно до умов цього договору.

Обсяг послуг за цим договором становить 14000 куб.м відходів замовника (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 1.5 договору результатом надання послуг виконавцем за цим договором є видалення, навантаження, перевезення з об`єкту замовника та утилізація відходів, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг та товарно-транспортними накладними.

Згідно з пунктом 1.8 договору послуги з перевезення відходів виконавцем з об`єкту замовника підтверджується товарно-транспортними накладними, які оформлюються виконавцем на кожен автомобіль під час вивезення відходів.

За умовами пункту 1.10 договору строк надання всього обсягу послуг за цим договором - з дати підписання договору до 14.07.2021 включно.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна вартість надання послуг з розрахунку за 1 куб.м відходів становить 310,00 грн. з ПДВ та включає: вартість послуг з видалення, навантаження, перевезення золо-шлакової суміші - 155,00 грн; вартість послуг з утилізації золо-шлакової суміші - 155,00 грн з ПДВ.

Загальна вартість цього договору складає 4 340 000,00 грн (пункт 3.2 договору).

У пунктах 3.3.1, 3.3.2 договору встановлено, що оплата за надані послуги проводиться наступним чином: замовник сплачує попередню оплату у розмірі 50% від загальної вартості послуг протягом 7 робочих днів з моменту підписання цього договору; протягом 30 календарних днів після підписання сторонами останнього акта приймання-передачі наданих послуг замовник оплачує залишок вартості послуг.

Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати вартість належним чином наданих послуг виконавця (пункт 2.4.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.07.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами їх зобов`язань за договором (пункт 7.1 договору).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №910/12671/21, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 31.01.2023, позов ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Євро-Реконструкція" на користь ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" попередню оплату у сумі 2 170 000,00 грн, пеню в розмірі 25 683,29 грн, три проценти річних в сумі 4 993,97 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 33 010,16 грн. У решті вимог ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Євро-Реконструкція" відмовлено.

Позивач за первісним позовом зазначає, що зі змісту копії рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №910/12671/21 вбачається, що судом вирішено спір щодо стягнення попередньої оплати за договором, а також трьох процентів річних та пені, нарахованих за період з 07.07.2022 до 21.07.2022.

28.02.2023 відповідачем за первісним позовом на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №910/12671/21 сплачено приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. на її рахунок суму боргу визначеного рішенням суду.

Звертаючись до суду з первісним позовом ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" просить стягнути з ТОВ "Євро-Реконструкція" 714 625,12 грн інфляційних втрат за період з 07.07.2021 до 28.02.2023 та 104 695,07 грн трьох процентів річних за період з 21.07.2021 до 28.02.2023 за прострочення виконання грошового зобов`язання.

У свою чергу, до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Євро-Реконструкція" про стягнення з ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" заборгованості у загальному розмірі 4 932 453,19 грн, з яких: 4 817 400,00 грн неустойка, 65 100,00 грн - штраф, 19 440,82 грн - три проценти річних, 30 512,37 грн - інфляційні втрати.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" та ТОВ "Євро-Реконструкція" не підлягають задоволенню, оскаржуване рішення не підлягає зміні чи скасуванню виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За змістом частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Як зазначалось вище, на розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/12671/21 за позовом ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" до ТОВ "Євро-Реконструкція" про стягнення 2 206 027,94 грн та за зустрічним позовом ТОВ "Євро-Реконструкція" до ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" про стягнення 4 998 536,10 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №910/12671/21, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 31.01.2023, позов ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Євро-Реконструкція" на користь ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" попередню оплату у сумі 2 170 000,00 грн, пеню в розмірі 25 683,29 грн, три проценти річних в сумі 4 993,97 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 33 010,16 грн. У решті вимог ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Євро-Реконструкція" відмовлено.

Вищенаведене рішення мотивоване тим, що ТОВ "Євро-Реконструкція", в порушення пункту 3.3.1 договору, протягом 7 днів з дня укладення договору, не сплатило виконавцю попередню оплату у розмірі 50% від вартості обумовлених сторонами послуг, у зв`язку з чим суд задовольнив такі позовні вимоги про стягнення передоплати.

Також, у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ТОВ "Євро-Реконструкція" на користь ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" 25 683,29 грн пені та 4 993,97 грн трьох процентів річних.

Відповідно до статті частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини прострочення виконання ТОВ "Євро-Реконструкція" грошового зобов`язання зі сплати попередньої оплати за договором є преюдиційними та повторному доведенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що матеріалами даної справи (платіжна інструкція від 28.02.2023 №7767531903) підтверджується факт сплати ТОВ "Євро-Реконструкція" заборгованості, стягнутої рішенням суду у справі Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №910/12671/21.

У зв`язку з наведеним, ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" звернулося до суду з вимогами у даній справі про стягнення з ТОВ "Євро-Реконструкція" 714 625,12 грн інфляційних втрат та 104 695,07 грн трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у період з 22.07.2021 до 28.02.2023 (дату фактичного перерахування попередньої оплати).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок вищенаведених компенсаційних виплат колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що він є правильним, а відтак позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з ТОВ "Євро-реконструкція" трьох процентів річних у розмірі 104 695,07 грн та інфляційних втрат в сумі 714 625,12 грн підлягає задоволенню.

Також слід зазначити, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для зменшення розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом, оскільки наведені компенсаційні виплати не є штрафними санкціями, а відповідно до статті 625 ЦК України є спеціальним заходом відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ "Євро-Реконструкція" про стягнення з ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" 4 817 400,00 грн неустойки, 65 100,00 грн штрафу, 31 180,16 грн трьох процентів річних, 34 852,37 грн інфляційних втрат та збитків у розмірі 819 320,19 грн колегія суддів зазначає таке.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, результатом надання послуг виконавцем за цим договором є видалення, навантаження, перевезення з об`єкту замовника та утилізація відходів, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг та товарно-транспортними накладними.

Так, згідно з пунктом 2.1.1 договору виконавець зобов`язується надати послуги у строки та обсягах, що передбачені умовами цього договору таким чином, щоб якість наданих послуг відповідала вимогам цього договору та іншим нормативним актам України або міжнародним стандартам без завдання шкоди довкіллю та третім особам.

За умовами пункту 2.1.8 договору щоп`ятниці тижня, в якому надаються послуги, виконавець зобов`язується направляти для підписання замовнику два примірники, підписаного виконавцем, щотижневого акта приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 2.7 договору передбачено підписання щотижневих актів приймання-передачі наданих послуг, у разі відсутності зауважень до наданих послуг.

Тобто, відповідно до умов укладеного між сторонами договору належним доказом виконання ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" власних зобов`язань з надання послуг є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом, після перерахування ним відповідачу за зустрічним позовом суми попередньої оплати, останніми не надано жодних послуг на виконання умов спірного договору, про що свідчить відсутність в матеріалах справи будь-яких підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг. В свою чергу, відповідачем за зустрічним позовом не спростовано дані твердження та не надано доказів належного виконання власних зобов`язань.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 4.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань виконавця, визначених пунктами 2.1.1-2.1.3, 2.1.6-2.1.14, останній сплачує замовнику протягом 15 робочих днів, з дати отримання відповідної вимоги замовника, неустойку у розмірі 1,5% від ціни цього договору за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, відповідно до пункту 4.7 договору, у випадку надання виконавцем послуг в неповному обсязі по завершенню терміну надання послуг, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 1,5% від вартості ненаданого обсягу послуг.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, отримавши від ТОВ "Євро-реконструкція" суму попередньої оплати за договором у розмірі 2 170 000,00 грн, ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" не приступило до виконання зобов`язання з надання послуг за договором, і докази надання таких послуг станом на момент звернення до суду з зустрічним позовом в матеріалах справи відсутні.

Перевіривши заявлений позивачем розрахунок пені та штрафу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо його обґрунтованості.

За приписами частини 2 статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина 3 статті 216 ГК України).

За змістом частин 1, 2 статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Згідно з частиною 1 статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Враховуючи, що заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій є завеликим, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що обґрунтованим є зменшення розміру штрафних санкцій до 50% від заявленого розміру. Таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

З огляду на наведене, судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача за зустрічним позовом 2 408 700,00 грн пені та 32 550,00 грн штрафу.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" трьох процентів річних у розмірі 31 180,16 грн та інфляційних втрат в сумі 34 852,37 грн місцевий господарський суд відзначив, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних, відповідно до статті 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення саме грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Таким чином, у даному випадку відсутні підстави для застосування до ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" такої міри відповідальності як стягнення відсотків та інфляційних на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, а тому зустрічні позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог, в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків у розмірі 819 320,19 грн, з огляду на таке.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, відповідно до статті 224 ГК України.

Статтею 225 ГК України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Так, позивач за зустрічним позовом вказує, що суми трьох процентів річних та інфляційних втрат, заявлені до стягнення позивачем за первісним позовом у даній справі, є збитками ТОВ "Євро-Реконструкція", оскільки заявлені без достатніх правових підстав.

Зокрема, ТОВ "Євро-Реконструкція" вважає, що стягнення з нього таких коштів є неправомірним у зв`язку з неналежним виконанням саме ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" своїх зобов`язань за договором.

В той же час, суд першої інстанції слушно зазначив, що доведення правомірності нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму несплаченої попередньої оплати має відбуватися саме в процесі розгляду первісних позовних вимог, і тільки рішенням суду, яке набрало законної сили, може бути встановлено наявність або відсутність підстав для їх стягнення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що ТОВ "Євро-Реконструкція" жодним належним, достатнім, достовірним та допустимим доказом не доведено обґрунтованості заявлених позовних вимог про відшкодування відповідачем за зустрічним позовом збитків, а відтак в задоволенні позову ТОВ "Євро-реконструкція" в цій частині слід відмовити.

У разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум, згідно з частиною 11 статті 238 ГПК України, суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Враховуючи приписи частини 11 статті 238 ГПК України, місцевий господарський суд правомірно провів зустрічне зарахування сум стягнутих за первісним та зустрічним позовом та стягнув різницю на користь ТОВ "Євро-Реконструкція", якому присуджено більшу грошову суму.

Інші доводи апеляційних скарг, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову.

Пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги ТОВ "ВБК "Інтеграл-Буд" та ТОВ "Євро-Реконструкція" задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Інтеграл-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/2907/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

4. Матеріали справи №910/2907/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 30.09.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран