Постанова

від 05.03.2024 по справі 522/21/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1406/24

Справа № 522/21/21

Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц 2011», ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хома Анна Сергіївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна про поновлення запису про іпотеку, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить:

- скасувати в Державному реєстрі іпотек запис про припинення (погашення) іпотеки (реєстраційний номер іпотеки 15770405) з перенесенням до Спеціального розділу №15770405, та скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про припинення (погашення) обтяження (реєстраційний номер обтяження 15769842) з перенесенням до Спеціального розділу № 15769842 внесених 05.08.2016 на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 1522/19206/14 від 18.07.2014 щодо квартири АДРЕСА_1 (номер РНОНМ 992656351101);

- поновити в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку, яка виникла на підставі Іпотечного договору реєстрований № 410, виданий 18.01.2008 приватним нотаріусом ОМНО Гашовою В.В. реєстраційний номер іпотеки 15770405 (реєстраційний номер іпотеки до перенесення 6419922) та поновити в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження, реєстраційний номер обтяження 15769842 (номер до перенесення 6419853), підстава обтяження Іпотечний договір реєстрований №410, виданий 18.01.2008 приватним нотаріусом ОМНО Гашовою В.В. щодо квартири АДРЕСА_1 (номер РНОНМ 992656351101);

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна ОСОБА_3 , серія та номер: 1038, виданого 05.08.2016 приватним нотаріусом ОМНО Хома A.C. та скасувати у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 1577113, про проведену державну реєстрацію з відкриттям розділу права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (номер РНОНМ 992656351101) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Індексний номер: 30812077 від 05.08.2016;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06.09.2016, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Бліч-11» квартири АДРЕСА_1 (номер РНОНМ 992656351101), посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Хома A.C., зареєстрований в реєстрі за № 1331 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис № 16251340 про проведену державну реєстрацію права власності за ТОВ «Бліц-11» на квартиру АДРЕСА_1 (номер РНОНМ 992656351101) проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31260311 від 06.09.2016;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21.11.2016, укладений між ТОВ «Бліц-11» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 (номер РНОНМ 992656351101), посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Петрушенко Т.А., зареєстрований в реєстрі за №1726 та припинити право власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_5 право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 (номер РНОНМ 992656351101);

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис № 17530172 про проведену державну реєстрації права спільної часткової власності за ОСОБА_2 на ХА частину квартиру АДРЕСА_1 (номер РНОНМ 992656351101) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32455071 від 21.11.2016 та скасувати реєстрацію змін до права власності вчинену на підставі технічного паспорту від 20.04.2017, видавник ФОП « ОСОБА_6 », довідка серія та номер: 01-10 від 20.04.2017, видавник ФОП « ОСОБА_6 », на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34912019 від 24.04.2017;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис № 17530119 про проведену державну реєстрації права спільної часткової власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_1 (номер РНОНМ 992656351101) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32455071 від 21.11.2016 та скасувати реєстрацію змін до права власності вчинену на підставі технічного паспорту від 20.04.2017, видавник ФОП « ОСОБА_6 », довідка серія та номер: 01-10 від 20.04.2017, видавник ФОП « ОСОБА_6 », на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34912019 від 24.04.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.12.2020 ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором № ОД7/01/2008/840-к/304 від 18.01.2008 укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «НАДРА», у тому числі за договором забезпечення. Позивачу стало відомо, що запис про іпотеку припинено на підставі підробленого рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі № 1522/19206/14 від 18.07.2014. В провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження. Приватний нотаріус прийняв рішення про припинення заборон відчуження майна на підставі підробленого рішення. Після чого із використанням підроблених документів, у тому числі паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 . ОСОБА_7 надав нотаріусу документи з метою посвідчення від імені ОСОБА_3 свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, внаслідок чого незаконно отримав право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Після чого між ОСОБА_3 та ТОВ «Бліц-11» було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , яке в подальшому уклало договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Жодної згоди на припинення іпотеки іпотекодержатель на надавав, жодних підстав для припинення іпотеки не було. Оскільки запис про припинення іпотеки вчинено на підставі підробленого рішення є всі підстави для скасування всіх наступних дій вчинених відповідачами.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.03.2023 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

У частині першій статті 130 ЦПК України зазначено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Аналіз частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси (Постанова Верховного Суду від 08.05.2023 року у справі № 201/9898/19).

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі 465/6147/18 сформульовано висновок про те, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому потрібно виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 05.03.2024 року на 14:00 год. відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ТОВ «Бліц 2011», третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хома А.С. не з`явилися, про причини неявки апеляційний суд в установленому порядку не повідомили, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відео-конференції не виявили та заяв про відкладення судового засідання не подавали.

Від третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності останньої.

Від представника ТОВ «Брайт Інвестмент» адвоката Желобницького Я.С. надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку з вступом до справи в якості представника та необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.

В судовому засіданні представник ТОВ «Брайт Інвестмент» адвокат Желобницький Я.С. підтримав свою заяву про відкладення судового засідання, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дідик С.В., заперечувала проти відкладення розгляду справи, оскільки зі змісту ордера доданого адвокатом Желобницьким Я.С. на підтвердження представництва ТОВ «Брайт Інвестмент» вбачається, що ордер виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 01.08.2023 року, тобто більше ніж за 6 місяців до дати судового засідання.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки поважність причин неявки учасників справи в судове засідання 05.03.2024 року на 14:00 годину судом апеляційної інстанції не встановлена, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності сторін та їхніх представників при таких обставинах не є порушенням прав осіб, які не з`явилися до судового засідання або не прийняли участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.

Що стосується клопотання представника позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» адвоката Желобницького Я.C., то колегія суддів звертає увагу на таке.

Справа перебуває на розгляді в судах з січня 2021 року, а в апеляційному суді з травня 2023 року, тобто з перевищенням строків передбачених ст.ст. 210, 371 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи повноваження на представництво інтересів ТОВ «Брайт Інвестмент» в суді першої та апеляційної інстанції має адвокат Подорожній A.C.

Відповідно до ч. 4 ст. 64 ЦПК України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

Письмової заяви про припинення в апеляційному суді представництва інтересів ТОВ «Брайт Інвестмент» адвокатом Подорожнім A.C. до суду апеляційної інстанції не надходило ані від товариства, ані від адвоката Подорожнього A.C., які були повідомлені про судове засідання на 05.03.2024 року заздалегідь.

Повноваження адвоката Желобницького Я.С. підтверджені ордером від 04.03.2024 року, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги ТОВ «Брайт Інвестмент» від 01 08.2023 року.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у позові ТОВ «Брайт Інвестмент» про поновлення запису про іпотеку, визнання договору купівлі-продажу недійсними, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що оспорювані правочини порушують його права та інтереси, а також, що при зверненні до суду позивач обрав неналежний спосіб захисту.

Колегія суддів у повній мірі погодитися з усіма такими висновками суду першої інстанції не може.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

- 05 серпня 2020 року між публічним Акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» було укладено договір №GL48N718070_blank про відступлення права вимоги, згідно п.1 якого, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває право вимоги банку до позичальників за кредитним договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього договору зазначених у Додатку №1 до цього договору, включають права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави та всіма іншими похідними договорами з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору (т. 1 а.с. 12-16).

- згідно з реєстром боржників наявний перехід права вимоги до боржника ОСОБА_4 кредитним договором № ОД7/01/2008/840-к/304 від 18.01.2008 року з зазначенням беззаставний, поручитель ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 17-18).

- 18 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Дніпрофінансгруп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» було укладено договір №GL48N718070_blank_04 про відступлення права вимоги, згідно п.1 якого, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором первинний кредитор відступає новому кредитору належні первинному кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги первинного кредитора до позичальників за кредитним договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього договору зазначених у Додатку №1 до цього договору, включають права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави та всіма іншими похідними договорами з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору (т.1 а.с.21-24);

- згідно додатку № 1 до договору № GL48N718070_blank_04 про відступлення права вимоги від 18.12.2020 вбачається перехід права вимоги до боржника ОСОБА_4 кредитним договором № ОД7/01/2008/840-к/304 від 18.01.2008 з зазначенням беззаставний, поручитель ОСОБА_10 (т.1 а.с. 25-26).

- згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 18.01.2008 приватним нотаріусом Гашовою В.В. було зареєстровано обтяження квартири АДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору реєстровий №410 від 18.01.2008, іпотекодержатель ВАТ «КБ «Надра», іпотекодавець ОСОБА_4 . Запис про іпотеку погашено 05.08.2016 на підстав Запис про іпотеку внесено до Спеціального розділу №15770405 та погашено 05.08.2016 (т. 1 а.с. 46-47). Підстава перенесення запису про обтяження в Спеціальний розділ рішення суду, серія та номер: 1522/19206/14, виданий 18.07.2014, видавник: Приморський районний суд м. Одеси (т. 1 а.с. 36);

- 05.08.2016 року право власності на спірну квартиру зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна № 1038 від 08.05.2016, видавник: приватний нотаріус ОМНО Хома A.C. (т. 1 а.с.32, 57);

- 06.09.2016 року право власності на спірну квартиру зареєстроване за ТОВ «Бліц-11» на підставі договору купівлі-продажу № 1726 від 21.11.2016 року виданий приватним нотаріусом ОМНО Петрушенко Т.А. (т. 1 а.с. 31, 58-59);

- 21.11.2016 право власності на спірну квартиру зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині на підставі договору купівлі-продажу № 1726 від 21.11.2016 виданий приватним нотаріусом ОМНО Петрушенко Т.А. (т. 1 а.с. 29-30, 60-61, т. 2 а.с.126);

- в межах кримінального провадження по справі № 520/5198/16-к на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт (т. 1 а.с. 48-52);

- згідно з висновком експерта № 19-8194-8196 від 03.06.2020 рукописний запис « ОСОБА_3 » у договорі купівлі-продажу від 06.09.2016 виконаний не ОСОБА_3 , а ОСОБА_7 (т. 1 а с. 62-64);

Колегія суддів виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи спірна квартира АДРЕСА_1 згідно з договором іпотеки виступаючи забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором № ОД7/01/2008/840-к/304 від 18.01.2008 укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «НАДРА», була без згоди та відома іпотекодержателя відчужена іншій особі, а даній події передувало рішення приватного нотаріуса про припинення заборон відчуження майна та припинення запису про іпотеку на підставі підробленого рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі № 1522/19206/14 від 18.07.2014 року. Після цього із використанням підроблених документів, у тому числі паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 право власності на спірну квартиру було перереєстровано і в подальшому продано ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

За даним фактом в провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження.

ТОВ «Брайт Інвестмент» засновує свої позовні вимоги на тому, що 18.12.2020 року позивач набув право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором № ОД7/01/2008/840-к/304 від 18.01.2008 укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «НАДРА», у тому числі за договором забезпечення і тому, ТОВ «Брайт Інвестмент» як правонаступник первісного кредитора та іпотекодержателя вважає свої права порушені тим, що спірна квартира була незаконно виведена з іпотеки.

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переваленого права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частиною п`ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі статтею 12 цього Закону в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Згідно з ст. 513 ЦК України Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про іпотеку" взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, момент виникнення права вимоги за іпотечним договором чинне законодавство пов`язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством.

За змістом ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, а за змістом ст. 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Встановивши, що Договір № GL48N718070_blank_04 про відступлення права вимоги від 18.12.2020 року нотаріально не посвідчений, а договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки посвідчений нотаріусом у порядку ст. 24 Закону України «Про іпотеку» до матеріалів справи не долучено, суд першої інстанції набув правильного висновку, що перехід права вимоги за кредитним договором відповідно до договору № GL48N718070_blank_04 про відступлення права вимоги від 18.12.2020 не свідчить про перехід до ТОВ «Брайт Інвестмент» права вимоги за договором іпотеки, що має наслідком не доведення позивачем обставини набуття іпотекодержателя відносно квартири АДРЕСА_1 .

Набувши такого висновку суд першої інстанції послідовно вказав, що відповідачі, до яких ТОВ «Брайт Інвестмент» заявлені вимоги та оспорювані Товариством правочини, не порушують права та інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками і обґрунтуваннями суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.

Відповідно до доданих позивачем до справи договорів № GL48N718070_blank про відступлення права вимоги від 05.08.2020 року та №GL48N718070_blank_04 про відступлення права вимоги від 18.12.2020 року разом із додатками № 1 до кожного з цих договорів, вбачається, що переданий від КБ «Надра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», а потім від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» кредитний договір № ОД7/01/2008/840-к/304 від 18.01.2008 року (боржник ОСОБА_4 ) є «беззаставним», тобто виконання якого не забезпечено заставою (іпотекою, як різновидом застави) будь-якого майна, в тому числі і квартиру АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведені обставини висновок суду першої інстанції про не доведеність позивачем обставин набуття права іпотекодержателя відносно квартири АДРЕСА_1 , а також те що відповідачі, до яких ТОВ «Брайт Інвестмент» заявлені вимоги та оспорюванні даним Товариством правочини, не порушують права та інтереси позивача, є вірним.

Доводи апеляційної скарги в цій частині рішення зведені лише до незгоди з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачемобставин набуттяправа іпотекодержателявідносно квартири АДРЕСА_1 ,а такожте щовідповідачі,до якихТОВ «БрайтІнвестмент» заявленівимоги таоспорюванні данимТовариством правочини,не порушуютьправа таінтереси позивача без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Разом з тим набувши обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог ТОВ «Брайт Інвестмент» про поновлення запису про іпотеку, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності з наведеними обґрунтуваннями не доведеність позивачем обставин набуття права іпотекодержателя відносно квартири АДРЕСА_1 , а також те що відповідачі, до яких ТОВ «Брайт Інвестмент» заявлені вимоги та оспорюванні даним Товариством правочини, не порушують права та інтереси позивача, тобто_фактичнопро неналежністьпозивача,як іпотекодержателя, суд першої інстанції разов з цим навів в якості обгрунтувань додатково таку підставу відмови, як обрання неналежного способу захисту.

Таким чином, судом фактично застосовані дві самостійні підстави відмови у позові:

- через недоведеність обставин набуття права іпотекодержателя відносно квартири АДРЕСА_1 , а також те що відповідачі, до яких ТОВ «Брайт Інвестмент» заявлені вимоги та оспорюванні даним Товариством правочини, не порушують права та інтереси позивача (неналежність позивача);

- через обрання позивачем неналежного способу захисту.

Між тим обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові.

Оскільки суд набув висновку про недоведеність обставин набуття права іпотекодержателя відносно квартири АДРЕСА_1 та як наслідок, недоведеність порушення відповідачами та оспорюваними правочинами прав та інтересів позивача, як іпотекодержателя (неналежність позивача), додаткове мотивування підстав відмови неналежністю обраного позивачем способу захисту права, є зайвим і підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення.

Тому апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 28.03.2024 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова