Номер провадження: 22-ц/813/1408/24
Справа № 522/21/21
Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2023 року про стягненняна користь ОСОБА_1 судовихвитрат по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц 2011», ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хома Анна Сергіївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна про поновлення запису про іпотеку, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2021 позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» залишено без задоволення.
03.04.2023 до суду надійшла заява подана представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Дідик С.В. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, згідно якої представник просила стягнути з позивача на користь відповідача витрати на надання правової допомоги у розмірі 73 000 грн.
В обґрунтування заяви відзначено, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката, з урахування складності справи, обсягу роботи по справі, вартості предмета спору складають 73 000 грн, що складаються з: аналізу пакету документі, наданого клієнтом та вжиття адвокатом заходів необхідних, для перевірки наявності будь-яких спорів - 5 годин витраченого часу адвоката, ознайомлення зі справою - 15 годин, вибір стратегії захисту та неодноразове роз`яснення клієнту правової позиції, яке здійснювалося понад 50 разів - 50 годин та участь у судових засіданнях - мінімум 14 годин.
До суду 06.04.2023 надійшли заперечення представника ТОВ «Брайт Інвестмент» Подорожнього A.C., згідно яких адвокат вказує, що заявлена сума витрат на професійну допомогу необґрунтована, адже відзив представником не подавався, обсяг наданих адвокатом послуг є завищеним, а сума витрат є неспівмірною, ознайомлення зі справою в два томи протягом 15 годин є очевидно завищеним та не відповідає дійсності. Неодноразове роз`яснення правової позиції клієнту не може слугувати достатнім доказом та обґрунтуванням заявленої суми судових витрат.
Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дідик Світлани Валеріївни про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на надання правової допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень. В решті вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2023 року скасувати та відмовити заявнику у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Тобто рішення оскаржується позивачем ТОВ «Брайт Інвестмент» лише в частині стягнення понесених витрат на надання правової допомогу у розмірі 8 000 гривень.
У частині відмови у задоволені заяви про стягнення решти витрат на правову допомогу додаткове рішення не оскаржується і в апеляційному порядку не переглядається.
Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 05.03.2024 року на 14:00 год. відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ТОВ «Бліц 2011», третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хома А.С. не з`явилися, про причини неявки апеляційний суд в установленому порядку не повідомили, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відео-конференції не виявили та заяв про відкладення судового засідання не подавали.
Від третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності останньої.
Від представника ТОВ «Брайт Інвестмент» адвоката Желобницького Я.С. надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку з вступом до справи в якості представника та необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.
В судовому засіданні представник ТОВ «Брайт Інвестмент» адвокат Желобницький Я.С. підтримав свою заяву про відкладення судового засідання, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дідик С.В., заперечувала проти відкладення розгляду справи, оскільки зі змісту ордера доданого адвокатом Желобницьким Я.С. на підтвердження представництва ТОВ «Брайт Інвестмент» вбачається, що ордер виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 01.08.2023 року, тобто більше ніж за 6 місяців до дати судового засідання.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки поважність причин неявки учасників справи в судове засідання 05.03.2024 року на 14:00 годину судом апеляційної інстанції не встановлена, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності сторін та їхніх представників при таких обставинах не є порушенням прав осіб, які не з`явилися до судового засідання або не прийняли участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.
Що стосується клопотання представника позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» адвоката Желобницького Я.C., то колегія суддів звертає увагу на таке.
Справа перебуває на розгляді в судах з січня 2021 року, а в апеляційному суді з травня 2023 року, тобто з перевищенням строків передбачених ст.ст. 210, 371 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи повноваження на представництво інтересів ТОВ «Брайт Інвестмент» в суді першої та апеляційної інстанції має адвокат Подорожній A.C.
Відповідно до ч. 4 ст. 64 ЦПК України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
Письмової заяви про припинення в апеляційному суді представництва інтересів ТОВ «Брайт Інвестмент» адвокатом Подорожнім A.C. до суду апеляційної інстанції не надходило ані від товариства, ані від адвоката Подорожнього A.C., які були повідомлені про судове засідання на 05.03.2024 року заздалегідь.
Повноваження адвоката Желобницького Я.С. підтверджені ордером від 04.03.2024 року, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги ТОВ «Брайт Інвестмент» від 01 08.2023 року.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання.
Частково задовольняючи заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення, стягуючи з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» на користь ОСОБА_2 понесені витрати на надання правової допомогу у розмірі 2 000 гривень, суд першої інстанції виходив з дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката, складності справи, значення її для сторін, з обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:
- 15 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «ВІ.АЙ.ДЖИ.ЛІГАЛ» в особі керуючого партнера адвоката Дідик Світлани Валеріївни було укладено договір № 15022021-01 про надання правничої допомоги, згідно п. 5.1. якого, питання виплати гонорару та відшкодування витрат, понесених Адвокатом під час надання правової допомоги оговорені з Клієнтом згідно з положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики фіксуються у Додатку до цього Договору, що є невід`ємною його частиною, у разі укладення (т. 3 а.с. 50-52).
- згідно з додатком № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 15 лютого 2021 року, а саме його 4 пункту, за Послуги за цим Додатком Клієнт зобов`язується сплатити гонорар Адвокату після розгляду справи зазначено в п. 1 даного додатку (т. 3 а.с. 53).
- згідно з додатком № 2 до Договору гонорар адвоката становить 73 000 грн. (т. 3 а.с. 54).
29 березня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «ВІ.АЙ.ДЖИ.ЛІГАЛ» в особі керуючого партнера адвоката Дідик Світлани Валеріївни було підписано акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого правова допомога надана, шляхом:
- аналізу пакету документі, наданого клієнтом (включає в себе договір купівлі-продажу, витяг, вимога фінансової компанії про повернення боргу, яка була прикріплена до дверей його житла та адресована боржнику Башмакову). Вжиття адвокатом заходів необхідних, для перевірки наявності будь-яких спорів, в ході проведення яких ми дізналися про наявність цивільної справи №521/21/21. Затрачений адвокатом час складає 5 годин;
- первинне ознайомлення з позовною заявою та додатками та аналіз відповідних документів, а також подальші неодноразові ознайомлення з матеріалами справи та аналіз нових додаткових матеріалів справи. Затрачений адвокатом час - понад 15 годин;
- вибір стратегії захисту прав та інтересів клієнта з аналізом діючого законодавства України та судової практики, усуне неодноразове (враховуючи похилий вік клієнта та його сердечну хворобу, який потребував особливого індивідуального підходу при донесені всіх обставин по справі) роз`яснення клієнту правової позиції по даній справі, ситуації по справі після кожного судового засідання та додатково щонеділі (періодами і навіть частіше), яке здійснювалось понад 50 разів в різні календарні дні, підготовка адвоката до участі у справі перед кожним наступним судовим засіданням. Затрачений адвокатом час складає - понад 50 год.;
- представництво ОСОБА_1 в судових засіданнях Приморського районного суду м. Одеси по справі № 521/21/21. Затрачений адвокатом час - мінімум 14 годин, з розрахунку, що на одне судове засідання витрачається приблизно 2 години на дорогу до та з суду (т. 3 а.с. 57-58).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Детального опису робіт (наданих послуг) представлено не було.
ОСОБА_7 ознайомилася з цивільною справою № 522/21/21 та отримала позов з додатками 09.03.2021 року (т. 1 а.с. 87). Також 21.02.2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 повторно ознайомилася з матеріалами справи (т. 2 а.с. 131).
ОСОБА_7 брала участь у судових засіданнях, які відбулися 12.05.2021 року (22 хв.), 09.06.2021 року (20 хв.), 29.07.2021 року (22 хв.), 02.03.2023 року (15 хв.), 15.03.2023 року (яке не відбулося у зв`язку з оголошення повітряної тривоги та необхідністю слідувати в укриття) та 29.03.2023 року (1 год. 40 хв.).
Адвокат Дідик С.В. зверталася до суду з заявою про видачу копії технічного запису (т. 1 а.с. 203), з заявою про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 131) та заявою про вирішення питання судових витрат після ухвалення рішення (т. 2 а.с. 183-184).
Відзив від адвоката Дідик С.В. на позовну заяву не надходив.
З урахуванням принципу розумності, суд також вважає, що була відсутня необхідність усного роз`яснення відповідачу ОСОБА_1 адвокатом Дідик С.В. правової позиції по справі протягом 50-ти годин, адже викладення правової позиції в письмовому вигляді надало б відповідачу змогу перечитувати її в будь-який час, при цьому відпала б необхідністю в щотижневому нагадуванню адвокатом відповідачу обставин справи.
Враховуючи подання представником відповідача трьох заяв та участь в п`яти судових засіданнях, загальною тривалістю 2 години 59 хвилин та приїзд на судове засідання, яке не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Одесі, беручи до уваги складність справи та її важливість для сторін, враховуючи заперечення представника позивача, суд вважав, що витрати на правову допомогу з позивача на користь відповідача підлягають стягненню у розмірі 8 000 грн.
Колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України закріплює принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Статтею 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VІ) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VІ видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VІ).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VІ врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.
При визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 2 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, §268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672 9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72)
З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, та і оцінюючи їх необхідність.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
Встановивши, що представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 до закінчення судових дебатів подано попередні розрахунок судових витрат, в тому числі в частині витрат на професійну правову допомогу та заявлено про відшкодування витрат відповідача на правову допомогу в порядку ст. 246 ЦПК Укріїни, а заява про ухвалення додаткового рішення подана у встановлений законом строк, суд першої інстанції з урахуванням задоволення позову, мав підстави для ухвалення додаткового судового рішення за відповідною заявою відповідача, врахувавши при цьому вимоги ст. 141 ЦПК України щодо принципу пропорційності судових витрат задоволеним вимогам або у задоволенні яких відмовлено.
Крім того суд також мав оцінити витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені і їх необхідність.
Договором №15022021-01 про надання правничої допомоги від 15 лютого 2021 між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «ВІ.АЙ.ДЖИ.ЛІГАЛ» в особі керуючого партнера адвоката Дідик Світлани Валеріївни, сторонами договору погоджено, що питання виплати гонорару та відшкодування витрат, понесених Адвокатом під час надання правової допомоги оговорені з Клієнтом згідно з положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики фіксуються у Додатку до цього Договору, що є невід`ємною його частиною, у разі укладення (т. 3 а. с. 50-52).
Згідно з додатком № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 15 лютого 2021 року, а саме його 4 пункту, за Послуги за цим Додатком Клієнт зобов`язується сплатити гонорар Адвокату після розгляду справи зазначено в п. 1 даного додатку (т. 3 а.с. 53).
Згідно з додатком № 2 до Договору гонорар адвоката становить 73 000 грн. (т. 3 а.с. 54).
29 березня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «ВІ.АЙ.ДЖИ.ЛІГАЛ» в особі керуючого партнера адвоката Дідик Світлани Валеріївни було підписано акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого правова допомога надана, шляхом:
- аналізу пакету документі, наданого клієнтом (включає в себе договір купівлі-продажу, витяг, вимога фінансової компанії про повернення боргу, яка була прикріплена до дверей його житла та адресована боржнику Башмакову). Вжиття адвокатом заходів необхідних, для перевірки наявності будь-яких спорів, в ході проведення яких ми дізналися про наявність цивільної справи №521/21/21. Затрачений адвокатом час складає 5 годин;
- первинне ознайомлення з позовною заявою та додатками та аналіз відповідних документів, а також подальші неодноразові ознайомлення з матеріалами справи та аналіз нових додаткових матеріалів справи. Затрачений адвокатом час - понад 15 годин;
- вибір стратегії захисту прав та інтересів клієнта з аналізом діючого законодавства України та судової практики, усуне неодноразове (враховуючи похилий вік клієнта та його сердечну хворобу, який потребував особливого індивідуального підходу при донесені всіх обставин по справі) роз`яснення клієнту правової позиції по даній справі, ситуації по справі після кожного судового засідання та додатково щонеділі (періодами і навіть частіше), яке здійснювалось понад 50 разів в різні календарні дні, підготовка адвоката до участі у справі перед кожним наступним судовим засіданням. Затрачений адвокатом час складає - понад 50 год.;
- представництво ОСОБА_1 в судових засіданнях Приморського районного суду м. Одеси по справі № 521/21/21. Затрачений адвокатом час - мінімум 14 годин, з розрахунку, що на одне судове засідання витрачається приблизно 2 години на дорогу до та з суду (т. 3 а.с. 57-58).
Судом досліджено, що під час розгляду справи представником відповідача подано три заяви та взято участь у в п`яти судових засіданнях, загальною тривалістю 2 години 59 хвилин, а також здійснено приїзд в судове засідання, яке не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги та необхідністю слідувати в укриття, оцінено складність справи та її важливість для сторін, а також заперечення представника позивача.
Оцінивши зазначені обставини та докази, які надані до справи, суд першої інстанції вважав справедливим і розумним, що витрати на правову допомогу з позивача на користь відповідача підлягають стягненню у розмірі 8 000 грн.
При цьому суд зазначив, що була відсутня необхідність усного роз`яснення відповідачу ОСОБА_1 адвокатом Дідик С.В. правової позиції по справі протягом 50-ти годин, адже викладення правової позиції в письмовому вигляді надало б відповідачу змогу перечитувати її в будь-який час, при цьому відпала б необхідністю в щотижневому нагадуванню адвокатом відповідачу обставин справи.
Сутність поданої апеляційної скарги представника позивача зведена до того, що суд першої інстанції не врахував, що представником відповідача завищено вартість і обсяг послуг, які є необхідними для клієнта в частині спростування заявлених позовних вимог і відмови у їх задоволенні. При цьому суд не мотивував належним чином і не конкретизував свій висновок щодо визначення розміру стягнення витрат на правову допомогу на користь відповідача.
Оскільки в розумінні пункту 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат для суду не є обов`язковими, а суд вирішуючи питання про розподіл судових витрат (зокрема витрат на правову допомогу), повинен перш за все оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність, а при визначенні суми відшкодування - виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а такожкритерію розумностіїхнього розміруз оглядуна конкретніобставини справита фінансовогостану обохсторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18), колегія суддів виходячи з обставин справи, її складності, процесуальної поведінки сторін (зокрема відповідача) постійність чи змінюватися позицій сторін (заперечень відповідача), погоджується з остаточним розміром стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 грн, визначених судом першої інстанції через призму критеріїв встановлених частиною четвертою статті 137 та частиною третьою статті 141 ЦПК України.
Слід зазначити, що при зменшенні витрат на правову допомогу також враховується: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах певної або всіх судових інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Bepxoвного Суду від 01.12.2021 року у справі № 910/20852/20.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, здійснення процесуальних дій адвоката щодо спростування заявлених до неї вимог, а також враховуючи обґрунтованого висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем ОСОБА_1 у розмірі 8 000 грн.
Доводи апеляційної скарги зведені лише до незгоди з висновком суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських судців до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»),
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено: 28.03.2024 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
С.О.Погорєлова
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2024 |
Оприлюднено | 01.04.2024 |
Номер документу | 118001916 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них іпотечного кредиту |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Таварткіладзе О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні